Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на установчих зборах Опікунської ради Спасо-Преображенського Соловецького монастиря

Слово Святішого Патріарха Кирила на установчих зборах Опікунської ради Спасо-Преображенського Соловецького монастиря
Версія для друку
26 листопада 2010 р. 21:30

26 листопада 2010 року в Храмі Христа Спасителя відбулися установчі збори Опікунської ради Спасо-Преображенського Соловецького монастиря. Зі вступним словом до присутніх звернувся Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Соловки — велика духовна святиня нашого народу, що має особливе значення для Руської Церкви, для Росії, для всього Руського світу і взагалі для європейської цивілізації. Значення Соловків визнано і на міжнародному рівні — згідно з оцінкою ЮНЕСКО, «Соловецький комплекс — це чудовий пам'ятник, який являє собою апогей руської православної стійкості й мужності; видатний зразок монастирського поселення в суворих умовах Північної Європи, що є прекрасним прикладом віри, цілеспрямованості й мужності релігійних громад пізнього Середньовіччя».

Соловецькі острови — наша руська Голгофа, всеросійське братське кладовище, місце страждання, спокою і вічного поминання православних. Стояння у вірі подвижників благочестя ХХ століття навічно залишило нам і нашим нащадкам приклади подвигів мучеництва й сповідання. Земля Соловецького архіпелагу обагрена безневинною кров'ю людей багатьох національностей, а також і багатьох віросповідань, яких ми пам'ятаємо, за яких ми молимося, імена яких ми зберігаємо так само, як імена руських православних людей.

Соловецький архіпелаг — це загальнонаціональне надбання Росії, унікальне свідчення творчої сили нашого народу, видатна пам'ятка традиційної монастирської культури. Це цілісний історико-культурний і природний комплекс, внесений до списку особливо цінних об'єктів спадщини народів Росії. Таке значення Соловецької святині визначає всю міру нашої з вами відповідальності перед Церквою, перед нашим народом, перед історією.

Робота, що стоїть перед нами, є масштабною, складною і відповідальною. До неї вже залучено багато учасників — представників Церкви, держави, громадянського суспільства, професійних кіл. У такій ситуації для спільного успішного й осмисленого руху потрібна повна ясність цілей, глибоке ідейне і змістовне опрацювання концептуальних основ збереження та відновлення спадщини Соловецького архіпелагу, що йде від Руської Православної Церкви.

Зараз така робота почалася. Дякую тим, хто зробив на цьому шляху перші кроки, і разом з тим вважаю, що ті документи, які ми маємо на сьогоднішній день, потребують доопрацювання з урахуванням необхідності досягнення таких цілей.

По-перше, це відновлення монастирської спадщини Соловків у максимально можливій повноті, забезпечення збереження всього історико-культурного та природного комплексу Соловецького архіпелагу, запобігання його подальшому руйнуванню, свідком чого ми є, — в тому числі через привласнення Соловкам особливого федерального статусу. Думаю, це одне з дуже важливих завдань і нашої роботи, і роботи державних установ, що беруть участь у відновленні Соловецького архіпелагу.

Друге, що мені здається дуже важливим, — це відродження Соловецького монастиря як одного з духовних центрів руської цивілізації, традиційного місця паломництва, як освітнього і просвітницького центру.

Третє — це необхідність забезпечити доступ до культурної та духовної спадщини Соловків усім, хто бажає ознайомитися з цим святим місцем.

Четверте — це створення гідних умов життя для місцевого населення Соловків.

Тут я хотів би сказати про те, що розпорядженням Д. А. Медведєва створено робочу групу, яку запропоновано очолити мені. До складу цієї робочої групи входять представники державних установ, представники міністерств, відомств, адміністрації Архангельської області. Завдання групи полягає насамперед у тому, щоб мобілізувати державний ресурс — через створення відповідних програм, через забезпечення відповідного законодавчого супроводу всієї цієї діяльності.

Тут доречно сказати про завдання Опікунської ради. Мені здається, що дуже важливо мобілізувати не тільки державний ресурс, що, звісно, є дуже важливим, а й мобілізувати ресурс небайдужих людей, готових робити свій внесок у святу справу відновлення обителі. Ми дуже вдячні за ті перші кроки, які вже були зроблені, і повинен сказати, що прийняття рішень на державному, бюрократичному рівні часом запізнюється і не відповідає ходу здійснення відновлювальних та будівельних робіт, особливо з урахуванням клімату, проблем з навігацією тощо.

Так, нам не вдалося мобілізувати практично ніяких державних ресурсів для зимового завозу на Соловки. Це вдалося зробити в останню мить, мобілізуючи наших благодійників. Приватні особи зібралися, склалися, дали кошти, на які було завезено будівельні матеріали, і завдяки цьому на Соловках протягом зимового періоду проходитимуть відновлювальні роботи, що не відбулося б, якби ми спиралися тільки на можливості, що надаються державою. Тому я вважаю дуже важливим повноцінне функціонування Опікунської ради.

Дуже важливо, щоб концепція відродження Соловецької святині як нашого спільного національного надбання була всебічно обговорена професіоналами і широкою громадськістю Росії, щоб щодо неї в нашому суспільстві склалися інформованість і громадянська злагода. На жаль, після першого засідання робочої групи на Соловках у пресі, в Інтернеті стали з'являтися статті, автори яких або не знали, що відбувалося на цьому засіданні (хоча ми надали гласності нашу роботу), або стали свідомо спотворювати зроблені тоді висновки. Було навіть зроблено спробу створити певний осередок напруги в інформаційному полі навколо теми відновлення Соловків. Нам довелося відповідати на деякі найбільш тенденційні випади. Сподіваюся, що всебічне обговорення за участю професіоналів, будь-яких зацікавлених кіл і відповідна гласність допоможуть нам у майбутньому знімати недобросовісну критику й давати нашому суспільству ясне розуміння наших намірів. Жодна розумна людина, неупереджена і нетенденційна, не зможе спростовувати концепцію, яка буде вироблена на підставі широкого консенсусу.

Тому таку теоретичну роботу має бути продовжено, а потім надано широкій гласності. Думаю, що спочатку концепція має бути ретельно обговорена в рамках роботи нашої Опікунської ради.

Тепер про першочергові завдання. Починаючи з 2007 року ми неодноразово ставили питання про поетапне передавання в безоплатне користування Спасо-Преображенського Соловецького монастиря будівель релігійного призначення, розташованих на території архіпелагу. Процес передавання розпочався тільки в цьому році. На підставі доручення Президента Російської Федерації в безоплатне користування монастиря зараз оформляється 109 об'єктів культурної спадщини. До їх числа відносяться, головним чином, ті будівлі, які протягом вже багатьох років фактично використовуються монастирем, але без належного документального оформлення. Сподіваємося, що процес поетапного повернення монастирю спадщини, що історично належала йому та була ним створена, триватиме і в наступні роки.

Одне з важливих питань — це переміщення Соловецького державного музею-заповідника з території монастиря шляхом будівництва нової будівлі або шляхом реконструкції та пристосування однієї з існуючих будівель за межами головної монастирської садиби. Необхідно, щоб у монастирі все-таки був монастир; але й культурна складова має бути підтримана належним чином.

Після повернення будівель монастирю на нас чекають чималі реставраційно-відновлювальні роботи. За часи лихоліття XX століття було знищено до фундаментів 3 храми, 22 каплиці, кілька десятків інших будівель; велика кількість будівель донині перебуває в руїнах. Монастирем визначено програму першої черги реставрації пам'яток на 2011-2018 роки, яка включає 74 об'єкта. Усього ж на архіпелазі налічується 270 історичних об'єктів монастиря, з яких першочергові складають близько 40%. Планується відреставрувати не тільки пам'ятки в центральній частині Великого Соловецького острова, але й віддалені скити, пустині, дороги, озерно-канальну систему, побудовану ченцями, і причали.

Окреме завдання — це вдосконалення інженерної та соціальної інфраструктури селища Соловецького. На його вирішення планується затратити значні кошти з федерального й регіонального бюджету. На першому ж засіданні робочої групи я сказав про те, що відновлення Соловецького монастиря має супроводжуватися і відновленням усього селища. Можливо, в даному випадку недоречно говорити про відновлення, бо селище створювалося переважно в найважчі роки, коли Соловки використовувалися не за призначенням. Тому там немає особливих пам'яток цивільного будівництва, хоча, можливо, окремі бараки становитимуть інтерес як історичні експонати, що розповідають про важкі роки життя обителі.

Упорядкування Соловецького селища — це необхідне завдання, тому що на тлі розквітаючого монастиря не повинно бути стагнуючого селища. Ні в якому разі не можна порушувати екосистему, не можна покривати острів асфальтовими дорогами, не можна будувати ці новоділи з метало-черепичним дахом, обробленим сайдінгом. Треба дуже добре продумати, як має виглядати селище — з тим, щоб воно органічно вписувалося в ландшафт монастиря. Упорядкування житлових приміщень, доріг, інфраструктури, забезпечення всім необхідним жителів селища — це дійсно дуже важливе завдання.

До визначення охоронного статусу територій Соловецького архіпелагу слід вжити дієвих заходів щодо припинення усіх спроб відчуження будівель та території архіпелагу для будівництва об'єктів туристичної інфраструктури та в інших приватних інтересах.

Тепер кілька слів про організацію робіт. На монастир чекає велика робота з організації власної реставраційної бази. Найбільш пильну увагу тут треба приділити якості роботи. Контроль над цим могла б узяти на себе науково-реставраційна рада, вже створена при музеї й монастирі. Її склад треба й надалі зміцнювати, включаючи до неї провідних фахівців Росії.

Видається правильним, щоб реставраційні роботи фінансувалися на підставі партнерських відносин держави й приватних благодійників. Державне фінансування за різними програмами, такими як ФЦП і ФАІП, поки що здійснюється не надто розторопно, як я вже сказав. Тому тільки завдяки приватним інвестиціям сьогодні вдається підтримувати певний рівень реставраційних робіт.

Окремий напрямок робіт, що вимагає чималих інтелектуальних, організаційних і фінансових ресурсів, — це створення на Соловках Всеросійського центру пам'яті про подвиг Руської Православної Церкви у випробуваннях ХХ століття і про всіх безневинно постраждалих. Чудово, якщо такий науковий центр буде створено. Він матиме велике значення для вивчення нашої новітньої трагічної історії, а також для виховання всіх, хто відвідуватиме Соловки.

Адміністрація Архангельської області пропонує затвердити особливу федеральну цільову програму щодо Соловків. Вважаю, що це є принципово можливим і бажаним. Така програма може включати витрати, які реально потрібні сьогодні Соловкам. Це означає, що всі напрямки витрачання коштів ФЦП повинні визначатися в повній відповідності зі стратегічними цілями та з концепцією, яка, сподіваюся, буде прийнята для того, щоб цю програму можна було обгрунтувати, в тому числі, перед тими державними інстанціями, які прийматимуть рішення про фінансування. Нам дійсно необхідно мати ретельний план роботи щодо реалізації концепції, з тим щоб кожен етап було добре прораховано, щоб було заплановано реалістичні витрати, як я вже говорив про це на засіданні робочої групи. Тоді буде значно легше обгрунтовувати ці прохання про фінансування.

Важливість майбутніх робіт і суспільна увага до них такі, що строго обов'язковими повинні бути регулярний аудит і публічна звітність. Організувати їх згідно з сьогоднішніми стандартами я проситиму наших досвідчених благодійників. Настільки ж обов'язковою має бути і незалежна професійна експертиза. Для Церкви дуже важливо, щоб були зняті будь-які підозри в якійсь недобросовісності при освоєнні коштів. Для нас дуже важливою є незалежна експертиза, і тут, можливо, ми також будемо вдаватися до допомоги членів Опікунської ради.

Ми з вами маємо пам'ятати, що на Соловках немає суто господарських і суто технічних питань. Кожна наша практична дія матиме наслідки — або вона сприятиме відродженню Соловецької святині в її силі і славі, або заважатиме цьому.

Вважаю, що при нашій Опікунській раді має працювати постійна Експертна рада, до складу якої входять авторитетні професіонали та шановані громадські діячі. Ця Експертна рада має бути наділена необхідними повноваженнями, щоб у проміжках між засіданнями Опікунської ради вести поточну роботу і здійснювати аналіз і попередню оцінку всіх перспективних планів і проектів щодо Соловків, включаючи державні, підприємницькі та громадські.

У цьому вступному виступі я спробував окреслити своє розуміння роботи Опікунської ради. Дуже важливо продумати також систему взаємодії з робочою групою. Вважаю, що потрібно проводити також спільні засідання робочої групи й Опікунської ради, коли особливо важливою буде координація приватних зусиль із державними.

Дякую вам за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Організація внутрішнього життя монастиря як фундамент духовного зростання чернечих [Стаття]

На Московському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра фільму про Соловецький монастир

За участі Спасо-Преображенського Соловецького монастиря пройде наукова конференція «Соловки в історії та культурі Півночі»

На Соловках і в Карелії освячено нові місця пам'яті Соловецьких святих

Святіший Патріарх Кирил освятив храм Різдва Пресвятої Богородиці на Кулішках (Аланське подвір'я)

Освячення храму Різдва Пресвятої Богородиці на Кулішках. Хіротонія архімандрита Петра (Прутяну) в єпископа Кафського

Святіший Патріарх Кирил освятив храм Різдва Пресвятої Богородиці на Кулішках (Аланське подвір'я) та очолив хіротонію архімандрита Петра (Прутяну) в єпископа Кафського

Митрополит Крутицький Павел вручив церковні нагороди учасникам реставрації Новодівочого ставропігійного монастиря

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Петру, єпископу Кафському

Вітання Святішого Патріарха Кирила головному редактору журналу «Наш сучасник» С.Ю. Куняєву з 90-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила І.В. Абрамович з днем народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила главі Республіки Крим С.В. Аксьонову з 50-річчям від дня народження

Патріарше вітання настоятельці Стефано-Махрищського ставропігійного монастиря ігумені Єлисаветі (Жегаловій) з 25-річчям зведення у сан ігумені

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії вручення Макаріївських премій у галузі природничих наук за 2022 рік

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам Міжнародного філологічного форуму пам'яті академіка Л.О. Вербицької

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам XXVII Міжнародного кінофестивалю «Радоніж»

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам урочистостей з нагоди 80-річчя Національного дослідницького ядерного університету «МІФІ»

Вітання Предстоятеля Руської Церкви Блаженнішому Патріархові Єрусалимському Феофілу з річницею інтронізації