Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в п'ятницю Світлої седмиці після Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі

Слово Святішого Патріарха Кирила в п'ятницю Світлої седмиці після Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі
Версія для друку
29 квітня 2022 р. 14:06

29 квітня 2022 року, в п'ятницю Світлої седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Спаси Господи, дорогий владико наміснику, владико ректоре, отці, брати та сестри!

Коли маємо — не цінуємо, а втратимо — плачемо, як каже народне прислів'я. Мені багато і часто доводилося бувати в Лаврі, так що звичними ставали ці відвідини й молитви. Звичайно, мощі Преподобного не можуть не викликати особливих почуттів, і біля цієї святині буденності ніколи не бувало. Проте богослужіння проходили, як завжди, і з цим я вже якось зродився, звик. Але ось минуло два роки, коли я був ніби закутий у ланцюги, що обмежували моє пересування через небезпечну пандемію. Я повинен був прислухатися до лікарів, та, мабуть, навіть якби не прислухався, то важко було б мені дістатися до Сергієвого Посаду. Оберігали дуже сильно, щоб не відбулося жодного контакту з інфікованими. Мабуть, так і мали чинити всі ті, хто дбав про здоров'я, і, можливо, вберегли мене таким чином від інфекції.

Але коли я сьогодні, через два роки, увійшов під склепіння цього храму, я зрозумів, яка ж радість, яке щастя бути в обителі Преподобного, в цих священних стінах. Коли ми буваємо регулярно, гострота сприйняття святині стирається через нашу людську слабкість, але коли настає час розлуки, особливо тривалої, то зустріч зі святинями Троїце-Сергієвої лаври робить дуже сильний рух душі та усвідомлення того, яке ж значення Лаври Преподобного, взагалі яке значення святині у житті православного християнина.

І як це почуття пояснити людям, позбавленим віри? Не зрозуміють, скажуть «зайва емоційність», «нерви слабкі»... Але все це не так! І нерви в нормі, і особливих слабкостей немає, особливо у багатьох з нас, загартованих труднощами життя. Але коли доторкаєшся до святині, то реально відчуваєш зіткнення — з серцем твоїм, з розумом твоїм — Божественної благодаті.

І ось сьогодні я пережив особливий Великдень у своєму житті тут, у Троїце-Сергієвій лаврі, коли після дворічної перерви міг помолитися в цьому чудовому соборі разом із братією, владиками, з вами, мої дорогі, і знову увійти до цієї духовної колії. І дай Боже, щоб вона ніколи більше не переривалася на такий тривалий час!

Те, що сталося з народом, з усією країною, — це, звичайно, напасть, хвороба, але ж Господь, як учить Церква, посилає нам хвороби та скорботи для нашого виправлення. Дуже важливо, щоб ми всі зробили правильні висновки, винесли потрібні міркування з того, що з нами сталося за ці два важкі роки. А якщо забудемо, якщо скажемо, що це чергова випадковість, мало чого не буває, то втратимо дуже важливе, не зробивши з того, що сталося, потрібний духовний, світоглядний висновок. А висновок для нас, віруючих, такий: ми живемо благодаттю Божою, це не фантазія, це реальність; і коли припиняється можливість доторкатися до джерела благодаті, тоді людина знижується і духовно, і фізично.

Можна собі уявити, що замислили свого часу ті люди, які, роблячи політичні перевороти в нашій країні, мали намір назавжди відірвати російський народ від віри, від благодаті, від святині, і на що б ми всі перетворилися. Але силою благодаті Божої, незважаючи ні на які людські хитрощі, віра відродилася, храми та монастирі відкрилися, і безліч людей звернулося до Бога, особливо це стало зримим у два роки важких випробувань пандемією.

Ось моє враження про Великоднє богослужіння у Храмі Христа Спасителя: за всі роки мого Патріаршества ніколи такого Великодня не було, так багато було народу, такими радісними були обличчя! І цілком очевидно, що це результат того, що люди були відірвані від храму, у тому числі від участі у Великодніх богослужіннях протягом двох років. А що було б, якби справді було зруйноване релігійне, церковне життя у нашій Вітчизні? Якою була страшна пустеля і якими були б люди — напевно, теж страшні, позбавлені духовних і моральних орієнтирів. Але Господь не допустив цього страшного експерименту над Росією — побудови нерелігійного безбожного суспільства. Ось і сьогодні невелика дворічна перерва в регулярному відвідуванні храмів на мить ввела нас у дотик із цією реальністю, відокремленого від звичайного регулярного церковного життя; і як відчувається брак участі людей у ​​цьому регулярному церковному житті, у регулярному відвідуванні храмів, причащенні Святих Христових Таїн! Але є надія, що ми повернемося, як каже прислів'я, на круги своя. Відвідування недільних богослужінь, відвідування монастирів, храмів, участь у паломництвах — все це має знову відродитися і, можливо, з новою силою, щоб зміцнилися віра та благочестя в нашому народові.

Хотів би подякувати владиці наміснику, владиці ректору, всім вам, насельникам дорогим святі обителі, за те, що не замовкало богослужіння, не згасали лампади, творилася молитва і зберігався монастирський порядок. Обитель, незважаючи на зовнішні скорботи, зберігала своє духовне життя, залишаючись великим центром благочестя та молитви для всього нашого народу. Дай Бог, щоб ми, напоумлені важкими зовнішніми випробуваннями, ще й ще раз усвідомили важливість нашої приналежності до Церкви, життєву необхідність регулярного відвідування храму, причастя Святих Христових Таїн, сповідування наших гріхів. І якщо збережемо благочестя, властиве нашому народові, якщо ще більше зміцнимося у вірі, якщо ще більше усвідомимо необхідність життя в Церкві, то, безсумнівно, матимемо силу відбивати і фізичні, і духовні напасті, у чому б вони не проявлялися і хоч би як вони не здійснювалися.

Молитвами преподобного і богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького, чудотворця, нехай береже Господь землю Руську, хай береже Господь цю святу обитель і всіх, хто з вірою, благочестям і благоговінням входить під склепіння її святих храмів. Нехай благословення Боже, сила Духа Святого перебуває над усіма нами, зміцнюючи нас у вірі та благочесті, і допомагаючи, незважаючи ні на що, йти обраним нами шляхом життя в Церкві, який, віримо, приведе нас до Божественного Царства. Нехай благодать Святого Духа, що вилилася через освячення води в цей святий пасхальний день, кожного з нас зміцнить у благочесті й чистоті, у правильному духовному та розумовому устрої, щоб жодні випробування і спокуси не могли нашкодити нашому духовному станові і зрушити нас із єдино правильного шляху — шляху до Царства Божого через участь у житті Святої Церкви, через прийняття Святих Христових Таїн, через принесення покаяння та сповідання своїх гріхів. Молитвами преподобного і богоносного отця нашого Сергія нехай Господь зберігає всіх нас на цьому рятівному церковному життєвому шляху. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Члени Колегії Синодального відділу з монастирів і чернецтва відвідали Улан-Уденську єпархію

34 000 звернень надійшло до московського церковного штабу допомоги біженцям з березня 2022 року. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 25 січня 2023 року) [Стаття]

У Зачатівському монастирі м. Москви відбулися засідання чернечого спрямування XXXI Міжнародних Різдвяних освітніх читань

Понад 1000 амбулаторних консультацій для біженців провели у лікарні святителя Алексія з березня 2022 року. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 24 січня 2023 року) [Стаття]

Заплановані на найближчі дні зустрічі та поїздки Святішого Патріарха Кирила скасовані у зв'язку із захворюванням на ковід

Выступление председателя ОВЦС митрополита Волоколамского Антония на открытии VII Съезда лидеров мировых и традиционных религий [Стаття]

У ПСТГУ пройшла конференція, присвячена духовній та психологічній підтримці хворих у період пандемії

Слово Святішого Патріарха Кирила в п'ятницю Світлої седмиці після Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі [Патріарх : Проповіді]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила у день пам'яті мучениці Татіани після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у день свята Хрещення Господнього після Літургії в Богоявленському кафедральному соборі у Москві

Патриаршая проповедь в Неделю 31-ю по Пятидесятнице после Литургии в Александро-Невском скиту

Патриаршая проповедь в Неделю 30-ю по Пятидесятнице, по Рождестве Христовом, после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после великой вечерни в праздник Рождества Христова

Патриаршая проповедь в праздник Рождества Христова после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Рождественский сочельник после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Петра после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 29-ту після П'ятидесятниці після Літургії в кафедральному соборі великомученика Георгія Побідоносця в м. Одинцово Московської області