Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Предстоятеля Руської Церкви після ранкового богослужіння в четвер першої седмиці Великого посту

Слово Предстоятеля Руської Церкви після ранкового богослужіння в четвер першої седмиці Великого посту
Версія для друку
10 березня 2011 р. 15:55

10 березня 2011 року, в четвер першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Богородице-Різдвяний ставропігійний жіночий монастир міста Москви. Після уставного богослужіння в Казанському храмі обителі Святіший Владика звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

«Дух же цнотливості, смиренномудрості, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму», — молимось ми неодноразово словами молитви святого Єфрема Сіріна. І в цих проханнях згадується особлива чеснота — терпіння.

Що говорять про терпіння святі отці? «Терпіння є корінь всіх благ», — вчить нас святитель Іоанн Златоуст. «Хто не має терпіння, той позбавлений всякого сподівання, а тому благаю всякого здобути терпіння, щоб спастися», — говорить нам той же святий преподобний Єфрем Сірін. А у святого Іоанна Касіяна Римлянина ми зустрічаємо розповідь про авву Пінуфія, який навчав своїх учнів багатьох важливих чеснот і відзначав, що терпіння не слід пов'язувати з доброчесністю оточуючих. Бо якщо до нас доброчесно ставляться, то в чому ж наше терпіння?

Ці святоотцівські свідчення говорять про те, що чеснота терпіння має особливе значення для духовного життя людини. Терпіння — це здатність реагувати на зло, що зачіпає нас, не втрачаючи присутності духу, не витрачаючи своєї внутрішньої енергії, не впадаючи в нарікання, у гнів, у злість, у бажання помститися. Іноді терпіння пов'язують зі здатністю людини керувати своїми емоціями. Про такого говорять: він вольова людина, він здатний не дратуватися, не гніватися у відповідь на звернене до нього зло. Безсумнівно, воля присутня в наших спробах здобути терпіння, але терпляча людина необов'язково повинна бути вольовою, тому, що терпіння є станом духу. Всяка вольова людина в якийсь момент не витримує неправди, несправедливості, образ. І волі не вистачає, і терпіння закінчується, тому, що терпіння й не було, а була воля або гарне виховання.

Що ж таке терпіння? «Корінь всіх благ», — повторюємо ми слова Златоуста. Але причиною всього доброго й благого терпіння може бути лише тоді, коли воно стає станом нашої душі. А це можливо, якщо людина веде релігійний спосіб життя. Вже неодноразово доводилося говорити про те, що це той спосіб життя, в центрі якого — Сам Бог. Як свідчить Єфрем Сірін, якщо ми уповаємо на Бога, то маємо терпіння.

Надія на Бога, живе відчуття віри, розуміння того, що Бог захистить і Бог відновить справедливість, і створюють внутрішній спокій людини. Терпіння як броня захищає внутрішній стан нашої душі від усіляких зовнішніх злих і гріховних обставин, і терпіння стає щаблем на шляху до Царства Божого.

Терпляча людина — та, що вже здобула в собі Духа Святого. Тоді ніщо не може похитнути її спокою, тому, що навіть найстрашніші і найнебезпечніші диявольські наслання не здатні зруйнувати силу Духа Святого. Саме в цьому сенсі ми говоримо про терпіння як про чесноту. Терпіння не означає покірного угодовства з усяким злом і неправдою. Терпляча людина — це не та, що пливе за течією, що змінюється згідно з вимогами навколишнього світу. Це людина, яка зберігає свою внутрішню силу, свою автономність від зла навколишнього світу тільки тому, що в її серці присутній відблиск Божественного Царства.

Терпіння як чеснота піднімає нас над суєтою світу. Терпляча людина знаходить інший кут зору на все, що бачить, іншу точку відліку, іншу здатність оцінювати те, що відбувається. У певному сенсі терпіння завжди є мудрістю, що відрізняє людину від тих, хто мудрості не має. І тому такими зрозумілими є слова Спасителя, які ми читаємо в Євангелії: «Терпінням здобудете душі ваші» (див. Лк. 21, 19). Терпінням твориться духовна сила людини. Ось чому святий преподобний Єфрем і згадує терпіння у своїй чудовій молитві, і кожен день не один раз протягом Великого посту ми просимо Господа: «Дух же цнотливості, смиренномудрості, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму». Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю 7-у по Великодню після Літургії у Свято-Троїцькому соборі м. Сургута

Слово Святішого Патріарха Кирила після богослужіння в монастирі на честь ікони Божої Матері «Умиління» в Сургуті

Патріарша проповідь у день свята Вознесіння Господнього після Літургії в московському храмі «Велике Вознесіння»

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті рівноапостольних Мефодія та Кирила після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила у день пам'яті святителя Миколая Чудотворця після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила після закінчення Літургії в Казанському соборі м. Казані

Патриаршая проповедь в Неделю 5-ю по Пасхе, о самаряныне, после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии на Бутовском полигоне

Патриаршая проповедь в Неделю 4-ю по Пасхе, о расслабленном, после Литургии в храме священномученика Ермогена в Гольянове г. Москвы

Патриаршее слово в день памяти вмч. Георгия Победоносца после Литургии в Георгиевском храме на Поклонной горе