Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю сиропусну після Літургії в храмі Сорока Севастійських мучеників у Спаській Слободі м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю сиропусну після Літургії в храмі Сорока Севастійських мучеників у Спаській Слободі м. Москви
Версія для друку
10 березня 2019 р. 18:02

10 березня 2019 року, в Неділю сиропусну — спогад Адамова вигнання (Прощена неділя), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі Сорока Севастійських мучеників у Спаській Слободі м. Москви. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні — остання неділя перед Великим постом, наповнена дуже важливим змістом. Всеохоплюючий зміст цього дня — покаяння, прощення гріхів. Власне кажучи, все великопісне поприще, що чекає на нас, присвячене темі подолання гріха в людині. І якщо ми протягом посту не змінюємося на краще, то даремно трудилися, даремно молилися, даремно постували, тому що і пост, і молитва знаходять сенс тільки тоді, коли є результат. Це не означає, що ми повинні припинити постувати і молитися, якщо не відчуваємо результату. Зовсім не так! Це означає, що якщо ми не відчуваємо результату, то повинні усвідомити: у нашому житті відбувається щось неправильне, хоча ми здійснюємо молитву і обмежуємо себе в їжі. І для того щоб підкреслити духовний вимір посту як найважливіший, нам і пропонується в останній день перед Великим постом попросити один у одного прощення і ще раз усвідомити, що без прощення немає спасіння.

«Якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний» (Мф. 6:14), — такі чудові слова ми чули сьогодні в євангельському читанні. Як же важливо зберегти ці слова в пам'яті і серці, — особливо тоді, коли важко когось пробачити, коли образа на когось занадто велика! Адже є люди, з якими навіть зустрічатися не хочеться, в очі яких дивитися неможливо. І чим більше відчуження, чим більше внутрішня недоброзичливість, чим більше негативних почуттів викликає у нас людина, тим більшим має бути наше прагнення саме з цією людиною примиритися. Можливо, Господь спеціально посилає нам таку людину, — щоб випробувати нашу вірність, щоб ми усвідомили свою здатність або нездатність прощати інших, від чого залежить і наше власне прощення, що від Бога виходить, на Страшному Божому суді.

Здатність прощати відкриває для людини перспективу вічного життя. Якщо немає прощення, то, як чудово говорив Єфрем Сірін, не потрібно ні молитися, ні постувати, тому що все буде даремно. Порожнеча, ніякого сенсу! Молитва і піст знаходять сенс тільки тоді, коли змінюється стан нашого серця, а показником цієї зміни є наша здатність прощати і просити прощення. А чому так? А тому що найбільший і небезпечний гріх, від якого походять всі інші гріхи, — це гординя. І людина пізнає присутність у собі гордині саме через нездатність попросити прощення або пробачити іншу людину. Це як певний індикатор, як лампочка, яка спалахує на приладах, коли настає якась небезпека, наприклад, стає недостатньо кисню або з'являються шкідливі речовини в атмосфері. Є прилади, які негайно реагують на цю зміну, — загоряється лампочка або лунає гучний звук, попереджаючи людину про небезпеку. Так само і в духовному житті. Якщо ми не здатні прощати, якщо ми не здатні просити вибачення, вважайте, що загорілася червона лампочка, що попереджає нас про небезпечний стан нашої душі.

Великий піст — це час, який дається нам для очищення наших гріхів, для принесення покаяння, для проходження випробувань, труднощів, у тому числі обмеження в їжі, питті, розвагах. Усе це лише засоби, спрямовані на зміну стану нашої душі, а саме ця зміна пов'язана з нашою здатністю прощати людей і просити прощення за наші гріхи.

Давайте переймемося свідомістю важливості того, чим є прощення, саме в сьогоднішній день, адже протягом усього нашого життя ми про це думаємо, напевно, в останню чергу. У нас так багато турбот, так багато суєти, але хто з нас думає щодня про те, наскільки ми здатні прощати або просити вибачення? В голову ці думки не приходять. Але сьогодні саме такий день, коли ми повинні піддати себе певному іспиту, випробуванню і відповісти на важливе питання: можемо ми прощати і просити прощення чи це непосильна для нас ноша? І в тому, і в іншому випадку — якщо ми скажемо, що можемо, або якщо ми скажемо, що не можемо, — майбутні дні Святого Великого посту дадуть нам можливість або зміцнитися в цій чесноти, або подолати гріховну схильність і нездатність миритися з людьми. Хай допоможе нам Господь спасенно пройти дні Святої Чотиридесятниці і гідно зустріти свято Святого Воскресіння! Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Благовіщення Пресвятої Богородиці після Літургії в Благовіщенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь в Неділю 3-тю Великого посту після Літургії в храмі свт. Стефана Пермського в Південному Бутові м. Москви

Патріарша проповідь в Неділю 2-гу Великого посту після Літургії в московському храмі св. блгв. кн. Олександра Невського в Олександрівці

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні Неділі Торжества Православ'я після всеношної в храмі благовірного князя Ігоря Чернігівського в Передєлкіні

Патріарша проповідь в суботу першої седмиці Великого посту після Літургії в Зосимовій пустині

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні суботи першої седмиці Великого посту після богослужіння в Даниловому ставропігійному монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії в Троїце-Сергієвій лаврі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після великого повечір'я в четвер першої седмиці Великого посту в Стрітенському ставропігійному монастирі