Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

«Найбільше у житті я люблю те, чим я займаюся, — я люблю Церкву і люблю церковне служіння». Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телекомпанії «Ера».

«Найбільше у житті я люблю те, чим я займаюся, — я люблю Церкву і люблю церковне служіння». Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телекомпанії «Ера».
Версія для друку
27 липня 2010 р. 22:23

27 липня 2010 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відповів у Києві на запитання кореспондента української телекомпанії «Ера».

— Ваша Святосте, велика Вам вдячність за час, що Ви приділили нам. Дозвольте коротко запитати Вас про те, про що Вас не запитали б у загальній аудиторії. Сам Патріарх і його дії певною мірою є приводом для новин, тобто можна сказати, що він є ньюсмейкером для ЗМІ. Найчастіше це офіційні заходи, формальні хроніки, але це також є невід'ємний атрибут новинного мейнстріму. Мені б хотілося поставити Вам питання, які допомогли б нам побачити в Патріархові людину — живу людину, що служить Богу і людям.

Отже, Ви як пастир і проповідник відвідуєте багато місць в Росії та за її межами, і особливо під час цих подорожей Ви бачите, як багато навколо бід і страждань: покинуті діти та хворі люди похилого віку, процвітаюча бюрократія і глухий протест народу, уражена наркоманією молодь і багато в чому зневірені люди середнього віку, я вже не кажу про ті регіони, де відкрито ллється кров і гинуть мирні люди. Що робити, як допомогти усім, кому потрібна допомога? Адже тільки Христос міг нагодувати п'ятьма хлібами п'ять тисяч жадаючих.

— Нагодувати. Ось це дуже важливо. Якщо ми серйозно приймаємо християнське послання, якщо ми реально віримо в Бога, то і ми можемо нагодувати.

Ось те, що складає основу всіх моїх релігійних переконань, — це найглибша впевненість у тому, що Христос учора, сьогодні і навіки Той Самий (Євр. 13, 8). І якщо ми спробуємо, хоч якоюсь мірою, жити так, як Він нас учить, ми не матимемо всього того, про що ви зараз говорите. Тому що, звичайно, чималим є вплив збігу різних обставин, які можуть погіршувати якість людського життя. Наприклад, експлуатація, коли одна група людей пригноблює іншу групу людей, коли створюються нечесні стосунки у торгівлі. От сьогодні світ страждає від того, що є багаті країни і бідні. Це ніби зовнішній фон, зовнішні фактори впливу на людську душу. Але ж врешті-решт навіть ці макрополітичні і макроекономічні умови життя — вони ж створюються людьми, їх же не з космосу нам сюди експортують! Це результат нашої діяльності. Усе виходить з людського серця, людського розуму. Якщо світ навчиться жити за Євангелієм, тоді не буде цих проблем. Але для цього кожна людина повинна взяти на себе зобов'язання жити за Євангелієм, почути Слово Боже, намагатися застосовувати ці норми євангельської етики у своєму власному житті. І тоді, ставши міністром, така людина подумає: а чи варто їй своє службове становище використовувати так радикально і екстремально для особистого збагачення, що від цього страждають багато інших? Або навпаки, ставши багатим бізнесменом, така людина подумає: так, мені Бог вручив ці багатства... Вручив, але це не твої багатства, ти за хвилину все можеш втратити разом зі своїм здоров'ям, сім'єю, навіть життям. І якщо тобі Бог вручив ці багатства, навчися ними правильно користуватися. Якщо ти живеш тільки для себе — ти грішиш перед обличчям Божим. Ви уявіть собі, якщо чиновники не братимуть хабарів, якщо вони реально усвідомлюватимуть відповідальність за життя людей, яке певною мірою залежить від їх професійної діяльності; якщо багаті люди навчаться розділяти ресурси; якщо прості люди навчаться чесно працювати, дисципліновано, не чекаючи благ від когось, а за заповіддю Божою — працювати, щоб годуватися своїми руками...

Я можу довго перераховувати різні життєві ситуації і різних персонажів, згадка про яких, можливо, проілюструвала б мою думку, але найголовніше — це життя за Євангелієм. Заради цього існує Церква, Бог нам наказав, щоб ми несли Його вчення людям. І від Патріарха до священика — кожен має робити тільки це.

— Якщо багато з наших спільних бід є наслідком людської неправди і гріха, то Ви як пастир, як священик, плачете Ви про грішника, чи все ж таки сан Патріарха передбачає застосувати владу, стукнути посохом? Ви прихильник меча чи любові? І чи часто Вам доводиться гніватися?

— Я намагаюся посохом не стукати, навіть залишаючись наодинці, хоча іноді і є приводи для цього. Занадто багато гніву і злоби в людському суспільстві, щоб вона ще й від Патріарха виходила. Але іноді буває, коли потрібно діяти за заповіддю Божою, — говорить нам Слово Боже: вилучіть лукавого з-поміж себе самих (див. 1 Кор. 5, 13). Якщо людина є невиправною, якщо зло є її переконанням, то таку людину треба відсікати від громад, і як Патріарху мені це доводиться робити. Але якщо мова йде просто про дії людей, породжені слабкістю, нерозумінням, людськими пристрастями, якоюсь оманою, то тоді від гніву в устах Патріарха мало буде користі. Він повинен, в першу чергу молитися за цих людей і любов'ю, нелицемірною любов'ю виправляти. Не знаю, наскільки мені це вдається робити, але я дуже стараюся, і я повинен сказати, що Бог допомагає.

— Ми знаємо, і нам хотілося б бути переконаними в тому, що Бог є любов, що багато хто так і вірить. Скажіть, Ви як священик, як Патріарх, як людина прощаєте тих, хто образив Вас? Все-таки людина є дуже слабкою, і коли вона робить помилки, в мобілізації своєї волі простити кривдника — це вчинити за Євангелієм. Як Вам вдається відрізнити закономірність у вчинках ближнього від все-таки щирої його омани?

— Людину, що навіть свідомо згрішила або зробила мені якусь неприємність, я прощаю з легкістю, причому не відношу це на рахунок своєї доброчесності; це, мабуть, на генетичному рівні, за природою до мене перейшло. Я дуже легко забуваю неприємності, прощаю, для мене в особистому плані це не проблема. Але ще раз хочу сказати, що це не результат аскетичної праці, це, мабуть, від батьків успадковане.

— Дозвольте тоді Вас запитати прямо: чого Ви не змогли б простити ближньому? Я розумію, що питання звучить дещо категорично, але усе ж таки всі ми люди, і, як вчить Церква, багато в чому ще слабкі...

— Я думаю, що прощати треба все. Але є один гріх, який Сам Христос не простив. Це гріх зради. Іуда не був прощений Богом. Апостол Петро, який не був зрадником, а який за слабкістю своєю відрікся від Спасителя, але він не зрадив, він не пішов, не доніс, він не заподіяв своїм вчинком прямого зла Господу, який перебував на той час в кайданах. Від його вчинку нічого не змінилося — як перебував під арештом Спаситель, так Він і продовжував перебувати. А от Іуда, зраджуючи Спасителя, завдав йому шкоди. Ось ця свідома зрада людини, прихильної до вас, спілкуючись з якою, ви сприймаєте її як друга або як близького, однодумця, а потім, коли виявляється, що це зрадник, це дуже складно простити, хоча все одно прощати треба. Іншого шляху у нас немає, бо тільки прощенням і любов'ю ми можемо змінити світ.

— Дозвольте поцікавитися, що Ви любите в цьому житті — квіти, море, гори, ліс?.. Де і з ким Вам бути добре?

— Відповідь буде дуже несподіваною. Я люблю все, я люблю життя. Я люблю природу, люблю людей, люблю мистецтво, люблю спорт, але найбільше у житті я люблю те, чим я займаюся, — я люблю Церкву і люблю церковне служіння, люблю молитву і люблю міркувати, люблю відкривати свою душу Богові, бо реально відчуваю Його присутність у своєму житті.

— Дякуємо Вам. Нехай коротко, але ми сьогодні дізналися про Патріарха Руської Православної Церкви як про Патріарха-людину. Нам залишається побажати вам стійкості духу і бадьорості та сил, ну а нам — поспішати творити добро, поки є час.

— Дякую Вам.

Прес-служба Святішого Патріарха / Служба комунікації ВЗЦЗ

Версія: російська

Матеріали за темою

27-30 жовтня відбувся Первосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила до Санкт-Петербурзької митрополії

Святіший Патріарх Кирил: Немає місця в світі, яке було б таким близьким моєму серцю, як Васильівський острів

Святіший Патріарх Кирил відвідав Смоленський храм та каплицю блаженної Ксенії на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга

Патріарший візит до Санкт-Петербурзької митрополії. Відвідання Смоленського кладовища м. Санкт-Петербурга

Святіший Патріарх Кирил: Досвід Татарстану має велике значення для всіх регіонів Росії

Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія 1» [Патріарх : Інтерв'ю]

Рождественское интервью Святейшего Патриарха Кирилла телеканалу «Россия» [Патріарх : Інтерв'ю]

Патріарх Кирил: Патріарх Варфоломій вважає себе не першим серед рівних, а першим над усіма іншими

Усі матеріали з ключовими словами