Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

До Статуту Руської Православної Церкви внесено зміни, що стосуються Української Православної Церкви

До Статуту Руської Православної Церкви внесено зміни, що стосуються Української Православної Церкви
Версія для друку
30 листопада 2017 р. 17:54

З огляду на особливий статус широкої автономії Української Православної Церкви, Архієрейський Собор розглянув пропозицію, що надійшла від Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія, виділити в самостійну главу ті положення Статуту Руської Православної Церкви, які стосуються Української Православної Церкви.

Виступаючи 30 листопада 2017 року на засіданні Собору, Блаженніший владика, зокрема, зазначив: «Останнім часом активізувалися деякі суспільно-політичні сили, які роблять спроби дискредитувати Українську Православну Церкву в очах українського суспільства, спекулюючи її, як вони стверджують,«несамостійним» статусом. Вони ігнорують особливий статус Української Православної Церкви, обумовлений Визначенням Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 1990 року, і при цьому посилаються на нині діючий Статут Руської Православної Церкви. Тому сьогодні, щоб уникнути подальших спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української Православної Церкви в очах мільйонів українців, є потреба зазначити особливий статус Української Православної Церкви, виділивши його в Статуті Руської Православної Церкви».

Після обговорення Архієрейський Собор прийняв Визначення, згідно з яким до Статуту Руської Православної Церкви замість статті 18 глави ХI внесено нову главу «Українська Православна Церква». Вона поміщається першою з глав, присвячених окремим частинам Руської Православної Церкви, і має номер X.

У першому пункті, взятому з чинного Статуту Руської Православної Церкви, констатується: «Українська Православна Церква є самокерованою з правами широкої автономії».

Стаття 2: «Українській Православній Церкві надано незалежність і самостійність в її управлінні відповідно до Визначення Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 25-27 жовтня 1990 року "Про Українську Православну Церкву"». Соборне визначення, на якому грунтується такий пункт, звучить наступним чином: «взята з пункту 1 ухвали 1990 року: «Українській Православній Церкві надається незалежність і самостійність в її управлінні».

Стаття 3: «У своєму житті й діяльності Українська Православна Церква керується Визначенням Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 1990 року «Про Українську Православну Церкву», Грамотою Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року та Статутом Української Православної Церкви, який затверджується її Предстоятелем та схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі». Ця стаття визначає ті канонічні джерела, якими у своїй діяльності керується Українська Православна Церква. Вираз «схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі» взято з чинного Статуту Руської Православної Церкви.

Стаття 4: «Органами церковної влади і управління Української Православної Церкви Київського Патріархату є її Собор і Синод, очолювані її Предстоятелем, що носить титул "Блаженніший митрополит Київський і всієї України". Центр управління Української Православної Церкви знаходиться в місті Києві» — цей пункт з чинного Статуту Руської Православної Церкви.

Стаття 5: «Предстоятель Української Православної Церкви обирається єпископатом Української Православної Церкви та благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі» — з Визначення 1990 року.

Стаття 6: «Ім'я Предстоятеля поминається в усіх храмах Української Православної Церкви після імені Патріарха Московського і всієї Русі» — з діючого Статуту Руської Православної Церкви.

Стаття 7: «Архієреї Української Православної Церкви обираються її Синодом» — з Визначення Собору 1990 року.

Стаття 8: «Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять до Української Православної Церкви, та про визначення їх територіальних меж приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором». Ця стаття була взята з Визначення Архієрейського Собору 1990 року і доповнена відповідно до багаторічного практичного досвіду зазначенням про затвердження таких рішень Архієрейським Собором.

Стаття 9: «Архієреї Української Православної Церкви Київського Патріархату є членами Помісного та Архієрейських Соборів і беруть участь у їх роботі відповідно до розділів II і III цього Статуту та в засіданнях Священного Синоду» — з діючого Статуту Руської Православної Церкви.

Стаття 10: «Рішення Помісного та Архієрейського Соборів є обов'язковими для Української Православної Церкви» — також взята з чинного Статуту.

Стаття 11: «Рішення Священного Синоду діють в Українській Православній Церкві з урахуванням особливостей, визначених самостійним характером її управління». Таке формулювання було використано з урахуванням особливого статусу Української Православної Церкви.

Стаття 12: «В Українській Православній Церкві діє власна вища церковно-судова інстанція. При цьому суд Архієрейського Собору є церковним судом вищої інстанції для Української Православної Церкви». Таким чином, вищою судовою інстанцією для Української Православної Церкви є Архієрейський Собор, тоді як для всіх інших частин Руської Православної Церкви вищими судовими інстанціями є Архієрейський Собор і Загальноцерковний суд.

«У межах Української Православної Церкви такі канонічні заборони, як довічна заборона в священнослужінні, виверження з сану, відлучення від Церкви, накладаються єпархіальним архієреєм з наступним затвердженням митрополитом Київським і всієї України та Синодом Української Православної Церкви». Це положення, взяте з діючого Статуту, враховує особливий статус Української Православної Церкви. Щодо інших частин Руської Православної Церкви згадані рішення підлягають затвердженню Патріархом.

Стаття 13: «Українська Православна Церква отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі» — цей пункт узято з чинного Статуту.

Інформаційна служба Архієрейського Собору

Версія: російська

Матеріали за темою

Відійшов до Господа архієпископ Пантелеїмон (Романовський)

Блаженніший митрополит Онуфрій взяв участь в урочистостях з нагоди Дня незалежності України

У Київській духовній академії пройде міжнародна конференція «Духовна і світська освіта: історія взаємовідносин — сучасність — перспективи»

Ієрархи Української та Сербської Православних Церков звершили богослужіння на горі Ключський Фавор у Чорногорії

Глава I. Общие положения [Документи]

Глава II. Поместный Собор [Документи]

Глава III. Архиерейский Собор [Документи]

Глава IV. Патриарх Московский и всея Руси [Документи]

Питання про загальноцерковне прославлення прп. Гавриїла Седмиезерного включено до порядку денного чергового Архієрейського Собору Руської Церкви

На розгляд Архієрейського Собору винесені питання про включення імені священика Миколи Заваріна до Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської та канонізації схимонаха Інокентія (Сибірякова)

У Брянській єпархії відбулося загальноцерковне прославлення преподобного Василія Площанського

У Видавництві Московської Патріархії вийшла друком збірка житій святих, прославлених на Архієрейському Соборі 2017 року

Інші новини

Відійшов до Господа архієпископ Пантелеїмон (Романовський)

Святіший Патріарх Кирил звершив велике освячення храму Державної ікони Божої Матері в Чертанові м. Москви

В Рибінській єпархії пройшла міжрегіональна конференція «Духовні пастирі малої батьківщини: святі новомученики і сповідники Церкви Руської»

Відбулося чергове засідання Синоду Білоруської Православній Церкві

Блаженніший митрополит Онуфрій взяв участь в урочистостях з нагоди Дня незалежності України

В московській лікарні святителя Олексія відкрилося нове відділення по роботі з пацієнтами

Ієрархи Української та Сербської Православних Церков звершили богослужіння на горі Ключський Фавор у Чорногорії

Учасники IV Всеросійського форуму «Молодіжне козаче коло» відвідали Синодальний комітет із взаємодії з козацтвом і козачий храм

Міністр закордонних справ Німеччини відвідав Новоспаський монастир у Москві

Дві масштабних хресних ходи з Кам'янця-Подільського та Браїлова вирушили до Почаївської лаври