Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Положення про Міжсоборну присутність Руської Православної Церкви

Версія для друку
27 липня 2009 р. 19:42

Положення про Міжсоборну присутність Руської Православної Церкви затверджено на засіданні Священного Синоду Руської Православної Церкви, що відбулося 27 липня 2009 року у Києві під головуванням Святйшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила (журнал № 55).

Повнота влади у Церкві належить собору єпископів. Собор єпископів ухвалює рішення в силу повноважень, що надані від Бога архієреям як наступникам апостолів: «Єпископу підпорядковані Господні люди, і він відповідатиме за людські душі» (39-е Апостольське правило).

Здійснюючи церковне управління, єпископи перебувають в єднанні з кліром та очолюваним ними народом Божим: «Де появиться єпископ, там повинен бути і народ». Святитель Кипріан Карфагенський стверджував: «Єпископ у Церкві, і Церква в єпископі, і хто не з єпископом, той і не в Церкві». Він же підкреслював, що «Церква — це єпископ, клір та усі, що перебувають у вірі», а своїм пресвітерам свідчив про прийняте ним правило «нічого не робити лише на свій власний розсуд, без поради вашої і без згоди народу». «Смиренномудрість, і вчення, і саме життя наше, — говорив святитель, — вимагають, щоб предстоятелі, зібравшись із кліром у присутності народу... могли розпорядитися усім за спільною згодою».

Таким чином, Передання Церкви свідчить про важливе значення соборності й ради єпископату з повнотою церковною, бо «хто слухає ради, той мудрий» (Притч. 12. 15; 24. 6).

Однією з форм такої ради у Руській Православній Церкві є Міжсоборна присутність.

I. Цілі та завдання Міжсоборної присутності

1. Міжсоборна присутність є дорадчим органом, який сприяє вищій церковній владі Руської Православної Церкви у підготовці рішень, що стосуються найважливіших питань внутрішнього життя і зовнішньої діяльності Руської Православної Церкви.

2. Міжсоборна присутність має метою обговорення актуальних питань церковного буття, зокрема тих, що стосуються сфери богослов'я, церковного управління, церковного права, богослужіння, пастирства, місії, духовної освіти, релігійної освіти, дияконії, взаємин Церкви та суспільства, Церкви та держави, Церкви та інших конфесій та релігій.

3. Завданням Міжсоборної присутності є попереднє вивчення питань, що розглядаються Помісним і Архієрейським Соборами, а також підготовка проектів рішень з цих питань. Рішення щодо пропозицій Міжсоборної присутності можуть також прийматися Священним Синодом.

II. Склад Міжсоборної присутності

1. Головою Міжсоборної присутності є Патріарх Московський і всієї Русі.

2. Члени Міжсоборної присутності обираються Священним Синодом з числа архієреїв, кліриків і мирян Руської Православної Церкви.

3. Склад Міжсоборної присутності переглядається Священним Синодом за поданням Патріарха Московського і всієї Русі раз на чотири роки.

III. Структура Міжсоборної присутності

1. Священний Синод обирає президію Міжсоборної присутності. У складі президії обирається секретар Міжсоборної присутності.

2. Міжсоборна присутність або її президія утворюють комісії та робочі групи і обирають їх склад з числа членів Міжсоборної присутності, а також голів і секретарів. Голови комісій за посадою входять до президії Міжсоборної присутності. За погодженням з президією комісії можуть залучати експертів до своєї роботи.

3. Міжсоборна присутність має свій апарат. Керівником апарату є секретар Міжсоборної присутності.

4. При Міжсоборній присутності діє експертна рада. Склад експертної ради затверджується і змінюється Священним Синодом за поданням Патріарха Московського і всієї Русі.

IV. Регламент Міжсоборної присутності

1. Рішення про включення питання до порядку денного Міжсоборної присутності приймається Помісним або Архієрейським Собором або Священним Синодом.

2. Питання, включені до порядку денного Міжсоборної присутності, направляються в комісії і робочі групи після резолюції Патріарха Московського і всієї Русі. Патріарх може також прийняти рішення про направлення окремих питань на відгук предстоятелям, синодам або соборним органам самоврядних Церков, єпархіальним архієреям або установам Руської Православної Церкви, а також для обговорення на єпархіальних зборах (з'їздах).

3. Комісії готують висновки щодо доручених їм питань.

Висновок комісії має містити конкретні пропозиції щодо розв'язання обговорюваної проблеми і, як додаток, зведення думок, висловлених під час обговорення.

4. Висновки комісій передаються до президії, яка може:

— передати їх для обговорення на пленумі Міжсоборної присутності;
— представити їх на розгляд Священного Синоду.

Президія також обговорює поточні питання діяльності Міжсоборної присутності і приймає відповідні рішення або передає їх на розгляд Священного Синоду.

5. Протоколи засідань президії та пленуму Міжсоборної присутності підписуються секретарем і затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі. Висновки пленуму Міжсоборної присутності підписуються Патріархом.

6. Священний Синод, розглянувши подані йому висновки, передає їх на розгляд Архієрейського або Помісного Собору або приймає щодо них власне рішення.

7. Відгуки предстоятелів, синодів або соборних органів самоврядних Церков, єпархіальних архієреїв або установ Руської Православної Церкви, висновки єпархіальних зборів (з'їздів) направляються Патріархові Московському і всієї Русі, а потім, після його резолюції, передаються на обговорення Міжсоборної присутності. В окремих випадках Патріарх може представити ці відгуки та висновки безпосередньо Священному Синоду.

8. Апарат Міжсоборної присутності

— здійснює діловодство Міжсоборної присутності та веде її архів;
— забезпечує практичну підготовку засідань пленуму й президії Міжсоборної присутності, а також ведення протоколу цих засідань.

V. Забезпечення діяльності Міжсоборної присутності

Міжсоборна присутність та її апарат фінансуються за рахунок коштів загальноцерковного бюджету.

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами