Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на першому засіданні Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви

Слово Святішого Патріарха Кирила на першому засіданні Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви
Версія для друку
1 грудня 2010 р. 23:43
1 грудня 2010 року в Червоному залі Храму Христа Спасителя під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося перше засідання. Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви. Відкриваючи засідання, голова Координаційного комітету Святіший Патріарх Кирил звернувся до присутніх зі вступним словом (публікується у скороченому вигляді).

Ми зібралися для того, щоб заснувати Координаційний комітет із підтримки соціальних, освітніх, інформаційних та культурних ініціатив під егідою Руської Православної Церкви. Тому дозвольте мені, перш за все, подякувати всім, хто відгукнувся на цю пропозицію, і висловити надію, що нашими спільними зусиллями вдасться просунути цю важливу громадську ініціативу.

Акцент на підтримку ініціатив, що йдуть знизу, у всьому їхньому творчому різноманітті видається сьогодні дуже важливим. При всій винятковій важливості механізмів централізованого управління, життя народу й держави не може повноцінно влаштовуватися тільки завдяки цим централізованим ініціативам, що йдуть зверху, за наказом, за розпорядженням, хоча ми знаємо, що без цього мало що виходить. Повною мірою необхідність ініціативи знизу відчувається і в церковному житті.

Власне кажучи, ця ідея має цілком ясну богословську аргументацію, яка виникає з природи Церкви. Церква — це не ієрархія, не духовенство, Церква — це народ Божий разом з ієрархією і духовенством, які є частиною цього народу. Богословська самосвідомість має бути присутньою в кожному православному християнинові сьогодні.

Коли говорять про Церкву й культуру і мають на увазі насамперед ієрархію, прагнучи протиставити їй музейних працівників, то це принципово невірно. Якщо хтось себе протиставляє Церкві, він протиставляє себе не просто ієрархії, він протиставляє себе всьому народові Божому. А ієрархія тільки смиренно висловлює позицію цього народу Божого — настільки, наскільки сама ця позиція артикульована в церковному просторі.

Необхідність звернути особливу увагу на роботу з ініціативними проектами була чітко усвідомлена нами після зустрічі з керівництвом Благодійного фонду преподобного Серафима Саровського, яка відбулася 1 серпня в Серафимо-Дівєєвській обителі. Я перший раз обговорював ініціативи Благодійного фонду і був здивований тим, наскільки широким є порядок денний і наскільки ці ініціативи реально входять в життя людей, допомагаючи дуже багатьом розкрити свої таланти і реалізувати те, чому вони присвячують своє життя.

Для того щоб ця ініціатива — сформульована, вироблена, здійснена за допомогою зусиль Благодійного фонду — стала видимою на загальноцерковному рівні і набула іншого масштабу, ми тоді вирішили створити такий координаційний комітет, який би здійснював управління всіма громадськими ініціативами в галузі освіти, інформації, культури, соціальної діяльності.

Хотів би декілька слів сказати про історію появи Благодійного фонду преподобного Серафима. Дві чудових події — 100-річчя прославлення і 250-річчя з дня народження преподобного Серафима — привернули свого часу значну увагу і зусилля окремих людей, груп, організацій. Таким чином, склався колектив однодумців, які на підготовці до цих двох важливих подій перевірили свою здатність працювати разом і вирішувати дуже складні завдання. Коли минули свята, люди вирішили залишитися разом для того, щоб продовжувати цю роботу. Так з'явився Благодійний фонд святого преподобного Серафима Саровського. Він був заснований у 2005 році.

З різноманітної діяльності фонду вважаю за необхідне звернути увагу, насамперед, на грантовий конкурс «Православна ініціатива», який здійснює адресну підтримку проектів, що представлені парафіями, монастирями, єпархіальними структурами, окремими особами, а також світськими установами освіти, культури, охорони здоров'я, соціального піклування, засобами масової інформації.

У цьому році вперше конкурсу «Православна ініціатива» надається загальноцерковного масштабу, сподіваюся, в тому числі і через підтримку нашого Координаційного комітету. Хотів би, щоб сьогодні нам вже розповіли про перші кроки, які зроблені в цьому напрямку.

І хоча для нашого Координаційного комітету конкурс «Православна ініціатива» має стати одним із проектів, хочу в принципі підтримати тематичну, структурну спрямованість, за якою йде присудження грантів. Саме ці напрямки насамперед і повинні стати предметом піклування нашого Координаційного комітету. Люди повинні використовувати матрицю, яку вже створено в надрах Благодійного фонду, зокрема у зв'язку з проведенням конкурсу «Православна ініціатива».

Що ж це за напрямки? Ця взаємодія Церкви та світських установ освіти, культури, охорони здоров'я, соціального піклування, світських і церковних ЗМІ. Дозвольте коротко щодо кожного з цих напрямків сказати кілька слів.

 1) Найважливіше місце посідає ініціатива в галузі освіти та просвіти. Православні вчителі в нашій школі, яка багато в чому ще зберігає на собі відбиток радянських часів, часто знаходяться в дуже непростому становищі. А отриманий грант — це не тільки гроші на роботу з проекту, це ще настільки необхідний суспільний статус, певна форма суспільного визнання самої ініціативи.

Проблема полягає в тому, що дуже часто ініціативи ігноруються з різних причин. Іноді люди просто не мають можливості звернути увагу на ініціативу, іноді ініціатива здається дивною, фантастичною. Вчора, під час мого виступу тут перед співробітниками Відділу із взаємин Церкви та суспільства, у нас зайшла розмова про такі ініціативи, тому що Відділ отримує величезну кількість листів з різного роду проектами. Я сказав: «Ви знаєте, це великий Божий дар, що у людей є ініціатива, тому що одна з бід нашого суспільства — це відсутність ініціативи, інертність людей, нездатність до самоорганізації».

Я хотів би сказати, говорячи про тему освіти, що для педагогів підтримка самої ініціативи має дуже велике значення сама по собі. Слава Богу, в нашій країні триває апробація курсу Основ православної культури, який викладається в школах в рамках нового модуля під назвою «Основи релігійної культури й світської етики». Це централізоване явище, яке здійснюється згідно з вказівками Президента, має велике значення, але воно не єдине в плані християнізації наших людей через школу, знайомство учнів з основами православної культури. Тому багато інших ініціатив, які здійснюються поза цією програмою, повинні отримувати підтримку. Я б хотів, щоб ця тема освіти була сприйнята нами як дуже важлива, пріоритетна тема.

 2) Не менш важливим є вплив, який Церква може здійснювати через мережу установ культури. Засиллю так званої масової культури важко протистояти «в цілому». Це можуть зробити лише конкретні люди, які розуміють культуру як силу, що перетворює людську особистість згідно з Божим задумом про людину, і збирають навколо себе однодумців.

Тема культури має величезне значення для майбутнього нашої країни, тому що стан культури викликає величезну тривогу і, що найголовніше, система координат, в яких розвивається культура, дедалі більше набуває антигуманного, безбожного і нехристиянського характеру. Ми живемо в безбожному світі, ми повинні ясно це розуміти, бо домінуючою є в кращому випадку безбожна, а в гіршому випадку — антихристиянська й антирелігійна культура.

Тому все, що стосується культури, є дуже важливим. Але потрібно дуже ретельно продумати, що ми можемо зробити своїми точковими зусиллями. Важливо, щоб ці зусилля були дуже яскравими, значущими і могли реально вплинути на свідомість людей.

 3) Вважаю, що дуже важливою є також підтримка проектів у галузі охорони здоров'я і соціального піклування. Адже це практична школа милосердя, така необхідна у наш час тотального відчуження і людського роз'єднання.

Я був дуже задоволений вчорашнім посланням Президента до Федеральних Зборів, бо, здається, вперше за всю історію цих послань і взагалі публічних послань глави держави до нації на перше місце було поставлено людину і, насамперед, дитину і молоду людину. Тому тема соціально значущих церковних проектів, я думаю, сьогодні може отримати в тому числі й державну підтримку. Важливо те, що в посланні Президента було сказано про необхідність прискорити роботу з розробки критеріїв і підходів до визначення списку тих некомерційних організацій, які можуть і повинні займатися соціальною роботою. Я думаю, що ми могли б теж прийняти участь у тому, щоб зміни в цій галузі відбулися якнайшвидше.

 4) Підтримка інформаційних проектів є дуже важливою. Це і зростання професіоналізму православних журналістів, і сприяння тому, щоб світські журналісти, пов'язані з Церквою спільними справами, підходили до церковного порога і переступали його.

Останнє є особливо важливим у нинішніх умовах, коли моральні засади самої професії журналіста виявилися серйозно пошкодженими. А чому пошкодженими? Не професія є пошкодженою, а особистість. З серця людини виходять злі помисли (див. Мк. 7, 21). Якщо в серці людини мир, радість про Святого Духа, якщо вона добра, то така людина не може розповсюджувати інформацію, яка б руйнувала цілісність інших людей. Тому пастирська робота з журналістами і взагалі виховання людей, що працюють у медіа-просторі, — це величезне завдання Церкви.

Важливо ще й інше. Сьогодні дуже багато людей виходять в інформаційний простір. Будь-яка публічність (а публічність як особистого, так і суспільного життя є характеристикою сучасної цивілізації) неминуче передбачає входження в інформаційне та комунікаційне поле, яке сьогодні є набагато ширшим за професійне медіа-середовище та церковний вплив. Поки ми робимо тільки найперші кроки. Якщо оцінювати взагалі тональність цього інформаційного поля, то, звісно, вплив Церкви в ньому малопомітний, попри все те, що ми не сидимо на місці. Але співвіднести масу неможливо, ніякого балансу не існує, все згорнуто на один бік терезів.

 Підтримка освітніх, культурних, соціальних, інформаційних проектів, що розвиваються за церковною огорожею, є фактично підтримкою пріоритетної для нас місіонерської діяльності, тому що самі проекти здійснюватимуться не тільки всередині Церкви, вони здійснюватимуться в суспільному просторі. Але крім цього місіонерського виміру не менш важливим є для нас досвід підтримки подібних ініціатив, що виникають і всередині наших церковних організацій, насамперед — на парафіях, в монастирях, братствах, сестринствах. Це справжня школа, яка допомагає мирянам і клірикам нашої Церкви опановувати сучасні технології роботи в публічному просторі.

Який же загальний зміст діяльності, яку ми з вами беремо на себе, і які уроки ми можемо дістати вже з того, що було зроблено в рамках роботи Фонду святого преподобного Серафима Саровського?

Сьогодні благодійність, як і в давно минулі століття, знову стала одним із важливих чинників суспільного життя. Ця обставина є дуже важливою. Вона погано артикульована в нашому медіа-просторі, у нашому суспільному середовищі. Причому дуже часто люди роблять добро, не дуже це афішуючи і діючи згідно з Євангелієм: Коли твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить права (див. Мф. 6, 3). Але інші люди і, насамперед, Церква мають дбати про те, щоб ці ініціативи ставали відомими всьому суспільству, тому що сама інформація про добрі справи має велике духовно-педагогічне значення. І низький уклін тим, хто виділяє кошти на будівництво, реставрацію храмів, на допомогу немічним.

Але не менш важливо підтримувати людей сильних і діяльних — тих, активна робота яких на благо ближнього спричиняє реальне формування того, що на мові сучасної політології прийнято називати громадянським суспільством.

Саме підтримка цієї повсякденної практичної діяльності, що проводиться активними людьми, дасть нам можливість на конкретних прикладах здійснювати безпосереднє сполучення багатовікової церковної традиції з найбільш актуальною проблематикою — освітньою, суспільно-політичною, соціально-економічною. Більш того, така конкретна і дієва підтримка ініціатив знизу допоможе нам відновити серйозно пошкоджену у випробуваннях ХХ століття загальнонаціональну солідарність, допоможе розвинути справжнє соціальне партнерство, про яке говорять і світські керівники. Але люди ще погано розуміють, що таке соціальне партнерство. Не можна говорити про соціальне партнерство у загальних або політичних категоріях.

Соціальне партнерство — це моральне діяння. Ніхто не проявить солідарності з іншою людиною, якщо серце не відгукується. А якщо взяти до уваги безліч конфліктів, які існують у суспільстві — економічних, політичних, культурних, в тому числі — міжрелігійних і міжнаціональних конфліктів? Про яку солідарність може йти мова, якщо серце не відгукується?

Першочергове завдання нашого Комітету, як мені здається, — це пошук подібних людей і подібних ініціатив, а також знаходження форм їх адміністративної, організаційної, інформаційної та фінансової підтримки. Щоб бути спроможними реалізувати ці завдання, щоб пред'явити всьому сучасному світові яскраве й зрозуміле церковне свідчення, ми повинні виробити в самому церковному середовищі високі стандарти освіти, культури, професіоналізму й діяльного служіння ближнім. Зразки такого підходу ми також повинні всіляко підтримувати.

Особливо хочу сказати, що роботу з народними ініціативами, що почалася п'ять років тому в Нижньому Новгороді і в Москві, а зараз здійснюється в багатьох регіонах, ми повинні поширити на всю Росію і на країни Руського світу.

<…> 

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше вітання настоятельці Богородице-Різдвяного монастиря м. Москви ігумені Вікторині (Перміновій) із 30-річчям чернечого постригу

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Болгарської Православної Церкви з річницею інтронізації

Патріарше привітання єпископу Єлецькому Максиму з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила міністру оборони Росії С.К. Шойгу з Днем захисника Вітчизни

Вітання Святішого Патріарха Кирила мерові Москви С.С. Собяніну з Днем захисника Вітчизни

Вітання Святішого Патріарха Кирила голові Уряду Росії М.В. Мішустіну з Днем захисника Вітчизни

Вітання Святішого Патріарха Кирила Президентові Росії В.В. Путіну з Днем захисника Вітчизни

Вітання Святішого Патріарха Кирила губернаторові Брянської області О.В. Богомазу з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила начальнику Головного управління Генерального штабу Збройних Сил Росії І.О. Костюкову з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила главі Республіки Північна Осетія — Аланія В.З. Бітарову з 60-річчям від дня народження