Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті свв. блгвв. кнн. Даниїла Московського і Олександра Невського після Літургії в Даниловому монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті свв. блгвв. кнн. Даниїла Московського і Олександра Невського після Літургії в Даниловому монастирі
Версія для друку
12 вересня 2019 р. 17:43

12 вересня 2019 року, у свято обрітення мощей святого благовірного князя Даниїла Московського (1652) і перенесення мощей святого благовірного великого князя Олександра Невського (1724), Святіший Патріарх Кирил звершив Божественну літургію в Троїцькому соборі Данилового ставропігійного чоловічого монастиря. Після богослужіння Святіший Владика виголосив проповідь.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Ваше Преосвященство, владико наміснику! Дорогі отці, брати й сестри!

Усіх вас сердечно вітаю c днем пам'яті святих благовірних князів Олександра Невського і його сина Даниїла Московського.

У святого Іоанна Златоуста ми знаходимо такі слова: «Пишність являє себе в святості, тому що святість і є пишність». Літописи, історичні свідчення донесли до нас, що князь Олександр Невський, будучи чудовим у своєму правлінні, був і зовні дуже красивою людиною, немов на ньому відобразилася особливим чином благодать Божа. Дійсно, духовне часом не просто з'єднується із зовнішнім, людським, але навіть через зовнішнє, людське являє себе навколишньому світу.

Так само і Даниїл, син Олександра Невського, князь і інок, особливим чином явив в собі цю пишність, з'єднавши в одній особистості, здавалося б, несумісне: чернечий подвиг, зовнішню красу і сяйво вищої державної влади. Але ж зовнішнє, чи то державна влада, чи матеріальне багатство, нерідко затьмарює свідомість людей, і навіть ті, хто вступає на шлях служіння Церкви, нерідко затьмарюються розумом, будучи заворожені мирською владою. Однак в особистості преподобного князя Даниїла ми бачимо на диво правильне поєднання зовнішнього і внутрішнього. Преподобний князь таким чином здійснював своє державне діяння, що не допускав нічого противного Божим законам, Божим заповідям. Звичайно, він правив в скрутну епоху удільного роздроблення Русі, коли брат повставав на брата, коли князь йшов на князя, коли в смертельній сутичці брати вбивали один одного, так що важко було зрозуміти, хто правий, хто винен. Але князю Даниїлу вдавалося, за деякими винятками, уникати участі в міжусобних війнах. Навпаки, він являв себе миротворцем, він мирив князів, звертаючи до них слово Боже зі смиренням і лагідністю, і своїм чудовим прикладом допомагав князям — і родичам своїм по плоті, і тим, хто не був споріднений йому, — побачити в княжому служінні можливість суміщення життя за божественними заповідями з високим державним служінням, у тому числі зі служінням воєначальника.

Святий преподобний князь Даниїл є дійсно особливою особистістю в ряду російських князів. Він був успішним правителем, і при ньому Москва розширювала свої володіння, хоча князь уникав прямого зіткнення зі своїми братами, мирним шляхом приєднуючи до Москви інші князівства. Князь Даниїл показав приклад мудрого християнського керівництва державою і, більш того, показав, як найвища державна діяльність може поєднуватися не просто з життям за заповідями, але з чернечим подвигом. Важко собі уявити в даний час щось подібне, занадто далеко розійшлися світське життя і життя за заповідями Божими. Але, можливо, саме зараз слід звертати особливу увагу наших сучасників — і тих, хто при владі, і тих, хто поза владою, — на великий приклад видатного сина Росії святого благовірного князя Даниїла Московського, який, поєднуючи духовне і матеріальне, духовний подвиг і державне служіння, показав, як пишність і слава можуть бути, за словом Іоанна Златоуста, у святості людської особистості.

Звертаючи особливі слова на адресу насельників Даниловської обителі, на адресу Преосвященного намісника, всієї братії і вас, мої дорогі брати і сестри, хотів би сказати про те, що дійсно велика милість сталася над містом Москвою, коли був відкритий цей монастир, перший з тих, що колись були закриті, а потім знову повернулися до повноти церковного життя. Як чудово, що тут є і частка мощей святого благовірного князя Даниїла Московського. Чудово й те, що пам'ять про святого князя живе особливим життям тут, в Москві. Москвичі поклоняються з йому з особливим благоговінням, притікаючи сюди, в Даниловський монастир, тим самим засвідчуючи, що не можна забувати великий духовний і державний подвиг наших попередників. І дай Боже, щоб ім'я святого благовірного князя Даниїла Московського зберігалося в пам'яті і москвичів, і всієї нашої країни, будучи прикладом і для чоловіків державних, і для всіх нас. Його молитвами нехай збереже Господь град Москву і землю Руську. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о блудном сыне после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в праздник Сретения Господня после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Неділю після Богоявлення

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Хрещення Господня після Літургії в Богоявленському кафедральному соборі в Москві

Патріарша проповідь на свято Собору Пресвятої Богородиці після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Слово Святішого Патріарха Кирила після великої вечірні на свято Різдва Христова

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Петра після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патриаршая проповедь в день памяти священномученика Илариона, архиепископа Верейского, в Сретенском монастыре

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю 27-ю по Пятидесятнице после Литургии в храме праведного воина Феодора Ушакова в Южном Бутове г. Москвы

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти святителя Николая Мирликийского в Никольском храме в Хамовниках г. Москвы