Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь після Літургії в московському храмі святих апостолів Петра і Павла в Лефортові

Патріарша проповідь після Літургії в московському храмі святих апостолів Петра і Павла в Лефортові
Версія для друку
12 липня 2018 р. 23:10

12 липня 2018 року, в день пам'яті славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі свв. апп. Петра й Павла. Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до віруючих із проповіддю.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Ми звершуємо пам'ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла, які більше всіх інших апостолів потрудилися для благовістя про Христа Спасителя. Апостол — це посланник, і його місія — передати людям щось важливе про те, хто його послав. Апостоли, посланці Господа і Спасителя, передали людям знання про те, що сталося під час земного життя Спасителя. Кожен знає, що показання свідків є надзвичайно важливими для розуміння подій, що відбулися; якщо ж свідчення фіксуються у вигляді документів, то вони мають величезну переконливу силу. Власне, Церква сформувалася, а потім зберіглася саме тому, що апостоли, насамперед Петро і Павел, донесли свідчення, через церковне Передання, до наших днів. Це на їх свідченнях грунтується віра Церкви.

Звичайно, до великої справи свідчення про Христа були причетні і інші апостоли. Ми знаємо, що всі дванадцять апостолів розійшлися по світу, збереглися свідчення про місіонерський подвиг деяких з них; про деяких відомо лише ім'я або в кращому випадку місце, де вони проповідували, все інше вже приховано глибиною минулих століть. Але первоверховні Петро і Павел — це апостоли, сила свідчення яких з роками не зменшується і ніколи не припиниться. Вони говорили про те, що бачили, про те, що чули від Господа, про те, що пережили. У своїх посланнях, які апостол Павел спрямовував у християнські громади, він не тільки розповідає, як Господь звернув його і зробив християнином, а й передає нам доктринальні істини, отримані в одкровенні безпосередньо від Самого Спасителя, які і сформували основний корпус християнського віровчення.

У цьому сенсі ніхто не потрудився стільки, скільки апостол Павел. Неможливо навіть уявити, яким було б християнство, якою була б Церква, якби не апостол Павел, який свідчив тим, до кого він прямував, про свій внутрішній духовний досвід, здобутий через містичне спілкування з Воскреслим Спасителем. Не тільки про історичний факт присутності Господа і Спасителя на землі, а й про всіх думки, які Господь передав Своїм учням і які збереглися в апостольському Переданні.

Як я вже сказав, ми почитаємо святих первоверховних апостолів як тих, хто найбільше потрудився для творення і поширення Церкви Христової на поверхні землі. Це свідчення про Христа, це будівництво Церкви не було простою справою. Сьогодні ми чули читання з послання апостола Павла (2 Кор. 11:21 — 12:9), в якому він розповідає про свої страждання, про свої скорботи. Йому доводилося починати небезпечні подорожі, він страждав від розбійників, від спеки і від холоду, тричі потрапляв в корабельні аварії, його били палицями і каміннями, але ніщо не могло зупинити святого апостола Павла, і він затверджував віру християнську, затверджував шанування Господа і Спасителя не тільки в народі іудейському, до якого належав, але і серед язичників, які через нього відкрили для себе Христа.

А святий апостол Петро, як найближчий учень Спасителя, так само багато потрудився, проповідуючи в Антіохії і будучи першим єпископом Антіохійським, а потім в Римі, столиці імперії, ставши першим Римським єпископом. Він не тільки письмово зафіксував свої слова, але і досвідом свого життя, мученицьким свідченням зміцнив віру християн у всьому світі. Знаємо, як жорстоко був розп'ятий апостол Петро — на хресті вниз головою, але він прийняв цю смерть зі смиренням, радіючи, що хоч якось міг уподібнитися через смерть свому Божественному Вчителю.

Сила апостольського свідчення дійшла до наших днів, і в цьому сенсі ми всі їхні наступники. А якщо так, то ми повинні сприймати не тільки те, чого навчаємося через їхні послання, через їхнє житіє, але і сприймати саме їхнє апостольське служіння. Церква є апостольською саме тому, що продовжує апостольське служіння, продовжує свідчити світу. Було б великою помилкою вважати, що це свідчення — справа лише архієреїв, священиків. Уся Церква свідчить світові — можливо, насамперед через апостольські труди мирян. І сьогодні це служіння є дуже значущим. Знаю багато історій, які до мене доносить і людський говір, і свідки, про те, як прості віруючі люди звертають до віри своїх співгромадян. Дивовижна історія апостольства нашої Церкви триває і в нинішні часи. Напевно, ніколи в деталях неможливо буде про все це розповісти, дуже багато чого піде з тими, хто здійснював і здійснює це служіння. Але я б хотів, мої дорогі, подякувати за ці труди всім, хто звернув хоча б одного свого співвітчизника, привів його до Христа, до купелі хрещення.

А всіх вас закликаю пам'ятати, що наш обов'язок — не тільки самим молитися в храмі, сповідувати віру, але й працювати для того, щоб віра Христова, як і за часів апостолів, через свідчення членів Церкви зміцнювалася в народі нашому. Нехай Господь береже Руську Православну Церкву, її єпископат, духовенство та віруючий народ, що продовжують здійснювати апостольське служіння в нинішніх умовах зі сподіванням на те, що Господь прихилить милість Свою до народу нашого і зміцнить Церкву нашу. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя