Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Варлааму (Пономарьову), єпископу Махачкалинському і Грозненському

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Варлааму (Пономарьову), єпископу Махачкалинському і Грозненському
Версія для друку
27 січня 2013 р. 17:11

27 січня 2013 року, в неділю 34-у після П'ятидесятниці, віддання свята Богоявлення, день пам'яті святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогі отці, браття і сестри — учасники Різдвяних читань!

Усіх вас хотів би сердечно привітати з недільним днем. Сьогодні віддання свята Богоявлення, сьогодні пам'ять святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії, сьогодні важливий день у нашій цивільній історії — день визволення північної столиці від страшної блокади під час Великої Вітчизняної війни. Усі ці події безпосередньо стосуються життя віруючої людини. Навіть світські події в історії тісно пов'язані з тим, що люди роблять, про що вони думають, як вони виконують закон Христовий, як вони моляться, що вони у Бога просять, наскільки вони вірять у благий Божий промисел.

Усе, що відбувається з нами в історії, в людському житті, безпосередньо пов'язане з нашим духовним життям — це аксіома буття. Світське прочитання історії не передбачає цього зв'язку, — а даремно, бо багато що стає незрозумілим, багато що не може бути осмисленим, якщо виключити релігійний вимір. Саме такими подіями наповнена історія Великої Вітчизняної війни, — коли ніякими поясненнями, ніякими логічними викладками було неможливо пояснити те, що сталося з нашим народом, у тому числі велику перемогу в цій війні. Але ми знаємо, що Господь прихиляв милість до нашого народу. Він дав йому можливість спокутувати численні гріхи і не дав погубити народ, країну та віру православну. Зняття блокади з північної столиці країни мало доленосне значення, і дивовижною була сама здатність багатомільйонного міста вистояти в умовах голоду, обстрілів і блокади.

Господь допомагає нам зрозуміти сенс історії, — і не тільки для того, щоб ми могли піднести Йому подяку за численні благодіяння, у тому числі за проповідь про Нього великими мужами й жонами, серед яких особливе місце займає рівноапостольна Ніна, просвітителька Грузії. Господь викладає нам ці уроки для того, щоб у нас відточувався духовний зір, щоб ми бачили сенс того, що відбувається, розуміли сенс історії, бачили справжнє значення того, що відбувається з нами в цьому земному житті. Бо все, що відбувається, має певний службовий характер — стосовно того, що буде; характер тимчасовий, минущий — стосовно того, що є вічним, що існуватиме завжди.

Сьогодні 34-а неділя після П'ятидесятниці. Цього дня ми читали Євангеліє від Луки (Лк. 18:18-27), про яке ви вже чули слова проповіді. Не буду повертатися до самої розповіді, до архіважливих думок, що містяться в ній, а хочу звернути вашу увагу на те, на що ми зазвичай не звертаємо уваги, читаючи цей Євангельський текст: «Підійшов хтось до Спасителя й говорить: Учителю благий, що мені потрібно зробити, щоб успадкувати Царство Боже?»

Увагу в цій фразі ми звертаємо, звичайно, на питання «що мені потрібно робити, щоб успадкувати Царство Боже?» Але не ці слова були найголовнішими, хоча, звичайно, вони визначили подальшу відповідь Спасителя. Господь не відразу відповідає на саме питання, але каже: «Навіщо ти називаєш Мене благим, бо тільки Бог є благим». Цими словами Спаситель не відмовляється від Своєї Божественної природи, але Він звертається до людини, яка не знала, що Він являє Собою цю Божественну природу. В очах того, хто запитував, Спаситель був звичайною — можливо, видатною, — але звичайною людиною. Саме пристосовуючись до розуміння того, хто питає, Господь і каже: «Що ти називаєш Мене благим, бо благий тільки один Господь». І в посланні до Колосян (Кол. 3:12-16) ми сьогодні чули ті ж слова: «Ви, як обранці Божі, зодягніться у благість».

Що ж означає слово Боже про те, що «благий тільки один Господь»? Благість — це доброта, доброта у вищому сенсі. Тільки один Бог є добрим в абсолютному вимірі. Ніхто не володіє добротою сповна — у нашій людській доброті завжди є червоточина. Навіть у найсвятіших людей є щось, що цю доброту затьмарює, — думки, а, можливо, навіть слова або вчинки. Але абсолютно благим і добрим є тільки Сам Бог.

Чому Господь загострив на цьому увагу юнака? А тому що той, як багата людина, напевно вважав, що можна бути благим, роблячи добрі справи за рахунок свого великого маєтку. Дійсно, гроші дають можливість стати добрим, якщо людина хоче стати такою, але Господь піднімає планку: «Ніхто не може бути благим, крім Бога». І це найбільше за значенням ціннісне твердження, яке допомагає розібратися в перипетіях нашого життя.

Сьогодні, як і завжди, існує багато точок зору на життя, на людину, на людські відносини, на те, що є добро і що є зло. Нерідко ці поняття плутаються в гріховній свідомості людей, тим більше що інформаційний простір наповнюється або, краще сказати, засмічується різного роду пересудами, спотвореним розумінням добра й зла.

Як же розібратися у всьому цьому? Як дійсно сказати, що є добро в цьому житті, а що — зло? Як не піддатися на спокуси, яким сучасна людина піддається через телебачення, Інтернет, кінематограф? Як зберегти себе в чистоті й вірності Богу? І відповідь дуже проста: ніхто не є благим — тільки єдиний Господь.

Сьогодні людську особистість поставлено в центр буття, всі тільки й говорять про благо для людини — досить подивитися, що відбувається в інформаційному просторі напередодні виборів або якихось політичних подій. Як же з цих людських рекомендацій і пропозицій вибрати те, що дійсно відповідає Благу з великої літери?

Є лише один критерій — це зв'язок із Богом. І якщо людина говорить про благо і пов'язує своє послання з явним свідченням про те, що ніхто не є благим, крім як Бог, то виходить, вона у міру своїх сил намагається відобразити Божу благість. А якщо до того ж вона ще й усвідомлює свою недосконалість, свою обмеженість, затверджуючи абсолютне значення Божої доброти для кожної людини, то ми можемо сказати, що ця людина близька до істини.

Дуже важливо пам'ятати, що Церква несе проповідь світу протягом 2000 років. І багато хто не приймає цієї проповіді і бореться з нею усілякими засобами, найчастіше нікуди не придатними, морально двозначними, а то й злочинними, саме для того, щоб Церква перестала говорити про те, що справжня цінність життя, справжнє благо не може бути поза зв'язком із Богом.

Можливо, хтось, чуючи мої слова, скаже: «Ну, а що ж люди невіруючі? Що вони, добрих справ не роблять?» Так, роблять, але ці справи є добрими настільки, наскільки вони відповідають волі Божій і слову Божому. Ось тому, звертаючись не тільки до віруючих людей, але й до невіруючих, ми говоримо: «живіть по совісті, не спокушайтеся на пропаганду, не втрачайте людського образу. Вам дуже важко, тому що ви відмовилися виконувати Божі заповіді; ви найбільш тендітна, найбільш вразлива частина людства, тому що немає опори, немає якоря, який утримував би вас на плаву».

Проте, якщо людина в міру своїх сил намагається жити по совісті, то вона не є ворогом. Їй потрібно протягувати руку, її потрібно підтримувати, бо врешті-решт такі люди найчастіше знаходять віру — навіть на краю могили. Сьогоднішні слова, які ми чули з Євангелія від Луки, наповнені великим світоглядним змістом. І, проникаючи в глибину цих слів, ми повинні сповідувати перед лицем Божим нашу віру в те, що ніхто не благий, тільки єдиний Господь, і просити Господа, щоб Він дав можливість те благо, яке Творець світу відкрив людям, приносити кожному, у тому числі через наші слабкі людські справи, щоб ми ставали співпрацівниками Божими у затвердженні добра в житті роду людського. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії