Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Предстоятеля Руської Церкви на засіданні Опікунської ради Благодійного фонду з відновлення Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря

Виступ Предстоятеля Руської Церкви на засіданні Опікунської ради Благодійного фонду з відновлення Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря
Версія для друку
4 березня 2011 р. 17:56

4 березня 2011 року в підмосковній резиденції Президента Російської Федерації відбулося чергове засідання Опікунської ради Благодійного фонду з відновлення Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря. До учасників зборів звернувся співголова Опікунської ради Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Дякую Вам, Дмитре Анатолійовичу, за Вашу постійну увагу до роботи опікунської ради та до всього процесу відновлення Ново-Єрусалимського монастиря, який справді є архітектурним шедевром, об'єктом, що має особливе історичне значення. Якщо ж говорити про духовне значення Ново-Єрусалимського монастиря, то цю обитель можна порівняти з найбільш значущими в історії нашої Вітчизни і нашої Церкви місцями чернечого подвигу. Відновлення цього унікального ансамблю свідчить про те, що держава наша повною мірою усвідомлює важливість подібного роду роботи, адже відновлювальний процес завжди пов'язаний зі зміною свідомості людей.

Коли ми відновлюємо порушені цінності, чудові пам'ятки історії та архітектури, ми відновлюємо історичну пам'ять, ми допомагаємо людям сфокусувати свою увагу на такого роду проектах, адже це завжди супроводжується внутрішніми роздумами людей. Багато людей проїжджали і пролітали повз Ново-Єрусалимський монастир, спотворений, зруйнований, і нікому навіть на думку не спадало подумати про значення цього місця. І раптом держава разом із Церквою починає широкомасштабну реставрацію цієї пам'ятки. Тепер кожен, хто бачить сам процес реставрації, має чудову можливість поміркувати і про нашу історію, і про значення духовного чинника в житті людини — того самого чинника, який спонукав наших благочестивих предків на творення великої Русі, на творення її духовної та матеріальної сили. Все це має безпосереднє відношення до виховання нашої молоді, до формування стійкого національної і духовної самосвідомості, яка так необхідна людям в епоху глобалізації.

Дозвольте мені сказати кілька слів про те, над чим нам сьогодні потрібно попрацювати. Нам, звичайно, важливо поміркувати про концепцію відновлення історичного вигляду Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря. Я переглянув матеріали, підготовлені проектними майстернями під керівництвом архітектора Куликова, і вважаю, що цей корпус документів має розглядатися лише як перша, вступна частина концепції, тому що сформульовані в ньому положення носять переважно науково-методичний характер — вони узагальнюють досвід, накопичений сучасною вітчизняною та світовою історією реставрації пам'яток старовини. Безперечно, всі ці положення повинні лягти в основу наступних частин концепції.

Мені здається, що в процесі подальшої роботи необхідно конкретизувати концептуальну складову стосовно всіх об'єктів реставрації Воскресенського монастиря. Звичайно, рішення цього складного завдання можливе лише після детального вивчення кожної споруди. Думаю, що тут не можна поспішати, хоча й не потрібно занадто гальмувати цей процес. Якщо проектування не вкладається в раніше намічені терміни, то краще їх зробити більш якісно, ніж відрапортувати до чергової події, як це часом буває. Ми робимо справу, у якої не може бути зворотного ходу, і тому кожен крок має бути дуже добре вивіреним. Проте, мої слова не слід сприймати як заохочення зволікання на тих етапах, де його можна уникнути.

Гадаю, на питанні наукових досліджень потрібно зупинитися окремо. Звичайно, вони повинні бути постійними й комплексними. Археологічні розкопки, проведені в 2009-2010 роках, дали дуже цікаві результати, і вважаю, що цю діяльність необхідно продовжити. На позитивну оцінку заслуговує ідея створення електронної бази архівних даних щодо Ново-Єрусалимського монастиря, втілення якої успішно розпочато і, звичайно, повинно бути здійснено в максимально повному обсязі, з детальною систематизацією зібраного матеріалу. Так само активно слід вести і натуральне обстеження всіх об'єктів, і, здається, доцільно підготувати зведений перспективний план наукових досліджень з додатком графіка основних етапів роботи та кошторису щодо їх фінансування.

Разом з тим, у монастирському комплексі є об'єкти менш складні, ніж собор і центральна частина монастиря. Звичайно, і ці об'єкти вимагають реставрації, але підготовчі етапи, дослідницька робота в даному випадку повинні виконуватися швидше, тому що мова не йде про унікальні пам'ятки архітектури. Виникає питання: можливо, варто рухатися паралельно? Чи правильно, якщо ми будемо пов'язувати все із здійсненням дослідницьких робіт стосовно головного об'єкта — Воскресенського храму і пригальмовувати реставрацію інших об'єктів? Якщо щось можна зробити швидше, то так і слід вчинити, щоб запустити їх в експлуатацію. Принаймні, це стосується надбрамної церкви, яку, на мій погляд, можна відреставрувати досить швидко і не завдаючи шкоди якості, а також будівлі недільної школи, бо якщо її буде відреставровано, то можна вже організовувати повномасштабне монастирське життя, і не хотілося б, щоб його початок відкладався через прив'язки до здійснення всього обсягу реставраційних робіт.

Паралельно з проектною документацією щодо реставрації об'єктів і відновлення інтер'єрів потрібно готувати грунт для створення тих творів церковного мистецтва, які заповнять простір численних церков Воскресенського монастиря. Тут мені хотілося б застерегти від спокуси простих рішень, коли під час відновлення храмів підбираються аналоги ікон чи стінописів відповідного часу, які копіюються з незначними змінами. Ніщо не може бути зроблено в Ново-Єрусалимському монастирі в стилі сучасного кітчу — ми повинні дуже уважно поставитися до цього. Ніщо не повинно травмувати пильного погляду тих, хто розуміється в мистецтві. Як часто буває, навіть неправильно зроблена позолота справляє враження новоробки. Тому робота над іконописом, над фресковим живописом повинна бути дуже правильно організована. Адже Патріарх Никон зробив дещо абсолютно дивовижне: він зібрав іконописців зі Святої гори Афон, з Візантії, з Малої та Білої Русі, створивши цілу іконографічну школу з відповідною богословською програмою. Було поставлено завдання явити торжество Православ'я, руського Православ'я, яке в ті часи, як ми знаємо, відігравало вирішальну роль у житті всіх православних церков і православних народів. Тому процес створення такого роду творів мистецтва, а саме так слід орієнтувати наших художників, передбачає серйозний відбір виконавців, а можливо, і їх підготовку під керівництвом найбільш досвідчених і найбільш освічених представників цього цеху. Гадаю, вже зараз слід формувати колектив фахівців для написання ікон в іконостас і кіоти надбрамної церкви Входу Господнього в Єрусалим; дуже велике значення матиме також рівень виконання інтер'єрів. Звичайно, необхідно передбачити відповідне фінансування всіх цих робіт.

Дуже важливо підійти і до теми реставрації Богоявленської пустині Патріарха Никона. Роботи тут, як відомо, припинено; питання про їх продовження ще не вирішене. Але стан спустошення в цій унікальній споруді, звичайно, викликає жаль. У пустині повинно початися молитовне, чернече життя, адже це місце, де Патріарх Никон усамітнювався для духовних подвигів. Відомо, що його було пострижено в Анзерському скиті на Соловках — будучи простим священиком, він поїхав саме на Соловки, щоб стати ченцем, і там у найсуворішому скиті прийняв постриг. Це прагнення Патріарха Никона, при всій його зовнішній пишноті й владності, до усамітнення чудово характеризує цього видатного церковного діяча. Тому було б дуже важливо подумати про відновлення цієї пустині як місця духовного подвигу Патріарха Никона.

І, нарешті, останнє, про що мені хотілося б сказати, — це те, що молитовне життя, зокрема в храмі Воскресіння Христового, не повинно припинятися у зв'язку з реставраційними роботами. Потрібно виробити певний алгоритм спільних дій, бо якщо реставрація повністю закриє доступ молільників до цього храму, ми багато втратимо, адже вже зараз наростає потік прочан, які хочуть поклонитися і Гробу Господньому, і місцевій Голгофі, і каменю помазання, й іншим місцям. Якщо можна поєднати збереження режиму відвідин цього храму з реставраційними роботами, не завдаючи шкоди паломницькій діяльності, то це було б правильно і з духовної, і з матеріальної точки зору, тому що важливо, щоб і монастир здійснював свій внесок у виробництво реставраційних робіт. Дякую вам.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

У Троїце-Сергієвій лаврі пройшла презентація концепції розвитку Сергієвого Посада

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам благодійного вечора «Жертовне служіння Росії» [Патріарх : Привітання та звернення]

Розпочався прийом заявок на конкурс «Волонтер преподобного Серафима Саровського – 2024»

Розпочався прийом заявок на конкурс «Серафимівський лікар – 2024»

Святіший Патріарх Кирил вручив Д.А. Медведєву орден преподобного Сергія Радонезького

Зустріч Святішого Патріарха Кирила із заступником голови Ради Безпеки РФ Д.А. Медведєвим

Святіший Патріарх Кирил і голова Уряду РФ Д.А. Медведєв очолили підсумкове засідання Опікунської ради фонду з відновлення Ново-Єрусалимського монастиря

Святіший Патріарх Кирил і голова Уряду РФ Д.А. Медведєв очолили підсумкове засідання Опікунської ради фонду з відновлення Ново-Єрусалимського монастиря

Голова Фінансово-господарського управління провів виїзну нараду з питань збереження об'єктів культурної спадщини Псковської єпархії

Митрополит Будапештський Іларіон: Ватикан поступився лібералам у питанні одностатевих пар [Iнтерв'ю]

Патріарша рада з культури провела нараду єпархіальних древлехранителів, архітекторів та представників єпархіальних відділів культури

У Москві продовжиться реставрація ансамблю Донського ставропігійного монастиря

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії