Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Предстоятель Руської Православної Церкви взяв участь у засіданні Президії Міжрелігійної ради СНД

Версія для друку
28 листопада 2011 р. 18:24

28 листопада 2011 року в столиці Вірменії в спортивно-концертному комплексі «Єреван» відкрилося засідання Президії Міжрелігійної ради Співдружності Незалежних Держав.

У роботі Президії взяли участь: Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил; глава Управління мусульман Кавказу Шейх-уль-іслам Аллахшукюр Паша-заде; Верховний Патріарх і Католикос всіх вірмен Гарегін II; митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир; митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр; митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій; архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр; протоієрей Всеволод Чаплін, голова Синодального відділу із взаємин Церкви й суспільства; О.М. Борода, президент Федерації єврейських громад Росії; А.С. Шаєвич, головний рабин Росії; Яків Дов Блайх, головний рабин України, та інші.

З числа гостей на засіданні були присутні: єпископ Бакинський і Азербайджанський Олександр; Адріано Рокуччі, генеральний секретар Общини святого Егідія; З.Л. Коган, рабин, віце-президент Конгресу єврейських релігійних організацій і об'єднань в Росії; представники ісламських організацій.

На зустрічі також були присутні члени делегації Руської Православної Церкви, які прибули до Єревана зі Святішим Патріархом Кирилом: голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда.

На засідання прибув Президент Вірменії Серж Саргсян.

Відкрив зустріч Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Відзначивши у своєму вступному слові, що співпраця представників традиційних релігій СНД успішно розвивається як на платформі Міжрелігійної Ради, так і в рамках двосторонніх контактів, Святіший Патріарх Кирил сказав:

«Можна сказати, що стосовно цілої низки питань ми є однодумцями. Причому стосовно таких питань, від вирішення яких залежить доля людського роду. Я маю на увазі питання духовного, морального життя людини. І тут роль традиційних релігій, до яких ми з вами належимо, є надзвичайно високою. Збереження моральних основ життя сьогодні не є пріоритетом суспільного розвитку. Якщо ви візьмете будь-яку політичну програму, то побачите, що питання морального життя людини або присутні в ній імпліцитно, або їм відведено дуже незначне місце. Свідомість людей насамперед орієнтована на успіхи в галузі економіки, на вирішення політичних питань. Але внутрішнє життя людини залишається поза сферою особливої уваги як політичних, так і громадських організацій. Саме релігія ставить проблеми моралі головною темою свого служіння і свого свідчення. Саме традиційні релігії є тими інститутами, які покликані зберігати моральні засади. І конфлікти, які виникають у галузі міжособистісних, міжгромадських, міжнаціональних, міждержавних відносин, не можуть не турбувати представників традиційних релігій: адже в основі будь-якого конфлікту — руйнування моральної підстави, певна моральна корозія».

Потім прозвучав виступ Святішого Патріарха і Католикоса всіх вірмен Гарегіна II.

Предстоятель Вірменської Апостольської Церкви нагадав про виклики, перед якими стоїть сучасний світ: «В умовах сучасних процесів глобалізації на тлі економічних, наукових та культурних досягнень — викликають глибоку занепокоєність триваючі насильство й війни, не подолані досі економічна й фінансова кризи, соціальні і політичні заворушення в Північній Африці й на Близькому Сході».

«Ми зібралися сьогодні, щоб знайти шляхи вирішення питань, що турбують наші народи, — зазначив далі Гарегін II. — На жаль, чимало ще нагальних проблем, які є наслідком протистоянь і потребують вирішення. Серед них — і Карабахська проблема... Ми тішимося, що під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила паралельно з засіданнями Президії Міжрелігійної ради Співдружності Незалежних Держав проводяться також тристоронні зустрічі духовних лідерів Кавказького регіону. З глибокою повагою один до одного, з братською любов'ю, заповіданою і дарованою Всевишнім, ми прагнемо сприяти вирішенню проблем між нашими народами, зміцненню духу взаєморозуміння й доброї волі, продуктивності діалогу. Упевнені: миру немає альтернативи, а протистояння й проблеми повинні знайти своє вирішення в процесі мирних переговорів шляхом захисту фундаментальних людських прав і дотримання міжнародних законів».

На закінчення свого виступу Святіший Патріарх-Католикос Гарегін привітав Предстоятеля Руської Православної Церкви з 65-річчям від дня народження, побажавши йому довгих років життя, доброго здоров'я і допомоги Божої в Первосвятительських трудах.

З привітанням до учасників засідання Президії Міжрелігійної ради СНД звернувся Президент Вірменії Серж Саргсян. Торкнувшись карабахської проблеми, яку він охарактеризував як «нашу велику біль», Серж Саргсян зазначив, що єдиний шлях вирішення цієї проблеми — процес мирного врегулювання.

Глава вірменської держави привітав діалог між Патріархом і Католикосом усіх вірмен Гарегіном II та Шейх-уль-ісламом Аллахшукюром Паша-заде за посередництвом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. «Я дякую вам за зусилля, які сприяють вирішенню цього конфлікту», — сказав він.

Привітання Президента Російської Федерації Д.А. Медведєва на адресу учасників засідання оголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Росії у Вірменії В.Є. Коваленко.

Потім прозвучали виступи співголів Міжрелігійної ради Співдружності Незалежних Держав — Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Шейх-уль-іслама Аллахшукюра Паша-заде.

Звертаючись до учасників засідання, Предстоятель Руської Православної Церкви сказав:

«Наша сьогоднішня зустріч має велике значення, тому що ми зустрічаємося в особливий час. На просторах країн СНД відбуваються важливі події. Ми є свідками дуже непростих процесів, які йдуть на Близькому Сході, у Північній Африці, і кожен з нас, безперечно, звертає увагу на те, що відбувається сьогодні з сучасною людиною, що відбувається в житті наших людей.

Я щиро тішуся з тієї обстановки дружби, якою нас дбайливо оточили в Єревані. Але, на великий жаль, добрі відносини релігійних лідерів лише сильніше підкреслюють самотність і роз'єднаність багатьох людей сучасного світу, особливо тих, хто або формально, або фактично позбавлений віри. З одного боку, для багатьох, навіть невіруючих, людей очевидно: криза моральності, криза особистості призвела до деградації суспільних відносин. Але, з іншого боку, неможливо зрозуміти, як це сталося — адже все минуле століття і початок нинішнього ознаменувалися загальносвітовою боротьбою за права людини, революційними змінами в галузі науки, освіти, медицини, в галузі техніки, в індустріальній, соціальній активності людини.

Релігійні люди знають: усі ці блага, що були результатом цивілізаційного, технічного прогресу, можуть піти не тільки на благо, а й на шкоду, і це є прописною істиною. Віра, поєднана з совістю, дає людині здатність розпізнавати добро й зло, розуміти, де проходить межа, яку заборонено переступати. Одна з найбільших небезпек у житті сучасної людини полягає в тому, що втрачається поняття межи. Будь-яка межа може бути порушена, немає ніяких стримуючих чинників, які б визначали як норму людську поведінку, крім приписів світського закону. Але ми знаємо, що саме в глибині людської душі дозрівають зокрема й ті вчинки, які призводять до порушення державних законів.

Втрата віри і зіпсованість совісті призводять до тяжких наслідків. Людина, яка має сильну волю, але стала божевільною або фанатиком, несе величезне зло і собі, і оточенню. І ми знаємо безліч прикладів терору та інших злочинів, скоєних такими «сильними» особистостями, а також організованими групами.

Інше зло, начебто менше, але однаково смертельне для душі, вчиняє людина, яка розслабляє себе задоволеннями й похіттю. Нехай вона зовні є добромисною — не маючи волі й затьмаривши розум, такий член суспільства стає ніби чорною дірою, що поглинає земні блага, часом сумнівні й такі, що не дають нічого взамін. Отже, ми бачимо, що сильна воля, як і відсутність волі, за певних умов можуть бути причиною багатьох бід.

Сьогодні багато хто говорить, що необхідно провести уніфікацію культур, не тільки створивши спільний економічний простір, але й перебудувавши релігійні погляди й народні традиції. Відмовитися від своєї волі, забути свою віру і зрадити свої традиції — такий шлях пропонують нам сьогодні деякі представники панівних еліт, погрожуючи відлученням від прогресу з його матеріальними благами й зовнішнім суспільним визнанням.

Але жодна віруюча людина не може погодитися з такою пропозицією. І їй існує альтернатива: тверда воля, щира віра і світла совість разом утворюють основу особистої і суспільної моралі. Відновлення цієї основи здатне створити чудо в нашому світі, здатне змінити людину на краще, а разом із особистістю змінити й зцілити багато конфліктів і хвороб сучасної цивілізації.

Ми підійшли до тієї межі, коли необхідно твердо й з усією рішучістю заявити: тільки моральна оцінка і моральна самооцінка, що супроводжує всі значущі вчинки політиків, педагогів, журналістів, лікарів, вчених зможе виправити ситуацію. Кожна людина повинна звернути увагу на свій духовний стан. Усе суспільство повинно замислитися про своє моральне обличчя. Надати істотну допомогу в цьому процесі можуть і повинні традиційні релігії. Пробудити совість в людині; твердо сказати, де добро, а де зло; спрямувати людей до свободи від гріха і до дотримання незмінних етичних ідеалів, — ось завдання для справжніх релігійних лідерів і для тих, хто відданий своїй вірі і хто цю віру несе у світ.

Є підстави вважати, що XXI століття не буде легким і безхмарним. Безліч небезпек і труднощів стоять перед нашими народами. Усі потуги соціальної інженерії виявляються марними перед лицем викликів сучасності. Єдине, що готовий запропонувати світ без Бога сучасній людині, — це ампутація душі в обмін на обіцянку миру й безпеки. Але ця обіцянка — обман. Ми в змозі прийняти інше рішення, яке дозволить зберегти індивідуальність кожної людини, культурні особливості кожного народу і в той же час перемогти конфлікти й дійти згоди. Це перетворення XXI століття на століття морального оновлення. І ось на цьому шляху представники традиційних релігій, відповідальні представники, за спиною яких величезні громади, повинні об'єднати свої зусилля. Бо якщо не ми, то хто тоді? Це особливий виклик, який сучасний етап розвитку людської цивілізації кидає релігійним лідерам, та й усім віруючим людям.

Існує багато проблем, про які варто поговорити. Деякі з них виникають у зв'язку з тим, що світ глобалізується. Раніше релігії жили у своїх власних ареалах, найчастіше в межах релігійно однорідних держав. Були чисто православні, чисто католицькі, чисто мусульманські, чисто буддистьскі держави. Сьогодні світ почав рухатися, люди переміщаються не тільки для того, щоб відвідати ті чи інші країни як туристи або відпочити, але для того, щоб зайнятися бізнесом, почати працювати, вчитися, а іноді й створити сім'ю. Все це приводить до більш щільного зіткнення представників наших релігійних громад. Легко було підтримувати мир, в тому числі й міжрелігійний, коли релігії жили у своєму власному ареалі, але набагато складніше підтримувати міжрелігійний мир, коли відбувається ця дифузія, взаємне проникнення, життя пліч-о-пліч.

І тут, звичайно, виникає велика проблема, яку необхідно вирішувати, в тому числі, і за участю традиційних релігій. Ця проблема пов'язана з міграцією людей. Релігійні громади повинні проявити особливу ініціативу, в тому числі, і з виховання мігрантів, щоб допомогти їм адаптуватися в культурному середовищі, щоб розвивалася свідомість, спрямована на співпрацю, на взаємодію, а не на самоізоляцію, бо будь-яка ізоляція в умовах більшості може рано чи пізно закінчуватися конфронтацією. І тому мені видається важливим для всіх нас завданням робота з мігрантами, яка допомогла б людям, що переїхали на інше місце роботи, з одного боку, зберегти свою віру, свої звичаї, свої традиції, а з іншого боку — адаптуватися до місцевих умов життя.

Сьогодні мільйони російських і російськомовних людей живуть за кордонами не тільки Росії, але й країн СНД. Руська Православна Церква стикається з цим викликом і в Західній Європі, і в Сполучених Штатах, і в Латинській Америці, і навіть в Азії та в Австралії. Я знаю, що і представники релігійних громад, зібрані за цим столом, також стикаються з аналогічними проблемами як в далекому, так і в ближньому зарубіжжі.

Ми з вами зібралися в той час, коли дуже неспокійно на Близькому Сході. Я не даватиму політичної оцінки подіям, які там відбуваються, але мене дуже турбує гуманітарний вимір всього, що відбувається. Багато хто з нас з інформаційних джерел знають про те, що відбувається в Єгипті, у Лівії, в Іраку. Найстрашнішим наслідком того, що відбувається, є руйнування міжрелігійного миру, грубе порушення прав людини, насильство над релігійними меншинами. І те, що відбувається в одному місці, не може не відгукнутися болем в інших місцях.

Тому, мені здається, дуже важливо, щоб ми мали мужність підняти свій голос на захист всіх тих, кого пригнічують за релігійною ознакою, на захист меншин, де б вони не проживали, тому що ризик, якому піддаються люди в момент політичних потрясінь, є дуже високим. У цю мить я, звичайно, думаю про християнські громади в Єгипті, в інших країнах Близького Сходу, особливо в Іраку. Хоча знаю, що в деяких місцях представники інших релігій також наражаються на небезпеку. Вважаю, що ми повинні бути солідарними з усіма, хто страждає.

Я хотів би ще раз сердечно подякувати Вам, Ваша Святосте, за організацію цього засідання, а також Вам, дорогий брате, за активну участь у підготовці цього заходу, і дякую всім присутнім. Вважаю, що Міжрелігійна рада СНД є організацією життєздатною, творчою та відповідальною. Нехай Господь допомагає нам у виконанні нашого обов'язку. Дякую за увагу».

У своєму виступі Глава Управління мусульман Кавказу наголосив на значенні нинішньої зустрічі членів Міжрелігійної ради СНД: «Упевнений, що вона увійде як важлива подія в історію міжрелігійного діалогу не тільки в рамках СНД, а й на міжнародному рівні».

Шейх-уль-іслам Аллахшукюр Паша-заде відзначив роль Міжрелігійної ради Співдружності в протистоянні спробам посіяти міжнаціональну, міжрелігійну ворожнечу, нагадав про миротворчі зусилля Ради.

На засіданні також виступили: головний рабин Росії Адольф Шаєвич, голова Духовного управління мусульман Казахстану муфтій Абсаттар Дербісалієв, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, голова Ради муфтіїв Росії муфтій Равіль Гайнутдін, президент Федерації єврейських організацій Росії О.М. Борода, заступник голови Буддійської традиційної сангхи Росії Дагба Очиров, головний рабин України Яків Дов Блайх.

За підсумками засідання Президії Міжрелігійної ради Росії одноголосно було ухвалено комюніке.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі / Служба комунікації ВЗЦЗ

Скорочено. Повністю див. на рос. версії сайту

Версія: російська

Матеріали за темою

Вітання Святішого Патріарха Кирила Тамашу Шуйоку із обранням на посаду Президента Угорщини [Патріарх : Привітання та звернення]

Вітання Святішого Патріарха Кирила Президентові Туреччини Реджепу Тайїпу Ердогану з 70-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

Делегація Патріаршої комісії з питань фізичної культури та спорту взяла участь у відкритті «Ігор майбутнього» в Казані

Патріарший екзарх усієї Білорусі зустрівся з президентом Республіки Сербської

Співчуття голови Управління мусульман Кавказу у зв'язку з терактом у Красногорську [Привітання та звернення]

Співчуття Верховного Патріарха і Католикоса всіх вірмен Гарегіна II у зв'язку з терактом у «Крокус Сіті Холі» [Привітання та звернення]

Відбулося перше у 2024 році засідання Комісії з міжнародного співробітництва Ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями при Президентові Росії

Відбулося засідання Комісії з питань гармонізації міжнаціональних та міжрелігійних відносин Ради при Президентові РФ із взаємодії з релігійними об'єднаннями

Заява Міжрелігійної ради Росії [Документи]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на юбилейном заседании Межрелигиозного совета России [Патріарх : Привітання та звернення]

В Елісті пройшов круглий стіл «Предстоятелі Руської Церкви як творці миру: внесок у зміцнення єдності народів історичної Русі»

У російській пресі відзначають зростання гонінь на християн у низці африканських країн

Голова ВЗЦЗ зустрівся з представником Церкви Англії

Митрополит Волоколамський Антоній зустрівся з представниками Коптської Церкви

Співчуття представника Коптської Церкви в Росії у зв'язку з терактом у «Крокус Сіті Холі» [Привітання та звернення]

Співчуття генерального секретаря Всесвітньої ради церков у зв'язку з терактом у Красногорську [Привітання та звернення]

Інші відеоматеріали

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з делегацією Церкви Ассірії Сходу на чолі зі Святішим Католикосом-Патріархом Мар Авою III

Відбулася зустріч Президента Російської Федерації В.В. Путіна з представниками релігійних об'єднань Росії

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з головою Конференції католицьких єпископів Італії кардиналом Маттео Дзуппі

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з главою (раїсом) Республіки Татарстан Р.М. Мінніхановим

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з державними та громадськими діячами мусульманських країн

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з головою Управління мусульман Кавказу

Відбулася зустріч Предстоятеля Руської Церкви з головою Духовного управління мусульман Татарстану

Святіший Патріарх Кирил взяв участь у засіданні Групи стратегічного бачення «Росія – ісламський світ»

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з членами Робочої групи з координації двосторонніх відносин між Руською Православною Церквою та Маланкарською Церквою