Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

«З українським народом легко молитися». Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія-24».

«З українським народом легко молитися». Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія-24».
Версія для друку
28 липня 2010 р. 15:30

27 липня 2010 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил дав інтерв'ю оглядачеві Всеросійської державної телерадіомовної компанії (ВДТРК) І. М. Семенову. Інтерв'ю вийшло в ефір телеканалу «Росія-24» 28 липня 2010 року, в День Хрещення Русі.

— Ваша Святосте, завершується Ваша друга велика Першосвятительська подорож по православній Україні. Як змінилася країна за цей рік і які найяскравіші враження Ви звідси повезете?

— Країна змінилася, і дуже змінилася. Відчувається, що народ, суспільство України входять у період стабільності. Щось подібне відбувалося і у нас на переломі століть, я маю на увазі російське суспільство. Є багато спільного в цьому пострадянському розвитку багатьох країн на величезному євразійському просторі, який колись займав Радянський Союз.

Я радію з того, що настає період стабілізації і народ заспокоюється, а це означає, що буде більше можливостей для солідарних дій. Виходити зі скрутного становища, будь це економічне, соціальне, політичне, можна тільки на основі солідарності, коли люди допомагають один одному йти вперед. Я не стільки побачив, скільки відчув зовсім іншу атмосферу в країні, і це вселяє впевненість у тому, що український народ вже в найближчому майбутньому подолає багато чого з того, що необхідно подолати, щоб побудувати більш справедливе, мирне і процвітаюче життя.

— Цього року Ви відвідали деякі регіони, в яких не були минулого року. Відчувається різниця між одеським благочестям і почаївським, наприклад?

— Різниці між благочестями я не відчув. Існує, звичайно, зовнішня різниця — можливо, ці території відчували різні культурні впливи. Але що стосується благочестя народу, воно однакове — і на берегах Чорного моря, і на Почаївській горі, і в усіх інших місцях. Це настільки яскравий і сильний прояв релігійного почуття, що просто душу захоплює. З українським народом легко молитися, і я думаю, що це найдивовижніший і найвиразніший прояв духу народу, який історично живе в тому місці, звідки пішла Русь Свята.

— Ви зустрічалися з представниками практично всіх гілок влади України. Про що йшла мова?

— Багато про що йшла мова, ми обмінювалися думками про те, що відбувається сьогодні в Україні. Я ділився якимись своїми думками, своїм досвідом, слухав дуже цікаву розповідь людей, в тому числі і дуже правильні і розумні думки щодо улаштування життя українського суспільства. Мені це все дуже важливо як пастирю. Я оцінюю події не з політичної точки зору, я не економіст і не маю можливості робити якісь економічні аналізи. А ось як пастир, я, звичайно, з увагою ставлюся до всього, що відбувається в душах людей, в їхній свідомості. І я задоволений рівнем діалогу з представниками української влади, так само як і з представниками української громадськості. Мені довелося з багатьма зустрітися: це і регіональні політики, і представники ділової спільноти, і інтелігенція — вчений світ, інженери, металурги — ті люди, які створюють реальні цінності.

— Дехто здивувався, що Президент України Віктор Янукович, який зовсім недавно вступив на посаду, відразу отримав високу нагороду Руської Православної Церкви. За які заслуги?

— Він отримав цей високий орден у зв'язку з 60-річчям. Це важлива кругла дата в житті Віктора Федоровича. І мушу вам сказати, що як політик він спирається на православний світогляд. Він людина глибоко віруюча, і в межах закону, конституції, як і належить Президенту, він служить справі духовної просвіти свого народу, звичайно, тими засобами, які властиві його високому становищу. Церква оцінює ці зусилля Президента України, і з повною відповідальністю і з глибоким задоволенням я вручив йому цей високий орден Руської Православної Церкви.

— Ваша Святосте, Руська Православна Церква багато громадських починань зараз проводить в масштабах всієї Церкви. При цьому вона знаходиться в різних державах. Чи немає труднощів у зв'язку з тим, що законодавства відрізняються в різних країнах? Ось, наприклад, Відділ із соціальної діяльності та благодійності зараз розпочинає багато масштабних загальноцерковних проектів у Росії, Україні, Білорусі. Чи не буде певної різниці в реалізації цих проектів?

— Можливо, буде певна різниця, але нам же не звикати. Церкві 2000 років, а Руській Церкві — 1000 років. І Церква проходила через різні політичні системи, перебувала в різних законодавчих полях, висловлюючись сучасною мовою. Не завжди те, що можна було зробити в одному місці, легко було зробити в іншому місці. Це якщо оцінювати життя Церкви за тимчасовою шкалою.

А якщо за географічною? Звичайно, теж існують відмінності. Але найголовніше, за що ми сьогодні повинні дякувати Богові — у всіх країнах канонічного простору Руської Православної Церкви люди мають повну можливість вільно сповідувати віру і жити по-християнськи не тільки в межах свого особистого чи сімейного життя, але і виявляти свої християнські переконання в житті суспільному. Ось це я вважаю найголовнішим. За це ми Богу дякуємо.

Ваша Святосте, тут, у Києві, відбулося засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви, і серед іншого було прийнято звернення до віруючих в Україні, що перебувають поки що, на жаль, в розколі. У цьому зверненні немає, на жаль, якихось практичних рекомендацій щодо виходу з розколу. А ще за кілька днів до цього мене попросили українські віруючі запитати Вас, які практичні дії Ви порадите людям, які бажають з розколу вийти? Як принести покаяння? До кого звернутися, якщо це ціла парафія? Чи плануєте Ви якісь практичні рекомендації дати тим, хто хоче повернутися з розколу?

— По-перше, дякую Богові за те, що цей процес уже почався і тисячі людей приходять до місцевих священиків, до єпископів, багато хто приймає Хрещення, усвідомлюючи, що те «хрещення», яке було над ними здійснено, не має благодаті Божої. Переходять священики. Але, звичайно, всі ці переходи не мають поки такого масштабного характеру з цілого ряду причин.

У першу чергу, люди бояться. Декому здається, що покаяння — це якийсь суд із присяжними засідателями. Ми щодня повинні каятися Богу. Каятися повинні й ті, хто вважає себе благочестивою людиною, — можливо, вони повинні каятися суто в гордині духовній; каятися повинні й грішники. Злочинці, що знаходяться у в'язниці, — і ті каються. Покаяння — це головна наша духовна сила, через яку кожен з нас стає краще, і тому принесення покаяння не означає публічного «пороття», того, чого люди бояться і з чим вони не згодні. Адже багато хто опинився в розколі просто навіть не за своєю волею. А крім того, коли дитина приходить до батьків і говорить про те, що вона зробила щось погане, неправильне — хіба за цим слідує погіршення стосунків у сім'ї? Навпаки, батьки виявляють любов і допомагають такій дитині. Церква, як я це неодноразово говорив, це громада зцілення, в якій зцілення отримують усі, в тому числі люди, які пройшли у своєму житті через трагедію розколу.

Тому хотів би звернутися і сказати всім, хто мене зараз чує: не потрібно роздумувати. Найстрашніше — це померти в розколі. Найстрашніше — це позбавити себе Божої благодаті. Потрібно переходити з розколу в Церкву, приймати Таїнства і заповнювати все те, що було зовнішнім чином отримано в розколі, реальним даром Духа Святого, Який передається людям тільки в Церкві.

І я дуже сподіваюся, що цей процес возз'єднання людей з єдиною спасенною Церквою призведе врешті-решт до повного зникнення розколу. Так було не тільки на Україні, так було в Росії свого часу, у багатьох інших місцях, і Церква завжди знаходила в собі сили відновити єдність і повноту благодатного життя через молитву і покаяння.

— Ми з Вами розмовляємо напередодні дня святого рівноапостольного князя Володимира. З цього року в Росії це державне свято, і деяким представникам громадянського суспільства це не дуже подобається — вони говорять, що триває клерикалізація державного життя, таким чином, Церква втручається у сферу суспільного простору, яка має бути секулярною. Що Ви можете відповісти таким людям?

— Практично нічого не можна відповісти. Ця позиція межує з якимись нісенітницями. Якщо ми відмовимося від історичного значення Хрещення Русі, ми повинні відмовитися від опорної колони, опорної основи всієї нашої цивілізації, тому що ми як народ сформувалися саме під впливом найпотужнішої духовної традиції, початок якої в Хрещенні Русі. Ті люди, які так говорять, звичайно, самі не належать до цієї традиції. Це їхнє право. Але у них немає жодного права позбавляти абсолютну більшість людей історичної пам'яті. Та це й неможливо.

Прес-служба Святішого Патріарха / Служба комунікації ВЗЦЗ

Версія: російська

Матеріали за темою

27-30 жовтня відбувся Первосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила до Санкт-Петербурзької митрополії

Святіший Патріарх Кирил: Немає місця в світі, яке було б таким близьким моєму серцю, як Васильівський острів

Святіший Патріарх Кирил відвідав Смоленський храм та каплицю блаженної Ксенії на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга

Патріарший візит до Санкт-Петербурзької митрополії. Відвідання Смоленського кладовища м. Санкт-Петербурга

Православная служба милосердия Екатеринбурга направила помощь в Бердянск. Информационная сводка о помощи беженцам (от 8 декабря 2023 года) [Стаття]

Более 1500 человек из зоны конфликта обратились в больницу святителя Алексия с марта 2022 года. Информационная сводка о помощи беженцам (от 7 декабря 2023 года) [Стаття]

Волонтери Пензенської єпархії доставили зимовий одяг біженцям. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 6 грудня 2023 року) [Стаття]

До Маріуполя з'їздили 40 змін православних волонтерів-ремонтників. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 5 грудня 2023 року) [Стаття]

Архієпископ Севастійський Феодосій відвідав Руську духовну місію

Захоплено храм Української Православної Церкви у селищі Бородянка Київської області

У місті Черкаси люди у військовій формі захопили монастир Української Православної Церкви

Заступник голови Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ виступив на засіданні Ради безпеки ООН

Святіший Патріарх Кирил: Досвід Татарстану має велике значення для всіх регіонів Росії

Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія 1» [Патріарх : Інтерв'ю]

Рождественское интервью Святейшего Патриарха Кирилла телеканалу «Россия» [Патріарх : Інтерв'ю]

Патріарх Кирил: Патріарх Варфоломій вважає себе не першим серед рівних, а першим над усіма іншими