Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Філарета Московського в Храмі Христа Спасителя

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Філарета Московського в Храмі Христа Спасителя
Версія для друку
2 грудня 2011 р. 17:00

2 грудня 2011 року, в день пам'яті святителя Філарета, митрополита Московського і Коломенського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя. Після закінчення богослужіння Предстоятель звернувся до віруючих із проповіддю.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогі всечесні отці, браття й сестри!

Я всіх вас сердечно вітаю зі святом, особливо значущим для града Москви, бо ми звершуємо пам'ять дивного святителя — Філарета, митрополита Московського і Коломенського, який тут, у Першопрестольному граді, ніс своє архієрейське служіння. У ті часи в Церкві нашій не було Патріаршества, Церква перебувала під суворим контролем державної влади, і найважливіші рішення щодо долі Церкви приймалися не архіпастирями, як того вимагають канони, а державною владою.

Святитель Філарет у своїх спогадах говорив про те, як боляче його вражали шпори чиновника, який мав владу над Церквою. Хоча влада була православною, але через неправильне влаштування церковного життя порушувалися канони. Найкращі з умів, святителі й богослови, розуміючи цю невідповідність і одночасно усвідомлюючи, що вона існує у православній державі, прагнули виправити існуючий стан справ, не вступаючи в конфлікт ні з владою, ні з державою. У цьому сенсі святитель Філарет, який вирізнявся високим розумом, великою освіченістю, аскетичними подвигами, палкою молитвою, начебто врівноважував всією своєю діяльністю ту неканонічну складову в житті Церкви, як, разом із ним, численні святителі, преподобні, подвижники, місіонери, які самовіддано служили Церкві нашій і народу православному.

Святитель потрудився в багатьох областях. Донині тих, хто має можливість читати резолюції, які він ставив на документах, вражають пронизливість його думки, сильна віра, ясна канонічна свідомість. Ті, хто вивчав його життя, вражені його енциклопедичними знаннями. Він був блискучим богословом, філологом, прекрасно знав давні й нові мови. Сила його інтелекту була такою, що навіть люди, які скептично ставилися до Церкви, не могли не схилятися перед його авторитетом. Святитель був автором Маніфесту про звільнення селян. Свого часу він листувався з Пушкіним. Багато мислячих людей тягнулися до нього, і своїм авторитетом — духовним, інтелектуальним авторитетом — він дійсно врівноважував певні неправильності тодішнього церковного життя.

І як важливо, що він був святителем нашого Першопрестольного граду! З його ім'ям пов'язано спорудження багатьох храмів. Мені зараз доводиться відвідувати парафіяльні храми міста Москви, і дуже часто, читаючи історичну довідку про той чи інший храм, я бачу, що храм був або закладений з благословення святителя Філарета, або освячений ним. Його життя було настільки видатним, що думка про канонізацію святителя виникла дуже давно. Але, як ви вже сьогодні чули, здійснилися цей намір і воля Церкви порівняно недавно. Історична правда полягає в тому, що мощі його почивають у цьому кафедральному храмі, і сьогодні наша молитва до святителя Філарета про те, щоб він став перед Богом за Церкву нашу, за град наш. Щоб за його молитвами святителі землі Руської завжди прагнули до справжнього і глибокого знання; щоб вони покладали на себе найсильніший самоконтроль, який тільки і здатний управити людиною на шляху праведного життя; щоб вони зберігали віру православну, розвивали богословську думку, сприяли просвіті народу Божого.

Святителя Філарета не всі розуміли за його життя. Такою є доля великих людей, які випереджають епоху. Поруч зі святителем можна поставити лише небагатьох, хто, подібно до нього, випередив епоху і, подібно до нього, піддавався критиці і за життя, і після смерті. Але, як чудово сказав святитель Тихон, Патріарх Всеросійський, «нехай моє ім'я буде заплямоване в історії, тільки б міг я здійснити волю Божу». Ця здатність архіпастирів покласти на вівтар свого служіння не тільки час, не тільки сили, але нерідко і своє добре ім'я в боротьбі з гріхом і неправдою, властива великим і славним, з яких ми повинні брати приклад.

У сьогоднішньому євангельському читанні йдеться про те, що світ наш повинен світити людям (Мф. 5:14-19). Це насамперед стосується святителів, архієреїв Церкви Божої — недарма саме в дні пам'яті святителів читається цей уривок з Євангелія від Матфея. Архієрей — це той, на кого дивиться народ, той, хто управляє духовенством, той, хто для всіх повинен бути взірцем. Але не можна бути взірцем, не віддаючи свого життя. Взірець тільки там, де людина не шкодує своїх сил, свого часу, щоб служити Господу. Тоді не потрібно ніяких хвалебних промов, ніяких хвалебних статей. Тоді життя священнослужителя, особливо ж архієрея, буде природно взірцем для багатьох.

Але в іншому євангельському читанні, яке випадає на сьогоднішній день, знаходимо такі слова: «Неможливо не прийти спокусі в світ, але горе тому, через кого ці спокуси приходять» (див. Лк. 17:1). І сугубе горе священнослужителю, якщо він є спокусою. Якщо Господь, звертаючись до всіх, сказав: «Краще, якби такому спокусникові повісили млиновий камінь на шию і кинули в пучину морську», наскільки ж більше ці грізні слова звернені до тих, на кого звернені погляди вірних у пошуках ідеалу життя, у пошуках взірця!

Сьогоднішній день вчить насамперед архіпастирів і пастирів того, що означає взяти на себе відповідальність у служінні Церкві Христовій. Дивний образ і життєвий приклад святителя Філарета дають нам яскраве підтвердження цих вогненних слів Євангелія про світло, про спокуси й про млиновий камінь.

Нехай сьогоднішній день надовго збережеться в нашій пам'яті ще й тому, що це чудове свято ми поєднали з висвяченням нового єпископа, на якого Церква покладає особливу відповідальність за створення єпархії, за організацію єпархіального життя, за проповідь Божу народові, за виховання духовенства й віруючих. Нехай цей день, наповнений настільки великими смислами й глибоким змістом, відіб'ється в нашій душі і збережеться в нашій пам'яті.

<…>

Ще раз всіх вас зі святом, мої дорогі. Нехай береже вас Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Інші статті

Патриаршая проповедь в Неделю 4-ю Великого поста

Патріарша проповідь у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь в Неділю Хрестопоклонну

Патріарша проповідь у Неділю 2-у Великого посту

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в понедельник первой седмицы Великого поста после великого повечерия в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в понедельник первой седмицы Великого поста после утреннего богослужения в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла перед чином прощения в Храме Христа Спасителя