Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

В.Р. Легойда: Легалізація «Київського патріархату» призведе до наростання агресії в Україні

В.Р. Легойда: Легалізація «Київського патріархату» призведе до наростання агресії в Україні
Версія для друку
12 вересня 2018 р. 13:21

Константинопольський Патріархат 7 вересня 2018 року «в рамках підготовки до надання автокефалії Православної церкви на Україні» призначив своїх екзархів в Києві, який є канонічною територією Московського Патріархату. Про те, чим продиктоване рішення про підтримку розкольницької церкви і до яких наслідків воно може привести для України і для православного світу в цілому, розповів в інтерв'ю ТАСС голова Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ В.Р. Легойда.

— Що означає призначення Константинополем своїх посланців на Україну?

— Призначення Константинополем своїх спеціальних представників в межі іншої Помісної Церкви — без узгодження цього кроку зі Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом, з Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм — означає, на жаль, що Константинопольський Патріархат встав на шлях порушення канонів, які прямо забороняють єпископам однієї Помісної Церкви втручатися у внутрішнє життя і справи іншої Помісної Церкви.

— Раніше представники Церков з різних країн, виступаючи в ЗМІ, запевняли, що канонічним шляхом надати автокефалію Української Церкви, про яку просив Порошенко, не представляється можливим. Невже вони були неправі і створення незалежної церковної структури, ініційоване українськими політиками, можливо?

— Автокефалія може бути надана тільки канонічній церковній структурі. На Україні такою є Українська Православна Церква в складі Московського Патріархату. Надання автокефалії розкольникам анітрохи не додасть їм легітимності. Відповідно, будь-яке питання про автокефалію навіть в теорії можна ставити тільки в тому випадку, якщо є таке звернення Української Православної Церкви — в першу чергу, звичайно, до Москви. Ніякого звернення з приводу автокефалії Українська Православна Церква не робила, тому те, що ми зараз спостерігаємо, — це політичний проект, з'єднаний з особистими амбіціями.

— А як Константинопольський Патріархат обґрунтовує свої дії на Україні?

— По-перше, Константинопольський Патріархат пояснює свою готовність дарувати автокефалію нібито існуючим у нього правом на канонічну територію України. Вустами своїх ієрархів він відсилає нас до листа Патріарха Константинопольського Діонісія IV, складеного, коли Київська митрополія після двохсотлітнього розділення Руської митрополії в 1686 році знову возз'єдналася з Москвою і де нібито йдеться про тимчасовість возз'єднання Київської митрополії з позосталою Руською Православною Церквою. Це не так, документ свідчить про остаточну передачу. Та ж частина листа, де йдеться про те, що Київському митрополитові потрібно поминати за богослужіннями Константинопольського Патріарха в контексті того часу, а тим більше сьогоднішнього, однозначно прочитується не як право на канонічну територію, а як певний акт поваги, але ніяк не визнання владних повноважень.

Другий момент пов'язаний з претензією Константинополя одноосібно вирішувати питання про надання автокефалії в принципі. Однак така заява не знаходить підтримки у інших Православних Церков. Питання про консенсусне надання автокефалії багаторазово обговорювалося Церквами, була вироблена і погоджена процедура цього процесу, яка передбачає, що питання про автокефалію на Україні може бути ініційоване Церквою-Матір'ю, в даному випадку — Руською Православною Церквою, і підтримане усіма іншими Православними Церквами. Ми цього процесу не бачимо.

— Які кроки можуть послідувати з боку Руської Православної Церкви, чиєю канонічною територією є Україна?

— Зараз не буду говорити про конкретику, оскільки залишається нехай зникаюча, але все ж надія, що межа не буде перейдена і дії Константинопольського патріархату не змусять нас до подальших кроків. Абсолютно точно можу лише сказати, що якщо рішення буде прийнято і порушення канонів триватиме, то у відповідь заходи обов'язково послідують і вони будуть досить жорсткими.

— Глава ВЗЦЗ митрополит Волоколамський Іларіон недавно заявив, що якщо Константинополь надасть автокефалію розкольників, то може бути розірвано канонічне спілкування між Руською і Константинопольською Церквами. Це здається логічним продовженням ситуації, але наскільки це буде катастрофічним для світового Православ'я? Це дійсно реально в найближчій перспективі?

— Якщо автокефалія буде надана, Руська Церква її не визнає. Безумовно, це може спричинити і припинення спілкування. Нагадаю про ситуацію 1996 року, коли Константинополь в порушення канонів видав указ, згідно з яким в Естонії — на канонічній території Руської Православної Церкви — створювалася Естонська митрополія Вселенського Патріархату. У відповідь на це Священний Синод Руської Церкви на кілька місяців призупинив канонічне і євхаристичне спілкування з Константинопольським Патріархатом, а також прийняв рішення припинити поминання за богослужіннями Патріарха Константинопольського за диптихом Предстоятелів Помісних Православних Церков. Згодом цей конфлікт було зцілено, але не до кінця.

Подібний розвиток подій на Україні дійсно буде драматичним або навіть катастрофічним, оскільки і зараз наші брати на Україні знаходяться в скрутному становищі, а в такому випадку ще більше посилиться тиск на них і з боку націоналістів, і з боку держави. Для світового Православ'я, для всієї православної сім’ї це буде мати важкі, трагічні наслідки.

— Чи підтримає «автокефалію», в якій би формі вона зараз ні з'явилася, церковний народ? Чи можливо наростання агресії по відношенню до представників Української Православної Церкви Московського Патріархату в разі легітимізації так званого Київського патріархату? Як буде вирішуватися питання з майном в такому випадку? Кому перейдуть храми, що їх займає сьогодні наша Церква?

— Якщо мова йде про вірних чад Руської Православної Церкви, то я сподіваюся, що в основній масі існує розуміння правомочності прийнятих Священноначалієм рішень. Також ми знаємо, що і в інших Помісних Церквах теж є правильне розуміння ситуації. Ми багато разів отримували запевнення їх Предстоятелів в підтримці нашої позиції. Згадати хоча б недавній виступ Предстоятеля Сербської Православної Церкви Патріарха Іринея на церемонії вручення премій Міжнародного громадського фонду єдності православних народів.

Що стосується легалізації «Київського патріархату», то наростання агресії в цьому випадку не тільки можливо, але практично неминуче. Якщо навіть в ситуації, коли ніхто не визнає розкольників, вони силоміць відібрали у канонічної Української Церкви понад 40 храмів, то можна тільки здогадуватися, яких масштабів може набути їхній силовий тиск після отримання Томосу.

Є всі підстави вважати, що з боку розкольників питання про приналежність храмів і церковне майно буде вирішуватися силовими методами за можливого потурання держави. Так, вже є приклад, коли суд ухвалив, що храм належить Українській Церкві, а розкольники все одно продовжили свої силові дії. Я маю на увазі Успенський храм в селі Птича Дубенського району Рівненської області.

Я думаю, що добровільно парафії канонічної Української Церкви до «Київського патріархату» не перейдуть, це може викликати насильство з боку розкольників.

— Чому Константинопольський Патріархат, одна з 15 помісних церков світу, вирішив втрутитися в справи Української Церкви, хоча єдина канонічна церква України — Українська Православна Церква Московського Патріархату — ніякої автокефалії не просила?

— Це і становить головне питання і предмет занепокоєності сьогодні, тому що до кінця причини зрозумілі тільки самому Константинопольському Патріарху.

Ззовні ми можемо бачити те, що чомусь раптом трапилася зміна логіки, відхід зі шляху слідування канонам, євангельському миру і допомоги людям на шлях потурання політичним амбіціям, перш за все української політичної влади, яка, зрозуміло, в нинішньому вигляді ні за яких умов не збережеться після виборів, і тому такий поспіх у вирішенні церковного питання.

Чому раптом ця логіка взяла гору? Я думаю, що тут, звичайно, багато різних чинників, у тому числі і певний зовнішній тиск на Константинопольський Патріархат, на що Патріарх Варфоломій і сам скаржився, кажучи про спроби впливу на його дії з боку його пастви в Америці і політичних сил США.

— Які можливі варіанти подальшого розвитку подій? Залежать вони більше від Церков або від політиків?

— Варіанти всі вже проговорено. Головна наша надія на те, що Константинополь все-таки зупиниться за крок від непоправного, і хоча поки що вся логіка його дій говорить про зворотне, сподіваємося на напоумлення українських політиків. Вони повинні зрозуміти, що замість отримання ними бажаних політичних дивідендів країна буде ввергнута в ще більший хаос.

Вирішення проблеми залежить від усіх, але в першу чергу зараз — від Константинопольського Патріарха, про що сказано в заяві Священного Синоду Руської Православної Церкви від 8 вересня 2018 року. Ця заява завершується такими словами: «... вся повнота відповідальності за ці антиканонічні діяння лягає особисто на Патріарха Варфоломія і тих осіб в Константинопольській Церкві, які їх підтримують».

Розмовляли Катерина Єфімова та Антоніна Мага

ТАСС/Патріархія.ru

Матеріали за темою

Відбулося п'яте засідання Комісії з міжнародного співробітництва Ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями при Президенті РФ

Коментар Представництва Української Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях [Документи]

На засіданні Вченої ради Київських духовних шкіл під головуванням Блаженнішого митрополита Онуфрія підбили підсумки навчального року

Представник Кіпрської Церкви відвідав гнані громади в західних єпархіях Української Православної Церкви

Опублікований третій інформаційний бюлетень Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церквии про порушення прав віруючих

Протоиерей Николай Данилевич: Ситуация в Украине совсем не похожа на то, что представляют Патриарху Варфоломею и что он декларирует внешнему миру [Iнтерв'ю]

Єрарх Сербської Православної Церкви відвідав Відділ зовнішніх церковних зв'язків

Містами Європи проходить гастрольний тур Московського Синодального хору

Делегація Кіпрської Православної Церкви відвідала Санкт-Петербурзьку духовну академію

Протоиерей Николай Данилевич: Ситуация в Украине совсем не похожа на то, что представляют Патриарху Варфоломею и что он декларирует внешнему миру [Iнтерв'ю]

Дволикий Янус Фанара. Інтерв'ю доктора історичних наук М. Шкаровського [Iнтерв'ю]

Росія — Україна — Білорусія: єдиний духовний простір [Стаття]

Митрополит Волоколамський Іларіон виступив у Фрібургському університеті на конференції «Росія — Україна — Білорусія: спільний цивілізаційний простір?»

У Москві відбулося чергове засідання робочої групи «Церкви в Європі» російсько-німецького Форуму громадянських суспільств «Петербурзький діалог»

В.Р. Легойда: Необхідно створити атмосферу нетерпимості до алкоголізму в церковному середовищі

У Загальноцерковній аспірантурі пройшов семінар для керівників та співробітників єпархіальних інформаційних відділів

У Загальноцерковній аспірантурі відкрився семінар для керівників і співробітників єпархіальних інформаційних відділів

Коментар Представництва Української Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях [Документи]

Протоиерей Николай Данилевич: Ситуация в Украине совсем не похожа на то, что представляют Патриарху Варфоломею и что он декларирует внешнему миру [Iнтерв'ю]

Митрополит Волоколамський Іларіон: Єдність нашої Церкви ми успадкували від предків і хочемо передати нащадкам [Iнтерв'ю]

Выступление епископа Будимлянского и Никшичского Иоанникия (Сербская Православная Церковь) на конференции «Нарушение прав верующих на Украине» [Стаття]

Інші iнтерв'ю

Магістерська програма «Християнські джерела». Інтерв'ю ректора Загальноцерковної аспірантури митрополита Волоколамського Іларіона

Митрополит Волоколамський Іларіон: Храм - не тільки місце здійснення богослужінь, але і центр соціальної роботи, спілкування прихожан

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона Швейцарському католицькому інформаційному агентству

Митрополит Волоколамський Іларіон: Церква ніколи не забуває про минуле

Митрополит Волоколамський Іларіон: тупикових ситуацій в історії Церкви не буває

Митрополит Волоколамський Іларіон: Ми не повинні створювати ситуації, які можуть призвести до громадянського протистояння

Митрополит Волоколамський Іларіон: Твори, пов'язані з темою Великої Вітчизняної війни, стали важливою сторінкою в історії нашої культури

Митрополит Волоколамський Іларіон: Храми — це культурне надбання всього народу

Митрополит Волоколамський Іларіон: Діалог Церкви і суспільства