Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Святіший Патріарх Кирил очолив служіння Божественної літургії на площі перед кафедральним собором Кишинева

Версія для друку
8 вересня 2013 р. 17:51

8 вересня 2013 року, в день Стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив служіння Божественної літургії на площі перед кафедральним собором Різдва Христового в Кишиневі.

Його Святості співслужили: митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіонмитрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангелмитрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій, керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський Антоній, єпископ Тираспольський і Дубосарський Сава, єпископ Кагульський і Комратський Анатолій, єпископ Унгенський і Ниспоренський Петро, вікарій Чернівецької єпархії єпископ Хотинський Мелетій, єпископ Бєльцький і Фелештський Маркел, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, єпископ Єдинецький і Бричанський Никодим, єпископ Орський і Гайський Іриней, єпископ Нефтекамський і Бірський Амвросій, члени офіційної делегації Московського Патріархату — голова Відділу із взаємин Церкви й суспільства протоієрей Всеволод Чаплін, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату протоієрей Миколай Балашов, секретар ВЗЦЗ з міжправославних відносин протоієрей Ігор Якимчук, помічник голови ВЗЦЗ протодиякон Володимир Назаркін.

За богослужінням молилися Президент Республіки Молдова Н.В. Тімофті, прем'єр-міністр Республіки Молдова Ю. Лянке, голова Парламенту Молдови І. Корман, посол Росії в Молдові Ф.М. Мухаметшин, лідери різних політичних партій Молдови.

На соборній площі зібралося близько десяти тисяч віруючих. Пряму трансляцію богослужіння вів телеканал «Молдова-1».

Після Літургії Предстоятеля Руської Православної Церкви привітав митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир, який, зокрема, сказав: «Сьогодні у нас велике свято: ми святкуємо 200-річчя утворення Кишинівсько-Хотинської єпархії, яка, зберігши протягом століть своє коріння, сьогодні є Кишинівсько-Молдавської митрополією, або Православною Церквою в Молдові».

Митрополит Володимир особливо зупинився на життєвому подвигу першого архієрея Кишинівської єпархії — митрополита Гавриїла (Бенулеску-Бодоні) — на могилі якого в Капріянському монастирі побував напередодні Святіший Патріарх Кирил. «Ми знаємо, що митрополит Гавриїл був великим патріотом цієї землі, — сказав митрополит Володимир. — Він був великим подвижником нашої святої Православної Церкви. Ми пам'ятаємо, в які важкі часи він служив. Заарештований турецькою владою, яка примушувала його вийти з юрисдикції Руської Церкви, він сказав: "Я — чернець. За мене нікому плакати. Я дав клятву і вважаю за гріх зрадити Церкву заради зайвих декількох років земного життя!". Ми віддані ідеалу, втіленому в цих словах, які сказав наш перший митрополит».

Відзначивши величезний інтерес Святішого Патріарха до церковного життя в Молдові, митрополит Володимир сказав: «Ви цікавилися життям наших православних християн, життям наших монастирів. Це природно, тому що Ви є нашим спільним Патріархом — як молдаван, гагаузів, болгар і румун, так і українців, білорусів та інших народів, що входять до канонічної юрисдикції Руської Православної Церкви».

«Ваша Святосте! — сказав далі митрополит Володимир. — Подивіться, скільки народу сьогодні прибуло на цю площу, щоб зустрітися з Вами, щоб отримати Ваше благословення, щоб порадіти разом з Вами. Це благочестивий молдавський народ, який зберігає вірність своїй ієрархії і нашій святій Православній Церкві».

На молитовну згадку про відвідання Молдови митрополит Володимир підніс Святішому Патріарху Кирилу образ святого воєводи Стефана Великого (Штефана чел Маре).

У своєму Первосвятительському слові Святіший Патріарх Кирил сказав:

«Серце моє наповнюється радістю, коли я бачу всіх вас, зібраних у такій великій кількості тут, на головній площі, біля кафедрального собору стольного града Кишинева. Ми зібралися сьогодні не для того, щоб проголошувати якісь політичні ідеї, не для того, щоб відстоювати якісь права, не для того, щоб одні протистояли іншим, не для того, щоб одні здобували перемогу над іншими — ми зібралися тут як єдиний народ: і праві, і ліві, і центристи за переконаннями, і люди, які взагалі далекі від будь-якої політики, і молоді і літні люди, духовенство та миряни, високоосвічені і прості люди. Ми — народ. І зібралися зараз тут не з цікавості, не для того, щоб розважитися, а для того, щоб оточити престол Божий, на якому відбувалася Божественна літургія, ця велика дорогоцінність і, одночасно, справжня, духовна сила людей. Дивно, але ж ніколи сильна людина своєї сили не демонструє. Багато великих спортсменів, що володіють величезною силою, ніколи не вступають у двобій з простими людьми, ніколи нічого не доводять силою, тому що така постать сильної людини. Силу доводять ті, кому потрібно це довести. Ми сьогодні свідчимо тут, що справжньою духовною силою молдавського народу є православна віра, яка об'єднує людей, яка визначає його мораль, яка окреслює систему цінностей, згідно з якою живе кожна людина. Тому що ця система цінностей прийшла до нас не від швидкоплинних інтересів і не від швидкоплинної моди, ця система цінностей передавалася з покоління в покоління і джерелом її є не людина, а Бог. Ми знаємо, і старше, і середнє покоління пам'ятають часи, коли цей собор був закритий. Ті ж самі покоління пам'ятають, коли дзвіницю було підірвано. Коли називати себе православним віруючим було неможливо. Коли відкрите сповідання віри вимагало мужності. І тоді величезна сила держави працювала на те, щоб демонтувати цю морально-духовну систему цінностей і філософією, і домовленостями, і владою і обіцянками, але нічого не вийшло. Що може ще сильніше говорити про те, що справа Божа є сильнішою з будь-яку справу людську? І слово Боже, і закон Божий сильніші за будь-яке людське слово. До недавнього часу і було так, що людські закони співвідносилися з цим Божественним словом, яке відбивається в людському житті через моральне начало. Моральність і закон завжди пов'язувалися і тому закони легко виконувалися людьми, тому що людською мовою, політичною мовою формулювався моральний Божественний закон.

Ми знаємо, що в історії були випадки, коли закони суперечили моральності, тоді люди їх не приймали. Не приймалися совістю закони фашизму, не приймалися закони апартеїду в Південній Африці, хоча державна міць працювала на їх підтримку. А чому? А тому що вони не відповідали правді Божій і моральному началу. Я бажаю, щоб у житті Молдови потужне духовне підгрунтя, яке представлене в глибокій вірі молдавського народу, отримувало своє втілення й вираження в законах і в політичній практиці. Щоб ніколи не створювався конфлікт між владою і народом через ту причину, що хтось іде від Божественного шляху. Божественне підгрунтя є непохитним, і які б сили не кидали йому виклик, вони тимчасові, скороминущі, вони завжди будуть посоромлені силою Божою. А для того щоб життя людей було світлим, мирним, для того щоб була гармонія у відносинах влади й народу, дуже важливо, щоб той великий потенціал віри, який присутній у народному житті Молдови повною мірою розвивався й зміцнював великими духовними скріпами життя людей.

Ми сьогодні тут всі разом, люди різних поглядів, політичних переконань, молилися про одне — про благополуччя й процвітання Молдови. І я просив, щоб Господь прихилив милість до землі цієї, народу Молдови, щоб припинилися конфлікти, конфронтації, щоб люди знайшли в собі сили разом, спільно йти в майбутнє, відштовхуючись від спільного духовного фундаменту, тому що крім цього фундаменту нічого не об'єднує народ Молдови. Усе інше є частковим, партикулярним, тимчасовим, скороминущим, а віра є вічною, тому що в основі віри Господь. І я вірю, що Господь прихилить Свою милість, і що існуючі економічні труднощі, які часто змушують людей підніматися, йти зі свого будинку, їхати на країну далеко, залишати без нагляду своїх дітей — що все це минеться. Молдова — невелика країна, але в ній вистачить сил для того, щоб побудувати мирне, благополучне й спокійне життя, і дай Боже, щоб було так.

І ще треба пам'ятати про одне: зовнішні проблеми, у тому числі економічні, це теж проблеми скороминущі. Нам іноді здається, що проблема сьогоднішнього дня є такою величезною, що затьмарює погляд, що нічого крім цієї проблеми немає. Минають роки і люди забувають про те, що було. А пошкодження народного життя несе страшні наслідки. І ми з вами маємо приклад країни, в якій ми всі з вами жили, — могутня наддержава з величезними ресурсами, інтелектуальними, природними. Усі сили були спрямовані на досягнення однієї мети, усі працювали заради цієї мети, але було зроблено спробу зруйнувати віру, підірвати духовне життя народу. І нічого ж не вийшло, усе повалилося, усе залишилося в минулому й забуто. Це великий приклад того, як без Бога не можна будувати людські відносини. Ми знаємо, що сьогодні панують інші моди у світі та релігія заганяється до вузької сфери приватного життя і багато хто вважає, що їй немає місця в житті суспільному. І щось відбувається з цими народами — вони стають слабкими, нездатними на подвиг. І ми знаємо, коли відбувається зіткнення цих народів з іншими, то виграє не фізично сильний, а духовно сильний. Молдова повинна зберегти духовну силу. Народ повинен зберегти здатність здійснювати подвиги, не в ім'я грошей, не в ім'я кар'єри, тому що подвиги в ім'я грошей і кар'єри не здійснюються, але в ім'я спільних інтересів усього народу, в ім'я Батьківщини, в ім'я віри своєї. І знаємо, що в ім'я досягнення цих цілей людина здатна віддати своє життя, а це і є подвиг.

Нехай Господь дає сили всім вам, мої дорогі! Я ще раз хочу сказати: радію молитися сьогодні з вами, бачити вас усіх! Чудово, що тут присутні і політики, що належать до різних партій, до різних політичних поглядів, тому що все те, що сьогодні нас об'єднує, і є основою буття народу Молдови.

Ми згадуємо 200-річчя заснування Кишинівської єпархії, яка перетворена нині на Кишинівсько-Молдавську митрополію. Ми згадуємо 200 років Молдавської Православної Церкви і, звичайно, згадуємо ім'я видатного основоположника цієї Церкви — Преосвященного митрополита Гавриїла (Бенулеску-Бодоні), який подвигом свого життя закарбував вірність Господу й Церкві. Ми всі сьогодні тут його спадкоємці, ми всі тут сьогодні зібрані саме тому що він 200 років тому заснував Православну Церкву Молдови.

Цього року ми святкуємо також 1025-річчя історичного буття нашої Церкви. Особливо згадуючи про цей 1025-річний шлях, ми звертаємо увагу на невеликий, але важливий відрізок — останні 25 років. Адже зміни в церковному житті почалися рівно 25 років тому. І що ж сталося на теренах нашої Церкви за ці роки? Таке відродження віри, яке не відбувалося ніколи ні в одному народі, ні в одній країні за всю історію. За 25 років десятки тисяч храмів побудовані й відроджені, сотні монастирів, майже сотні духовних навчальних закладів. Церква увійшла в усі сфери людського життя. Це сталося після атеїстичного панування, що тривало протягом більше 70 років. Усе це ми сприймаємо як великий Божий дар. Дар цей належить всім країнам, на які простирається пастирська відповідальність Руської Православної Церкви. Молдова — це та частина Церкви, в якій зміни останніх 25 років є особливо разючими. Ми повинні подякувати Господу і за ці 1025 років і за 25 років нашого відродження, і за 200 років існування Православної Церкви в Молдові. Усе це дає нам історичний досвід. Історична пам'ять дає нам надію на майбутнє. Віримо й сподіваємося, що з милістю Божою збережеться єдність нашої Церкви. Милістю Божою Церква Молдови, що прославилася своїми подвижниками, святими й сповідниками, що прославилася своїм благочестивим народом буде підніматися від сили до сили.

Я хотів би висловити особливу подяку Вам, Ваше Високопреосвященство владико митрополите Володимире, Преосвященним владикам, які трудяться на землі Молдови, усьому численному духовенству та всім вам, мої дорогі, за той подвиг, який був здійснений тут, на цій землі, який дає нам можливість у славі відсвяткувати 200-річчя Церкви в Молдові».

У дар Христоріздвяному собору Предстоятель передав ікону Божої Матері «Одигітрія», привезену зі Святої Гори Афон. Віруючим було роздано іконки Пресвятої Богородиці «Володимирська» з Патріаршим благословенням.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Матеріали за темою

Митрополит Кишинівський Володимир взяв участь у відкритті Року святого Стефана Великого

Послання Святішого Патріарха Кирила від імені Архієрейського Собору Руської Православної Церкви Президенту Республіки Молдова І.М. Додону [Документи]

У доповіді Святішого Патріарха Архієрейському Собору відзначено позитивні тенденції в сфері церковно-державних відносин у Молдові

Привітання Президента Республіки Молдова І.М. Додона учасникам Архієрейського Собору Руської Православної Церкви [Документи]

26-28 жовтня відбувся візит Святішого Патріарха Кирила до Румунської Православної Церкви

«Про сповідання православної віри при богоборчій владі і про значення нашої свободи сьогодні». Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Священного Синоду Румунської Православної Церкви [Патріарх : Привітання та звернення]

Візит Святішого Патріарха Кирила до Румунії. Божественна літургія на площі свв. Костянтина і Єлени в Бухаресті

Святіший Патріарх Кирил взяв участь в урочистому богослужінні в Бухаресті, присвяченому пам'яті мучеників, які постраждали в роки гонінь

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші відеоматеріали

У день пам'яті вмч. Феодора Тирона Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в московському храмі Архангела Михаїла при клініках на Дівочому полі

У четвер першої седмиці Великого посту Святіший Патріарх Кирил звершив повечір'я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в Стрітенському монастирі м. Москви

У середу першої седмиці Великого посту Святіший Патріарх Кирил звершив повечір'я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в Новоспаському монастирі м. Москви

Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя в Москві

У вівторок першої седмиці Великого посту Предстоятель Руської Церкви звершив повечір'я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

У понеділок першої седмиці Великого посту Святіший Патріарх Кирил звершив повечір'я з читанням Великого канону прп. Андрія Критського в Храмі Христа Спасителя

Святіший Патріарх Кирил відправив літію за загиблими прихожанам храму в Кизлярі

Святіший Патріарх Кирил звершив вечірню з чином прощення в Храмі Христа Спасителя

У свято Стрітення Господнього Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Храмі Христа Спасителя в Москві

Святіший Патріарх Кирил помолився за російських спортсменів ― учасників XXIII Зимових Олімпійських ігор