Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії на свято Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії на свято Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних
Версія для друку
21 листопада 2010 р. 16:07
21 листопада 2010 року, в неділю 26-у після П'ятидесятниці і день Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Архангельському соборі Московського Кремля. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви звершив літію за загиблими в дорожньо-транспортних пригодах, після чого звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Усіх вас, дорогі Високопреосвященні й Преосвященні владики, всечесні отці, брати і сестри, високі представники державної влади, Збройних сил Росії, отці, брати і сестри, вітаю з недільним днем і зі святом святого Архістратига Божого Михаїла.

У сьогоднішній день ми молитовно звертаємося до безплотних Небесних Сил. Ми не знаємо, що це за сили, — Господь нам нічого не відкрив, крім того, що вони існують. У деяких людей, особливо сучасних, сама згадка про ангелів викликає посмішку, бо згадуються святкові оповідання, колискові пісні, фольклор. Все це так далеко від наукової свідомості сучасної освіченої людини; і деякі люди, нібито виходячи зі своєї освіти, виховання, культури, не можуть поєднати поняття про ангелів з тим, що вони знають про світ.

Цілком очевидно: Богу було завгодно, щоб ця невідома сила являлась людям у вигляді людини. Але ніхто з нас не знає, що це за сила, яка її природа. Богу було завгодно, щоб на кожну людину впливала ця сила. Ми з довірою ставимося до Слова Божого, і знаємо, що так і є. Знаємо також, що ця сила неоднорідна, що в ній присутня і добра, і зла основа; і незалежно від волі людини добра і зла основа на нього впливають. Коли ми говоримо про ангела-хранителя, ми говоримо про ту силу, яка має нам допомагати, захищати нас. Але є й інша сила, яка намагається нас перетягнути на свій бік, затуманити нам свідомість, збити з пантелику, позбавити життєвих орієнтирів. Ця невідома війна між добром і злом відбувається не тільки в людській історії, не тільки в нашому повсякденному житті, — це відбувається і там, куди сьогодні ми не можемо проникнути ні своєю свідомістю, ні своєю волею, ні своїми почуттями, ні своїми найпотужнішими знаннями. Від нас це поки приховано.

Сьогодні за Літургією читалося послання апостола Павла до Ефесян, де ми знаходимо дуже сильні слова: «Випробовуйте, що є приємне Богові, і не ставайте спільниками в неплідних ділах темряви» (Ефес. 5, 10-11). Кожній людині слід відчувати все те, що приходить до неї ззовні. Говорячи сучасною мовою, кожен покликаний до того, щоб критично оцінювати всю інформацію, що надходить. Ми повинні відчувати інформаційний потік, який обрушується на свідомість сучасної людини. Ми повинні мати здатність відрізняти добро від зла, а коли відрізняємо, то не брати участі у ділах темряви.

Але ж ми беремо участь. Хто через дурість, через нерозуміння, тому що «інші так роблять». Найчастіше ми так і пояснюємо свій гріх, посилаючись на те, що сусід, знайомий, колега або людина, що займає більш високе становище, так діє — «а чому я не можу цього робити?» Ми найчастіше виправдовуємо свої гріхи гріхами інших людей, адже не хочеться зізнаватися, що ти лиходій, що ти робиш бридкі речі, що ти впадаєш у гріх, ось ми й прикриваємося іншими, хто нібито грішить ще більше.

А іноді ми беремо участь у ділах темряви свідомо: в душі усвідомлюємо, що це справа темряви, але обставини, помилково зрозуміла солідарність змушують — як же вибиватися з цієї групи людей, яка так поводиться? «Не можна ж бути білою вороною, от я й живу як вони живуть». А іноді й зовсім свідомо, коли настає противлення Богу, — це свідоме противлення Богу іменується хулою на Духа Святого. Усі гріхи прощаються, а гріх хули на Духа Святого не прощається, — але ж і це роблять люди.

Як же нам не брати участі в ділах темряви? Як нам навчитися відчувати, що до вподоби для Бога? Звичайно, Господь дав нам розум. Він дав нам моральне почуття, яке відбивається в душі голосом совісті. Господь дав нам Своє слово — Святе Письмо. Хіба згадуємо ми про Святе Письмо там, за межами храму? Вийдемо, підемо вулицею — і ось перший же конфлікт у транспорті, або з пішоходом, з яким зіткнувся невдало, або з водієм на дорозі. Де ж наші знання Святого Письма? Вони відразу зникають. Хто ж наставить нас у момент кризи, у момент конфлікту, у момент протидії, коли й потрібно виявити християнську здатність розпізнавати духів?

Ми найчастіше безсилі. Людей, які здатні керувати собою, згадуючи про Слово Боже, звертаючись до своєї совісті, — одиниці. Ми називаємо їх святими людьми. А як же спасатися нам, людям грішним? От Бог і дав нам невідому силу, яка присутня поруч із нами. Ми називаємо світ поруч із нами ангельським світом, тому що Сам Бог назвав його так у Слові Своєму. А тому в найважчі моменти життя потрібно звертатися до Бога, до ангела свого, до цієї сили, що є присутньою реально в нашому фізичному світі, хоча сама ця сила фізичному світові не належить, — щоб Господь через ангела-хранителя допоміг нам відрізнити добро від зла , світло від темряви, відчути те, що до вподоби для Бога, і не брати участі в ділах темряви. Це і є ангельський покров над нами, ангельський захист, ангельське напоумлення. І тоді слабкості наші, і гріховність наша, і нездатність бачити чорне й біле раптом перетворюються на велику здатність. Ми знаходимо силу духовного зору, силу розуму, силу волі, силу почуттів, і грішна й слабка людина стає героєм духу. І як багато таких прикладів: самовіддане служіння Вітчизні своїй, готовність життя своє покласти за ближніх своїх, жертовне служіння рідним і близьким, подвиг на роботі, — та хіба мало всіх цих великих подвигів нашого життя?

Нехай Господь допомагає нам невідомим для нас шляхом коригувати нашу поведінку, наші думки й наші справи. Саме в цьому ми й бачимо найбільше і спасенне значення присутності ангельського світу в людському житті. А тому й підносимо молитви до святого Архангела Михаїла і до всього невідомого для нас, але реального небесного воїнства. І предки наші молилися сильно Архангелу Михаїлу, особливо тоді, коли вступали в бій, коли захищали Вітчизну свою, землю свою, святині свої, рідних і близьких. І невипадково, що саме на честь Архангела Михаїла було названо цей Кремлівський собор, який до побудування Храму Христа Спасителя був кафедральним собором міста Москви. Столиця Північної Русі, Російської держави звертала в цьому храмі свої молитви до Бога, щоб Він дарував і перемогу, і заступництво, і допомогу через небесне Своє ангельське воїнство.

Сьогодні, у день пам'яті святого Архістратига Божого Михаїла, ми згадуємо всіх, хто загинув у дорожньо-транспортних пригодах. Сьогодні на наших дорогах і вулицях гине така кількість людей, яку можна порівняти зі втратами у війнах. Гинуть люди у розквіті сил, найактивніша частина нашого населення; гинуть пішоходи, старі люди, діти…

Це зворотний бік гріховності нашої цивілізації. Ми створюємо машини, ми стаємо потужними і сильними, але у нас не вистачає ні розуму, ні морального почуття з відповідальністю ставитися до тієї сили, яку людина отримує у свої руки. Коли п'яний водій збиває на пішохідному перехресті дітей — що це, як не прірва людської безвідповідальності? Звичайно, дорожньо-транспортні пригоди нерідко мають об'єктивні, технічні причини: погані дороги, не завжди справні транспортні засоби. Але переважно — той самий людський фактор, який частіше за все і штовхає людину на злочин за кермом, тому що немає сильного морального почуття і відповідальності.

Ми сьогодні молилися про те, щоб Господь прийняв душі вбитих на дорогах людей, але одночасно і про те, щоб народ наш зрозумів: не можна один одного вбивати в мирний час, не берегти ні малих дітей, ні старих. Потрібно жаліти один одного, нас не так багато залишилося на цих величезних євразійських просторах. Але ж сьогодні від дорожньо-транспортних пригод гине людей більше, ніж від усіх хвороб.

Тому я звертаюся і до вас, мої дорогі, хто зібрався в цей день, і звертаюся через телебачення до всіх, хто мене чує: сьогодні проблема безпеки на дорогах — це не тільки питання законодавства, дисципліни, порядку і технічного забезпечення. Це моральна проблема, про яку ми повинні голосно говорити. І я закликаю кожного, хто сідає за кермо, перейматися цим почуттям відповідальності. Моліться перш ніж сідати за кермо. Просіть, щоб Господь допоміг вам, щоб Ангел-хранитель був разом з вами. Ніколи не сідайте за кермо п'яними, тому що ви приймаєте на себе велику відповідальність. Використовуйте всі засоби захисту, які забезпечує сьогодні сучасне технічне обладнання автомобілів; пам'ятаєте, що за кермом не повинно бути ніякого молодецтва. Ми повинні перейматися відповідальністю і розуміти, що потрібно берегти і себе, і сім'ю свою, і дітей своїх, і, найголовніше, народ свій потрібно берегти.

Я хотів би привітати сьогодні в храмі Віктора Миколайовича Кир'янова, який очолює Державну дорожню інспекцію Російської Федерації, і побажати Вам і всім Вашим співробітникам допомоги Божої, щоб разом із народом, спираючись на інститути громадянського суспільства, на Церкву, ви могли б змінити ситуацію на краще . Нехай Господь допомагає Вам, всім Вашим підлеглим і всім нам усвідомити небезпеку, яка існує сьогодні на вулицях.

Я хотів би також сердечно привітати й поздоровити керівників та високих представників Російського космічного агентства на чолі з його директором, а також представників Військової академії ракетних військ стратегічного призначення імені Петра Великого і багатьох інших представників влади, громадськості, чернецтва і всіх вас, мої дорогі парафіяни, з цим чудовим днем. Нехай святий великий Архістратиг Михаїл і все небесне воїнство покривають нас своїми невидимими крилами, допомагаючи відрізняти добро від зла і допомагаючи будувати життя своє за Божим законом.

Хотів би сердечно привітати наших дорогих владик, які приїхали в гості з Грузинської Православної Церкви, — владику Миколая і владику Андрія. Незважаючи на те, що відносини між нашими країнами сьогодні переживають не найкращий період, Церкви завжди разом. Ми молимося разом, як одна сім'я, і сподіваємося, що Господь прихилить милість, і єдність Православної Церкви послужить причиною і силою, що приводить в дію різні політичні механізми, щоб покращилися відносини між нашими єдиновірними православними народами.

Ще раз всіх вас вітаю зі святом. Нехай береже вас Господь!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Голова Синодального відділу з монастирів і чернецтва звершив Літургію Передосвячених Дарів в Успенському соборі Московського Кремля

Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію в Патріаршому Успенському соборі

Патріарше служіння в день пам'яті святителя Єрмогена в Успенському соборі Московського Кремля. Хіротонія архімандрита Митрофана (Єврокатова) у єпископа Нефтекамського і Белебеївського

Патріарша проповідь у день пам'яті святителя Єрмогена після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля [Патріарх : Проповіді]

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарший екзарх усі Білорусі здійснив літію по загиблиv при виконанні службового обов'язку співробітникам Міністерства внутрішніх справ РБ

Вітання Святішого Патріарха Кирила директору Федеральної служби охорони Росії Д.В. Кочнєву з 60-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

Співробітники Синодального відділу із взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними органами відвідали підрозділи Слідчого комітету РФ на возз'єднаних територіях

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя