Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Предстоятеля Руської Церкви в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького

Слово Предстоятеля Руської Церкви в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького
Версія для друку
8 жовтня 2010 р. 13:51

8 жовтня 2010 року, в день преставлення преподобного Сергія, ігумена Радонезького, всієї Росії чудотворця (†1392), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври. Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до учасників урочистостей із Першосвятительським словом.

Усіх вас, дорогі отці, брати й сестри, сердечно вітаю з днем пам'яті святого преподобного і богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького.

Преподобний Сергій являє нам зразок християнського життя. Як у краплі води відбивається сонце, так і в ньому відбилося те, до чого Бог закликає людину, відбилася сукупність усіх християнських цінностей. Не випадково напередодні пам'яті преподобного, на утрені, ми читаємо чудові слова Спасителя, які всі добре знають: Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою. Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я кроткий і серцем покірливий (Мф. 11, 28-29). Господь говорить нам від першої особи — Він говорить про Себе, що Він кроткий і серцем покірливий. Чому ж ми читаємо ці слова в день, присвячений пам'яті Преподобного? А тому, що Преподобний у своєму житті здійснив те, про що говорив Спаситель, — він теж був кроткий і серцем покірливий.

Який цей християнський ідеал далекий від того, до чого закликає сучасний світ! Для багатьох сучасних людей бути кротким і покірливим серцем — це не чеснота, це прояв слабкості. Перефразовуючи апостола Павла, можна сказати: слова про те, що людина реалізує себе через злагідність і покірливість серцем, для одних є безумством, а для інших марновірством (див. 1 Кор. 1, 23). Чому ж сталася така поляризація Божественної істини і людських ідеалів? Та тому, що поступаючись гріху в малому, ми в остаточному підсумку поступаємося йому в усьому — ми втрачаємо своє життя, орієнтуючи його не на цінності Божественного закону, а на свої власні, людські, нами вигадані і нами пропаговані цінності.

Бути кротким і покірливим серцем — це не слабкість. Це велика сила, це усвідомлення людиною того, що над нею — Бог, Який Сам є кротким і покірливим серцем. Отже, жити згідно з Божими заповідями, у гармонії з Богом означає жити так, як Він закликає. Злагідність і покірливість — не стан затурканості, пригніченості, слабкості; це свідоме стояння перед Богом Живим, великим і сильним, це схилення перед Ним голови, розуму і серця свого.

Але є і ще дещо дуже важливе для всього людського співжиття в цій Божественній заповіді бути злагідним і покірливим серцем. Злагідність є також усвідомлення цінності інших людей. Людина, що поставляє себе в центр буття, не може бути злагідною (кроткою), отже, вона не приймає інших людей, вона вважає їх нижчими за себе, слабкішими за себе. Але ж на цьому світовідчутті ґрунтуються всі біди, які стрясають людське суспільство. Злагідність є визнання того, що всі люди — діти Божі, що кожен має свій талант, свою красу, свій духовний світ. Кротка людина не топче світ свого ближнього ногами, але дбайливо ставиться до нього, отже, навколо кроткої людини завжди збираються люди. Коли кротка людина утворює сім'ю, вона наповнює її духовною силою, любов'ю, взаємною повагою. Кротка, покірлива серцем людина бачить цінність інших людей, і, навіть перебуваючи при владі, вона допомагає іншим виявляти свої таланти — не боячись конкуренції, а віддаючи себе в руки Божі і поважаючи силу іншої людини.

Чому преподобний Сергій зібрав навколо себе не тільки монастирську братію цієї обителі? Чому він зібрав навколо себе всю Русь? Та тому, що люди збираються навколо злагідних і покірливих серцем. Поруч з ними вони почуваються спокійно і впевнено, у них виникають зовсім інші почуття одне до одного і проростає велика чеснота любові до ближнього.

Як би не вчили нас іншому, яким би привабливим не робили образ язичника — гордого, пихатого, самолюбного, владного, багатого, здатного будь-якими засобами прокладати собі дорогу, — встоїмо від спокус, збережемо в серці своєму Божественний ідеал, пам'ятаючи про життя та особистість святого преподобного і богоносного отця нашого Сергія. Цим внутрішнім діянням ми можемо зупинити світ від страшного сповзання в життя не за законом Божим, а за законом диявольським. Церква і покликана молитвою, злагідністю, смиренністю, любов'ю, силою думки й силою почуття об'єднувати людей в ім'я спасіння. Віримо, що на шляху такого спасіння буде і земна слава нашої Вітчизни, всієї історичної Русі, яка дбайливо зберігає, незважаючи на всі випробування, в серці свого народу ідеал святості і духовної краси.

Молитвами преподобного і богоносного отця нашого Сергія нехай зберігається в мирі й благоденстві Вітчизна наша, історична Русь, Руська Православна Церква, народ наш, що має такого великого заступника на небі, як преподобний отець наш Сергій, ігумен Радонезький, чудотворець. Амінь.

Нехай береже вас Господь, дорогі мої. Благословення вам, вашим близьким, рідним, вашим домівкам, вашим трудам. Виховуйте у вірі православній дітей своїх, онуків своїх. Не соромтеся і не бійтеся — ми зберігаємо в серці своєму Божий закон, що вищий від будь-якого людського закону і будь-яких людських мудрощів. Нехай береже вас Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю 3-ю Великого посту після Літургії в Смоленському храмі у Філі-Давидковому м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі

Патриаршая проповедь в Неделю 2-ю Великого поста после Литургии в храме Сретения Господня в Жулебине г. Москвы

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Ермогена после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патриаршая проповедь в пятницу первой седмицы Великого поста после Литургии Преждеосвященных Даров в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в четверг первой седмицы Великого поста после великого повечерия в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в среду первой седмицы Великого поста после великого повечерия в Сретенском ставропигиальном монастыре г. Москвы

Патриаршая проповедь в среду первой седмицы Великого поста после Литургии Преждеосвященных Даров в Храме Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському соборі м. Москви

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Храмі Христа Спасителя