19 березня 2019 року в Сергіївському залі Трапезної палати Храму Христа Спасителя в Москві відбулася презентація 49-го, 50-го, 51-го і 52-го алфавітних томів «Православної енциклопедії». Видання представив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.
Шановний В'ячеславе Вікторовичу! Дорогі автори і співробітники «Православної енциклопедії»! Гості презентації!
Оглядаючи томи «Православної енциклопедії», видані в минулому 2018 році, хотів би відзначити том 50-й, який фактично повністю присвячений святим і церковним діячам, що мали на ім'я Миколай. Таких в нашій енциклопедії 260. Жили вони в різні часи, в різних країнах, тому не дивно, що в статтях про них представлена величезна географія Православ'я, що охоплює весь світ, і майже 2000-річна історія християнської Церкви.
Полем діяльності служіння праць і подвигів тих, хто носив ім'я Миколай, стали Росія, Європа, Японія, Америка, Близький Схід, Африка — але перш за все, звичайно, Росія. І ось на що я хотів би звернути вашу увагу: у багатьох людей з ім'ям Миколай, згаданих в нашій енциклопедії, збігається місце кончини — це Бутовський полігон. Їх, мучеників XX століття за віру Христову, так багато в одному томі, що ясно розумієш: тільки милістю Божою наша свята Церква вистояла в цих безпрецедентних гоніннях, тільки Його промислом вціліла від повного знищення. Пройшовши через горнило випробувань, Церква не тільки вистояла, а й перемогла, і нині ми з вами є свідками і учасниками відродження Православ'я в нашій країні, і не тільки в нашій країні.
Особливо хотів би сказати про статті, присвячені одному з найбільш шанованих святих, що носять ім'я Миколай, — святителю Миколаю, архієпископу Мир Лікійських. Фундаментальне енциклопедичне дослідження про нього — плід спільних праць багатьох авторів, рецензентів і редакторів, і я дякую всім, хто брав участь у створенні цієї статті.
Миколаївський том став головним у 2018 році. Якщо говорити про хронологію томів нашої енциклопедії, то у нас був «київський рік», коли вийшов том про Київську митрополію, «московський рік» — зі статтями про Москву і Московську єпархію, далі «Миколаївський рік»; очевидно, що наступний рік буде «Петропавлівським», а за ним — «Стрітенський».
Ми успішно вступили в завершальний етап нашого багаторічного, майже чвертьстолітнього проекту. Те, що твориться сьогодні силами вчених і співробітників Церковно-наукового центру, є безпрецедентним в сучасній науковій і видавничій сфері. Це видання вже стало, і ще багато років залишатиметься, основним і авторитетним джерелом знань не тільки для нашої богословської науки, а й для істориків, релігієзнавців, істориків мистецтва. Причому не тільки в нашій країні — «Православна енциклопедія» отримала міжнародне визнання. На неї як на фундаментальне наукове видання посилаються вчені різних країн. Її використовують російськомовні фахівці в університетах і наукових центрах по всьому світу. Це наш вагомий внесок в сучасну науку — внесок, який став можливим завдяки спільним трудам вчених Болгарії та Сербії, Грузії та України, Білорусії та США, Греції та Польщі, Фінляндії та Німеччини і ще багатьох інших країн.
Звідси і завдання, які стоять перед нами, — ми щойно говорили про них на нашому спільному засіданні Рад з видання «Православної енциклопедії». Їх, по суті, три. Перше — забезпечити успішне завершення проекту нашого великого 75-томного видання. Друге — зробити все для того, щоб наша енциклопедія була доступна людям по всій країні, в публічних бібліотеках, в бібліотеках вузів і шкіл, щоб про неї знали не тільки фахівці, але і будь-який читач, де б він не жив. І третє — необхідно на основі нашої фундаментальної енциклопедії створити п'ятитомний енциклопедичний словник англійською мовою, щоб надати доступ до знань про Православ'я величезній англомовній аудиторії. Останнє завдання досить складне — про це ми говорили сьогодні на засіданні, яке щойно відбулося. Але яким би важким воно не здавалося і з точки зору підбору кадрів, і з точки зору фінансування, ми повинні впоратися, тому що англомовний варіант енциклопедії відкриває можливість для значної частини світу знайомитися з Православ'ям, і з руським православ'ям у тому числі.
Усі ці завдання, як я щойно сказав, ми детально обговорили. Сподіваюся, з допомогою Божою вони будуть виконані. Звичайно, не так все просто. Ще раз хочу підкреслити, що для цього необхідні висококваліфіковані кадри, які є, але їх треба підтримувати, мотивувати, отже, і фінансова складова має бути досить благополучною.
На закінчення хотів би всіх вас привітати з Днем православної книги і представити томи, про які я щойно сказав. Дякую вам за увагу.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі