Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Доповідь Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на Єпархіальних зборах м. Москви (22 грудня 2010 р.)

Доповідь Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на Єпархіальних зборах м. Москви (22 грудня 2010 р.)
Версія для друку
22 грудня 2010 р. 17:20
22 грудня 2010 р. в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя відбулися щорічні Єпархіальні збори духовенства Московської єпархії. З основною доповіддю на зборах виступив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, всечесні отці, брати й сестри!

Сердечно вітаю вас, присутніх нині на чергових Єпархіальних зборах града Москви. <…>

 

Огляд діяльності Патріарха як єпископа м. Москви

У Статуті Руської Православної Церкви чітко прописані функції Патріарха Московського і всієї Русі. Спробую співвіднести деякі пункти Статуту з моєю діяльністю за минулий рік.

Як Голова Священного Синоду я скликав чотири засідання цього соборного органу управління Церкви: 5 березня і 31 травня в Санкт-Петербурзі — в історичній будівлі Святішого Урядового Синоду, 26 липня — в Успенській Києво-Печерській лаврі, 6 жовтня — в Москві. 26 грудня в м. Москві відбудеться п'яте в цьому році засідання Священного Синоду.

Мною були проведені також дві Архієрейські наради. На першій із них (2 лютого) були присутні 155 архієреїв, на другій (16 липня), присвяченій підсумкам реалізації етапу експерименту з викладання предмету «Основи православної культури», були присутні архієреї тих регіонів, де проходила апробація комплексного навчального курсу «Основи релігійних культур і світської етики».

З метою координації діяльності Синодальних установ проведено три зустрічі з керівниками Синодальних установ, на яких обговорювалися проблеми реформування центрального апарату Руської Православної Церкви. Один із пунктів Статуту говорить, що Патріарх «представляє Руську Православну Церкву у відносинах з вищими органами державної влади й управління». Протягом минулого року я неодноразово зустрічався з Президентом Російської Федерації Дмитром Анатолійовичем Медведєвим, Головою Уряду Російської Федерації Володимиром Володимировичем Путіним, з членами Уряду Росії, мерами м. Москви, повноважними представниками Президента у Федеральних округах, з главами іноземних держав і урядів. На зустрічах обговорювалися нагальні питання відносин Церкви й суспільства, Церкви й держави.

Мною були підписані 5 угод про соціальне партнерство і співробітництво Руської Православної Церкви з державними структурами.

Ще один пункт Статуту наказує Патріарху «звертатися з пастирськими посланнями до всієї Повноти Руської Православної Церкви». Крім традиційних Різдвяного та Пасхального послань я також направив єпископату, кліру і пастві м. Москви послання в неділю Хрестопоклонну (6 березня) і в свято Покрова Пресвятої Богородиці (14 жовтня).

Статут наділяє Патріарха правом відвідувати єпархії Руської Православної Церкви. У поточному році з офіційними візитами я відвідав 24 єпархії в Росії, Україні, Казахстані й Азербайджані. Традиційно протягом року я відвідував ставропігійні монастирі як у Москві, так і ті, що знаходяться за межами столиці: неодноразово бував у Троїце-Сергієвій лаврі, відвідав Оптину пустинь, Валаам, Соловки, Стефано-Махрищський монастир та інші обителі.

У деяких поїздках були організовані масштабні зустрічі з громадськістю міст (Алма-Ата, Єкатеринбург, Петрозаводськ, Одеса), з духовенством єпархій (Дніпропетровськ, Твер, Калінінград) і насельниками монастирів (Свято-Введенська Оптина пустинь, Спасо-Преображенський Валаамський монастир, Спасо-Преображенський Соловецький монастир, Свято-Успенський Псково-Печерський монастир). Під час цих зустрічей я мав можливість відповісти на численні запитання присутніх.

Протягом минулого року мною було звершено 195 богослужінь. У 2010 році я очолив 7 єпископських і звершив 30 ієрейських хіротоній, освятив 22 храми.

Зі звершених богослужінь у Москві і в ставропігійних монастирях хотів би виділити ті, що були пов'язані з пам'ятними подіями. 20 січня я здійснив чин освячення закладного каменя в основу соборного храму на честь святого благовірного великого князя Ігоря Чернігівського й Київського. Храм споруджується поблизу Патріаршої резиденції в підмосковному Передєлкіно.

22 травня мною здійснено освячення відтвореного Миколаївського собору Миколо-Угреського ставропігійного монастиря.

13 червня я звершив чин великого освячення храму Трійці Живоначальної при б. Шереметєвському Странноприїмному домі (нині НДІ швидкої допомоги ім. М. В. Скліфосовського) і освятив пам'ятний знак, встановлений на місці дерев'яної церкви на честь Трійці Живоначальної з приділами Архангела Михаїла і прп. Ксенії на території інституту.

5 липня було також здійснено чин великого освячення храму Спаса Нерукотворного Образа в селі Усово Московської області.

7 липня в свято Різдва Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна я звершив чин великого освячення храму Різдва Іоанна Предтечі на Пресні у зв'язку з фундаментальною реставрацією будівлі та інтер'єру храму, а 15 серпня — чин великого освячення храму в ім'я Живоначальної Трійці у Свято-Троїцькому Стефано-Махрищському ставропігійному жіночому монастирі.

7 листопада — звершено чин великого освячення храму на честь Казанської ікони Божої Матері в Богородице-Різдвяному ставропігійному жіночому монастирі м. Москви.

25 листопада — велике освячення відтвореного до 650-річчя Зачатівського монастиря головного його соборного храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

28 листопада відбулося освячення храму на честь Преображення Господнього в Зоряному містечку і відвідування центру підготовки космонавтів.

Протягом минулого року я очолив і брав участь у засіданнях 7 опікунських рад: благодійного фонду «Кронштадтський Морський собор в ім'я святителя Миколая Чудотворця», програми «Олександр Невський», Ради з видання «Православної енциклопедії», Опікунської ради Спасо-Преображенського Соловецького монастиря та Опікунської ради Спасо-Преображенського Валаамського ставропігійного чоловічого монастиря; взяв участь у засіданні Опікунської ради православного монастиря святого Георгія Побідоносця в Гетшендорфі (Німеччина); разом із Президентом РФ брав участь у засіданні Опікунської ради Національного благодійного фонду; очолив роботу комісії зі збереження духовної, культурної і природної спадщини Соловецького архіпелагу.

1 грудня очолив перше засідання Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви.

У минулому році була створена і розпочала свою роботу Патріарша рада з культури.

 

Статистика

Перш ніж перейти до основної частини доповіді, я хотів би навести деякі статистичні дані.

Загальна кількість храмів і каплиць у єпархії града Москви і Патріарших подвір'їв у Московській області — 837. Проте тільки в 271 храмі міста регулярно здійснюються богослужіння, що відносить Москву на останнє місце серед регіонів Російської Федерації за співвідношенням кількості храмів з чисельністю етнічно православних мешканців.

90 храмів і каплиць знаходяться у стадії будівництва. Не відновлено богослужбову діяльність у 39 храмах. Не передано —19 храмів.

Ця статистика вочевидь свідчить про необхідність продовження зусиль щодо якнайшвидшого будівництва нових храмів, особливо у «спальних» районах Москви.

Загалом під омофором Патріарха (включаючи ставропігії) несе своє служіння 1720 священнослужителів. Безпосередньо в межах Москви — 1150.

Серед них:

  • в архієрейському сані — 19,
  • у пресвітерському сані — 860,
  • у дияконському чині — 271.

У ставропігійних монастирях і подвір'ях: 397 священиків і 173 диякони.

Крім того:

  • у закордонних відрядженнях на сьогоднішній день знаходяться — 12 кліриків,
  • за штатом — 48,
  • під забороною — 32.

Підготовку кандидатів священства та інших церковних працівників для Москви здійснюють Московські Духовні академія та семінарія, Стрітенська, Перервинська ти Миколо-Угреська семінарії, а також Православний Свято-Тихонівський гуманітарний університет.

Станом на листопад 2010 року в Москві нараховується 226 недільних шкіл, в яких навчається 10 738 дітей та 5738 дорослих.

Клір м. Москви в минулому році поповнювався за рахунок випускників духовних шкіл, а також рукоположення у священний сан за рекомендаціями настоятелів. До кліру Москви прийнято 3 кліриків з інших єпархій, 1 перейшов до іншої єпархії.

Крім поповнення кліру, мали ми і втрати. За минулий рік 1 священик з кліру м. Москви заборонений у священнослужінні. 6 священнослужителів відійшли до Господа. <…>

 

Практичні питання пастирського служіння

Пастирське служіння — це благословення, труд і обов'язок нашого з вами життя, бо всі ми покликані Самим Богом здійснювати його. «Священство поставлено начебто в середині між єством Божеським і людським, щоб Одному служити, а в іншому викликати зміну на краще», — говорить преподобний Ісидор Пелусіот.

Ми переходимо до того розділу моєї доповіді, який слід розглядати як найважливіший. Він присвячений пастирському служінню та організації парафіяльного життя. Ця частина буде значною мірою складатися з тем, питань і пропозицій, почерпнутих мною з доповідей Преосвященних вікаріїв та благочинних.

 Богослужбова практика

Неодноразово на зборах московського духовенства говорилося про те, що храми Божі повинні бути відкриті для людей протягом усього дня і що в цих храмах мають бути присутні чергові священики. Проте до цього часу в деяких випадках ця постанова ігнорується настоятелями, які, мабуть, таким чином наполягають у цьому питанні на власній окремій думці, що розходиться із розпорядженням Священноначалія.

Наприклад, мені відомо про глибоку духовну незадоволеність людей, що приходять пом'янути своїх родичів на Преображенське кладовище. Храм тут протягом дня постійно на замку, і максимум, що є доступним для віруючих, — це перехреститися на його бані та на темні вікна через залізні грати огорожі.

На жаль, є храми, де за богослужінням замість красивого й сильного церковного розспіву щодня можна чути з ризиком для своїх вух невигадливу «качалочку» у виконанні ріденького негармонійного старечого хору. Якщо ці парафії не зроблять належних висновків, то наступного разу настоятелі цих храмів будуть названі поіменно на довершення їх докору.

На превеликий жаль кліриків та мирян, які мають уявлення про нашу традиційну церковну естетику, сьогодні не в кожному храмі знайдеш красу, злагодженість і благоліпність богослужіння.

Молоді священики, диякони й псаломщики часом чомусь сприймають як абсолютно не пов'язані з ними давні статутні вказівки вичитувати богослужбові послідування «со всяким вниманием, не борзяся, но со страхом Божиим, яко самому Богу беседующе невидимо», глаголити «косно», «не гугниво»...

Але бувають речі й гірші, особливо помітні, коли вичитується 17 Кафізма Псалтиря на Парастасі або вимовляються Уклінні молитви П'ятидесятниці. У ці моменти іноді створюється враження, що клірик, що читає ці богослужбові тексти «на слух народу», бачить їх чи не вперше, — або подовгу зависаючи над незнайомим церковнослов'янським словом, або нещадно перебріхуючи його. Це, певна річ, є свідоцтвом недостатньої загальної культури людини, але також і однією з ознак, що змушують узяти під сумнів його повну профпридатність. <…>

Ось ще одне із зауважень щодо богослужбової практики, яке надійшло з Успенського благочиння. «Деякі священики, базуючись на власному суворому ставленні до Святого Причастя, маленьких дітей, якщо вони не були на Літургії від початку і до кінця, не причащають». Це неприпустимо. До дітей, отроків, матерів з малолітніми дітьми, людей похилого віку треба ставитися з пастирською поблажливістю. <…>

Підтримую і таке судження: «Не відкидати бажаючих причаститися Святих Таїн на Великдень. Попередити про необхідність говіти раніше, Великим постом, а в ніч Святої Пасхи, отримавши загальний дозвіл, вкусити Тіла й Крові Христових». <…>

Хотів би зачитати коментар, що прийшов із Стрітенського благочиння: «В даний час бланки свідоцтв про Хрещення і про вінчання друкуються численними православними видавцями, і часто зміст розділів у цих бланках не збігається, але ж ідеться про церковний документ.

До того ж у свідоцтві про Хрещення часто відсутня дата святкування дня Ангела, а також і те нове ім'я, яке отримують у Хрещенні ті, кому при народженні було дано неправославне ім'я. І коли, після того як мине певний час, приходять причащати дитину, то трапляється, що не знають його святого імені, називаючи біля Чаші неправославне ім'я. Тому здається необхідним, щоб бланки свідоцтв про хрещення й вінчання були розроблені й уніфіковані за змістом, як це було колись з метричними книгами». Богослужбовій комісії необхідно розробити уніфікований стандарт бланка про Хрещення й про вінчання. <...>

 

Парафіяльне життя

Крім богослужбової діяльності дуже важлива правильна організація життя парафіяльної громади. Добре на цю тему висловився в.о. благочинного Всіхсвятського благочиння: «Храм, до якого віруюча людина регулярно ходить, люди, спільно з якими вона постійно молиться, батюшка, у якого вона завжди сповідається, — це важлива (якщо не найважливіша) частина її життя. З сім'ї починається рід людини, а з церковної парафії, по суті, починається народ. Спільнота людей, які разом моляться в храмі, — фундамент, який робить народ народом, це головна умова нашого єднання і злагоди.

На парафії є три категорії людей: люди, які там працюють, це кістяк храму, люди, які відвідують храм регулярно, але працюють «в миру», намагаючись у міру сил допомагати храму; і люди, які заходять до храму вперше або зрідка.

Важливо, щоб кожен парафіянин міг взяти посильну участь у житті храму, в тому числі своєю працею. Важливо, щоб він завжди знаходив у храмі допомогу й підтримку. Важливо, щоб він відчував себе членом малої громади і, отже, всієї Церкви Божої.

Важливо, щоб парафія приростала за рахунок тих людей, що одного разу прийшли й залишилися в храмі. «Старі» парафіяни повинні ставитися до нових з терпінням і любов'ю, прощати їм з братолюбства незнання церковних засад.

Важливо, щоб у храмі людина відчувала те, що вона не завжди може відчути за межами храму, — що вона серед близьких за духом людей, серед своїх, що її тут не образять, не принизять, не відштовхнуть».

Отже, слушно зазначено, що в храмі ми зустрічаємося з трьома категоріями людей.

Ті, хто працює в храмі, повинні відчувати себе такими, що затребувані парафією і реалізують повною мірою свої здібності. В їх числі повинні бути люди, здатні стати ініціаторами важливих парафіяльних справ. В.о. благочинного храмів Всіхсвятського округу пише, що важко знайти парафіяльних активістів: «...найважливіше — знайти й навчити лідерів, здатних стати бродильним ферментом у середовищі небайдужих парафіян. Проблема в тому, що досить важко знайти в церковному середовищі молоду активну людину, яка мала б талант вести за собою людей і яка до того ж мала б достатньо вільного часу, щоб нести цей послух у храмі».

Це справедливе зауваження, яке опосередковано вказує на особливу роль священика. У разі, якщо серед мирян важко знайти потенційних лідерів, сам священик повинен у першу чергу вести за собою парафіян, бути для них бродильним ферментом і дбайливо вирощувати з їхнього середовища помічників для своїх трудів. Як говорить святитель Іоанн Златоуст, «коли навчишся усього, що Господь заповідав, ти придбаєш багатьох наслідувачів». До того ж покликані й диякони, багато з яких планують стати священиками. Їм важливо вчитися цій навичці вести за собою людей до добрих справ.

Треба активніше залучати до парафіяльного життя православні сім'ї. Пропонуйте їм брати участь у справах парафії: зробити сайт, оформити стенд, провести майстер-клас, налагодити щось. Пам'ятайте, що ваше прохання про участь у житті храму теж є формою прояву уваги до людини. <…>

Що стосується випадкових відвідувачів, то їх також можна намагатися залучати до парафіяльного життя проханням якось допомогти громаді храму. Важливо бути до них чуйними, уважними, поблажливими. . <…>

Під час попередніх Єпархіальних зборів духовенство не раз попереджалося про те, що кожен клірик Москви повинен мати закінчену богословську освіту, щонайменше семінарську.

Священнослужителі, які не відчувають потреби в духовному рості і в отриманні закінченої духовної освіти, не будуть висуватися на отримання ієрархічних нагород, для них закривається можливість отримати посаду настоятеля. Більш того, вони попереджаються, що в разі подальшого ухилення від отримання освіти будуть переводитися на посади псаломщиків. <…>

На жаль, як і раніше, незважаючи на висловлене мною раніше побажання про більшу доступність священика, люди продовжують стикатися з відсутністю швидкого і надійного зв'язку з парафіями. До багатьох храмів, як і раніше, вкрай складно додзвонитися — біля міського телефону ніхто не чергує. Не всі храми мають факс або електронну пошту. А деякі священнослужителі вперто не бажають повідомляти номери своїх мобільних телефонів, мабуть, щоб не бути зненацька захопленими терміновим повідомленням від свого священноначалія.

Згоден із пропозицією виконуючого обов'язки благочинного храмів Данилівського благочиння: «...зробити наголос на електронних засобах зв'язку. Бажаним є створення єдиної комп'ютерної системи для всіх парафій Москви». Міському управлінню Московської Патріархії, спільно з адміністративним секретаріатом і з Синодальним інформаційним відділом (як таким, що відповідає за офіційний сайт patriarchia.ru) вивчити можливість створення загальної бази даних внутрішнього користування, доступної в мережі кожному настоятелеві. <…>

(Скорочено. Повний текст див. на рос. версії порталу)

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші документи

Річний план проведення православних виставок на території м. Москви та виставкових заходів, організованих синодальними установами, у 2023 році

Циркулярное письмо всем епархиальным Преосвященным Русской Православной Церкви

Циркулярное письмо о сборе средств на помощь беженцам и пострадавшим мирным жителям

Циркулярний лист митрополита Воскресенського Діонісія про проведення збору допомоги для постраждалих мирних жителів та біженців

Циркулярное письмо митрополита Воскресенского Дионисия о сборе средств на помощь беженцам и пострадавшим мирным жителям

Циркулярное письмо митрополита Воскресенского Дионисия о молитве о восстановлении мира

Рекомендації єпархіям Руської Православної Церкви щодо надання допомоги біженцям із Донбасу

Висновки Комісії з вивчення результатів дослідження останків, виявлених у 1991 та 2007 роках поблизу м. Єкатеринбурга

Методичні рекомендації Міністерства охорони здоров'я Росії щодо встановлення порядку відвідування священнослужителями пацієнтів