Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Інтерв'ю архієпископа Владикавказького і Аланського Леоніда газеті «Дімократікі тіс Роду»

Інтерв'ю архієпископа Владикавказького і Аланського Леоніда газеті «Дімократікі тіс Роду»
Версія для друку
26 квітня 2021 р. 19:02

В інтерв'ю заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату архієпископа Владикавказького і Аланського Леоніда газеті «Дімократікі тіс Роду» було заторкнуто, зокрема, тему розділів у православному світі, а також церковну ситуацію в Україні.

― Ваше Високопреосвященство, Ви вчилися в Греції, вільно говорите грецькою. Чи можете Ви поділитися враженнями про час Вашого навчання в Афінах? Що запам'яталося найбільше?

― З 1998 по 2002 рік я мешкав в Греції і навчався на факультеті соціального богослов'я Афінського державного університету, будучи в той же час позаштатним кліриком руського нижнього храму великомученика Пантелеїмона на Ахарноні. З теплотою та любов'ю я згадую ті часи, чудові місця і чудових людей, які мене оточували. Мене зачарувала Греція. Храми, монастирі, шедеври архітектури, багата спадщина античної Еллади, стиль життя, його сприйняття, ― все було новим для мене. Я застав ще драхму. Чотири роки, які я там провів, були наповнені яскравими, цікавими враженнями, і дали мені колосальний досвід і назавжди залишаться в моєму серці. З особливим трепетом зберігаю в пам'яті згадку про пам'ятник царю Леоніду, якій знаходиться біля Фермопіл, і дорогу, що веде до нього.

 У сфері церковної дипломатії Ви працюєте вже понад 20 років. Нас всіх засмутив розрив спілкування між Московським і Вселенським Патріархатами. Як Руська Церква пояснює причини цього розриву? Яка її позиція тепер?

 Ви праві, розрив спілкування між нашими Патріархатами засмутив всіх в православному світі. Я сам переживаю це як особисту трагедію, оскільки з Грецією, з грецьким православ'ям пов'язана значна частина мого життя.

Однак,  я хочу це зазначити  не Руська Церква несе відповідальність за цей розрив. На жаль, українську церковну кризу часто намагаються піднести як юрисдикційний конфлікт між двома Церквами. Але така інтерпретація в корені невірна. Константинопольський Патріархат та його Синод не просто заснував свою юрисдикцію в Україні, він зробив щось таке, що взагалі виходить поза рамки православної екклезіології.

Всіма визнаного митрополита Київського і всієї України Онуфрія, понад сотні єпископів Української Православної Церкви він водночас оголосив неканонічними, які незаконно «утримують» свої титули. В той же час єдиною канонічною Церквою в Україні він оголосив угрупування, яке цілком складене з відокремлених від Української Православної Церкви і ворогуючих проти неї нерозкаяних розкольників. Ось так, простим розчерком пера Церква в Україні і розкольницьке зібрання в цій країні «помінялися місцями». Напевно, це можливо в чиїсь уяві, але це неможливо в Православній Церкві.

Хочу знову повторити  не Руська Церква несе відповідальність за розрив спілкування між нашими Церквами. Я навіть більше скажу  Константинопольський Патріархат сам скасував спілкування з Українською Православною Церквою, адже за його думкою такої Церкви більше не існує. Хіба можно тепер уявити, що Патріарх Константинопольський запросить до співслужіння митрополита Київського і всієї України Онуфрія? Зі свого боку ми були вимушені припинити спілкування з Константинопольскою Церквою, керуючись церковними канонами, згідно з якими той, хто вступив до спілкування з відлученим, сам відлучається від спілкування. Ми не втрачаємо надії, що спілкування між нашими Церквами буде відновлене. Але для того Святіший Патріарх Варфоломій повинен відмовитися від дій, які є не просто порушенням канонів, але запереченнням самої православної екклезіології.

 У роки президентства Порошенка мені доводилося бувати в Україні, зустрічатися з громадами, які постраждали від захоплень храмів. Відео захоплень мене просто приголомшили. Конфлікти між громадами, масові побиття духовенства та віруючих  це було жахливо. Яка ситуація за нового президента Зеленського? Чи знизилася кількість конфліктів?

 Так, захоплення храмів  один з найтяжчих наслідків надання української «автокефалії». Захоплення оформлювалися як «добровільні переходи» громад до «автокефальної» Церкви, але насправді храми у громад відбирали часто силою, на підставі підроблених документів, усупереч рішенням судів. В мережі чимало відео, де міцні молодики б'ють бабусь та ламають їм руки, зривають хрести зі священиків і виштовхують їх з храму... Є навіть запис, на якому прихильник української «автокефалії» б'є єпископа.

Більшість учасників захоплень  люди радикальних переконань, але я впевнений, що вони не ходять до церкви. Надання «автокефалії» спровокувало їх до насильства. Але до реального життя Церкви це не мало відношення.

Зайдіть в інтернет, подивіться поточну хроніку богослужінь: в розкольників храми стоять порожні. Захоплення храмів  це суто політика. Основна хвиля захоплень була організована до президентської кампанії 2019 року. З відходом Порошенка і зміною підконтрольної йому місцевої влади напруження спало. Захоплення тривають в тих регіонах, де Порошенко ще зберіг вплив.

Разом з тим, системна загроза залишилася. Не скасовані закони, які дискримінують Українську Православну Церкву. Більш того, правляча партія зареєструвала низку нових законопроектів. Один з них, наприклад, дозволяє президенту і Раді національної безпеки України без суду закрити будь-яку релігійну організацію за розмитим політичним обвинуваченням, вилучивши її майно.

Одним політичним рішенням ліквідувати найкрупнішу конфесію в країні неможливо. Приголомшує стійкість, яку проявили віруючі канонічної Української Православної Церкви. Ці мужні і благочестиві люди  справжні сповідники. Майже немає випадків, коли після захоплення храму вони давали втягнути себе в бійку, відповідали ударом на удар.

Громади, які втратили храми і незаконно позбавлені юридичної реєстрації, не розпадаються. Вони продовжують молитися і звершувати богослужіння  часто в оселях, а деколи і на вулиці. Багато з них вже будують собі нові храми.

У пастви митрополита Київського і всієї України Онуфрія є тверда, активна громадська позиція і намір захищати себе в межах закону. Проти нових дискримінаційних законопроєктів всього лише за декілька днів зібрано мільйон підписів  ці підписи віднесли прямо в офіс президента. Вважаю, якщо тиск з боку влади буде посилюватися  скінчиться тим же, чим в Чорногорії: православний народ мільйонами вийде на вулиці.

 Чи стане знову єдиним українське Православ'я?

 Помісна Церква стоїть на вірі і благочесті своїх віруючих. А розкол залежить від політичних обставин. Віра і релігійні почуття  набагато триваліші за політику. Дасть Бог, зміняться політичні обставини  і розкол мине, а Церква буде жити. Будь-які спроби політизувати питання приречені на безпліддя. Є норми канонічного права, прийняті в Православ'ї: приймати розкольників повинна та Помісна Церква, від якої вони відокремилися, і приймати з каяттям. Тільки таке возз'єднання буде міцним. Але потрібні добре знання ситуації і кропітна, довга робота.

 Хто, за Вашими оцінками, повинен організовувати другу зустріч в форматі Аммана: Патріарх Феофіл або хтось ще з Предстоятелів? Наскільки оптимістично Ви оцінюєте участь Помісних Церков в такій зустрічі? Чи буде багато учасників, і чи вдасться знайти шлях до примирення?

 Я би утримався від будь-яких оцінок щодо кількості учасників або підсумків нової братської зустрічі Предстоятелів і представників Помісних Церков, якщо така відбудеться. Ініціатором минулої зустрічі, яка відбулася в Аммані в лютому минулого року, виступив Блаженніший Патріарх Єрусалимський Феофіл. Вважаю, було би природно, якби і нове зібрання відбулося під його егідою. Це виглядає природно у тому числі і тому, що Єрусалимська Церква  це Мати всіх Церков, від якої так чи інше отримали своє буття всі Помісні Церкви. В нещодавньому відкритому листі Предстоятелям Православних Церков Його Блаженство нагадав, що учасники минулої зустрічі домовилися знову зібратися і продовжити братськи співбесіди. Ми сподіваємося, що епідеміологічна ситуація дозволить цим добрим намірам здійснитися, оскільки глибока криза, що склалася в міжправославних відносинах  це проблема, яку повинні розв'язати спільними зусиллями всі Помісні Православні Церкви. Співчуваємо, що від такого діалогу Константинопольська Церква рішуче відхиляється.

 В Греції в цьому році святкується 200-річчя Грецької революції 1821 року. Особливо підкреслюється роль Росії в подіях тих років і зв'язок двох наших народів, об'єднаних Православ'ям.

 Дійсно, єдність в вірі була головною причиною участі росіян в грецькому визвольному русі, оскільки страждання єдиновірних греків, що перебували під османським ярмом, не залишали нікого байдужим в нашій Вітчизні. Без багатьох успішних військових кампаній, які зробила Росія проти Турції, без Адріанопольського мирного договору, який завершив російсько  турецьку війну і примусив султана визнати суб'єктність Греції, неможливо уявити собі набуття нею незалежності. Не менш важливим є внесок Росії в формування грецької еліти, яка 200 років тому і стала рушійною силою визвольного руху. Як вірно помітила посол Грецької Республіки в Москві пані Є. Нассіка, Росія і російський народ створили сприятливі умови багатьом поколінням ваших співвітчизників, «щоби вони мали можливість жити в благополуччі і дати, в свою чергу, дуже багато своїй другій Батьківщині у всіх сферах: політиці, мистецтві, економіці і торгівлі, освіті та благодійності».

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Матеріали за темою

В Церкви для детей-беженцев провели праздники ко Дню защиты детей. Информационная сводка о помощи беженцам (от 2 июня 2023 года) [Стаття]

Православный центр «Колыбель» в Иваново подарил детям-беженцам планшеты для учебы. Информационная сводка о помощи беженцам (от 1 июня 2023 года) [Стаття]

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти святителя Алексия Московского в Богоявленском кафедральном соборе в Елохове г. Москвы [Патріарх : Проповіді]

Понад 900 сімей отримали допомогу у церковному штабі допомоги біженцям у Єкатеринбурзі. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 31 травня 2023 року) [Стаття]

Силове захоплення храму здійснено у селі Рингач Чернівецької області України

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Представники Руської духовної місії взяли участь у богослужінні на місці Вознесіння Господнього

Предстоятель Єрусалимської Православної Церкви зустрівся з митрополитом Корсунським Нестором

Співчуття Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Патріархові Єрусалимському Феофілу у зв'язку з кончиною митрополита Петрського Корнилія [Патріарх : Послання]

Архієпископ Севастійський Феодосій звернувся до Всесвітньої ради церков з проханням вжити негайних дій для припинення гонінь на Українську Православну Церкву

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти святителя Алексия Московского в Богоявленском кафедральном соборе в Елохове г. Москвы [Патріарх : Проповіді]

Звернення Синоду Білоруської Православної Церкви у зв'язку з діями української влади, спрямованими проти канонічної Української Православної Церкви [Документи]

В.Р. Легойда: Українська влада відчуває свою безкарність за розгорнуті нею гоніння на канонічну Церкву

Єпископ Лондонський Іриней: Світ не повинен заплющувати очі на переслідування щодо православних віруючих в Україні

Критика теорії першості честі та влади з погляду православної еклесіології [Стаття]

У Санкт-Петербурзькій духовній академії відбулася конференція «Богослов'я історії та еклезіологічні концепції сучасності: догматичні аспекти»

Комментарий Службы коммуникации ОВЦС в связи с выступлением Патриарха Константинопольского Варфоломея на Конференции по вопросам мировой политики в Абу-Даби [Документи]

Єпископ Бацький Іриней: Українська влада виявляє максимальну активність у гоніннях на справжню канонічну Церкву [Iнтерв'ю]

Предстоятель Руської Церкви зустрівся з новопризначеним послом Росії у Ватикані І.Д. Солтановським

Відбулася зустріч голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків з ординарієм архієпархії Божої Матері в Москві

Відбулося засідання Комісії з міжнародного співробітництва Президентської ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями

Відбулося засідання Міжрелігійної робочої групи із захисту прав віруючих від дискримінації та ксенофобії

Силове захоплення храму здійснено у селі Рингач Чернівецької області України

Архієрейський Собор Сербського Патріархату закликав захистити переслідуваних віруючих Української Православної Церкви

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Ієрархи Московського Патріархату та Православної Церкви в Америці відслужили богослужіння в канадському місті Кінгстоні

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові Варшавському Саві з 25-ю річницею інтронізації [Патріарх : Привітання та звернення]

Ієрарх Грузинської Православної Церкви представив у Москві фільм про румунського священика

Представники Руської духовної місії взяли участь у богослужінні на місці Вознесіння Господнього