21 грудня 2018 року, виступаючи з доповіддю на Єпархіальних зборах м. Москви, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил торкнувся питання матеріального забезпечення сімей священнослужителів.
«Під час обговорення кризових явищ в сім'ях духовенства багато говорять про матеріальні та побутові труднощі. Це справедливо, але і перебільшувати значення цих труднощів не слід. Певною мірою священнослужителі поділяють жереб всього народу, перебувають у тій же ситуації, що й звичайні люди — з подібними труднощами стикаються сьогодні і миряни будь-яких професій, а особливо ті, хто, подібно до священнослужителів, не може вважати себе цілком вільним у виборі місця роботи або в пошуку коштів до існування, наприклад, військовослужбовці, співробітники правоохоронних органів, лікарі та багато інших», — сказав Святіший Патріарх Кирил.
«Але все ж таки становище священнослужителів — особливе. Зі Священної історії ми знаємо, що під час розподілу земель між племенами старозавітного Ізраїлю коліно Левія, старозавітне священицьке коліно, не отримало ніякого наділу. Сам Господь є спадщиною його, говорить Святе Письмо про священика (Втор. 10:9; Іс. Нав. 10:33 та ін.). Таким чином, джерело земного благополуччя для священика — не праця у звичному розумінні цього слова. У цьому сенсі священик беззахисний, у нього немає земних гарантій. Він, зрештою, живе за рахунок того, що приноситься Богу, з Яким він пов'язаний як служитель Божої Церкви — головної і єдиної справи його життя: Я [Господь] частка твоя та власність твоя (Числ. 18:20). Якщо так було сказано про старозавітне священство, то ще більшою мірою ці слова стосуються покликаних до новозавітного священства», — зазначив Предстоятель.
«Неприпустимо, щоб у скрутних обставинах життя своєї сім'ї священнослужитель опинився на самоті перед вибором між головною справою свого життя — служінням вівтарю — і пошуком необхідних коштів до існування», — заявив Святіший Патріарх Кирил.
«Така спокуса є насправді страшною, адже кожен священнослужитель в глибині серця розуміє: коли він залишає служіння вівтарю Господнього, основа його життя руйнується. Він довірив себе і життя своїх близьких Богу і Церкві, він сподівається на Церкву, і вона не повинна відмовити йому в підтримці. Преосвященним вікаріям і отцям благочинним доручаю мати особливе про те піклування», — сказав Святіший Владика.
Архієрейський Собор 2013 року ухвалив Положення про матеріальну і соціальну підтримку священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членів їх сімей. В Ухвалі Архієрейського Собору 2017 року наголошувалося на необхідності подальших зусиль єпархіальних архієреїв щодо здійснення заходів, передбачених цим документом, у тому числі через створення і реальну діяльність єпархіальних опікунських комісій. Святіший Патріарх Кирил із задоволенням відзначив, що «діяльність опікунської комісії при Єпархіальній раді міста Москви в останні роки розширюється, і в ідеалі має скластися ситуація, за якої ніхто з гостро нужденних не залишився б за рамками її уваги».
«Крім того, Архієрейський Собор 2017 року наголосив у відповідній постанові, що при визначенні місця служіння священнослужителя і його матеріального утримання важливо по змозі брати до уваги склад і чисельність його сім'ї. До сказаного Собором я додав би, що обставини життя сімей священиків і дияконів повинні враховуватися настоятелями і благочинними також при складанні богослужбового розкладу на парафіях і при розподілі відпускного часу. Наприклад, сім'ї священнослужителів з дітьми шкільного віку повинні мати пріоритет при виборі часу відпустки в період літніх чи інших шкільних канікул», — зазначив Святіший Патріарх Кирил.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі