Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь в суботу першої седмиці Великого посту після Літургії в Зосимовій пустині

Патріарша проповідь в суботу першої седмиці Великого посту після Літургії в Зосимовій пустині
Версія для друку
16 березня 2019 р. 17:07

16 березня 2019 року, в суботу першої седмиці Великого посту, день пам'яті великомученика Феодора Тирона, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в Троїце-Одигітріївському ставропігійному жіночому монастирі Зосимова пустинь. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Завершилася перша седмиця Великого посту — час особливо благодатний, коли Церква пропонує своїм вірним чадам чудові засоби духовного оздоровлення. Перший тиждень, якщо він проводиться відповідно до церковного статуту в молитві, в стриманості, в роздумах, насамперед про себе самого, є абсолютно особливим засобом духовного відродження людини.

Життя наше сьогодні надзвичайно складне, настільки швидко все навколо нас змінюється — як в плані зовнішніх матеріальних чинників, так і в сфері культури і духовного життя. Те, що ще вчора здавалося непорушним, досконалим, те, що було прикладом, сьогодні перестає бути таким. І в цій круговерті життя сучасної цивілізації неймовірно важко зберегти свій внутрішній світ від спокус, зваб і навіть руйнування. І для тих, хто бажає йти шляхом, запропонованим Церквою, перша седмиця Великого посту дає можливість подивитися на себе, своїх близьких, рідних, на свою роботу, на те, що відбувається в країні і суспільстві, з певної дистанції. І ця дистанція викликана не байдужістю, але, навпаки, допомагає побачити те, що реально відбувається. Перша седмиця Великого посту і була для багатьох з нас часом відсторонення від суєти світу — для того щоб загострився наш зір і для того щоб ми навчилися не тільки бачити, а й розуміти суть подій, що відбуваються, насамперед, щоб ми могли розуміти, що відбувається з нами самими.

Останні слова молитви святого Єфрема Сіріна: «дай мені бачити мої гріхи і не осуджувати брата мого». Ці чудові слова ми теж повинні правильно зрозуміти. Що означає бачити свої гріхи? Яким органом почуттів ми їх бачимо? Зором, дотиком, смаком, нюхом? Звичайно ж ні! Свої гріхи ми бачимо силою своєї совісті.

Совість є почуття, яке дає нам розуміння того, що ми робимо, правильно чи погано діємо. Совість допомагає нам заміряти рівень наших гріховних вчинків, рівень наших гріховних думок. Але совість — це крихка посудина і крихке почуття. І якщо совість постійно ламати, якщо не чути цей голос, а розтоптувати його, то совість починає поступово втрачати свою силу. Тоді перед людиною відкривається безодня гріха. Найголовніший стримуючий фактор — совість — перестає стримувати людину, і вона гине. Тому збереження совісті, збереження здатності бачити свої гріхи, має величезне, можливо, навіть першорядне значення для життя кожної людини, але особливо християнина: «дай мені бачити мої гріхи».

Великий піст дає нам можливість багато про що поміркувати. Він дає нам можливість зміцнитися духовно і насамперед приносити щире покаяння — так часто, як ми бажаємо це зробити. Власне кажучи, результат дії совісті і є покаяння. Тільки коли совість починає докоряти нам, виникає необхідність звільнитися від цього гніту, і єдиним засобом звільнення совісті є покаяння.

Люди, які благочестиво провели першу седмицю Великого посту, — не тільки ті, хто мав можливість ходити в храм щодня, але і православні віруючі, які через роботу не могли бути в храмі щодня навіть під час першої седмиці, — зазвичай в п'ятницю і суботу сповідаються, з тим щоб причаститися Святих Христових Таїн. А коли ми приходимо на сповідь, ми повинні совістю своєю бачити свої гріхи.

Сповідь не може бути механічним перерахуванням гріхів, багато з яких вже відпущені і зовсім не актуальні. Дивно, коли люди похилого віку починають каятися в тому, в чому зазвичай соромляться каятися молоді. Таке враження, що від молодості до старості не було жодної сповіді. Чомусь пригадуються гріхи молодості, а що ж гріхи сьогоднішнього дня, у тому числі у літніх людей? Хіба вони відсутні? Автоматичне, бездумне перерахування гріхів не має нічого спільного зі справжньою сповіддю. Каятися треба в тому, в чому ти вважаєш за потрібне покаятися, — в гріхах, які совістю твоєю викриваються.

Ось тут-то і настає, можливо, найскладніше — покаятися в тому, в чому тебе звинувачує совість і навіть у тому, в чому ти іноді сам собі боїшся або соромишся зізнатися. Сповідь дає можливість очищення душі, розуму, почуттів. Сповідь дає можливість знайти справжнє звільнення від гріха і почати життя з чистого аркуша. І хоча цей чистий аркуш досить швидко заповниться гріхами, але важливо, щоб кожен раз, приходячи до покаяння, ми мали здатність і силу справді приносити таке перед хрестом і Євангелієм і розкривати перед Богом свою душу, просячи прощення гріхів.

У святителя Феофана Затворника є чудові слова: «Дверима спасіння при потопі були двері ковчега. А дверима спасіння від потопу гріха є покаяння». Як при потопі неможливо було врятуватися, не пройшовши через ці двері ковчега, так і сьогодні, коли нас перемагає гріх, ми не можемо увійти в ковчег спасіння, крім як через двері покаяння. І хай допоможе нам Господь скористатися цими дверима, відкидаючи всякі забобони і все те, що заважає нам перед хрестом і Євангелієм принести справжнє покаяння Богу в скоєних гріхах. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

У свято Різдва Пресвятої Богородиці Патріарший екзарх всієї Білорусі звершив Літургію в Гродненському Різдво-Богородичному жіночому монастирі

Митрополит Псковський Тихон: У Росії проходить найтихіша і успішна антиалкогольна кампанія — цифри вражають! [Iнтерв'ю]

В рамках програми заходів із вшанування пам'яті архімандрита Матфея (Мормиля) в Московському концертному залі «Заряддя» виступив хор Троїце-Сергієвої лаври

Делегація ігуменів і ігумень Коптської Церкви відвідала православні святині Москви і Підмосков'я

Понад мільйон гривень зібрано Великим постом для онкохворих дітей Сумщини

В с. Розваж на Рівненщині прихильники «ПЦУ» взяли штурмом храм Української Православної Церкви прямо під час служби

Патріарша проповідь в Неділю 5-ту Великого посту після Літургії в храмі Воскресіння Христового в сел. Воскресенське [Патріарх : Проповіді]

Патріарше служіння в Неділю 5-ту Великого посту в храмі Воскресіння Христового в сел. Воскресенське м. Москви

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Проповідь Святішого Патріарха Кирила на свято Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії у Вознесенському соборі Геленджика

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Неділю 13-ту після П'ятидесятниці після Літургії в храмі рівноапостольної княгині Ольги в Останкіні м. Москви

Проповедь Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти свв. блгвв. кнн. Даниила Московского и Александра Невского после Литургии в Даниловом монастыре

Патріарша проповідь у Неділю 12-ту після П'ятидесятниці після Літургії в храмі вмч. Микити в Старій Басманній Слободі м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Петра після молебню у Високо-Петровському монастирі

Патріарша проповідь у день пам'яті святителя Петра після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь після Літургії у свято Донської ікони Божої Матері в Донському монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в храмі Державної ікони Божої Матері в Чертаново м. Москви

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря

Патріарша проповідь після Літургії в Спасо-Преображенському соборі Санкт-Петербурга