Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на урочистому прийомі губернатора Краснодарського краю на честь Його Святості

Слово Святішого Патріарха Кирила на урочистому прийомі губернатора Краснодарського краю на честь Його Святості
Версія для друку
7 грудня 2010 р. 22:40

6 грудня 2010 року в Краснодарі відбувся урочистий прийом губернатора Краснодарського краю О. М. Ткачова з нагоди візиту Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на Кубань. На прийомі були присутні представники державної влади, громадських організацій, члени делегації Руської Православної Церкви, що супроводжують Його Святість у поїздці. Святіший Патріарх Кирил звернувся до присутніх із вітальним словом.

Шановний Олександре Миколайовичу, високі представники державної влади, Ваше Високопреосвященство, владико Ісидоре!

Я хотів би сердечно подякувати Вам за сьогоднішній день, за Ваші зусилля з будівництва Військового собору, за запрошення освятити його чотири роки тому і за можливість зустріти пам'ятний день мого життя тут, на Кубані, у храмі Олександра Невського. Рівно два роки тому таємним голосуванням на засіданні Священного Синоду мене було обрано Місцеблюстителем Патріаршого престолу двома третинами голосів, що свідчило про підтримку мене, недостойного, з боку моїх братів. Потім, 1 лютого, відбулося обрання мене Предстоятелем Церкви, але вже майже два місяці до цієї дати я ніс на своїх плечах непростий труд управління Церквою.

Іноді мене помилково називають Патріархом Російським. Але Руська Церква — це десятки мільйонів людей, що живуть у 62 країнах світу. Коли згадуєш про ці країни, про людей, розкиданих по різних континентах, які дивляться на Москву як на центр тяжіння, і по тому, що говорить, в тому числі, і Патріарх, намагаються будувати своє життя, то розумієш, яка величезна відповідальність на тобі лежить. Відчуваю духовну підтримку святого благовірного князя Олександра Невського, який з дитинства є моїм заступником. Тому сьогоднішній день для мене, звісно, має, крім звичайного для Патріарха громадського, загальноцерковного виміру, дуже важливий особистий вимір.

Я сьогодні молився святому Олександру Невському у Військовому храмі. Молився, звичайно, про Кубань, про козацьке військо, про Росію, про Церкву нашу, молився про те, щоб храм цей стояв до скону віків. Я ще раз хотів би подякувати і Олександру Миколайовичу, і Володимиру Андрійовичу, і іншим, хто тут виступав, і звичайно, Вам, дорогий владико Ісидоре, за Ваші слова.

Те, що я сьогодні тут почув, раптом змусило мене замислитися ось про що. Іноді кажуть, що країна не може жити без ідеології, що неодмінно потрібна ідеологія. Я задав собі питання: чи це так? І подумав — це неправда. Ідеологія живе протягом трьох, максимум чотирьох поколінь людей. Жодна ідеологія, яка існувала в світі, не витримувала більше цього терміну.

Найсильніша ідеологія була в нашій країні. Чому вона була сильною? Чому вона пережила три покоління, а інша ідеологія в Німеччині — тільки одне? Тому що ідеологія, яка існувала в нашій країні, експлуатувала християнську ідею. Люди залишалися віруючими, як тут вже було сказано, не тому що вони відвідували храми — вони не могли їх відвідувати, в духовному сенсі вони були загнані в підпілля. Але вони зберігали систему цінностей, сформовану в Православ'ї. І ідеологія експлуатувала цю систему цінностей.

Звідки взялися герої трудових будівництв? Звідки бралися герої, які йшли назустріч кулям? Що такого було в атеїстичній ідеології, що могло б примусити людину йти назустріч кулям або віддати своє життя на прокладанні залізниці? Та нічого, тому що атеїстична ідеологія не вірить в майбутнє життя, отже кожен заклик віддати своє життя є безглуздим, тому що життя одне. І кожен може відповісти — так ідіть геть з вашою ідеологією, я один раз живу, я хочу любити, мати сім'ю, я хочу мати будинок, комфорт. Як ви можете надихнути людину на те, щоб встати і йти в атаку, якщо за гробом немає нічого? Але ж люди йшли. І не тільки тому, що стояли загородзагони за спиною, але йшли й по совісті. У людях генетично працювала християнська моральна ідея. А ідеології не живуть. Нам не потрібно більше ніякої ідеології.

Наш народ має сильну, ясну християнську систему цінностей. Церква проповідує не для того, щоб ставати сильною, храми потрібні не для того, щоб збирати в них гроші, не для того, щоб правлячий архієрей відчував себе таким собі містечковим князем. Сьогодні ми створюємо все це для того, щоб відродити моральне почуття в людях, які вже в п'ятому поколінні починають втрачати рудиментарні властивості моральності і втрачати цю інерцію, закладену тисячолітніми зусиллями наших предків; для того щоб знову виховати молодь і визначити розвиток життя нашої Вітчизни на багато поколінь, щоб найбільші цінності, такі як любов, дружба, жертовність, здатність на подвиг, ніколи не зникали з життя нашого народу.

Я хотів би сказати два слова про Краснодарський край. Це дійсно дорогоцінна перлина в намисті Російської імперії, потім Радянського Союзу, а сьогодні — сучасної Росії. Край, багатий людьми, природними ресурсами, кліматом, енергетикою. Досить послухати ваш хор, щоб відчути цю енергетику. Просто ефір вібрує — не повітря, а духовний ефір. Яка внутрішня сила в простих співах! Це і є кубанський народ. І як важливо, щоб саме на Кубані, яку було свого часу піддано страшним тортурам, знищенню віри, знову відродилася віра.

Багато чого було зроблено, щоб ось цю значну і, можливо, найсильнішу частину Русі піддати гонінням і знищенню. Але ж не знищили! Люди, які тут виступали, говорили, як бабусі, дідусі, батьки й матері зберігали в собі цю віру.

А зараз настає момент, коли ми всі ці чесноти повинні ввести не тільки в суто релігійний порядок життя. На моральні ідеї ми повинні спиратися в нашій політиці, економіці, в діяльності правоохоронних органів, у розвитку культури, бо немає нічого сильнішого і важливішого, ніж моральні засади. Якщо закони не відповідають моральності, вони не живуть. Якщо діяльність влади не відповідає моральним засадам, влада нежиттєздатна. Якщо діяльність правоохоронних органів не відповідає моральним принципам народу, ці органи сприймаються, як органи пригноблення, тиску, а не захисту людей. Все має бути пройняте цією моральною, духовною складовою, що йде з надр нашого народного життя.

Я б хотів зараз кілька слів сказати про Олімпіаду. Це велика й важлива подія. Але крім того, що вона, як зазвичай кажуть, сприятиме розвитку спорту, залученню інвестицій, розвитку інфраструктури і так далі, я хотів би сказати про інше. Олімпіада — це можливість показати обличчя народу всьому світові. Як блискуче в цьому сенсі використали Олімпіаду китайці. А чи зуміємо ми показати своє обличчя — не тільки в олімпійських досягненнях, але і в тій програмі, яка повинна супроводжувати Олімпіаду, щоб показати обличчя Русі, обличчя Росії, нашого народу, його самобутність, його духовну силу й культуру; щоб раптом ті люди, які ніколи нічого не знали про нашу країну, які крім матрьошок, чорної ікри й горілки взагалі не мали жодних асоціацій з Росією, раптом сказали б: це велика країна, це великий народ, це колосальна моральна традиція, це величезна духовна сила.

Я дуже сподіваюся, Олександре Миколайовичу, що під Вашим керівництвом у цьому відношенні багато чого буде зроблено. Я сьогодні мав чудову бесіду з Галиною Дмитрівною Золіною, Вашим заступником. Ми говорили на цю тему. Я був дуже радий почути те, що почув. Це повністю збігається з моїм розумінням. Галино Дмитрівно, я Вам бажаю допомоги Божої, трудитися гідно під керівництвом Олександра Миколайовича, особливо в ці непрості місяці, що відділяють нас від Олімпіади. Тому що без потенціалу Кубані неможливо уявити собі Росію на сочинській Олімпіаді.

Ми говорили про будівництво храмів. Ще раз хочу підкреслити — не заради храмів, не заради того, щоб з'являлося більше священиків, а тільки для того, щоб змінити життя нашого народу. Є регіони в Росії, де навіть примноження храмів сьогодні не здатне змінити ситуацію — так потужно пройшовся каток безбожництва по цих регіонах. А на Кубані це можливо. Я дуже сподіваюся, що і Ваші слова, Олександре Миколайовичу, будуть правильно сприйняті місцевими керівниками, і будуватимуться храми. А поряд із храмами повинні будуватися громадські й соціальні центри — для роботи з молоддю, з людьми, схильними до різних недуг, для роботи з людьми похилого віку. Храм повинен ставати центром соціального та культурного життя в станицях, як було завжди. Якщо ми працюватимемо всі разом для того, щоб відродилася соціальна функція православної парафії, ми дійсно змінимо обличчя Росії.

Хочу сердечно подякувати Миколі Олександровичу Долуді за добрі слова. Кубанське козацтво витримало випробування часом, пережило репресії, залишилося живим, сильним. На кого, як не на козацтво сьогодні спиратися — на Кубані, та й по всій Росії. Тому я прошу Вас як керівника робити все для того, щоб відродилося духовне життя козацтва. Я розумію, що це дуже непросто, що козацьку форму часто одягають люди, що укорінилися в нашому недавньому минулому. Але немає жодного козака, який би не був патріотом. І дуже важливо розуміти, що сьогодні справжній патріотизм пов'язаний із вірою, бо віра пробуджує моральну силу, силу духа людини. Врятувати країну, підняти її можна тільки спираючись на цю силу. Нехай допоможе Бог Вам і Вашим побратимам у цьому служінні.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з міністром освіти РФ С.С. Кравцовим

За участі Уфимської єпархії на території Башкортостану запущено програму фудшерингу

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії [Патріарх : Привітання та звернення]

За участі Церкви в Москві відбулася конференція про життєустрій людей з ментальними порушеннями

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы на встрече с участниками Всемирного фестиваля молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на Всемирном фестивале молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше служіння у Троїцькому храмі підмосковного Реутова. Хіротонія архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Єрмогену (Корчукову), єпископу Туранському, вікарію Кизилської єпархії [Патріарх : Привітання та звернення]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії