Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Послання Блаженнішого митрополита Київського Володимира і Священного Синоду Української Православної Церкви у зв'язку з 1025-річчям Хрещення Русі

Послання Блаженнішого митрополита Київського Володимира і Священного Синоду Української Православної Церкви у зв'язку з 1025-річчям Хрещення Русі
Версія для друку
27 липня 2013 р. 15:32

У зв'язку зі святкуванням 1025-річчя Хрещення Русі Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир і Священний Синод Української Православної Церкви звернулися з посланням до архіпастирів, кліру, чернецтва та мирян Української Православної Церкви.

Але ви — вибраний рід, священство царське,
народ святий, люд власності Божої,
щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас
із темряви до дивного світла Свого
(1 Пет. 2:9)

Нині ми святкуємо 1025-річчя Хрещення Київської Русі — подію, коли святий рівноапостольний князь Володимир Великий хрестив землю Руську. Християнство з'явилося на Русі ще задовго до Володимирового хрещення. Християнські громади з'являються тут досить рано, і це підтверджує той факт, що «християнство до Володимира» — набагато більша і більш визначена величина, ніж те, що про це зазвичай думають. Уперше євангельська проповідь була принесена до нас святим апостолом Андрієм Первозванним. У 60-х роках IX століття князі Аскольд і Дір, після походу на Константинополь, приймають хрещення і приносять християнство до Києва, де воно стало досить поширеним. Дуже важливу роль у проникненні християнства до Київської держави відіграла моравська місія святих рівноапостольних Кирила й Мефодія 863-865 рр. Наступною важливою віхою на шляху Русі до християнства було хрещення святої рівноапостольної княгині Ольги, яка посіяла зерна Євангелія в серці свого онука, майбутнього князя Володимира, що згодом вплинуло на вибір віри князем Володимиром, який просвітив світлом Христової істини всю нашу Вітчизну.

Хрещення Русі — епохальна подія в нашій історії. Вона стала для нашого народу точкою відліку нового цивілізаційного розвитку. Прийняття християнства долучило молоду Київську державу до вищих культурних і наукових досягнень свого часу, морально сформувало характер суспільства і, головне, дало сенс людському існуванню.

Русь не тільки долучилася до культурних досягнень інших народів, а й, засвоївши їх, зробила свій багатий внесок у загальнолюдську скарбницю культури, що без прийняття християнства було б неможливо.

Це культурне взаємозбагачення християнських народів відбилося у всіх галузях культури Київської держави: у галузі права, літературі, музиці, образотворчому мистецтві та архітектурі.

У Київській державі створюється звід законів, названий «Руською правдою», що послужив основою для подальших законодавчих актів і показав зрілість руської правової свідомості; у стародавньому Києві народилося золоте «Слово про закон і благодать» святого митрополита Іларіона, яке стало не тільки зразком високого красномовства, але й богословським осмисленням і певною мірою навіть програмою становлення нової держави; у київських княжих палатах написано «Повчання» святого благовірного князя Володимира Мономаха, яке свідчить про висоту державної мудрості її автора; у Києво-Печерській лаврі подвизався укладач «Повісті минулих літ» — найдавнішого з давньоруських літописних зводів, що дійшли до нас, основоположник руської історичної науки преподобний Нестор Літописець, який доніс до нас пам'ять про славні діяння наших предків; тут трудився і преподобний Аліпій, видатний іконописець, засновник вітчизняної іконописної школи.

У Києві були створені такі шедеври руського зодчества, як Софійський собор — стародавня кафедра Київських митрополитів, архітектурний ансамбль Золотоверхого Михайлівського монастиря, Кирилівська церква, прикрашені прекрасними мозаїками та фресками.

Блага вість про спасіння стала тим фундаментом, на якому виросла ціла плеяда державних, релігійних та культурних діячів, які зробили вагомий внесок у формування й становлення нашої Церкви й Вітчизни.

Православ'я і нині залишається визначальним чинником у нашому державному й суспільному житті. Православна самосвідомість має бути керівним началом у прийнятті нами повсякденних рішень, у спілкуванні одне з одним, у трудовій та культурній діяльності, вона має стати для нас стрижнем моральних і духовних зусиль, основою програми зміни нашого українського суспільства на краще.

Ми потребуємо відродження й розвитку всіх галузей нашої економіки й культури, але, перш за все, ми потребуємо відродження й розвитку духовного та релігійного життя як основи людського буття. Нам необхідне натхнення, яке давало б сили й бажання трудитися заради блага й процвітання нашого суспільства. Нам необхідні воля до життя та творча сила, які б давали нам стимул до дії та впевненість у завтрашньому дні. Організуючим і об'єднуючим началом, домінантою всього нашого життя має стати святе Православ'я, що містить в собі життєдайні джерела будь-якої людської діяльності, здатні освячувати її і давати їй нову якість і зміст.

Тільки християнство здатне врятувати сучасну цивілізацію від розкладу й загибелі. Усі спроби людства запропонувати альтернативу Христовому вченню не увінчалися успіхом. І ми на власні очі бачимо занепад тих країн і націй, які пішли шляхом відхилення від Христа. Противлення Богу — це духовний і цивілізаційний глухий кут. Вирішення проблем сучасного людства полягає в поверненні до Євангелія, до його першооснов.

Українська Православна Церква цими днями, як і завжди, перебуває разом зі своїм народом, поділяючи його радості та його скорботи, здійснюючи в дусі самовідданості й жертовності свою спасенну місію Христового благовістя, спрямовуючи народ Божий до виконання його уповання — до Царства Божого.

Нехай Господь, за словом Писання, буде Вождем нашим (Іс. 58:11) і знову стане царювати в наших серцях, зміцнюючи нас Своєю благодаттю, щоб ми з новою силою усвідомили, що ми — Його возлюблений народ, який Він благословляє з висоти Своєї небесної Вітчизни.

Офіційний сайт УПЦ/Патріархія.ru

Версія: російська

Матеріали за темою

Константинополь и Москва: исторические вехи «материнской заботы» [Стаття]

Первоієрарх Руської Зарубіжної Церкви: Дії Константинополя в Україні можуть призвести до кровопролиття

Предстоятель Польської Православної Церкви висловив підтримку Блаженнішому митрополиту Київському і всієї України Онуфрію

Синод Української Православної Церкви дав оцінку ситуації, що склалася після так званого об'єднавчого собору в Києві

Митрополит Київський Володимир взяв участь в урочистостях у Дніпропетровській єпархії, присвячених 1025-річчю Хрещення Русі

У Римі відкрилася виставка, присвячена 1025-річчю Хрещення Русі

Митрополит Київський Володимир звершив освячення кафедрального собору Горлівської єпархії

Предстоятель Олександрійської Церкви подякував Святішому Патріархові Кирилу за гостинність під час урочистостей з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші документи

Звернення Синоду Української Православної Церкви до архіпастирів, пастирів, чернецтва та вірних від 17 грудня 2018 року

Коментар ВЗЦЗ Української Православної Церкви щодо факту служіння єпископа Константинопольського Патріархату на канонічній території Української Православної Церкви

Послання Архієрейського Синоду кліру і пастві Руської Зарубіжної Церкви

Заява Синоду Митрополичого округу в Республіці Казахстан у зв'язку з антиканонічного діяльністю Константинопольського Патріархату

Звернення Синоду Православної Церкви Казахстану з нагоди 15-річчя заснування Митрополичого округу Руської Православної Церкви в Республіці Казахстан

Постанова Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року

Заява Архієрейського Синоду Руської Зарубіжної Церкви у зв'язку з неканонічними діями, вчиненими Константинопольським Патріархатом

Заява Синоду Естонської Православної Церкви Московського Патріархату

Звернення Синоду Білоруської Православної Церкви (Білоруського екзархату Московського Патріархату) від 11 вересня 2018 року

Заява Архієрейського Синоду Руської Зарубіжної Церкви в зв'язку з призначенням до Києва екзархів Константинопольського Патріархату