Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Президії Міжрелігійної ради СНД

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Президії Міжрелігійної ради СНД
Версія для друку
28 листопада 2011 р. 22:20

28 листопада 2011 року в Єревані відбулося засідання Президії Міжрелігійної ради СНД. Зустріч відкрив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Звертаючись до учасників засідання, Предстоятель Руської Православної Церкви сказав:

Наша сьогоднішня зустріч має велике значення, тому що ми зустрічаємося в особливий час. На просторах країн СНД відбуваються важливі події. Ми є свідками дуже непростих процесів, які йдуть на Близькому Сході, у Північній Африці, і кожен з нас, безперечно, звертає увагу на те, що відбувається сьогодні з сучасною людиною, що відбувається в житті наших людей.

Я щиро тішуся з тієї обстановки дружби, якою нас дбайливо оточили в Єревані. Але, на великий жаль, добрі відносини релігійних лідерів лише сильніше підкреслюють самотність і роз'єднаність багатьох людей сучасного світу, особливо тих, хто або формально, або фактично позбавлений віри. З одного боку, для багатьох, навіть невіруючих, людей очевидно: криза моральності, криза особистості призвела до деградації суспільних відносин. Але, з іншого боку, неможливо зрозуміти, як це сталося — адже все минуле століття і початок нинішнього ознаменувалися загальносвітовою боротьбою за права людини, революційними змінами в галузі науки, освіти, медицини, в галузі техніки, в індустріальній, соціальній активності людини.

Релігійні люди знають: усі ці блага, що були результатом цивілізаційного, технічного прогресу, можуть піти не тільки на благо, а й на шкоду, і це є прописною істиною. Віра, поєднана з совістю, дає людині здатність розпізнавати добро й зло, розуміти, де проходить межа, яку заборонено переступати. Одна з найбільших небезпек у житті сучасної людини полягає в тому, що втрачається поняття межи. Будь-яка межа може бути порушена, немає ніяких стримуючих чинників, які б визначали як норму людську поведінку, крім приписів світського закону. Але ми знаємо, що саме в глибині людської душі дозрівають зокрема й ті вчинки, які призводять до порушення державних законів.

Втрата віри і зіпсованість совісті призводять до тяжких наслідків. Людина, яка має сильну волю, але стала божевільною або фанатиком, несе величезне зло і собі, і оточенню. І ми знаємо безліч прикладів терору та інших злочинів, скоєних такими «сильними» особистостями, а також організованими групами.

Інше зло, начебто менше, але однаково смертельне для душі, вчиняє людина, яка розслабляє себе задоволеннями й похіттю. Нехай вона зовні є добромисною — не маючи волі й затьмаривши розум, такий член суспільства стає ніби чорною дірою, що поглинає земні блага, часом сумнівні й такі, що не дають нічого взамін. Отже, ми бачимо, що сильна воля, як і відсутність волі, за певних умов можуть бути причиною багатьох бід.

Сьогодні багато хто говорить, що необхідно провести уніфікацію культур, не тільки створивши спільний економічний простір, але й перебудувавши релігійні погляди й народні традиції. Відмовитися від своєї волі, забути свою віру і зрадити свої традиції — такий шлях пропонують нам сьогодні деякі представники панівних еліт, погрожуючи відлученням від прогресу з його матеріальними благами й зовнішнім суспільним визнанням.

Але жодна віруюча людина не може погодитися з такою пропозицією. І їй існує альтернатива: тверда воля, щира віра і світла совість разом утворюють основу особистої і суспільної моралі. Відновлення цієї основи здатне створити чудо в нашому світі, здатне змінити людину на краще, а разом із особистістю змінити й зцілити багато конфліктів і хвороб сучасної цивілізації.

Ми підійшли до тієї межі, коли необхідно твердо й з усією рішучістю заявити: тільки моральна оцінка і моральна самооцінка, що супроводжує всі значущі вчинки політиків, педагогів, журналістів, лікарів, вчених зможе виправити ситуацію. Кожна людина повинна звернути увагу на свій духовний стан. Усе суспільство повинно замислитися про своє моральне обличчя. Надати істотну допомогу в цьому процесі можуть і повинні традиційні релігії. Пробудити совість в людині; твердо сказати, де добро, а де зло; спрямувати людей до свободи від гріха і до дотримання незмінних етичних ідеалів, — ось завдання для справжніх релігійних лідерів і для тих, хто відданий своїй вірі і хто цю віру несе у світ.

Є підстави вважати, що XXI століття не буде легким і безхмарним. Безліч небезпек і труднощів стоять перед нашими народами. Усі потуги соціальної інженерії виявляються марними перед лицем викликів сучасності. Єдине, що готовий запропонувати світ без Бога сучасній людині, — це ампутація душі в обмін на обіцянку миру й безпеки. Але ця обіцянка — обман. Ми в змозі прийняти інше рішення, яке дозволить зберегти індивідуальність кожної людини, культурні особливості кожного народу і в той же час перемогти конфлікти й дійти згоди. Це перетворення XXI століття на століття морального оновлення. І ось на цьому шляху представники традиційних релігій, відповідальні представники, за спиною яких величезні громади, повинні об'єднати свої зусилля. Бо якщо не ми, то хто тоді? Це особливий виклик, який сучасний етап розвитку людської цивілізації кидає релігійним лідерам, та й усім віруючим людям.

Існує багато проблем, про які варто поговорити. Деякі з них виникають у зв'язку з тим, що світ глобалізується. Раніше релігії жили у своїх власних ареалах, найчастіше в межах релігійно однорідних держав. Були чисто православні, чисто католицькі, чисто мусульманські, чисто буддистьскі держави. Сьогодні світ почав рухатися, люди переміщаються не тільки для того, щоб відвідати ті чи інші країни як туристи або відпочити, але для того, щоб зайнятися бізнесом, почати працювати, вчитися, а іноді й створити сім'ю. Все це приводить до більш щільного зіткнення представників наших релігійних громад. Легко було підтримувати мир, в тому числі й міжрелігійний, коли релігії жили у своєму власному ареалі, але набагато складніше підтримувати міжрелігійний мир, коли відбувається ця дифузія, взаємне проникнення, життя пліч-о-пліч.

І тут, звичайно, виникає велика проблема, яку необхідно вирішувати, в тому числі, і за участю традиційних релігій. Ця проблема пов'язана з міграцією людей. Релігійні громади повинні проявити особливу ініціативу, в тому числі, і з виховання мігрантів, щоб допомогти їм адаптуватися в культурному середовищі, щоб розвивалася свідомість, спрямована на співпрацю, на взаємодію, а не на самоізоляцію, бо будь-яка ізоляція в умовах більшості може рано чи пізно закінчуватися конфронтацією. І тому мені видається важливим для всіх нас завданням робота з мігрантами, яка допомогла б людям, що переїхали на інше місце роботи, з одного боку, зберегти свою віру, свої звичаї, свої традиції, а з іншого боку — адаптуватися до місцевих умов життя.

Сьогодні мільйони російських і російськомовних людей живуть за кордонами не тільки Росії, але й країн СНД. Руська Православна Церква стикається з цим викликом і в Західній Європі, і в Сполучених Штатах, і в Латинській Америці, і навіть в Азії та в Австралії. Я знаю, що і представники релігійних громад, зібрані за цим столом, також стикаються з аналогічними проблемами як в далекому, так і в ближньому зарубіжжі.

Ми з вами зібралися в той час, коли дуже неспокійно на Близькому Сході. Я не даватиму політичної оцінки подіям, які там відбуваються, але мене дуже турбує гуманітарний вимір всього, що відбувається. Багато хто з нас з інформаційних джерел знають про те, що відбувається в Єгипті, у Лівії, в Іраку. Найстрашнішим наслідком того, що відбувається, є руйнування міжрелігійного миру, грубе порушення прав людини, насильство над релігійними меншинами. І те, що відбувається в одному місці, не може не відгукнутися болем в інших місцях.

Тому, мені здається, дуже важливо, щоб ми мали мужність підняти свій голос на захист всіх тих, кого пригнічують за релігійною ознакою, на захист меншин, де б вони не проживали, тому що ризик, якому піддаються люди в момент політичних потрясінь, є дуже високим. У цю мить я, звичайно, думаю про християнські громади в Єгипті, в інших країнах Близького Сходу, особливо в Іраку. Хоча знаю, що в деяких місцях представники інших релігій також наражаються на небезпеку. Вважаю, що ми повинні бути солідарними з усіма, хто страждає.

Я хотів би ще раз сердечно подякувати Вам, Ваша Святосте, за організацію цього засідання, а також Вам, дорогий брате, за активну участь у підготовці цього заходу, і дякую всім присутнім. Вважаю, що Міжрелігійна рада СНД є організацією життєздатною, творчою та відповідальною. Нехай Господь допомагає нам у виконанні нашого обов'язку. Дякую за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі / Служба комунікації ВЗЦЗ

Матеріали за темою

В Уганді вчителя ісламської школи, який прийняв християнство, облили бензином і підпалили. (рос.)

Жителі Маріуполя отримали допомогу від релігійних громад Росії

Представники Церкви взяли участь у міжрелігійному круглому столі в Державній Думі РФ

Відбулося засідання Міжрелігійної робочої групи із захисту прав віруючих від дискримінації та ксенофобії, присвячене наданню допомоги мешканцям Донбасу

В Елісті пройшов круглий стіл «Предстоятелі Руської Церкви як творці миру: внесок у зміцнення єдності народів історичної Русі»

У російській пресі відзначають зростання гонінь на християн у низці африканських країн

Заява міжрелігійної ради Росії про неприпустимість державної реєстрації в якості товарних знаків позначень, що відтворюють релігійні символи [Документи]

В Італії завершився міжрелігійний форум G20

Синодальний відділ у справах монастирів та чернецтва видав альбом, присвячений Первосвятительським візитам Святішого Патріарха Кирила до російських та закордонних єпархій

Святіший Патріарх Кирил звершив відспівування протоієрея Миколая Гундяєва

Поїздка Святішого Патріарха Кирила до Санкт-Петербурга. Відспівування та поховання протоієрея Миколая Гундяєва. Відвідування Большеохтинське кладовища

Святіший Патріарх Кирил звершив відспівування протоієрея Миколая Гундяєва

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше привітання заступнику керівника Прес-служби Патріарха Московського і всієї Русі М.І. Державіну з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила А.Е. Гаглоєву з перемогою на виборах Президента Республіки Південна Осетія

Звернення Святішого Патріарха Кирила до Патріарха Болгарського Неофіта

Патриаршее поздравление по случаю 350-летия Нижегородской епархии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла заместителю мэра Москвы в Правительстве Москвы по вопросам региональной безопасности и информационной политики А.Н. Горбенко с 60-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Уманскому Пантелеимону с 55-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление епископу Солнечногорскому Алексию с 30-летием наместнических трудов в Даниловом монастыре г. Москвы

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла кинорежиссеру Ф.С. Бондарчуку с 55-летием со дня рождения

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла мэру Москвы С.С. Собянину с Днем Победы

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла министру обороны России С.К. Шойгу с Днем Победы