26 лютого 2023 року в Москві відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з юними спортсменами Донбасу, які взяли участь у третьому етапі гуманітарної місії «Діти Донбасу в гостях у Патріарха». Святіший Владика звернувся до тих, хто зібрався, з Первосвятительським словом.
Всіх щиро вітаю, дуже радий вас бачити!
З Донбасом Патріарх має особливий зв'язок. Донбас сьогодні — це форпост Руського світу, форпост Росії. Ви знаєте, що багато ворогів у Руського світу і вороги були завжди протягом всієї історії Росії. Причин тому кілька. По-перше, Росія дуже сильна, і ті, хто претендує на панування над іншими, завжди розуміють: поки є Росія, особливо панувати у світі не доведеться. Завжди знайдеться сила в особі Росії, яка скаже: «Зупиніться, не ображайте слабких, не ведіть себе обурливо, не порушуйте законів». І ця миротворча місія Росії пов'язана не лише з тим, що в Росії своя політика, свої вимоги до навколишнього світу, а й з тим, що Росія завжди відчувала необхідність захищати тих, кого несправедливо ображають, кого експлуатують, особливо якщо ті, про кого йдеться, самі історично належать до Руського світу.
Ось так сталося і тоді, коли антиросійські сили прийшли до влади в Україні. Прийшли з єдиною метою відірвати Україну від Росії. Тому що історичний зв'язок, який походить від самої Київської Русі, усвідомлення якої супроводжувало всю історію нашого народу, становило небезпеку для всіх, хто не бажав посилення та зміцнення Російської держави. І особливо драматично ця боротьба з Руським світом, з єдністю Святої Русі стала виявлятися після розпаду Радянського Союзу, коли західні країни відчули, що настав момент, коли можна змусити Росію до такої поведінки, яка, не відповідаючи інтересам суверенітету Росії, слугувала б інтересам інших країн .
Але з Росією так вчинити неможливо. Росія має свою самосвідомість, що походить з наших історичних глибин. Росія розуміє, якою є її місія, і ця місія завжди була пов'язана, як не дивно, із захистом тих, кого ображали. Зазвичай держави та країни будують свою політику прагматично — намагаються дружити з сильними, заручатися їхньою підтримкою, а якщо є можливість посилитись і збільшити своє багатство за рахунок інших, чому б цього не зробити? Але Росія ніколи не йшла таким шляхом. Дивно: ця країна завжди прагнула захистити тих, кого кривдили сильні. Ось чому і почала Русь збирати навколо себе племена та народи і стала великою державою.
Здавалося б, те, про що я говорю, — це далеке-далеке минуле. Але це далеке минуле дуже актуалізувалося в наш час, і ця зловісна актуалізація стала особливо очевидною в регіоні, звідки ви приїхали, — на Донбасі. Донбас — руська земля, це кожен знає. За нерозсудливістю державної влади, за дурістю чи зрадою ця земля опинилася за кордоном Росії — при всьому тому, що абсолютна більшість людей розмовляє російською мовою, абсолютна більшість ототожнює себе з російським народом. Дуже багато хто протягом історії захищав Росію, зокрема зі зброєю в руках, — досить згадати чудові, хоч і трагічні сторінки Великої Вітчизняної війни, коли Донбас став на захист усієї країни. І раптом хтось вирішив вирвати все це з нашої історичної пам'яті, переформатувати нашу національну свідомість, довести людям Донбасу, що вони й не росіяни зовсім і не мають до Росії жодного стосунку.
Все це спричинило події, про які ви знаєте краще, ніж я. Чудово, що Росія стала на захист інтересів Донбасу і не допустила планів наших супротивників. А тепер ми всі разом, і це, звісно, дає підстави впевнено дивитися в майбутнє. Росія своїх не кидає. Росія здатна захистити та допомогти, але й Донбас має продовжувати свої героїчні традиції захисту Батьківщини — нашої спільної єдиної Батьківщини. А для того, щоб захищати, потрібно бути абсолютно впевненим у правоті своєї справи. І я дуже хотів би, щоб насамперед діти та молодь Донбасу розуміли, що боротьба, яка зараз триває, — справедлива боротьба, бо вона пов'язана із захистом історичної спадщини. Я маю на увазі органічну приналежність Донбасу державі Російській. Донбас — не якась стороння територія, яку приєднали до Росії, це історично руська земля.
І мені здається, що приїзди до Москви дітей та молоді Донбасу мають зміцнювати переконаність молодих у правоті тієї справи, яку ми всі разом зараз здійснюємо. Тому що від цього справді залежать, у прямому значенні слова, наша справжність, наша ідентичність, наша можливість усвідомлювати себе руськими людьми та відстоювати священну реальність єдності Донбасу й Росії.
Ми дуже сподіваємось на дітей, на молодь Донбасу. Ми – це Росія. Ми дуже віримо у вас. Ми знаємо, що люди, які живуть на Донбасі, — мужні та сильні. Багато хто з вас із шахтарських сімей, а професія шахтаря — одна з найбільш важких та небезпечних професій. У шахтарі не йдуть слабкі люди. Мені доводилося багато разів опускатися в глибокі шахти, настільки глибоко, де вже дуже спекотно через природні умови. Спостерігаючи, як працюють гірники, я щоразу запитував себе: а чи може в таких умовах працювати слабка людина? Відповідь проста: ні, слабкий працювати не зможе ні за які гроші. Слабкий перелякається — небезпек, можливих ексцесів. А ось сильні люди добувають вугілля, інші корисні копалини, і це головна професія мешканців Донбасу.
Тому ще й ще раз хочу наголосити на важливості Донбасу для Росії, а Росії для Донбасу. Ми одна країна, ми Росія, Донбас органічна, нерозривна частина Росії. І для того, щоб ні в кого не виникало сумнівів у тому, що це так, важливо, щоб ви, молоді люди, були носіями цього світогляду, цього саморозуміння. Ніколи не слід говорити «Донбас і Росія». Завжди треба казати: Донбас — це Росія.
Хотів би подякувати всім, хто організував вашу поїздку до Москви, і сподіваюся, що це перебування буде корисним і приємним. А я ще раз хотів би наголосити, що з особливою радістю з вами зустрічаюся. Прошу пам'ятати, що двері Патріаршого дому завжди відчинені для дітей та молоді Донбасу.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі