Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Інтерв'ю єпископа Меркурія, голови Відділу релігійної освіти і катехізації Руської Православної Церкви, газеті «НГ-Релігії»

Інтерв'ю єпископа Меркурія, голови Відділу релігійної освіти і катехізації Руської Православної Церкви, газеті «НГ-Релігії»
Версія для друку
18 серпня 2010 р. 14:00

Руська Православна Церква уважно стежить за ходом апробації курсу «Основи релігійних культур і світської етики» (ОРКСЕ). Московський Патріархат на міжвідомчих нарадах і зустрічах з цього питання представляє голова Відділу релігійної освіти і  катехізації Руської Православної Церкви  єпископ Зарайський Меркурій. В інтерв'ю відповідальному редактору газети «НГ-Релігії» А. Мельникову владика Меркурій підводить підсумки першого етапу експерименту, який тривав протягом останньої чверті минулого навчального року.

— Ваше Преосвященство, наскільки відповідає очікуванням Церкви хід апробації нового курсу?

— Завдяки апробації комплексного навчального курсу ОРКСЕ, в рамках якого викладається предмет «Основи православної культури», вдалося налагодити конструктивну взаємодію Церкви з системами управління освітою ряду регіонів. Багато в чому завдяки проведеним заходам наші світські колеги побачили в особі представників Руської Православної Церкви не супротивників, а співробітників, повноправних і компетентних учасників освітнього процесу. Тим не менш, необхідно підкреслити, що завдання Відділу релігійної освіти і катехізації Руської Православної Церкви полягає у створенні безперервної системи православної освіти з 1-го по 11-й клас школи. Нерозумно вважати, що можна прищепити дітям моральні цінності за час, відведений експериментом (34 навчальні години), навіть за його позитивними результатами.

— Коли спілкуєшся з представниками інших релігійних організацій, вони посилаються на повне незнання підсумків першого етапу експерименту, скаржаться на те, що Міносвіти не ділиться з ними інформацією. Руська Православна Церква не відчуває подібних проблем?

— На всіх нарадах департаментів освіти експериментальних регіонів були представники не тільки нашого загальноцерковного відділу, але і єпархіальних відділів освіти. Були присутні на засіданнях і правлячі архієреї цих єпархій. Їм була надана можливість брати участь в обговореннях, виступати, давати коментарі. Якщо в цьому процесі не беруть участь представники інших релігійних організацій, це їх недоробки. Але хто винен? У нас же часто як виходить? Багато хто бачить це так: от ви приходьте до мене, доповідайте, а ми подивимось. Руську Православну Церкву запрошують, ми приходимо, бо зацікавлені в цьому процесі. Я думаю, що й інші релігійні організації також повинні бути зацікавлені в інформації, але, можливо, просто не хочуть проявити ініціативу. Взагалі коли я виступаю на нарадах, то підкреслюю: колеги, я представляю тут не тільки Церкву, а й усе традиційне релігійне співтовариство, яке працює з цієї проблематики. Ті питання, які Руська Православна Церква в ході цього експерименту відпрацьовує, вона робить не тільки для себе, але і для всіх зацікавлених у викладанні основ релігійних культур.

— Які Ви бачите недоліки і недоробки експерименту?

— Звичайно, хотілося б більше говорити про хороше, але, на жаль, мали місце і деякі недоліки, що виявилися в ході підготовки і реалізації проекту. Скажу лише про найбільш значущі факти.

На першому етапі апробації структура, відповідальна за підготовку педагогічних кадрів (АПКіППРО), послідовно дотримувалася лінії поведінки, спрямованої на дистанціювання представників Церкви від участі у підготовці педагогів з «Основ православної культури». Причиною цього, напевно, є незжитий страх перед клерикалізацією школи, що міцно засів у розумах людей, вихованих ще радянською ідеологією. На етапі підготовки тренерів-вчителів участь Церкви обмежилася лише виступами перед учасниками курсів підвищення кваліфікації автора навчального посібника з православної культури протодиякона Андрія Кураєва. Такий підхід до підготовки вчителів з ОПК призвів до того, що після завершення навчання педагоги часто не володіли достатніми знаннями і вже самі змушені були звертатися безпосередньо до представників Церкви. У ряді єпархій створені спеціальні консультаційні структури для вчителів ОПК, проводилися додаткові заняття, консультації, екскурсії.

— Як реагує православна громадськість на хід експерименту? Лунали голоси, що треба поділити країну на православні, ісламські і буддійські регіони і в кожному з них ввести викладання домінуючої релігійної культури. Ваша оцінка такої позиції?

— Православна громадськість по-різному оцінює експеримент, але підготовка до нього в регіонах проходить вже близько 10 років — це викладання православної культури в рамках регіонального компоненту, у формі позакласних занять. Росія — багатонаціональна і багатоконфесійна країна, і запропонований навчальний курс спрямований не на поділ, а на виховання шанобливого ставлення до представників інших релігій. На цьому постійно акцентує увагу Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Не варто, однак, забувати, що православна культура лежить в основі історії нашої спільної держави. Як вона може бути образливою і ворожою для мешканців, які сповідують іншу релігію і культуру, але є громадянами цієї країни? До того ж практика викладання ОПК у багатьох регіонах поки не привела до жодного міжнаціонального або міжконфесійного конфлікту. Є багато випадків, коли основи православної культури вивчають прихильники інших духовних традицій.

— Як Ви поясните, що в деяких регіонах батьки учнів вибрали світську етику, а не зведений курс світових релігій (у такому виборі теж могла б позначитися світська позиція)? Чи немає в цьому усвідомленого протесту проти приходу релігії до школи?

— Шість модулів, представлених для вибору батькам, повинні були задовольнити усі форми освітніх запитів. Вибір того чи іншого модуля — показник культурної ідентифікації та світогляду громадян нашої держави. Якщо людина зовсім нерелігійна — вона вибирає світську етику, якщо ж вона вважає для своєї дитини цікавим, головне — посильним — вивчення декількох релігій у порівняльному аспекті — є така можливість, як і представникам тієї чи іншої релігійно-культурної традиції отримати знання окремо основ своєї культури.

— Як зарекомендував себе підручник, розроблений групою авторів під керівництвом протодиякона Андрія Кураєва?

— У цілому підручник зарекомендував себе як гідний того, щоб за ним вчилися діти. Його зміст відповідає віковим особливостям учнів, цілям і загальним принципам побудови курсу ОРКСЕ, він у доступній і досить легкій формі знайомить їх зі світом Православ'я. Однак, як показав перший досвід його використання, вчителі-практики висловлюють побажання відносно того, щоб підручник був забезпечений робочими зошитами, словником-довідником, а деякі теми курсу були б дещо спрощені.

— Ходять чутки, що до нового навчального року готується нова серія підручників. Чи слід чекати найближчим часом появи нового посібника з православної культури?

— Мені важко відповісти на це питання. Апробація курсу буде здійснюватися до 2012 року. Тоді й будуть прийняті рішення, у тому числі з редагування наявних посібників, а можливо, і їх заміни новими. Підручники — як лакмусовий папірець. Але, я вважаю, і в підготовлених посібниках є великий потенціал. Склався сильний колектив авторів.

— До призначення на посаду голови Відділу релігійної освіти і катехізації Ви керували Патріаршими парафіями в США, тому хотілося б від вас дізнатися, як справи з релігійною освітою в США, а також у країнах Західної Європи.

— І в США, і в Європі, звичайно, існують свої особливості, але головна відмінність цих країн від Росії полягає в тому, що їх законодавство у сфері взаємодії з релігійними громадами ретельно опрацьовано, і особливо це стосується освіти. І в Європі, і в Америці держава здійснює контроль над тим, щоб релігійні об'єднання могли забезпечувати для своїх послідовників виховання у відповідності з духовно-моральними цінностями,  прийнятими  в даних традиціях, звичайно, за умови, що вони не суперечать основним конституційним нормам держави.

У США, наприклад, забезпечується право релігійних моделей життя на те, щоб бути прийнятими і шанованими, знаходити захист держави, навіть якщо дані моделі не збігаються зі світськими судженнями щодо того, що саме слід захищати. Перша поправка до Конституції Сполучених Штатів, яка була ратифікована у 1791 році, стверджує, що «Конгрес не буде створювати жодного закону, який торкається установи релігії або забороняє вільне відправлення її». Сучасна інтерпретація цього формулювання, зокрема, полягає в тому, щоб утримати федеральний уряд від втручання у справи існуючих громад і запобігти створенню національної Церкви з більшими, ніж у інших релігій, привілеями.

На відміну від США у більшості європейських держав існує загальновизнана офіційна Церква. Цікавим є досвід Німеччини, де всі релігії, які мають статус «органу публічного права», мають можливість не тільки викладати основи свого віровчення в школах, але й активно брати участь у громадському житті країни. У нас, на жаль, процес законотворчості у сфері участі Церкви в освіті лише набирає силу, і часто доводиться долати тяжку спадщину атеїстичного минулого. Зрушення в цьому напрямку вже є, але говорити про них до прийняття нового закону про освіту вважаю передчасним.

 

 

Версія: російська

Матеріали за темою

Актуальні питання світоглядного становлення молоді в світлі викладання дисциплін духовно-морального спрямування на прикладі вузів Ростовської області [Стаття]

Голова Синодального відділу релігійної освіти та катехізації взяв участь у зборах Ради ректорів вузів Ростовської області

У Храмі Христа Спасителя пройшла міжвідомча нарада з підготовки парафіяльних фахівців

Відбулося друге засідання Оргкомітету XXVIII Міжнародних Різдвяних освітніх читань

Заява Синодального відділу релігійної освіти та катехізації в зв'язку з публікацією Міністерством освіти Росії нових проектів стандартів загальної освіти [Документи]

Митрополит Ростовський Меркурій провів онлайн-нараду з керівниками єпархіальних відділів релігійної освіти й катехізації

Патріарший намісник Московської єпархії виступив на обласній науково-практичній конференції «Духовні джерела Підмосков'я»

Нову програму з Основ православної культури апробовували в Астрахані

Митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій зустрівся з керівниками освітніх організацій Московської області

Голова Синодального відділу релігійної освіти та катехізації взяв участь у зборах Ради ректорів вузів Ростовської області

Відбулося засідання Координаційної ради із взаємодії між Міністерством освіти Московської області і Московською єпархією

Митрополит Волоколамський Іларіон: Тероризм — заразлива ідеологія [Iнтерв'ю]

Інші iнтерв'ю

Об особенностях стиля духовных произведений святителя Феофана Затворника

Митрополит Волоколамский Иларион: Русская Православная Церковь — одна из самых быстрорастущих в мире

Митрополит Волоколамский Иларион: Разрыв с Константинополем не повредил ни Русской, ни Украинской Церкви

Интервью митрополита Волоколамского Илариона Болгарскому телеграфному агентству

Митрополит Волоколамский Иларион: Важно не спешить с односторонними решениями, которые могут лишь усугубить возникшее разделение

Митрополит Волоколамський Іларіон: З поверненням Руської архієпископії в Московський Патріархат відновлюється історична справедливість

Митрополит Волоколамский Иларион: Церковь напоминает людям о том, что они призваны к семейной жизни

Митрополит Волоколамський Іларіон: Церква здатна згуртувати людей незалежно від їх політичних поглядів і переконань

Митрополит Псковський Тихон: У Росії проходить найтихіша і успішна антиалкогольна кампанія — цифри вражають!

Митрополит Волоколамський Іларіон: Християнство не закликає до пасивності перед злом