Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобних Сергія і Германа Валаамських в Спасо-Преображенському соборі Валаамського монастиря

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобних Сергія і Германа Валаамських в Спасо-Преображенському соборі Валаамського монастиря
Версія для друку
11 липня 2011 р. 17:11

11 липня 2011 року, в день пам'яті преподобних Сергія та Германа, Валаамських чудотворців, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у верхньому храмі Спасо-Преображенського собору Валаамського монастиря. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до учасників богослужіння з Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Ваше Преосвященство, владико наміснику, ігумене цієї святої обителі!

Я хотів би сердечно подякувати Вам за ваші добрі слова і за цей прекрасний дар. Я звершуватиму Божественну Євхаристію на цьому начинні і, звичайно, подумки завжди буду тут, у цьому храмі, серед братії, серед народу Божого, у місці, яке ми називаємо одним із найважливіших духовних центрів усього руського Православ'я.

Ми святкуємо сьогодні пам'ять святих преподобних Сергія та Германа, великих угодників Божих, які прибули сюди в найскрутніший для Русі час, коли південь почав розорятися грізним ворогом. Квітучі центри руського Православ'я під тяжкою окупацією приходили в запустіння, і те, що духовний центр став переміщатися з півдня на північ, мало промислительне значення. Ті, хто приходив сюди, хто засновував тут обителі, не стикалися із зовнішнім ворогом, але стикалися з величезними труднощами в улаштуванні чернечого життя. Суворий клімат, безлюддя, язичницьке оточення — все це дійсно створювало практично нездоланні перешкоди для слова Божого. А труди святих преподобних Сергія та Германа були затьмарені ще й тим, що за кілька десятиліть до їх прибуття в цих місцях проповідували шведські місіонери. Вони прагнули перетворити на християнство місцеве населення — язичників-карелів, нітрохи не зупиняючись перед тим, щоб використовувати для цього військову силу. І волелюбний мирний народ карелів настільки відвернувся від проповіді Христа, що, здавалося, було вже неможливо змінити це стійке несприйняття нової віри...

Але мало-помалу особистим своїм подвигом, але переважно тим, що обитель, заснована преподобними Сергієм і Германом, стала світочем для світу, все змінилося. Потекли в обитель місцеві жителі — суворі, які з підозрою ставилися до проповіді нової віри. Саме Валаам став місіонерським центром для просвіти Православ'ям півночі історичної Русі.

Чому ж вийшло так? Чи була це випадковість, чи справа в тактичній помилці західних місіонерів, яким здавалося, що, вживаючи силу, вони швидше звернуть до Христа людей? Напевно, справа в тому, про що я щойно сказав, звертаючись до новопоставленого архієрея. Слово кожного, хто бере на себе сміливість проповідувати іншим, має бути пропущено через серце. Це слово не може бути порожнім. Навіть якщо воно дуже гарне, художнє, виразне, але немає в ньому душі, якщо це слово не підкріплюється життям людини, то все перетворюється, за словом апостола, на «мідь дзвінку або бубон гудячий» (1 Кор. 13, 1).

А у наших преподобних отців була і сила слова, і сила любові. І подвиг був, реальний життєвий приклад. Адже невипадково люди йшли в пустелю, подалі від життєвого шуму, від суєти. Адже це не просто дивина людської поведінки — це реальна потреба. Ця потреба зберігається і сьогодні, коли прочани з наших галасливих міст, мегаполісів вирушають сюди, на Валаам, і в інші обителі, щоб хоч якийсь час побути в молитві, наодинці з Богом, із чудовою природою. І це прагнення є невипадковим, бо головним і, можливо, найважливішим кроком на шляху до Бога є самопізнання.

Чудові слова належать святителю Григорію Богослову: «Через самопізнання ми відкриваємо в собі красу Прототипу». Звучить майже як блюзнірство, адже Прототип — це Бог, і як ми можемо в самих собі побачити Бога? Можемо. І полум'яні слова святителя Григорія Богослова переконують нас, що саме через самопізнання, занурюючись в самих себе, ми можемо побачити красу Прототипу, що в нас самих перебуває. Як побачити й те, що цю красу руйнує. А бачачи одне й інше, ми можемо побудувати стратегію боротьби зі злом всередині себе — принаймні, у повній упевненості в тому, що ця боротьба не буде боротьбою з вітряками. Це буде боротьба справжня, в результаті якої знаходиться краса Прототипу.

Тому й спрямовувалися в пустелі, в гори, в прірви святі отці, відмовляючись від миру, від мінімального людського комфорту, від рідних і близьких, — для того щоб знайти місце, де можна було б поринути в самого себе і побачити там образ Божий — але побачити там і диявола. Бо в серці людському й відбувається боротьба диявола з Богом. І як може людина, нездатна спостерігати за своїм внутрішнім життям, відрізнити одне від іншого? Як не прийняти диявола за ангела світла (2 Кор. 11:14)? За результат освіти, виховання, впливу сучасної культури, за певну «просунутість», розкутість — та чи мало яких слів не вигадала людина, щоб пояснити і виправдати диявола, що живе в її серці! Але якщо думкою проникнути в глибину, ми побачимо, що це не сучасна культура, не освіта, не спосіб життя, а все ті ж самі старі давні спокуси, через які ворог роду людського проникав у серця людей.

Для того щоб споглядати гріх і святість, образ Божий і диявольську спокусу, потрібне занурення в самого себе. І ось монастирі й повинні бути такими місцями, де люди здатні поринути в самих себе. Насамперед, звичайно, це стосується ченців. Через цю внутрішню роботу відбувається поступове подолання спокус, зваб, зростання в духовному житті. Тоді люди, які приїжджають до монастиря й так само занурюються в тишу відокремленого місця, знаходять ще й іншу можливість — через спілкування з людьми, що пройшли через глибокий духовний досвід, відкрити для себе те, що було б важко відкрити в іншому місці.

Святитель Іоанн Златоуст так і каже, що прихильність до повсякденності, до суєти буденної не дає нам можливості побачити самих себе, пізнати самих себе. Але, з іншого боку, він говорить про те, що сама по собі суєта трапляється саме від того, що люди себе не пізнали. Пізнай себе, роздивись Бога і диявола у своїй душі. Дай бій злу. Відкрий серце для добра, пізнай себе, і тоді ніяка суєта, навіть у найскрутнішому місці життя, де буяють пристрасті, пороки, де люди затьмарюються свідомістю, — не відірвуть тебе від того, щоб у самому собі бачити корінь і причину хвороб, страждань, а також радості й миру.

Через внутрішнє діяння, яке здійснюється на шляхах самопізнання, ми й знаходимо дар Святого Духа, про який ми чули сьогодні в посланні до Галатів: «Дар же Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість. На таких немає закону» (див. Гал. 5, 22-23). Дійсно, дари Святого Духа є результатом життя в нас Самого Бога, Його благодаті. Через цю силу Святого Духа ми знаходимо Його дари й виходимо з-під усякого суду. Суд над тим, хто живе і хто підпорядкований закону. Порушуєш закон — буде піддано тебе покаранню. А там, де немає закону, а є тільки дари Духа Святого, там немає і суду. «І на суд не прийдуть, але перейдуть від смерті до життя», — говорить про це Святе Євангеліє (див. Ін. 5:24).

Нехай Господь допоможе обителі цій, Вам, владико ігумене, братії, паломникам, — торкаючись цього святого місця, знаходити навичку самопізнання, глибокого аналізу свого духовного життя, а одночасно навичку любові, творення добра, святості. Віримо, що обителі наші, які повстали з попелу після грізних років гонінь, невипадково заблищали сьогодні своїми позолоченими банями. Тому що вони потрібні нашому народу, вони потрібні сучасній людині, і дай Боже, щоб кожен, хто живе в обителі, працює і молиться тут, усвідомлював свою велику відповідальність перед Богом за самого себе і за мир, який через дотик до святині і здатний встати на шлях самопізнання, а тим самим — на шлях здобуття дарів Святого Духа. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

На Валаамі пройшов V Міжнародний фестиваль православного співу «Просвітитель»

Президенти Російської Федерації і Республіки Білорусь відвідали Валаамський і Коневський монастирі

Відбувся візит Святішого Патріарха Кирила на острови Коневець і Валаам

Патріарша проповідь у день пам'яті преподобних Сергія і Германа Валаамських після Літургії в Валаамському монастирі [Патріарх : Проповіді]

Відвідання Святішим Патріархом Кирилом сіл Ворзогори і Підпорожжя Архангельської області

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря [Патріарх : Проповіді]

Святіший Патріарх Кирил оглянув дерев'яні храми в селах Ворзогори і Підпорожжя Архангельської області

Святіший Патріарх Кирил оглянув дерев'яні храми в селах Ворзогори і Підпорожжя Архангельської області

У Введенському Толзькому жіночому монастирі відбулися урочистості престольного свята

Патріарший візит на Соловки. Божественна літургія

У день пам'яті преподобних Зосими, Саватія і Германа Соловецьких Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Соловецькому монастирі

У свято Преображення Господнього Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію в Спасо-Преображенському соборі м. Санкт-Петербурга

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря

Патріарша проповідь після Літургії в Спасо-Преображенському соборі Санкт-Петербурга

Слово Святішого Патріарха Кирила після всеношної в Казанському кафедральному соборі Санкт-Петербурга

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобного Серафима Саровського після Літургії в Серафимо-Дівеєвському монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Успенському соборі Саровської пустині

Слово Святішого Патріарха Кирила після молебню біля пам'ятника святому рівноапостольному князю Володимиру в Москві

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь після Літургії в Новоторзькому Борисоглібському монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького в Троїце-Сергієвій лаврі

Патріарша проповідь в день пам'яті апостолів Петра і Павла після Літургії в храмі праведного Олексія Мечєва у Вешняках м. Москви