21 травня 2021 р. 15:18
20 травня 2021 в Державній Третяковській галереї в Москві відбулася презентація академічного каталогу, присвяченого домонгольському мистецтву ХІІ-ХІІІ століть, найдавнішої і найціннішої частини колекції Третяковської галереї.
Каталог «Давньоруський живопис ХІІ-ХІІІ століть» включає опис п'ятнадцяти творів домонгольського живопису, у тому числі одинадцяти ікон і чотирьох фрагментів мозаїк і фресок, які походять із зруйнованого Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а також ікони Богоматері Печерської (Свенської).
В презентації взяв участь голова Віідділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.
У своєму виступі Владика висловив подяку колективу Державної Третяковської галереї за «багаторічну подвижницьку працю у збереженні давніх ікон», особливо підкресливши, що всі ці ікони «складають безцінне надбання і нашої Церкви, і нашої Батьківщини».
Митрополит Іларіон також відзначив:
«У каталозі, який ми сьогодні представляємо, зібрані ікони домонгольського періоду, серед яких я хотів би особливо виділили образи Пресвятої Богородиці. Це і ікона "Устюзьке Благовіщення", це і новгородьська ікона "Облачне Успіння", і Свенська ікона Божої Матері. І, звичайно, цариця всіх богородичних ікон — Володимирська ікона Пресвятої Богородиці, яка перебуває в Третяковській галереї в храмі святителя Миколая і служить одночасно і музейним експонатом, і об'єктом поклоніння для багатьох віруючих.
Дивовижно, що таємниця Богородиці розкривалася в Церкві поступово, не відразу. Коли ми звертаємося до історії ранньохристиянської Церкви, в літературних пам'ятниках того часу ми майже не бачимо згадки про Діву Марію, хоча Її зображення вже зустрічаються в римських катакомбах.
Настає V століття, коли єретик Несторій вирішує, що Діву Марію слід називати не Богородицею, а Христородицею, так як Вона народила не Бога, а людину Христа. Але слово "Богородиця" вже тоді вживалося в богослужінні, воно полюбилося церковному народу, і коли Несторій почав проповідувати своє навчання, церковний народ повстав, богослови згуртувалися для того, щоби захистити вшанування Пресвятої Діви як Божої Матері. Святі отці Церкви говорили: так, дійсно Вона народила Ісуса Христа по людству, але Ісус Христос — це Втілений Бог, а тому Вона справедливо йменується Богородицею.
З цього моменту шануванню Богородиці в Церкві був наданий зовсім новий імпульс: почали будувати храми на Її честь, створювати образи, мозаїчні зображення, фрески. І навіть іконоборча єресь не змогла похитнути любов церковного народу до Пресвятої Богородиці.
А коли Православ'я прийшло до Русі, то разом із Православ'ям до Русі прийшла і Пресвята Богородиця. І нашому народові особливо полюбилися ті ікони, які спочатку писалися в Візантії, а потім за їх зразками наші руські майстри стали створювати свої шедеври.
По все це і про багато іншого йдеться в цьому унікальному каталозі. В ньому розповідається про те, як створювалися ікони, як вони реставрувалися, як шар за шаром розкривалося давнє письмо і яка це була кропітка праця багатьох поколінь реставраторів.
Я хотів би побажати великих успіхів і допомоги Божої всім, хто трудиться в Третяковській галереї. Це чудове, видатне зібрання ікон, аналогів якому не існує в світі.
Дай Бог, щоби ці ікони так само дбайливо зберігалися, і ще багато поколінь реставраторів могли трудитися над ними і над іншими іконами, які потребують реставрації. Дай Бог, щоби з'являлися все нові і нові видання, присвячені цій темі, а саме головне — щоби дорога до цих ікон була відчинена для кожного бажаючого».
Після закінчення виступу директор галереї З.І. Трегулова тепло подякувала митрополитові Іларіону за участь у презентації та за добрі слова на адресу співробітників закладу.
Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru