Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила за Божественною літургією в новоосвяченому Спасо-Преображенському кафедральному соборі Одеси

Слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила за Божественною літургією в новоосвяченому Спасо-Преображенському кафедральному соборі Одеси
Версія для друку
21 липня 2010 р. 13:42

21 липня 2010 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення відродженого Спасо-Преображенського кафедрального собору міста Одеси та першу Літургію в новоосвяченому храмі. Після читання Євангелія Святіший Владика звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні, в день свята Казанської ікони Божої Матері, в славному граді Одесі освячується Спасо-Преображенський кафедральний собор — один з найвеличніших соборів Русі.

Майже три чверті століття тому всю цю благоліпність, яка вражає уяву навіть наших сучасників, було зруйновано безжалісною рукою. І коли дивишся на ці знову відновлені стіни, на цю колишню красу, що знову явилася в дні теперішні, то виникає питання, від відповіді на яке дуже багато залежить у нашому сучасному житті і в нашому майбутньому: за що це нам, Господи? Чому все це сталося? Чому труди благочестивих предків, які будували ці стіни з любов'ю, було зневажено злою людською волею, людською злобою? Чому були підірвані величні храми і дзвіниці? Який прихований зміст таїться у трагічній історії народу нашого?

І відповісти на це питання істинно, правдиво і спасительно для душ наших ми можемо тільки у світлі слова Божого. Господь словами апостола в книзі Діянь говорить нам: «Бог ... не в рукотворних храмах живе» (Діян. 17, 24). А апостол Павел в Посланні до Коринфян, начебто продовжуючи цю думку, стверджує: «Чи не знаєте, що ви є Божим храмом і що Божий Дух живе в вас? Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог» (1 Кор. 3, 16-17).

Вся наша історична трагедія не може бути відокремлена від Промислу Божого. То було Боже покарання народові нашому — і підірвані храми, і розтрощені хрести були видимою познакою цього покарання. Бог мовби явним чином виходив з нашої історії, даючи нам змогу діяти самостійно, бо в ім'я свободи, в ім'я того, щоб повністю, безмежно й безавторитетно керувати своїм життям, ми і руйнували святині.

Бог не в рукотворних храмах живе, і ніяке зовнішнє благочестя, ніякі величні стіни, ніяка кількість позолоти не спасає людину, якщо вона не стає храмом Божим, вмістилищем Духа Святого.

От чому, будуючи храми, не можна не жити за законом Божим; краще тоді взагалі храмів не зводити. Коли ми будуємо Божі храми, а живемо як язичники, тоді рано чи пізно гнів Божий проливається на людей. Чи не так було в ті часи, що передували руйнуванню храмів? Багатьом здавалося, що ми живемо у Святій Русі, але хіба за Божим законом будувалося життя людей? Як багато безвір'я, зла і суперечностей накопичувалося в нашому народі, який врешті-решт забажав усі ці суперечності розв'язати без Бога, спираючись на розум і свободу людини! Ми знаємо, чим усе закінчилося.

Але, напевно, не тільки життя народу, з якого йшло геть благочестя, стало причиною нашої історичної трагедії; було ще безбожництво і боговідступництво інтелігенції — того самого прошарку, який гордовито привласнював собі право визначати долю і життя народу, який, заразившись безбожництвом, некритично сприйнявши віяння ззовні, віддав свій розум і серце тим самим навчанням, які викидали Бога з людського життя. Хіба ці мудреці віку сього, що завели народ наш на тонкий лід погибелі, не були покарані силою Божого правосуддя? За боговідступництво Бог відступився від людей подібно до того, як у стародавньому Ізраїлі Бог відступався від Свого обраного народу щоразу, коли той зраджував Бога. І розбиті Мойсеєм скрижалі Старого Заповіту хіба не були прообразом зруйнованих храмів? Мойсей зруйнував ці скрижалі, спускаючись з гори Синай, де йому було вручено заповіт Бога і людини, великий моральний закон життя. Що ж побачив великий пророк? Він побачив народ, що поклоняється золотому тільцю, ідолу. Досить було вождю і духовному лідерові віддалитися від народу, щоб зустрітися з Богом на горі, як народ відмовився і від свого вождя, і від Бога і сподівання своє став покладати на золотого істукана.

Ми сьогодні радіємо відродженню цього храму. Але якщо ми забудемо історію Старого Заповіту і більш-менш недавню історію, через яку пройшов наш народ, котрий впав у боговідступництво, то, за приказкою нашою, ми знову наступимо на ті ж самі граблі, знову повторимо ту ж саму помилку. У нинішніх умовах її наслідки можуть бути куди страшнішими, бо сьогодні, коли всі народи зблизилися і світ стає єдиною сім'єю, боговідступництво в масштабах всього людства означає кінець людської історії. Люди без Бога не здатні жити й виживати, вони здатні лише досягати певних успіхів, які збуджують уяву, розвивають гординю і ще більше вивільняють дух людини з-під Божої влади. Але наслідок усього цього — історичні та особисті трагедії, моральна деградація і суспільне божевілля.

Сьогодні ніхто нас не примушує відмовлятися від Бога, ніхто не пропонує побудувати видимих істуканів, ніхто не пропонує ідеологічних схем, які були б обов'язковими для всього народу. Сьогодні відбувається дещо не менш небезпечне — споруджується невидимий золотий істукан, і йому починають поклонятися люди, забуваючи про Бога і про Божу правду. Сила грошей і сила влади так розбурхують свідомість людини, що іноді усі сили віддаються заради здобуття багатства і влади, і кудись далеко на периферію йде духовне життя людини з роздумами про Бога, про своє призначення, про сенс буття, про моральну відповідальність, про сенс людського життя. А разом із цими роздумами йде й потреба звернутися до Бога з молитвою, покаятися перед Ним у своїх гріхах і попросити у Нього допомоги, щоб повернутися на той шлях, який тільки і є шляхом життя.

Іноді нам важко мислити в категоріях, не пов'язаних із конкретними прикладами. Коли ж є приклади, тоді й думка сприймається свідомістю. Образ і приклад дуже важливі для людей. Сьогодні ми здійснюємо святкування Пресвятій Богородиці Владичиці, і в посланні до Филипійців, яке ми щойно чули, знаходимо такі дивовижні слова: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!» (Флп. 2, 5). У нас є живий приклад, який завжди повинен бути перед очима віруючої людини, — Господь наш Ісус Христос. За цим прикладом ми повинні настроювати свій внутрішній камертон, тональність свого духовного життя. Ми повинні знати слово Боже, ми повинні з увагою вчитуватися в Божественні слова, дивитися на образ Спасителя в моменти труднощів, випробувань, спокус і зваб, і через це сприйняття світу крізь Божественний образ Спасителя ми знайдемо ті самі думки, що у Христі Ісусі.

Ті самі думки були і в Його Пречистої Матері, у святих апостолів, у сонму великих святих і подвижників, які прикладом своїм запліднюють наше життя. З вдячністю Богу за сьогоднішній великий день відродження цієї одеської і загальноцерковної святині будемо просити Господа, щоб Він дав нам сили й міць залишатися відданими Йому, ніколи не зваблюватися чужими думками, ніколи не піддаватися спокусам темної диявольської сили, зберігати відданість Богу та улаштовувати своє життя за законом Божим, щоб у нас були ті самі почуття, що у Христі Ісусі, Господі нашім. Амінь.

Прес-служба Святішого Патріарха/Служба комунікації ВЗЦЗ

Версія: російська

Матеріали за темою

27-30 жовтня відбувся Первосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила до Санкт-Петербурзької митрополії

Святіший Патріарх Кирил: Немає місця в світі, яке було б таким близьким моєму серцю, як Васильівський острів

Святіший Патріарх Кирил відвідав Смоленський храм та каплицю блаженної Ксенії на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга

Патріарший візит до Санкт-Петербурзької митрополії. Відвідання Смоленського кладовища м. Санкт-Петербурга

Волонтери Пензенської єпархії доставили зимовий одяг біженцям. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 6 грудня 2023 року) [Стаття]

До Маріуполя з'їздили 40 змін православних волонтерів-ремонтників. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 5 грудня 2023 року) [Стаття]

Луганская епархия доставила помощь в церковную богадельню в Алчевске. Информационная сводка о помощи беженцам (за 2-4 декабря 2023 года) [Стаття]

Пензенская епархия передала лекарства в пункт временного размещения. Информационная сводка о помощи беженцам (от 1 декабря 2023 года) [Стаття]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Филарета Московского

Патріарше слово після подячного молебню в Олександро-Невському скиті поблизу Передєлкіна

Патріарша проповідь у Неділю 24-у по П'ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Неделю 23-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь после Литургии в храме иконы Божией Матери «Всех скорбящих Радость» на Большой Ордынке в Москве

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Казанской иконы Божией Матери после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 21-у по П'ятидесятниці після Літургії у Воскресенському храмі на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга

Патріарша проповідь у Неділю 20-у по П'ятидесятниці після Літургії в Покровському Хотьковому ставропігійному монастирі

Патріарше слово у день пам'яті святителів Московських після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь после Литургии в Троицком храме в подмосковной Коломне