Святіший Патріарх Константинопольський Варфоломій направив на адресу Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила лист, в якому сповістив про такі дії Константинопольської Церкви, як прийняття нею у спілкування неканонічних спільнот України; «скасування дії» грамоти Патріарха Константинопольського Діонісія IV, яка передала Київську митрополію в юрисдикцію Московського Патріархату; проведення в Києві «помісного собору» неканонічних угруповань, прийнятих Константинополем у спілкування; про обрання ними «предстоятеля нової автокефальної церкви України»; про намір найближчими днями надати новозаснованій спільноті статус автокефальної Помісної Церкви. Як зазначив у посланні Предстоятель Руської Православної Церкви, він прочитав цей лист «з глибоким болем, подивом і обуренням».
«Возз'єднання розкольників із Церквою стало б великою радістю як для православних України, так і для всього православного світу, якби проходило згідно з приписами канонічного права, в дусі миру і любові Христової, — нагадав Святіший Патріарх Кирил. — Але нинішній політизований процес примусового об'єднання далекий від норм і духу святих канонів. Його супроводжує жахливе нагромадження брехні, а тепер уже і насильство по відношенню до справжньої Української Православної Церкви. Адже це та сама Церква мільйонів українських віруючих, яку Ви визнавали канонічною всі роки свого служіння аж до останнього часу — тепер же робите вигляд, ніби її не існує, а є лише окремі єпархії, які повернулися під Ваш омофор».
«Ваші порадники запевняли Вас, ніби єпископат Української Православної Церкви готовий підтримати політичний проект київської влади, ніби значна частина, десятки канонічних єпископів чекають лише Вашого благословення, щоб покинути свою Церкву, — продовжив Його Святість. — Я попереджав неодноразово, що Вас вводять в оману. Тепер Ви можете переконатися в цьому на власні очі».
Як зазначив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, на так званому «помісному соборі», який скликав Константинопольський Патріарх, а очолила трійка, що складалася з його представника, самозваного «патріарха» (тепер іменується «почесним») Михайла Денисенка і світського глави української держави, були присутні лише двоє з 90 єпископів Української Православної Церкви. «Те, що Ви називаєте» помісним собором», стало зборами розкольників під прикриттям імені Святої Константинопольської Церкви. Що це, як не легалізація українського розколу, якого Ви публічно обіцяли не допустити?», — з такими словами звернувся Предстоятель Руської Православної Церкви до Патріарха Варфоломія.
Він згадав про те, що у своїх рішеннях Константинопольський Патріарх посилається на волю православного народу України, який нібито просить про втручання Константинополя. Але, як зазначається в посланні Патріарха Кирила, саме воля переважної більшості духовенства та віруючих, насправді церковних людей України спонукала єпископат Української Православної Церкви не відповідати на запрошення Патріарха Варфоломія і відмовитися від участі у так званому «об'єднавчому соборі» українського розколу.
У цьому посланні Його Святість також торкається порушеного Патріархом Варфоломієм питання про двох єпископів Української Православної Церкви, яких Константинопольський Патріархат всупереч канонам прийняв у свою юрисдикцію, — це митрополит Симеон (Шостацький), який керував Вінницькою єпархією, і митрополит Олександр (Драбинко). Констатувавши, що тільки один з цих ієрархів був єпархіальним архієреєм, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил нагадав, що духовенство і паства його єпархії не прийняли дій митрополита Симеона. «Після того як митрополит Симеон був правомірно заборонений у священнослужінні Синодом Української Православної Церкви, всі монастирі Вінницької єпархії та переважна більшість парафій разом з їх духовенством залишилися в підпорядкуванні нового канонічного архієпископа Вінницького і Барського Варсонофія, — зазначив Його Святість. — Зараз місцева влада чинить тиск на духовенство єпархії, загрожує священикам розправою, але клірики і миряни не бажають перебувати у спілкуванні з архієреєм, який зрадив їх і Церкву». Що ж стосується митрополита Олександра, також забороненого в служінні Синодом в Києві, він мав у своєму віданні єдиний храм: в його громаді виник конфлікт, а духовенство храму в більшості своїй ухилилося від співслужіння з відпалим архієреєм.
«Принципове рішення архієреїв Української Православної Церкви відмовитися від участі в зібраному Вами псевдособорі пояснюється не міфічним «тиском Москви», що в даних політичних умовах було б і неможливо, а єдністю архіпастирів зі своїм духовенством і віруючими, — свідчить Святіший Патріарх Кирил. — Такій єдності не страшні ні грубе втручання влади України у внутрішньоцерковне життя, ні багаторазово збільшений за останні місяці державний тиск на Церкву. Його не скасувати став єдиним розчерком пера».
Відповідаючи на зроблену в листі Константинопольського Патріарха спробу переглянути зміст комплексу документів, підписаних у 1686 році його попередником Патріархом Діонісієм IV і Священним Синодом Константинопольської Церкви, Предстоятель Руської Православної Церкви підкреслив: «Про зміст цих історичних документів протягом сотень років між нашими Церквами не було розбіжностей. А тепер Ви заявляєте про «скасування дії» Патріаршої і Синодальної грамоти, оскільки «зовнішні умови змінилися». Я пропонував Вам провести співбесіди щодо цього питання із залученням авторитетних істориків, богословів і фахівців з церковно-канонічного права. Ви відмовилися, пославшись на брак часу. Можу лише висловити жаль, що Ваші руйнівні для загальноцерковної єдності рішення так сильно залежать від «зовнішніх», тобто від політичних умов, про що Ви не соромитися прямо повідомити».
Що ж стосується чергових повторень досить спірних тверджень про «виняткову відповідальність надавати автокефалію» і розглядати апеляції з інших Помісних Церков, згідно «духовним змістом» 9 і 17 правил Халкідонського собору, що нібито належать його Церкві і містяться в листі Предстоятеля Константинопольської Православної Церкви, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил у посланні констатував: «Трактування прав, що нібито належать Вам, ніколи не мало загальноцерковного визнання. Проти Вашого розуміння апеляційних прав Константинопольського Престолу свідчить цілий ряд заперечень авторитетних коментаторів церковного права».
У своєму посланні Предстоятель Руської Православної Церкви наводить слова видатного візантійського каноніста Іоанна Зонара: «Константинопольський [Патріарх] визнається суддею не взагалі над усіма митрополитами, але тільки над підлеглими йому. Бо ні митрополити Сирії, ні палестинські, ні фінікійські, ні єгипетські не притягуються поза волею на його суд, але сирійські підлягають судженню Антіохійського Патріарха, палестинські — Єрусалимського, а єгипетські судяться Олександрійським, яким вони висвячуються і якому підпорядковані».
Не визнають такої привілеї за Константинопольським Патріархом і сучасні Помісні Православні Церкви, зазначає Святіший Патріарх Кирил.
«Але привласнюючи собі незаконно таке право, у даному випадку Ви навіть не потурбувалися дотриманням існуючих канонічних норм, що визначають дії сторони, що приймає апеляцію», — продовжив Його Святість. Наприклад, відомо, що Михайло Денисенко продовжував своє служіння після накладених на нього церковних заборон і відлучення від Церкви, чим позбавив себе права подавати апеляції і, згідно з базовими нормами канонічного права, сам себе засудив. «Ви висловили свою згоду зі скиданням Денисенка, хоча на той час отримали його першу апеляцію, — нагадав Святіший Патріарх Кирил Предстоятелю Константинопольської Церкви. — У листі Патріарху Московському і всієї Русі Олексію II від 31 серпня 1992 року Ви повідомили: «Наша Свята Велика Христова Церква, визнаючи повноту виняткової щодо цього питання компетенції Вашої Найсвятішої Руської Церкви, приймає синодально вирішене про вищесказане, не бажаючи приносити ніяких труднощів Вашій сестрі-Церкві».
«Крім того, Священний Синод Константинопольської Церкви не прийняв до уваги численні проблеми канонічного спадкоємства і морального обличчя» ієрархів», прийнятих нею в спілкування, незважаючи на те, що раніше Константинопольська Церква визнавала важливість вирішення цих питань для подолання українського розколу і отримувала щодо них необхідну інформацію в ході переговорів делегацій наших Церков», — вказав Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.
На його думку, про те, з якою поспішністю і необдуманістю розглядалися апеляції українських розкольників, свідчить той факт, що рішенням Синоду Константинопольської Церкви був «відновлений» у єпископському сані Макарій Малетич. В офіційних Патріарших грамотах Патріарх Варфоломій називає його «колишнім митрополитом Львівським», і в цій іпостасі він був присутній на так званому «об'єднавчому соборі». «Між тим, Макарій Малетич пішов у розкол, будучи священиком канонічної Церкви, і ніколи не мав канонічного єпископського рукоположення. Його «хіротонія», так само як і «хіротонії» значної частини «єпископату» так званої «Української автокефальної православної церкви», прийнятої в спілкування Константинопольською Церквою, сходять через його попередників до одного позбавленого сану архієрея, який здійснив ці акти разом із самозванцем Віктором Чекаліним, колишнім дияконом Руської Православної Церкви, що ніколи не мав навіть священицького рукоположення», — констатував Патріарх Кирил. Він підкреслив, що прийняття подібних осіб в спілкування з Церквою без розгляду зазначених обставин підриває канонічне спадкоємство хіротоній і призводить до тяжких, деструктивних наслідків для всього світового Православ'я.
«Століттями Руська Церква була глибоко вдячна Святій Константинопольській Церкві за її внесок у творення світового Православ'я, її роль у християнському просвітництві язичницької Русі, за допомогу в розвитку традицій чернецтва і духовної освіти, — засвідчив Його Святість. — Нині ж наші віруючі як на Україні, так і в інших країнах відчувають гірке розчарування у зв'язку з тим, що історична Церква-Матір не чує їх голосів. До Вашої резиденції привозили сотні тисяч підписів віруючих України в підтримку Української Православної Церкви та з проханнями не підривати її єдність. Українська влада намагалася перешкоджати доставці цих листів, а Ви проігнорували їх. І тепер Ви не хочете почути голос Української Православної Церкви, яка стоїть на порозі нових тяжких випробувань».
Святіший Владика нагадав, що вже зараз архіпастирів і духовенство на Україні під надуманими приводами викликають на допити, шантажують, погрожують близьким людям, проводять обшуки в храмах і житлах, чинять тиск на родини і дітей. Днями вступив в силу закон, мета якого — позбавити Українську Православну Церкву її імені, щоб під виглядом «добровільного переходу громад» провести насильницькі захоплення її храмів.
«Таким Ви бачите об'єднання православних України?», — звертається Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил до Предстоятеля Константинопольської Православної Церкви.
«Про плани Константинопольської Церкви з легалізації розколу на Україні я говорив з Вами і наодинці, і при небагатьох свідках, — продовжив Патріарх Кирил. — Тепер же, коли ці плани значною мірою реалізовані, можливо, в останній раз звертаюся до Вас перед лицем всієї Православної Церкви. Поступаючи так, керуючись заповіддю Господа нашого Ісуса Христа: Якщо згрішить проти тебе брат твій, піди і викажи поміж тобою та ним самим... А коли не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося всяке слово; А коли не послухає їх, скажи Церкві; а якщо ж і церкви не послухає, то нехай буде він тобі, як язичник і митар (Мф. 18:15-17)».
Його Святість зазначив, що диптих Святіших Патріархів Константинопольських містить у собі десятки імен великих богословів, подвижників і вчителів благочестя. Святі Григорій Богослов, Іоанн Златоуст, Прокл, Флавіан Сповідник, Іоанн IV Постник, Тарасій, Мефодій, Фотій і багато інших своїм служінням прославили Святу Константинопольську Церкву. Але були і ті, хто її ганьбили. «Не вписуйте своє досі шановне ім'я в один перелік з такими безславними єпископами Константинополя, як Несторій, іконоборці Анастасій, Іоанн VII і Феодот, уніати Йосиф II, Митрофан II вбивця матері Григорій III Мама. Відступіться зараз від спілкування з розкольниками, відмовтеся від участі в політичній авантюрі їх легалізації. І тоді справжня Православна Церква України на чолі з Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм благословить Вас, а історія збереже пам'ять про Вас в числі тих святителів Константинопольського Престолу, хто в найважчих політичних умовах зумів не упустити гідність Церкви та зберегти її єдність», — пише Предстоятель Руської Православної Церкви Патріархові Варфоломію.
Він підкреслює: «Якщо ж Ви вчините відповідно до намірів, викладених у Вашому листі, то Ви назавжди втратите можливість служити єднанню святих Божих Церков, перестанете бути Першим у православному світі, що налічує сотні мільйонів віруючих, а завдані Вами страждання православних українців підуть за Вами на Страшний суд безстороннього Господа нашого і будуть свідчити перед Ним проти Вас».
«Всім серцем молюся, щоб цього не сталося. Ще не пізно зупинитися», — таким словами завершує своє послання Предстоятелю Константинопольської Церкви Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.
Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru