Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Святіший Патріарх Кирил та Блаженніший Митрополит Володимир звершили молебень біля пам'ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці в Києві

Святіший Патріарх Кирил та Блаженніший Митрополит Володимир звершили молебень біля пам'ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці в Києві
Версія для друку
27 липня 2010 р. 13:40

27 липня 2010 року, напередодні дня пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира, у Святому Хрещенні Василія (†1015), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил і Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир звершили молебень біля пам'ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці. У богослужінні брали участь члени Священного Синоду, собор ієрархів з України та Росії, духовенство.

На урочистостях, що відкривають святкування Дня Хрещення Русі, який відзначається 28 липня, були присутні прем'єр-міністр України М. Я. Азаров, голова Верховної Ради В. М. Литвин, віце-мер Києва О. П. Попов, інші представники державної влади України.

Коли Святіший Владика прибув на Володимирську гірку, тисячі людей, що зібралися біля пам'ятника Хрестителю Русі, почали вигукувати: «Многая літа нашому Патріархові!»  

Святішого Владику вітали учні Центру дитячої творчості «Веселка» міста Василькова Київської області та учні недільних шкіл у національних костюмах, православні скаути, молодь. На прохання дітей Святіший Патріарх Кирил взяв в руки і випустив у небо Києва білих голубів — на пам’ять про Хрещення Господа Ісуса Христа в Йордані, коли Святий Дух з'явився над водами в образі голуба.

Після завершення молебного співу прозвучало вітальне слово Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира. Звертаючись до Святішого Патріарха, він сказав:

«Ваша Святосте, Святіший Владико наш і отець!

Сьогодні благодать Святого Духа зібрала нас всіх на чолі з Вами в цьому святому місці, де шанується і зберігається пам'ять великого хрестителя Русі князя Володимира. Готуючись відзначити державне свято — День хрещення Русі і церковне свято — день преставлення святого рівноапостольного князя Володимира, ми з вдячністю молимося Богу, Його Пречистій Матері та рівноапостольному князю, бажаючи випросити великої милості Божої, здоров'я, спокою і миру душевного. Цей пам'ятник, який поставлено було тут на честь 900-річчя хрещення Русі, вже стає святим місцем, відкритим для прочан і для усіх, хто любить свою історію і будує майбутнє з допомогою Божою.

Вам Господь вручив велику місію — відвідувати країни, міста і села, тому ми просимо Вас, Ваша Святосте, прийняти наші сердечні побажання, щоб Господь Церкви і Вам дарував здоров'я, силу і твердість духу.

Звершуючи своє життя на високому троні Святішого Патріарха Московського і всієї Русі, Ви являєте нам гідний приклад доброчесності — тверду віру, непохитну надію і доброчесну любов. Ви даєте приклад молодшому поколінню, духовенству і мирянам, богословам і просто тим, хто любить Церкву, і це вдихає в них нові сили і здатність зрозуміти благодать Божу, що діє, освячує і примиряє, що виливається на всіх, хто її шукає, хто її бажає...

Вас чули багато аудиторій та багато груп людей. Ви всім, близьким і далеким, благовістите мир і радість. Приймаючи Вас, Святішого Патріарха нашої Церкви, ми повинні дорожити тим, що Ви проповідуєте від серця, сповненого чаянням єдності.

Я дякую Вам, Ваша Святосте, за те, що Ви приїхали до нас і підняли дух віруючого і навіть невіруючого народу. Нехай Господь Милосердний покриє Своєю милістю кожного з нас. Спасибі Вам, Ваша Святосте, за те, що Ви очолили сьогодні молитву та урочистості. Ми бачимо в цьому велику милість Божу, яка є і буде з Вами, Ваша Святість. Ісполла еті деспота!»

У слові-відповіді Святіший Патріарх Кирил, звертаючись до Блаженнішого митрополита Володимира, архіпастирів і пастирів, представників влади, віруючого народу, що зібрався помолитися разом зі своїм Патріархом, сказав:

«Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Високі керівники та представники державної влади! Дорогі отці, брати й сестри! Дякую Вам за Ваші добрі, сповнені любові слова, які надихають мене і зміцнюють у несенні Патріаршого хреста. Сказані на цьому місці, вони набувають особливого сенсу, як і все те, що ми здійснюємо, як і молитви, які ми сьогодні підносимо тут, на цьому місці, що символізує Хрещення Русі, набувають особливого сенсу і, вірю, — особливої сили, здатної прихилити до нас милість Божу.

Ми згадуємо життєвий подвиг святого рівноапостольного князя Володимира і на думку приходять слова з видатного твору давньої руської літератури — "Слова про закон і благодать" митрополита Іларіона. Нібито проникаючи в таємницю князя Володимира, намагаючись зрозуміти цю велику людину, він задає питання, які відображали, мабуть, нерозуміння тодішнього суспільства. "Як відкрив ти своє серце? Як прийняв ти страх Божий? Як пронизала тебе любов Божа?" Чому він задає ці питання? Та тому що перетворення князя Володимира не було справою очевидною. Це перетворення не виникало ані з тодішніх умов життя, ані з культури самого князя і, хоча вчені стверджують, що були певні політичні передумови, віру через політику люди не міняють. Та й змінити віру тоді означало кинути виклик дуже багатьом, адже так воно і сталося. Багато сучасників нарікали, тому що скасовувалися звичні киянам і русичам жертвопринесення. Дехто дорікав князю в тому, що він віддався комусь, хто є іноземцем, хто живе далеко, — хтось, мовляв, нав'язав цю віру нам. З одного боку — нерозуміння, з іншого — звинувачення, а з третього боку — життєвий подвиг святого рівноапостольного князя Володимира.

Чому ж він прийняв віру? Якщо у бік відмести всі ці історіософські міркування, засновані на політичному та економічному аналізі, то залишається найосновніше і найголовніше — князь Володимир шукав істину. Ця людина була не задоволена наявним духовним станом своїм і свого народу. Це не був простий вибір: ми знаємо, як він посилав послів, щоб ті звідали, як інші народи поклоняються Богу. І нарешті, він робить вибір і приймає віру православну.

Цей вибір був доленосним. Він ніби прозрівав товщу майбутніх століть, погляд святого князя ніби пронизував всі ці століття, що відокремлюють його від нас. Він ніби бачив і те, що відбувається нині в його Вітчизні, і тому обрав віру, яка є істинною. «Пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними», — говорить Спаситель (Ін. 8. 32). І ті язичники, що вважали себе вільними, але перебували під владою гріха, у повному поневоленні диявола, стають людьми вільними, що відкривають своє серце і свій розум назустріч віянню Божественної благодаті.

Що говорить нам, сучасним людям, цей приклад князя Володимира? Хіба сьогодні віднаходження Христа є очевидним для тих, хто більшу частину життя свого прожив при атеїзмі, і навіть для молодих людей, що знаходяться під величезним впливом стереотипів, модного життя, світовідчуття, які впроваджуються у свідомість людей і по суті своїй є язичницькими? Язичництво сучасне з його культом користолюбства, споживання, гедонізму, божевільних насолод — цей культ не слабкіше тягне до себе людські душі, ніж ті язичницькі бенкети на Київських пагорбах. Тому і сьогодні звернення сучасної людини до Христа не є самоочевидним. Воно вимагає духовного пошуку, духовної сили, мужності, здатності часто йти проти течії. Іншими словами від нас вимагається те ж саме, що вимагалося від князя Володимира.

А чому ми вважаємо вибір князя Володимира правильним? Можливо, не треба було відрікатися від того веселого буйства, напівп'яного, напіврозгульного, що поєднувалося з язичницькими культами? Можливо, просто потрібно було продовжувати всю цю традицію гріха до сьогоднішнього дня?

Я думаю, що навіть людина далека від віри і Церкви зрозуміє, що якщо б так було, то не було б сьогодні святої Русі, не було б усіх нас — народу, який проніс через покоління не тільки віру в Бога Триєдиного, але й найвеличнішу Божественну систему цінностей. Тільки з ними людська особистість розвивається і досягає можливою для себе висоти. Є великий історичний доказ правоти святого князя Володимира. Скільки обрушувалося протягом століть на ці київські пагорби і на всю Русь святу нашесть іноплемінників, скільки було міжусобної брані, скільки було смертей, скільки було спроб схилити народ наш до інших цілей і цінностей! Але нікому не вдалося змінити цивілізаційний вибір святої Київської Русі, керованої святим рівноапостольним князем. І якщо це не вдалося зробити в минулому, то у жодному разі не повинен скоїтися це злочин сьогодні.

Наша сила — у вірності князю Володимиру, у вірності тій свободі, яку людина знаходить у Христі, бо тільки через цю свободу і виникає людська солідарність.

Ми знаємо, як нас вчили «солідарності» на основі класової ворожнечі, ненависті до інших, як нас мобілізовували на боротьбу з іншими, щоб ми самі ставали вільними і щасливими. Життя показало: немає людського щастя, побудованого на крові, немає єдності, побудованої на розділенні; немає свободи, що породжується ворожнечею і страхом. Ці слова актуальні для сьогоднішньої України, і я молився перед образом святого рівноапостольного князя Володимира про збереження єдності українського народу, про подолання розділень, які так нерозумно насаджувалися для отримання якоїсь швидкоплинної політичної вигоди. Єдність народу — це святе і недоторканне, те, що відноситься до серцевини життя, до самої її основи. І тому кожен, хто любить свою країну, повинен піклуватися про подолання розділень, про зміну духовного і морального клімату, про зниження рівня протистояння.

Я закликаю всі сторони, які втягнуті в політичні, економічні, соціальні, історіософські конфлікти, знизити напруженість для того, щоб народ міг знайти спокій і в мирі творити свою свободу. Свободу, яка наповнить наші серця силою Божественної благодаті, як наповнила колись благодать Божа серце рівноапостольного князя. Дай Бог, щоб саме так розвивалося життя України і всього простору святої Русі, тому що всі ми — спадкоємці рівноапостольного князя, ми всі належимо до того світу, який він на цих київських пагорбах заклав. Ми належимо до того світу, що будувався подвигом, кров'ю, мучеництвом святих угодників Божих, починаючи з Києво-Печерських преподобних, що лежать зовсім близько і мощами своїми освячують землю руську, і закінчуючи новомучениками і сповідниками, що життя своє віддали за Христа.

Нехай духовна сила, що розточується від цього місця хрещення Русі, зберігає свою актуальність і привабливість, і нехай вона зберігає свій перетворюючий вплив на кожну людину і на всіх нас. Я вірю, що за молитвами святого рівноапостольного князя Володимира ніколи не зникне з землі його велика спадщина — свята Русь, яка є єдиним духовним лоном, що виховує сьогодні мільйони і мільйони людей, котрі прийняли Христа через рівноапостольний подвиг київського князя Володимира. Нехай Господь береже Україну, нехай благословить Він всю Русь святу і кожного, хто з вірою і надією звертає свій лик до Небесного Отця. Амінь!».

На завершення урочистостей, що відкривають святкування на честь Дня Хрещення Русі, Святіший Патріарх Кирил і Блаженніший митрополит Володимир поклали квіти до пам'ятника рівноапостольному князю Володимиру.

* * *

Володимирська гірка — назва мальовничого парку на узгір’ї однієї з висот, що примикають до Старокиївської гори. Головною визначною пам'яткою і композиційним центром парку є пам'ятник святому рівноапостольному князю Володимиру, встановлений на одній з терас узгір’я у 1851-1853 рр.

Володимирська гірка розташована на місці впадіння в Дніпро київської річки Почайни, тобто над тією ділянкою правого берега Дніпра, де, за переданням, у 988 році відбулося хрещення киян за часів рівноапостольного князя Володимира.

З 1830-х рр. згідно з архівними документами простежується листування про спорудження в Києві особливого пам'ятника святому князю Володимиру. Проектування цього пам'ятника було доручено спочатку петербурзькому скульпторові В. Демут-Малиновському, а потім архітекторові Олександру Тону — брату славнозвісного зодчого Костянтина Тона. У 1850 р. роботу над пам'ятником передали в руки третього майстра — Петра Клодта, який мав змінити деякі деталі скульптури князя і провести установку монумента.

Загальна висота монумента — 20 метрів, висота фігури князя — чотири з половиною метри, розташований пам'ятник на висоті 70 метрів над рівнем Дніпра. У 1895 році було організовано електричне підсвічування одного з елементів пам'ятника — ночами хрест у руці князя Володимира яскраво сяяв над Дніпром. Втрачене пізніше, це підсвічування було відновлене наприкінці ХХ століття.

З молебню на Володимирській гірці розпочав у минулому році своє перше Патріарше відвідування України Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Прес-служба Святішого Патріарха / Служба комунікації ВЗЦЗ

Версія: російська

Матеріали за темою

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы на встрече с участниками Всемирного фестиваля молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на Всемирном фестивале молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше служіння у Троїцькому храмі підмосковного Реутова. Хіротонія архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Єрмогену (Корчукову), єпископу Туранському, вікарію Кизилської єпархії [Патріарх : Привітання та звернення]

Нікольський жіночий монастир у Калузької області організував серію майстер-класів для біженок. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 26 березня 2024 року) [Стаття]

Суд ухвалив передати державі Успенський собор Української Православної Церкви в Каневі

У Брянці Сєверодонецької єпархії роздали гуманітарну допомогу. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (за 23-25 березня 2024 року) [Стаття]

Служба «Милосердя-на-Дону» надала допомогу дітям з інвалідністю в Харцизьку. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 22 березня 2024 року) [Стаття]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші новини

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з ректором РАНГіДС О.Г. Комісаровим

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з членом Бюро Російського союзу промисловців і підприємців А.Р. Бокарєвим

Святіший Патріарх Кирил: Руська та Сербська Церкви можуть здійснювати спільний внесок у зцілення недугів, що існують у православній сім'ї

Відбулася робоча зустріч Святішого Патріарха Кирила із заступниками голови Всесвітнього руського народного собору

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила із заступником мера Москви в Уряді Москви з питань житлово-комунального господарства, керівником Департаменту капітального ремонту м. Москви та виконавчим директором Фонду Храму Христа Спасителя

Святіший Патріарх Кирил прийняв митрополита Будапештського і Угорського Іларіона

Святіший Патріарх Кирил провів чергову нараду щодо Програми будівництва православних храмів у Москві

Святіший Патріарх Кирил вручив голові Державної Думи В.В. Володину орден благовірного князя Олександра Невського

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з І.М. Додоном

Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Троїцькому храмі підмосковного Реутова та очолив хіротонію архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського