Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

В Ужгороді відбулася міжнародна конференція «Закарпаття та Афон: духовно-культурні зв'язки»

В Ужгороді відбулася міжнародна конференція «Закарпаття та Афон: духовно-культурні зв'язки»
Версія для друку
7 листопада 2019 р. 12:52

Представники дев’яти країн — з України, Греції, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Сербії, Угорщини та Чехії — взяли участь у міжнародній науковій конференції, яка відбулася сьогодні, 6 листопада 2019 року, в м. Ужгород на Закарпатті? повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сайт Afon.org.ua. 

Форум було присвячено до 120-річчя від дня народження закарпатського та афонського старця і подвижника благочестя ієросхимонаха Аввакума (Вакарова; 1899-1972), який був духовним сином прп. Олексія (Кабалюка) Закарпатського та прп. Силуана Афонського і багато років на Афоні ніс послух економа, члена Собору Старців та антипросопа (повноважного представника) Руського Пантелеїмонівського монастиря при Священному Кіноті Афона. 

Організаторами конференції виступили Мукачівська єпархія Української Православної Церкви; Богословсько-історичний науково-дослідний центр імені архімандрита Василія (Проніна), Міжнародний інститут афонської спадщини, Державний архів Закарпатської області, Архів Сербської Православної Церкви, Богословський факультет Християнської академії теології у Варшаві; Філологічний факультет ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний інститут державно-конфесійного права та державно-церковних відносин Ужгородського національного університету (УжНУ), Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «Логос» УжНУ, Український фонд культури. 

Відкрилася конференція вітальним словом Блаженнішого Митрополита Онуфрія. У своєму посланні Предстоятель Української Православної Церкви привітав усіх, хто зібрався, з початком форуму та відмітив давність культурних і духовних зв’язків Закарпаття й Афону. «Закарпаття та Афон мають свою неповторну та автентичну історію взаємовідносин і глибоку культурно-аскетичну спадщину. Історія розвитку та становлення Мукачівської єпархії, яка є однією з найдревніших кафедр Української Православної Церкви, була тісно пов’язана зі Святою Горою. Єдиний еклезійний простір завжди сприяв живому взаємообміну чернечим досвідом», — написав він. 

Потім було зачитано вітання керуючого справами Української Православної Церкви митрополита Бориспільського та Броварського Антонія. Владика відмітив значення для православного Закарпаття афонського Пантелеїмонова монастиря, а також роль у збереженні цієї святогірської обители вихідців із Закарпаття. «До середини 1920-х серед братії Афонського Свято-Пантелеїмонівського ймонова монастиря налічувалося більш ніж 30 вихідців із Закарпаття. Деякі з них потім повернулися на Батьківщину та заснували тут, у Карпатських горах, нові чернечі обителі, де діяли сурові афонські статути. Під їхнім впливом поступово по всьому Закарпатському краю розповсюдилось православне чернецтво. Невеликі православні монастирі й скити з’явилися в найрізноманітніших кутках Закарпаття, так що самі афоніти незабаром почали називати наш край “малим Афоном”», — написав архієрей.

За його словами, саме старці, які колись прибули на Афон із Закарпаття, «відстояли та зберегли Пантелеймонов монастир як обитель і центр слов’янського святогірського чернецтва. Вони ж добилися відновлення втрачених після революції 1917 р. духовних зв’язків обителі з Руською Православною Церквою».

Слова вітання від Предстоятеля Православної Церкви Чеських земель і Словаччини Блаженнішого Митрополита Ростислава учасникам конференції передав декан Православного богословського факультету Пряшівського університету, доктор богослов’я протоієрей Штефан Пружинський.

Далі до всіх звернувся митрополит Мукачівський та Ужгородський Феодор.

На завершення першої частини форуму відбулася презентація книги Афонський старець із Закарпаття. Ієросхимонах Авакум (Вакаров) і його час (1899-1972)».

Як повідомили автори книги — С.В. Шумило, Ю.В. Данилець і П.І. Гайденко, при написанні книги, робота над якою тривала майже два роки, використано понад 100 раніше не відомих архівних джерел і документів, в тому числі матеріали з архівів афонських монастирів і державних і церковних архівів України, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Росії, Болгарії, США, Чехії та ін.

Як зазначив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, це були «майже два роки щоденної копіткої праці, пошуки в архівах, збір відомостей по крупицях…». Книга складається з 30 глав і містить 336 сторінок з текстом, а також окрему вкладку з більш ніж 70 рідкісними фотографіями з архівів Священного Кінота Афона та святогірських монастирів.

За словами авторів книги, через призму життєпису закарпатського й афонського старця Авакума, який був учнем преподобного Силуана Афонського і подвизався на Афоні 46 років (13 з яких — антипросопом при Священному Кіноті), детально розкривається історія відродження Православ’я на Закарпатті на початку ХХ століття, історія Афона та Пантелеймонова монастиря (з 1920-х по 1970-ті роки), а також розповідається про роль закарпатців у збереженні цієї афонської обителі.

Далі конференція тривала у форматі виголошення та обговорення доповідей. Очну та заочну участь в форумі взяли відповідно 38 і 12 вчених з України, Греції, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Сербії, Угорщини та Чехії.

Офіційний сайт УПЦ/Патріархія.ru

 
Версія: російська

Матеріали за темою

В церковних соціальних проектах допомагають боротися з наслідками пандемії. Інформаційний звіт від 15 квітня 2021 року [Стаття]

Митрополит Бориспільський Антоній: Приїзд Константинопольського Патріарха може спровокувати новий виток тиску на Українську Православну Церкву

Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар: Крим — колиска духовності російського, українського та білоруського народів [Iнтерв'ю]

Керуючий справами Української Православної Церкви: Ми сподіваємося зустріти Великдень і почути найголовніші слова «Христос воскрес!» у храмах

Митрополит Филипопольський Нифон: Життя в Росії для мене — постійна школа [Iнтерв'ю]

Архієпископ Охридський Іоанн відвідав Санкт-Петербург

Синод вказав на канонічну ущербність хіротонії ієрарха Константинопольського Патріархату, в якій брав участь розкольник

Святитель Тихон — патріарх смутного часу [Iнтерв'ю]

У Санкт-Петербурзькій духовній академії відбувся круглий стіл, присвячений 100-річчю Петроградського процесу і загибелі новомученика Юрія Новицького

У Санкт-Петербурзі відкрилася виставка, присвячена 300-річчю заснування Святішого Синоду

Завершився III Семінар спільноти викладачів і дослідників Історії Руської Церкви

Митрополит Лімасольський Афанасій провів пастирський семінар для духовенства Тверської митрополії

Митрополит Пирейский Серафим об украинском вопросе: Фанар не имел никакого права вмешиваться в дела другой Поместной Церкви [Стаття]

Привітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди престольного свята Руського на Афоні Пантелеїмонового монастиря [Патріарх : Привітання та звернення]

В Ужгороді відбулася міжнародна конференція «Закарпаття та Афон: духовно-культурні зв'язки»

Інші новини

В Якутській духовній семінарії представлено переклад двох книг Біблії якутською мовою

У Волгограді пройде виставка-форум «Радість Слова»

Співробітник Видавничої Ради взяв участь у міжнародній науковій конференції, присвяченій актуальним питанням бібліотечної справи

Голова Синодального відділу з благодійності провів презентацію книги «Від приходу до громади»

В Елісті представили переклад житія благовірного князя Олександра Невського калмицькою мовою

Книга митрополита Кіккського Никифора про українське церковне питання готується до видання англійською мовою

Книга О.В. Щипкова «Дискурс ортодоксії» стала лауреатом премії «Кращі книги та видавництва року — 2020»

Переможець конкурсу «Нова бібліотека» в номінації «За видатну книгу для підліткового читання» письменник Павло Кренєв удостоєний премії імені С.Т. Аксакова

У серії «Підручник бакалавра теології» вийшов підручник «Догматичне богослов'я» протоієрея Олега Давиденкова

У Москві пройшла презентація книги «Від парафії до громади», випущеної Синодальним відділом із благодійності