Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь в Неділю про блудного сина після Літургії в Олександро-Невському скиті

Патріарша проповідь в Неділю про блудного сина після Літургії в Олександро-Невському скиті
Версія для друку
20 лютого 2022 р. 15:14

20 лютого 2022 року, в Неділю про блудного сина, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі благовірного князя Олександра Невського в однойменному скиті поблизу Передєлкіна. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

В ім'я Отця і Сина та Святого Духа!

Сьогодні неділя присвячена спогаду про притчу (Лк. 15:11-32), яку розповів Господь. Це розповідь про блудного сина, про те, як він повертається до батька і його батько прощає. І не лише прощає, а й нагороджує, велить заколоти теля вгодоване, а для людей, які займалися скотарством, заклання теляти зазвичай супроводжувалося святкуваннями.

Син називається блудним, бо заблукав у житті: попросив у батька розділити маєток, забрав усю ту частину, яка йому належала, пішов невідомо куди і, як у народі кажуть, промотав усе добро. Жив гріховно, вів розпусний спосіб життя, витрачав гроші на задоволення пристрастей  іншими словами, душу свою занапастив і, звичайно, занапастив результати праці свого батька. І ось повертається блудний син додому, розуміючи, що єдина для нього можливість врятуватися від голоду і залишитися живим — повернутися в дім батька, де, як він згадав, живуть слуги краще, ніж він зараз. І ми знаємо, що батько приймає його, велить одягнути в кращий одяг, вручає йому перстень як знак не лише синівства, а й особливої ​​честі. Він підносить свого блудного сина. За що? Ні за що — тільки через те, що блудний син знайшов у собі сили повернутися до батька. І яка нагорода! Нарівні зі старшим сином, добрим і хорошим, батько поставив сина блудного і дав йому навіть більше, що й породило ремствування старшого, який не йшов з дому батька, був слухняним і робив усе, щоб примножити багатство та добробут сім'ї.

Здавалося б, ця притча про несправедливість. Справді, поганим був блудний син: покинув сім'ю, витратив усі належні йому гроші на гріх, на розпусту. З погляду справедливості він має бути покараний, але батько не карає свого блудного сина. У цій притчі наче стикаються дві цінності людського буття: справедливість і любов. І та, й інша мають значення для життя людей. Без справедливості неспроможне існувати людське суспільство, це знає кожен. Справедливості шукають у держави, коли звертаються до суду. Справедливості шукають у Церкві, коли звертаються до духівника з проханням розсудити, як вчинити у тій чи іншій життєвій ситуації. Справедливість є дуже важливою для людського співіснування. Але батько порушує цю справедливість і негідного сина ставить поруч із собою — як і сина вірного, доброго, роботящого. Звичайно, це не могло не похитнути внутрішній стан сина вірного і доброго, і євангельська розповідь передає нам його подив, навіть обурення. Але батько відповідає старшому: Твій брат пропав і знайшовся. Яка ж радість, яке щастя!

Ця розповідь допомагає нам зрозуміти, що в Божому задумі любов вища, сильніша і важливіша, ніж справедливість. У наших сім'ях, у трудових колективах та взагалі у багатьох об'єднаннях людей виникають конфлікти, нерідко дуже складні; особливо небезпечно, коли це відбувається в сім'ї. Звичайно, кожен із учасників конфлікту закликає до справедливості, кожен говорить про іншого: «Він вчинив неправильно, а треба чинити за справедливістю!» І внаслідок боротьби за справедливість конфлікти дедалі більше поглиблюються — настільки, що й виходу начебто не лишається. Але через Свою притчу Господь дає нам сьогодні пряму вказівку, як зцілити будь-який конфлікт, будь-яке протиріччя, чи то в сім'ї, чи іншому об'єднанні людей, чи у відносинах між країнами та народами, у глобальному масштабі. Як по-справжньому, раз і назавжди, всі конфлікти та протиріччя стерти, позбавивши рід людський від страждань, що супроводжують ці конфлікти, — треба лише звернутися до Божого закону життя, а не до людського.

Чи це можливо? Навряд, особливо у масштабах всього людського роду. Як багато людей, які в Бога не вірять і не знають законів Божественних! І як багато тих, хто в Бога вірить і закони Божественні знає, але за законами не діє! Що ж тоді? Невже даремно нам дана сьогоднішня притча, даремно Господь запропонував її Своїм учням, а через учнів усьому світові? Зовсім недаремно згадуємо ми цю євангельську оповідь напередодні Великого посту, тому що є лише одна можливість вирішити проблеми та здійснити ідеал, який дається нам у цій притчі, — це коли ми віддаємо самих себе під суд своєї совісті, під суд Божий, коли ми бачимо свої гріхи. Адже якщо ми їх бачимо, то милостивими стаємо до гріхів інших людей. Якщо усвідомлюємо свою неправду, то стаємо здатними побачити правду іншої людини. І це працює вірно і непорушно на будь-якому рівні, починаючи із стосунків у сім'ї — в суспільстві, державі і навіть у відносинах між країнами та народами, бо такий закон Божий.

Дай Бог, щоб Божественна воля, явлена ​​через дивну євангельську оповідь сьогоднішнього дня, допомогла всім нам вступити з цими добрими думками у поприще Великого посту. Дай Господь кожному бачити насамперед свої гріхи і бути здатними прощати іншу людину, адже якщо буде так, то ми спасемося. Допоможи всім нам, Господи, перейнятися мудрістю сьогоднішньої євангельської оповіді і навчитися чинити так, як вчинив батько, що прийняв блудного сина, та й як вчинив блудний син, прийшовши і покаявшись перед батьком своїм. Здавалося б, блудний син не мав жодного шансу на прощення, але отримав і прощення, і виправдання. Ось чому Господь і пропонує нам це чудове оповідання, коли Церква і всі ми прямуємо назустріч великопісному поприщу, щоб через піст, молитву і покаяння очистити душу, по можливості звільнитися від гріхів і з великим почуттям радості й віри зустріти Світле Христове Воскресіння.

Прес-служба Патріарха Московського та всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патриаршая проповедь в день памяти благоверного великого князя Александра Невского

Патриаршая проповедь в праздник Введения во храм Пресвятой Богородицы после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Филарета Московского после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патріарша проповідь після Літургії у храмі Різдва Пресвятої Богородиці на Кулішках м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила у день пам'яті святителя Тихона та отців Помісного Собору 1917-1918 років після Літургії в домовому храмі ПСТГУ

Патриаршая проповедь после Литургии в Георгиевском кафедральном соборе г. Владикавказа

Патриаршая проповедь после Литургии в храме равноапостольного князя Владимира в подмосковной Балашихе

Патріарша проповідь після Літургії у Благовіщенському соборі Дівеєвського монастиря

Слово Святішого Патріарха Кирила після всеношної в Олександро-Невському кафедральному соборі м. Нижнього Новгорода