Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила в Одеській національній юридичній академії

Виступ Святішого Патріарха Кирила в Одеській національній юридичній академії
Версія для друку
22 липня 2010 р. 21:53


22 липня 2010 Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Одеську національну юридичну академію, де
відбулося урочисте засідання Вченої ради Одеської національної юридичної академії, присвячене присвоєнню ступеня доктора honoris causa Святішому Патріархові Московському і всієї Русі Кирилу. Під час засідання Предстоятель Руської Церкви виступив перед учасниками засідання з промовою.

Шановний Сергію Васильовичу! Шановні члени наукової корпорації!

Я хотів би сердечно подякувати вам за високу честь, яку мені надано. Як людина, що почала свій шлях служіння Церкві в академічному середовищі, я дуже ціную увагу цього середовища, тому що знаю, що в наукових колах строго оцінюється людська думка, на відміну від світського суспільства, де люди звикли говорити мовою публіцистики, мовою емоцій. У науковому середовищі людина, що використовує публіцистичну мову, ніколи не зможе схилити на свій бік людей, тому що аудиторія критично сприймає інформацію і, володіючи навичками наукового ставлення до неї, здатна відсівати спокуси від суті і тому є, ймовірно, найбільш критичною частиною соціуму. І коли саме ця частина суспільства так високо оцінює скромні зусилля, які я роблю як Патріарх, це викликає глибоке почуття вдячності, яке я хотів всім вам висловити.

А тепер дозвольте мені коротко поділитися з вами деякими думками. Впевнений, ви знаєте те, що я хочу сказати, але можливо, якісь акценти я поставлю так, як їх не ставить світська наука.

Цілком очевидно, що людина відрізняється від усього живого у світі наявністю моральних основ, морального виміру життя. Існує безліч підходів до визначення того, що є моральність. Власне, два з них домінують: релігійний підхід, який пов'язує моральність з Божественним втручанням в людське життя, і нерелігійний підхід, який обумовлює виявлення моральності соціальними, економічними, культурними та іншими чинниками. Для мене цей нерелігійний підхід завжди був малопереконливим, бо якщо б дійсно було так, то існувало б багато моральних підходів, моральних оцінок, моральних характеристик. Люди не мали б універсальних цінностей — тих, що ми тепер називаємо загальнолюдськими. А якщо скрізь і всюди вбивство вважається гріхом і злочином, якщо скрізь і всюди брехня є гріхом і злочином, хоча і дуже часто вживається людьми, якщо скрізь і всюди ображати слабкого — це гріх і злочин, — то це свідчить про наявність абсолютно об'єктивних основ людської моральності. Власне кажучи, отримавши в акті створення цей моральний закон серця, людина отримала певну неписану конституцію.

Дивно, адже це неписаний закон! Де, на якому рівні свідомості усе це було оформлене? Яку ж силу має цей імпульс, що він не згасає протягом всієї людської історії, в будь-якому культурному, соціальному, політичному і економічному контексті! І для австралійських аборигенів, і для північноамериканських янкі, і для росіян і українців — всюди одна і та ж система моральних цінностей!

Коли перші люди згрішили, вони стали злочинцями, вони порушили закон, а вигнання з раю було першим судом, першим покаранням. І дивно: Господь відлучає людей від спілкування з Ним як нездатних знаходитися в цьому спілкуванні, але Він не позбавляє їх морального закону, і люди розуміють, що в цьому моральному законі, як на маленькому острівці, здійснюється їх спасіння.

Ці моральні принципи ніким не написані — до появи Моісеєвих десяти заповідей їх взагалі ніде не було сформульовано раціонально і вони зберігалися лише на рівні почуттів, на рівні того, що ми називаємо совістю, на внутрішньому рівні. І саме для захисту моральних цінностей як неодмінної умови виживання людської громади виникає право. Право є способом захистити моральні цінності. Я думаю, що ви всі про це повинні пам'ятати. Власне, так і відбувається: люди з повагою ставляться до законів, коли ці закони відповідають моральним принципам, покладеним Богом в основу людського життя.

А що ж відбувається, коли закони не відповідають моральним критеріям? Таке в історії бувало. Расистські закони в Німеччині, закони апартеїду в Південній Африці, більшовицькі класові закони, станові закони в якобинській Франції — адже це теж були закони, які, до речі, часто приймалися демократичним шляхом, з поправками на особливості режиму і часу. За них голосували, вони були відображенням настроїв суспільства, але серцем люди не сприймали їх.

Я відвідував Південну Африку ще за часів апартеїду, і я був одним із перших громадян Радянського Союзу, який зустрівся із Нельсоном Манделою після його звільнення. Ми заговорили тоді про закон, і я, нібито провокуючи його на певну відвертість, сказав: «Як же так — закони приймаються демократичним шляхом в Південно-Африканській Республіці, а Ви виступаєте проти законів. Ви що ж, руйнуєте систему права?» Я не пам'ятаю, на жаль, слів, якими він висловив свою думку, але вона зводилася до наступного: тим гірше для закону, якщо закон неправедний; несправедливий закон звільняє людей від його виконання. «А що ж є критерієм справедливості?» — запитав я. І тоді ця людина мені відповіла: «Моральне почуття, совість наша».

Я думаю, що дуже важливо пам'ятати: закон покликаний артикулювати моральну ідею, огороджувати її від ерозії і руйнування і виховувати на основі моральних принципів суспільство. Коли ми говоримо про якобинців, про Гітлера, про більшовиків, нам здається, що це якісь давно минулі часи. Але дещо аналогічне відбувається сьогодні, коли хибно зрозумілі ідеї індивідуальної свободи призводять до того, що люди приймають закони, які ставлять на один рівень природні шлюбні відносини і гомосексуальні зв'язки ... Розчиняється, нівелюється, зникає поняття гріха — немає такого поняття, а є поняття вибору, плюралізму, різноманітності поглядів і підходів!

Але якщо не буде поняття гріха, якщо сучасне право зруйнує моральні засади, де ж тоді той критерій, про який говорив Мандела? Тоді будь-які закони приймуть, найстрашніші і найбільш нелюдські закони! Усе залежатиме від того, скільки грошей буде вкладено у пропаганду цих законів і як будуть мас-медіа працювати, обдурюючи людей.

Таким чином, право має стояти на захисті морального почуття, морального стану людей.

І останнє. Що робити, якщо закон вступає у протиріччя з фундаментальними етичними принципами?

В Основах соціальної концепції Руської Православної Церкви сказано, що у разі, якщо закон або влада схиляють людей до гріха, християнин має право на громадянську непокору. Це не заклик до насильства, революції чи відкритого насильницького конфлікту. Це заклик до внутрішньої свободи, це заклик зберігати моральну свободу навіть у тому разі, коли політична система починає людину схиляти до гріха.

Я хотів би сказати ще ось про що: дуже важливим є питання тлумачення. Закон вимагає тлумачення, ви як юристи це прекрасно знаєте: кожний юрист, адвокат, суддя — це авторитетний тлумач закону. По-різному можна тлумачити закони, і особа судді, адвоката, прокурора, слідчого має величезну роль. Проблема криміналу і корупції існує в Україні, в Росії і в інших країнах — на пострадянському просторі це одна з найстрашніших проблем, вона гальмує суспільний розвиток. Але все корениться в тому, про що ми зараз говорили: якщо совість не працює, то не працюють жодні закони. Тому мені здається, що моральне виховання судді, адвоката, прокурора, слідчого — кожного, хто має право тлумачити закон і діє на підставі закону, — є завданням величезної важливості.

Я хотів би сердечно подякувати вам за те, що Одеська національна юридична академія зберігає живий зв'язок з Церквою — тут побудовано студентський храм, надається велике значення етичному і церковному вихованню молоді. Я хотів би підтримати вас на цьому шляху і побажати допомоги Божої та успіхів!

Прес-служба Святішого Патріарха/Служба комунікації ВЗЦЗ

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії