Патріарша проповідь після Літургії у храмі благовірних князя Петра і княгині Февронії Муромських у Мар'їні м. Москви

21 вересня 2025 року, у день свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі благовірних князя Петра і княгині Февронії Муромських у Мар'їні м. Москви. Після богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

Ваші Преосвященства! Дорогі отці, брати і сестри! 

Усіх вас щиро вітаю зі святом Різдва Пресвятої Богородиці. Це перша подія, якою відзначено настання Нового Завіту, і календарі в давнину, а в Росії — до Петровських часів, — враховували священну історію. Тому новий рік розпочинався не з 1 січня, як наказав Петро I, відштовхуючись від західної традиції, а з 1 вересня і свята Різдва Пресвятої Богородиці, бо з цієї події розпочалася епоха Нового Завіту.

Отак жили наші благочестиві предки. Усі приходили до храму цього дня і святкували його як день, який дійсно відкрив людям браму вічності, привів людей до спасіння через народження Богоматері та Її Сина, Господа і Спасителя нашого.

Петро багато чого зробив хорошого, але й багато чого зруйнував, що потім важко вдавалося відновити. Зробив дуже багато важливого, необхідного для нашої країни. Не буду все перераховувати, але тільки те, що він створив Петербург і тим самим закрив від ворогів вхід у Неву, забезпечив вихід нашої країни через Балтійське море на Захід, мало, звичайно, величезне значення для розвитку Росії. Але це справи державні, дуже важливі, але те, що Петро наказав запровадити новий календар, спираючись не так на церковну традицію, як на західний звичай, було його великою помилкою.

Але ми не судимо государя імператора, великого полководця, великого будівничого Російської імперії, але кожен має пам'ятати, що новий рік завжди розпочинався з 1 вересня та зі свята Різдва Пресвятої Богородиці. Все наше життя було включене у велике Божественне діяння від Різдва Спасителя до Другого Пришестя.

Сьогодні ми повинні задуматися про те, як важливо дотримуватися традицій. Церква їх дотримується як жоден інший інститут, ні державний, ні суспільний, і в цьому її культурне значення. Але, звісно, ​​Церква не лише утверджує важливі культурні чинники в житті країни, а насамперед несе людям звістку про спасіння. І ця звістка справді принесла всьому нашому народові здатність і можливість радикально змінити своє життя. Від язичництва, від божевілля, від страшних людських жертвоприношень — до тієї самої духовної культури, до тих самих Божественних заповідей, спираючись на які, людина лише й здатна розвивати свою особистість у моральному та духовному відношенні, а це дуже впливає і на інтелектуальні сили, і на розвиток людської культури.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці дійсно допомагає нам згадати про минуле, але, найголовніше, допомагає згадати про те, що справа нашого спасіння почалася з дня народження Пресвятої Богородиці. Вона прийшла у світ, Вона народила Сина Свого, Господа і Спасителя нашого. Через неї відкрилася нова епоха в людській історії, і як би хто не хотів забути про все це, мінімізувати значення цього важливого духовного релігійного чинника, він залишається непохитним, тому що ніщо не може похитнути Промислу Божого.

Цариця Небесна через Своє пришестя у світ, через Своїх благочестивих батьків, через Своє виховання в храмі, через Свій послух Господові, через Своє упокорення, довготерпіння, неймовірні страждання, які важко з чимось порівняти, принесла через Свого Сина і Бога нашого спасіння всьому роду людському.

Ну а наша країна — під Покровом Цариці Небесної. Знаю одну благочестиву жінку, добре освічену, яка нерідко вступає в силу своєї глибокої релігійності в диспути з малорелігійними людьми. Ну і, звичайно, намагається скористатися своїми знаннями, переконувати людей, а коли не вистачає переконливості, дивовижні слова вимовляє: «Відчепіться від нас, ми під Покровом Пресвятої Богородиці!»

На цьому диспут закінчується, і це справді так. Відчепіться від нас! Відчепіться від Росії, не намагайтеся її перемогти! Не намагайтеся змінити її духовний код! Це нікому не дано! Адже що відбувалося під час страшного жовтневого перевороту? Ми всі знаємо — влада прийшла безбожна, головною метою якої було зруйнувати Росію, збудувати все нове. «Хто був нічим, той стане всім», — так вони говорили. Але ж всього цього не вийшло! А скільки скорбот, скільки крові, скільки мук, у тому числі тих, хто захищав Церкву! Тому ми святкуємо Різдво Пресвятої Богородиці як справді початок індикту, початок церковного року, і згадуємо Пречисту Преблагословенну Царицю Небесну, Матір Господа нашого і нашу Матір духовну, за все те, що через Її народження, через Її життя, через Її страждання, через Її скорботу явилося.

Молитвами Пресвятої Цариці Небесної, Владичиці та Богородиці нашої, через присутність Її Покрова, тобто заступництва над нашою країною, над народом і над Церквою нашою, хай і надалі розвивається незалежне, духовно сильне життя Росії. І зараз справді настали такі часи, коли про це можна сміливо з амвона сказати, і ніхто не засумнівається, бо ми пройшли через ті страшні часи, коли, як багатьом з нас здавалося, могло зруйнуватися все те, чим була велика наша країна.

Але так не вийшло! Насамперед збереглася віра православна, а за вірою збереглася і наша культура, пронизана Православ'ям. А потім прийшли до влади люди православні. Подякуємо Господу і за нашого православного Президента Володимира Володимировича Путіна, який не соромиться бути православним та говорити про свою віру. Це свідчення про те, що Покров Цариці Небесної перебуває над нашою країною. Тому в день Її Різдва, який ми святкуємо як перше двонадесяте свято індикту, тобто церковного року, помолимося і про Вітчизну нашу, і про Президента нашого, про владу і воїнство і про наш народ, який зберігає віру православну, і цією вірою, безсумнівно, забезпечується справжня незалежність, істинна свобода нашої держави.

Нехай перебуває Покров Цариці Небесної над владою, воїнством, народом нашим і всіма нами, зберігаючи нас від усякого зла і зміцнюючи нас у вірі та благочесті. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі