Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на другому засіданні Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви

Виступ Святішого Патріарха Кирила на другому засіданні Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви
Версія для друку
1 березня 2011 р. 15:23

1 березня 2011 року в Храмі Христа Спасителя під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося друге засідання Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви.

Я хотів би привітати всіх учасників другого засідання Координаційного комітету з підтримки соціальних, освітніх, інформаційних, культурних та інших ініціатив під егідою Руської Православної Церкви. Перший раз ми збиралися тут три місяці тому, щоб заснувати сам цей Координаційний комітет. За минулий період пройшов перший етап конкурсу «Православна ініціатива». Цей конкурс покликаний надавати адресну підтримку проектам, що подаються парафіями, монастирями, єпархіальними структурами, світськими установами освіти, культури, соціального піклування, засобами масової інформації. І сьогодні нам належить обговорити перші підсумки і прийняти рішення про наші подальші дії.

Я надаю великого значення цій ініціативі. Зізнаюся, що мені навіть довелося перекроїти свій графік з тим, щоб саме 1 березня ми могли б підбити підсумки першого етапу конкурсу. Хочу відзначити особливу важливість підтримки в масштабах всієї Церкви ініціатив і проектів, які сьогодні виникають на низовому рівні церковного життя. Саме така діяльність є відображенням живих процесів, які відбуваються в Церкві і здібності нашої православної спільноти будувати, організовувати життя навколо себе. Очевидно, що централізоване управління має поєднуватися з ініціативами церковного народу на рівні парафії, благочиння, єпархії. Як ви знаєте, це є основним напрямком усіх змін, які ми сьогодні здійснюємо в церковному житті, — при збереженні ієрархічної вертикалі влади, канонічного устрою Церкви ми всіляко намагаємося розбудити ініціативу знизу з тим, щоб ці два потоки, з'єднуючись, забезпечували високу віддачу усієї тієї справи, яка здійснюється Церквою. Таким чином, Координаційний комітет удобрює грунт для розвитку того, що називають громадянським суспільством. А справжнє громадянське суспільство не може існувати без прагнення самих людей зробити життя навколо себе краще, зробити особистий внесок у зміну навколишньої соціальної обстановки.

Люди не розуміють, чому так стрімко зростають тарифи на житло, не розуміють, чому за рік вони збільшуються у 2-3 рази — без надання відповідних послуг. І не знають, як на це реагувати. Вони всі чекають, що хтось, якийсь добрий, розумний начальник, втрутиться у цей процес і допоможе. Ніякий найрозумніший начальник у масштабах країни не зможе впоратися з цим завданням, якщо сам народ не включиться в цей процес через реорганізацію інститутів громадянського суспільства, здатних захистити інтереси людей.

Підтримуючи православні ініціативи, ми вирішуємо завдання розвитку в суспільстві громадянської свідомості, соціальної відповідальності, справжньої солідарності. Звичайно, для нас, людей Церкви, насамперед важливим є те, що ці ініціативи є спробою побудови сучасного життя на засадах євангельських цінностей. Дуже важливо, щоб солідарність нашого народу базувалася на високих моральних принципах, що проповідуються в тому числі й Церквою.

Сьогодні ми ознайомимося з докладною статистикою щодо першого етапу, але навіть із найбільш загальних цифр видно, що конкурс — в заявленому нами три місяці тому новому, загальноцерковному масштабі — відбувся. Ми можемо впевнено говорити про затребуваність такої громадської ініціативи, як цільова допомога проектам, що йде знизу. Цифри говорять самі за себе. Цього разу на конкурс надійшло 786 заявок із 64 регіонів Російської Федерації та 21 регіону ближнього зарубіжжя. Ця цифра більш ніж у 2,5 рази перевищує дані минулого року, коли конкурс проходив більш локально. За підсумками роботи Експертної ради до фінансування було рекомендовано 232 заявки — утричі більше, ніж рік тому.

Надання конкурсу «Православна ініціатива» загальноцерковного масштабу відбилося і на розширенні географічних меж — у ньому взяла участь помітно більша кількість регіонів. Ми ще поговоримо сьогодні про те, які регіони стали лідерами, а хто поки в аутсайдерах. Такій аналітиці я надаю першочергового значення. Тільки проаналізувавши і зрозумівши сьогоднішню картину, ми зможемо ефективно розвиватися далі.

Зараз лише відзначу активну участь у нашому конкурсі віруючих Руської Православної Церкви, як з Російської Федерації, так і з України, Білорусі, Казахстану і Молдови. Це дуже важлива тенденція — залучення до участі в конкурсі країн Руського світу, всієї повноти Руської Православної Церкви.

Триразове зростання числа учасників конкурсу та проектів-переможців свідчить про те, що грантові механізми підтримки православних проектів в освітній, культурній, соціальній, інформаційній галузі мають всі підстави для вдалого розвитку. Ми робимо лише перші кроки в цьому напрямку, але вже бачимо, що принципи конкурсного відбору проектів ефективні для церковного середовища. Спочатку у керівництва Координаційного комітету не було повної впевненості, що грантові механізми допомоги, поширені в некомерційному секторі, будуть затребувані в масштабах Церкви. Але вже зараз, повторюю, ми приходимо до висновку, що цей інструментарій працює, і Церква буде його використовувати.

Серйозна експертиза допомагає вибрати найкращі проекти. Адже сьогодні дуже багато людей приходить до можливих спонсорів, звертається до великих компаній із проханням профінансувати якісь їхні ідеї. Конкурс, ретельний експертний відбір заявок стає тим ситом, яке дозволяє виявити проекти перспективні, кваліфіковано підготовлені, що мають шанси на подальше самостійне життя. Подібний експертний аналіз дозволяє нам у підсумку говорити, що кожен карбованець, перерахований переможцям конкурсу, буде направлено на гідну справу.

Важливо й те, що гранти стимулюють благодійників. Це можливість допомогти Церкві не лише в галузі храмобудівництва, а й у сфері підтримки гуманітарної активності. Сподіваюся, що популяризація грантової допомоги у церковній сфері «переконає багатьох віруючих підприємців у необхідності допомоги православним ініціативам».

Церква зі свого боку сприятиме тим, хто простягає руку допомоги таким ініціативам, робить їх відомими всьому суспільству, тому що сама інформація про добру справу має велике духовно-педагогічне значення. Адже найважливіше завдання конкурсу — якраз масштабна співпраця між православною громадськістю, підприємницьким середовищем та державними структурами». І така співпраця можлива саме через адресну підтримку громадянських ініціатив.

Солідарність у суспільстві ми зможемо зміцнити саме через такі інструменти соціального партнерства. Сильні не можуть не усвідомлювати допомогу більш слабким як свій особистий обов'язок. Гадаю, всі ми можемо засвідчити високу актуальність цієї тези для сучасного суспільства. Церква завжди наголошувала на важливості такого ставлення людей один до одного. І зараз ми взяли участь у створенні інструментарію для втілення цієї тези в життя.

Звичайно, такий грантовий підхід накладає велику відповідальність на конкурсантів, на тих, хто подає заявки і подаватиме їх у майбутніх конкурсах. По-перше, це хороша школа проектної роботи — люди навчаються структурувати свої проекти, планувати майбутню діяльність, уважно оцінювати наявні ресурси і можливі ризики. По-друге, це відповідальне ставлення до виділених коштів. Нагадаю, що один із принципів конкурсу — співфінансування. Комітет виділяє на всі проекти загальну суму в 50 мільйонів рублів — але кожен заявник обов'язково робить свій внесок у розмірі не менше 25% від бюджету проекту. Насправді вкладають і більше. У підсумку в цьому році ми маємо загальну цифру майже в 100 мільйонів рублів. Тобто під кожним проектом уже є база, і людям надається можливість її розширити за рахунок конкурсних коштів.

Ви пам'ятаєте, що на першому засіданні ми визначили тематичні напрямки конкурсу. Це взаємодія Церкви та світських установ освіти, культури, охорони здоров'я, соціального піклування, світських і церковних ЗМІ. Кількість отриманих заявок підтвердила актуальність обраної нами проблематики. Керівники кожного напрямку сьогодні дадуть детальний звіт щодо того, як пройшов перший етап конкурсу. Ми разом поміркуємо, в якому ключі розвивати ці напрямки в майбутньому, чи треба щось скоригувати, доповнити, можливо, певним чином підсилити нашу роботу, тому що розміри цієї діяльності стають дедалі масштабнішими.

Перспективних ідей зазвичай народжується чимало, але лише деякі мають шанс на виживання. Будь-який талановитий задум чи проект на певному етапі дуже потребує додаткової підпори — для того щоб вийти на новий рівень розвитку. І конкурс «Православна ініціатива» може стати такою підпорою для багатьох активних творчих православних людей, щиро бажаючих попрацювати на ниві церковній — не просто на рівні виношування грандіозних задумів, а й через конкретні діяння. Дуже важливо, що наша ініціатива вводить у живе зіткнення представників Церкви та представників громадських організацій, державних установ для вирішення спільних завдань.

Адже донині в нашому суспільстві в цілому досить слабо розвинена ініціативність, відкритість до створення інноваційних проектів всупереч неминучим труднощам на старті. Людей по-справжньому активних, які вірять в успіх і в свої сили, поки ще дуже мало. А між тим творча підприємливість — одна з наших національних рис, просто необхідно її розбудити в наших співгромадянах.

«Вважаю, що Координаційний комітет стане ефективним механізмом для цього. За своєчасної початкової підтримки і грамотного керування, інвестування в ці проекти незабаром приведе до помітних результатів — православна спільнота активно, кваліфіковано й помітно відстоюватиме свої цінності, захищатиме свої права, а отже — і це головне — реально допомагатиме багатьом людям і робитиме наше життя більш справедливим, милосердним, моральним.

Дякую представникам засобів масової інформації за увагу до роботи Координаційного комітету.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії