Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Предстоятеля Руської Церкви в неділю після Різдва Христового в Успенському соборі Московського Кремля

Проповідь Предстоятеля Руської Церкви в неділю після Різдва Христового в Успенському соборі Московського Кремля
Версія для друку
8 січня 2012 р. 18:05

8 січня 2012 року, в неділю після Різдва Христового і свято Собору Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх на богослужінні з Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогі отці, брати й сестри!

Усіх вас вітаю і сердечно поздоровляю з другим днем Різдва Христового, який ми називаємо Собором Пресвятої Богородиці, і недільним днем!

Сьогодні ми згадуємо людей, близьких Спасителю по плоті, Його сім'ю: Пречисту Матір, Іосифа Обручника, царя Давида — тому що від його сімені пішли фізичні прабатьки Спасителя по лінії Божої Матері; і, нарешті, Іакова, Його двоюрідного брата, який був першим єпископом Єрусалимським.

Дуже часто ми називаємо Різдво сімейним святом — в тому сенсі, що правильно проводити його в колі рідних людей. Різдво несе в собі тиху радість: хоча відбуваються урочисті богослужіння, у церквах голосно й урочисто звучить дивний спів, проте це свято овіяне Божественною тишею, внутрішнім миром і спокоєм.

Але не тільки тому Різдво є родинним святом. Сенс цієї сімейної урочистості розкривається сьогоднішнім днем. Ми святкуємо пам'ять людей, близьких по плоті до Христа Спасителя, — Його земної, фізичної сім'ї. І невипадково саме сьогодні читається така страшна розповідь від Матфея (Мф. 2:13-23) про злодіяння царя Ірода, який, обурившись на волхвів за те, що вони з намови Божої не повернулися до Єрусалима і не розповіли йому, де перебуває народжений Цар Іудейський, вирішив винищити всіх віфлеємських немовлят молодше двох років.

Коли звістка про це досягла сім'ї Спасителя, Іосиф Обручник отримав у сні особливе навіювання від Бога бігти з Віфлеєму. Так були затьмарені перші дні життя Спасителя. Це були найважчі дні випробувань — не для Немовляти, а для Його Матері та Іосифа Обручника, для Його сім'ї. Входження у світ Спасителя, мирна віфлеємська ніч, нехай і в убогій печері, незабаром змінилися тривогами, скорботами, хвилюваннями, смертельною небезпекою, так що потрібно було втікати. А що таке втеча в ті часи? Це ж не як тепер — сісти в автомобіль, потяг чи на літак. Потрібно було перетнути пустельні землі, які відділяли Палестину від Єгипту.

У Переданні збережено для нас іконографію цієї втечі: Пресвята Діва з новонародженим немовлям — на ослі, і старезний Іосиф Обручник — пішки. Вони йдуть через пустелю, без води, можливо, без достатнього харчування, і не тільки слуги злого царя Ірода могли наздогнати сім'ю, а й дикі звірі. Досить уявити собі цю жахливу картину, щоб зрозуміти, наскільки скорботними були перші дні після народження Спасителя. І цю скорботу перенесла сім'я, і саме сім'я зберегла Немовля для спасіння роду людського.

Звичайно, все відбувалося за промислом Божим. Звичайно, Божественна сила супроводжувала цю втечу. Але ж ніхто на крилах ангельських не переніс сім'ю з Віфлеєму до Єгипту — вони пройшли свою частину життєвого подвигу, мук, скорботи й страждань.

Сьогоднішній день можна по праву назвати святом християнської сім'ї. Адже сім'я — це і є та спільнота людей, яка покликана, як, можливо, жодна інша спільнота, розділяти і скорботи, і радощі кожного з її членів. Сім'я покликана стати фортецею, захистом для кожного її члена, рідним, теплим домом, справжнім вогнищем, навколо якого існує життя.

Сім'я як найбільше Боже встановлення, що мало місце на зорі людської історії, у житті прабатьків Адама і Єви, стала найстійкішим, можна сказати, вічним інститутом громадського життя. Змінювалися форми державного устрою, політичні системи, піднімалися, а потім руйнувалися і йшли в небуття країни, держави, імперії, але сім'я завжди зберігалася — як Божественне встановлення, як вогнище, як колиска, як місце, де розкривається любов людей одне до одного.

І ось ми досягли часу, коли псевдокультура, пронизана гріхом, яка увійшла в плоть і кров життя сучасної людини, кидає виклик самій сім'ї. Все це відбувається просто за порухом плоті, за голосом інстинкту, і вкладається в просту логіку догоджання своїй власній пристрасті. Але ж будь-який гріх і будь-який злочин неодмінно потрібно пояснити, а потім і виправдати. І ми чуємо, чим сьогодні пояснюється й виправдовується руйнування сім'ї — людською свободою, помилково зрозумілою любов'ю. І ніхто особливо не засуджує того, що відбувається, — більш того, кінематограф, телебачення підхоплюють цю ідею, її виправдовують, вводять її в певний порядок життя, представляють як можливий вільний вибір вільної особистості.

Все, що встановив Бог, людина хай не руйнує (див. Мф. 19:6). Ці слова вимовляє Свята Церква під час Таїнства шлюбу. Чому так грізно, так ясно, прямолінійно і безкомпромісно звучать ці слова? А тому що все те, що Бог встановив, і визначає людське життя. Богу було завгодно вкласти в основу цього життя Свої власні закони, і якщо людина зазіхає на них, то руйнується вона сама, але не Божий закон.

Сім'я є Божественним встановленням, і будь-яке руйнування сім'ї є гріхом. І сьогодні, коли ми згадуємо сім'ю Господа й Спасителя, близьких Йому за плоттю людей, ми молимося і про наші сім'ї, які піддаються нині руйнуванню. Ми молимося про сам інститут шлюбу, який роз'їдається корозією людського гріха. І віримо, що через це Божественне встановлення Господь не тільки продовжує рід людський, а й зберігає любов, повагу, солідарність між людьми.

Нехай молитвами Пречистої і Преблагословенної Цариці Небесної, святого Іосифа Обручника, святого праведного царя і псалмоспівця Давида, святого апостола, першого єпископа Єрусалимського і брата Господнього Іакова Господь зміцнює людей, що живуть у шлюбі, зберігає в мирі й цілісності їх сім'ї, через що і множиться благоденство всього народу. Навчені цієї великої Божественної істини, яка відкривається нам через свято Різдва Христового, будемо просити Господа про умиротворення сімейних конфліктів, про відновлення розділених сімей, про зміцнення шлюбу в житті людей на виконання Божественного закону, покликаного підтримувати саме життя роду людського. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Митрополит Воскресенський Григорій звершив Літургію в Архангельському соборі Московського Кремля

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Казанской иконы Божией Матери после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля [Патріарх : Проповіді]

Патриаршее слово об обретенной чудотворной Казанской иконе Божией Матери [Патріарх : Привітання та звернення]

У день пам'яті святителів Московських голова Синодального відділу з монастирів і чернецтва звершив Літургію в Успенському соборі Московського Кремля

Відбулося засідання комісії Міжсоборної присутності з богослужіння та церковного мистецтва

У Міністерстві закордонних справ Росії відбувся щорічний Різдвяний обід за участі офіційних церковних представників

Патріарший екзарх усієї Білорусі та міністр охорони здоров'я Республіки Білорусь відвідали Мінський міський центр медичної реабілітації дітей із психоневрологічними захворюваннями

Видеообращение Святейшего Патриарха Кирилла к школьникам для информационно-просветительского занятия «Разговоры о важном» [Патріарх : Привітання та звернення]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше слово після подячного молебню в Олександро-Невському скиті поблизу Передєлкіна

Патріарша проповідь у Неділю 24-у по П'ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Неделю 23-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь после Литургии в храме иконы Божией Матери «Всех скорбящих Радость» на Большой Ордынке в Москве

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Казанской иконы Божией Матери после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 21-у по П'ятидесятниці після Літургії у Воскресенському храмі на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга

Патріарша проповідь у Неділю 20-у по П'ятидесятниці після Літургії в Покровському Хотьковому ставропігійному монастирі

Патріарше слово у день пам'яті святителів Московських після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь после Литургии в Троицком храме в подмосковной Коломне

Патриаршая проповедь в праздник Покрова Пресвятой Богородицы после Литургии в Покровском монастыре в Москве