Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в день пам'яті святих благовірних князя Петра і княгині Февронії

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в день пам'яті святих благовірних князя Петра і княгині Февронії
Версія для друку
8 липня 2010 р. 15:30

8 липня 2010 року, в  день пам'яті святих благовірних  князя Петра і княгині Февронії, Муромських чудотворців, Святіший  Патріарх Кирил звершив Божественну  літургію у Свято-Троїцькому жіночому  монастирі м. Мурома. По закінченні  Літургії Предстоятель Руської  Православної Церкви звернувся  до присутніх з Першосвятительським словом.

Ваше Високопреосвященство, владико Євлогію! Ваші Високопреосвященства, Ваше Преосвященство! Шановна Світлано Володимирівно, матушко Тавіфо, Валентине Опанасовичу, мер міста Мурома, дорогі брати й сестри!

Я хотів би сердечно подякувати усім, хто зараз сказав добрі слова на мою адресу. Дійсно, я щиро переживаю цю зустріч із стародавнім Муромом, відомим кожній російській людині містом, яке зберігало і зберігає православні традиції, яке в певному сенсі було, та й сьогодні, можливо, є — через наші билини, через наш епос —  певним символом сили російського народу.

Чудово, що в цьому  граді відновлено обитель і повернено  для молитовного поклоніння мощі святих Петра і Февронії. У пам'яті  народній завжди зберігався приклад  цього благочестивого подружжя як певний зразок сімейного життя. І з волі Божої (тому що без волі Божої такі звершення не відбуваються) цей день пам'яті святих Петра і Февронії став нашим народним святом. Він став народним святом тоді, коли Росія, пройшовши через страшні випробування ХХ століття, стала знаходити свій шлях духовного розвитку, свій шлях руху в майбутнє. В результаті найтяжчих  випробувань, що випали на долю нашого народу, ми втратили мільйони і мільйони людей. Революція, громадянська війна, війни, включаючи найбільш кровопролитну Велику Вітчизняну, всі ті величезні  зрушення, які довелося перенести  нашому народу, зміни у народному  житті, у політичному й економічному устрої — за все це заплачено  мільйонами людських життів.

Велика Росія, країна від океану до океану, сьогодні слабо  заселена. За підрахунками вчених, до нинішнього часу — до початку XXI століття —  нас має бути більше 300 мільйонів, а нас удвічі менше. Звичайно, тяжкі  обставини, зовнішні й внутрішні, призвели до такого різкого скорочення населення  країни. Але і в часи благополучні або більш-менш благополучні народ наш із злої людської волі, із диявольського підмовлення почали привчати до думки про те, що не потрібно мати дітей, що достатньо мати одну дитину. Почали всіляко заохочувати таке страшне злодіяння, як аборт, справа дійшла до того, що лікарі почали схиляти молодих матерів до здійснення абортів. Нація, яка виграла Велику Вітчизняну війну, яка 27 мільйонів життів поклала тільки для того, щоб врятувати світ від страшного ворога, — ця нація переможців виявилася підточеною страшною життєвою філософією, безбожною і злочинницькою, націленою на те, щоб обмежити народжуваність в нашій країні.

Шанування пам'яті  святих Петра і Февронії не може не зруйнувати цієї страшної тенденції  скорочення народжуваності. Вже зараз ми відчуваємо зміни, зовсім невеликі, які пробиваються, як проліски, крізь  товщу льоду і снігу, вже зараз  існують ці паростки життя. І я  закликаю всіх вас, мої дорогі, всіх, хто чує мене, задуматися про те велике призначення, яке має кожна  доросла людина, що створює сім'ю, — про те, щоб були діти, стільки, скільки Бог посилає.

Наші з вами предки не були багатшими, ніж ми. Пригадую своє власне дитинство — у 19-метровій кімнаті нас проживало п'ятеро, але нікому в голову не приходило сказати, що ми не щасливі. Щастя не залежить від зовнішніх обставин. Звичайно, зовнішні умови життя можуть впливати, і впливають, на самопочуття людей, і завдання держави і суспільства полягає в тому, щоб вирішувалися економічні проблеми, упорядковувалося життя нашого народу. Але навіть найуспішніша і найбагатша людина, що мешкає у хоромах, може відчувати  себе самотньою і нещасною, вважати  своє життя невдалим, не знати, що таке щастя і що таке любов.

Приклад святих Петра  і Февронії вчить нас тому, що таке сім'я і що таке любов. Всі  ви знайомі з житієм цього дивовижного  подружжя, що княжило у граді Муромі. Зараз люди багато говорять про любов, співають пісні, складають вірші, пишуть книги, кожен вкладає у це поняття те, що хоче вкласти. Але у дуже багатьох людей, особливо молодих, немає розуміння того, що таке любов; любов асоціюється  з такими поняттями, як гріх і розпуста. Але в гріху і в розпусті немає любові — любов може явити  себе тільки в сімейному житті. А чому? А тому, що любов — це головна  відмітна риса, що притаманна людині. Любов проявляє себе у здатності однієї людини віддавати себе іншій людині. Не може бути любові без жертовності, любові без радісного служіння іншому. Не випадково у сьогоднішньому апостольському читанні з послання до Галатів ми знаходимо чудові слова: Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового (Гал. 6, 2). То де ж ми навчимося носити тягарі один одного? Як непросто зробити це на роботі або у транспорті! Як там понесеш тягарі іншої людини? Найчастіше люди там всіляко чинять опір будь-якій небезпеці — реальній чи вигаданій.

Але де ж людина може розкрити свою душу, найпрекрасніші якості своєї душі? Де вона може взяти на себе тягарі іншої людини і так  виконати закон Христовий? Лише там, де є любов — у сім'ї. Сім'я — це школа любові, школа благочестя, школа людського щастя. Якщо руйнується сім'я — зникає любов. А зникає любов — Христос зникає, тому що це Його закон — закон любові для життя всього роду людського.

Я дуже сподіваюся, що день пам'яті святих Петра і Февронії Муромських, який став нашим народним святом, допоможе дуже багатьом людям  вступити до шлюбу, освятити цей шлюб Таїнством Вінчання, а в шлюбі — випробувати себе на міцність, тому що непросто любити і непросто нести тягар іншої людини. Але Бог схотів, щоб саме через цю школу мужності і випробування формувалося  людське щастя.

Не треба від  шлюбу чекати того, чого нерідко чекають молоді люди — втіх та насолод. Якщо людина заради цього вступає  у шлюбні відносини, то дуже скоро  вона усвідомлює, що не отримує того, що бажала отримати. І ми знаємо, якою трагедією для нашого народу є  розлучення, особливо розпади перших шлюбів, до яких вступають у молодості. Але той, хто вступає до шлюбу з любов'ю, проносить це почуття через роки і, керований цим почуттям, навчається того, як носити тягарі іншої людини, — той стає дійсно щасливим у своєму житті, у житті своїх дітей та онуків.

Я б хотів висловити  сердечну вдячність Вам, Світлано Володимирівно, за те, що Ви значною мірою ініціювали проведення цього свята у загальнонаціональному  масштабі. Це добра, богоугодна справа. Я хочу побажати всім нам, всій нашій  Вітчизні, всій історичній Русі, всій своїй  пастві зберігати любов у серці  і навчатися любові, творити сім'ї  та в благочесті виховувати дітей, здобуваючи тим самим повноту життя, до якого  покликав нас Господь.

Нехай благословення  Боже перебуває з Володимирською землею, з Володимирською єпархією, з цією святою обителлю, зі стародавнім  градом Муромом і з усією Вітчизною нашою.

В пам'ять про перше  Патріарше перебування в цій обителі я хотів би піднести Вам, Ваше Високопреосвященство, святу панагію  з побажаннями допомоги Божої у Вашому архіпастирському служінні на благо стародавньої православної Володимирської землі.

Вам, матушко, хотів  би піднести для цього святого монастиря Казанську ікону Божої  Матері. Під Її святим покровом, в чистоті, богомисленні, праці, смиренності нехай протікає чернече проживання тих, хто увійшов під цей святий покров, хто прийняв рішення життя своє пов'язати з Церквою через чернече послушенство.

А всім вам, мої дорогі, я хотів би передати сьогодні в  пам'ять про нашу спільну молитву  ось ці іконочки святих Петра і  Февронії, преподобних і благовірних  князя і княгині Муромських, з моїм Патріаршим благословенням. Нехай  кожен з вас зараз, після служби, отримає від духовенства цю ікону як Патріарше благословення в  пам'ять про нашу спільну молитву. Нехай береже вас всіх Господь.

Прес-служба Патріарха  Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

У Церкві закликали дати право на відмову від аборту будь-якому медичному працівникові

Підсумковий документ XI Загальноцерковного з'їзду із соціального служіння [Документи]

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам XXV Конгресу педіатрів Росії та VII Міжнародного Гіппократівського медичного форуму [Патріарх : Привітання та звернення]

У Москві відбулося вшанування представників регіонів, які підтримують ініціативи Церкви щодо обмеження абортів та підтримки сім'ї

Відбулися перші збори відповідальних із питань захисту сім'ї, материнства й дитинства у Московській митрополії

Наказ XXV Всесвітнього руського народного собору «Сьогодення та майбутнє Руського світу» [Документи]

Єпархіям рекомендували розвивати проєкти щодо підтримки сімей з дітьми

Ключовий напрям церковної допомоги дітям-сиротам — влаштування їх у сім'ї

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы на встрече с участниками Всемирного фестиваля молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на Всемирном фестивале молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше служіння у Троїцькому храмі підмосковного Реутова. Хіротонія архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Єрмогену (Корчукову), єпископу Туранському, вікарію Кизилської єпархії [Патріарх : Привітання та звернення]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя