Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Донецька

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Донецька
Версія для друку
7 травня 2011 р. 19:33

7 травня 2011 року, у суботу 2-ї седмиці після Великодня, Предстоятель Руської Церкви очолив служіння Божественної літургії у Спасо-Преображенському соборі м. Донецька. Після закінчення богослужіння Святіший Патріарх Кирил звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваше Блаженство, Блаженніший владико митрополите Володимире! Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Іларіоне! Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогі отці, брати й сестри!

Христос Воскрес!

Дякую Вам, дорогий Блаженніший владико, за слова, які Ви щойно сказали. Дійсно, молитва нас об'єднує, і віра у Воскреслого, як фундамент, підтримує наше життя.

Ось і сьогоднішнє євангельське читання допомагає нам багато чого зрозуміти: чому одна людина досягає Христа, а інша — ні, чому одна знаходить віру, а інша не знаходить. Здавалося б, таке просте оповідання: Господь п'ятьма хлібами нагодував п'ять тисяч. І сьогоднішнє євангельське читання, з 6-го розділу Євангелія від Іоанна, починається саме з того, що сталося після насичення людей. Люди кинулися до Христа, щоб проголосити Його царем, і Він від них пішов на гору, як пише євангеліст Іоанн (див. Ін. 6:11-15). Він не захотів стати царем і не захотів, щоб люди йшли до Нього лише для того, щоб Він, знайшовши владу, допоміг їм, ніби віддячив їм за цю владу.

Господь залишається на горі, і народ втрачає Його з виду. Учні спрямовуються до Спасителя, знаючи, що він живе постійно в місті Капернаумі. Вони пливуть на човні, як розповідає апостол і євангеліст Іоанн Богослов, 25 чи 30 стадій — це п'ять чи шість кілометрів — на веслах, на вутлому човнику, вночі. І раптом починається сильний вітер. П'ять-шість кілометрів навіть в хорошу погоду на поганому човні пропливти важко, а вночі, коли вітер, коли темно... Але вони веслують щодуху, щоб приплисти до Капернаума. І що ж відбувається? Господь до них приходить по водах, і тієї ж миті човен чудесним чином пристає до берега (див. Ін. 6:16-21).

А що ж люди? А люди також спрямовуються до Капернаума, щоб зустрітися з Тим, Хто пішов від них, не побажавши бути царем. Вони бачили, що човен був тільки один, і вже точно знали, що під час відплиття в ньому були тільки апостоли — Христа в човні не було. І люди шукають, де ж Той, Хто нагодував п'ятьма хлібами п'ять тисяч, як, нарешті, теж на човні припливають з Тіверіади і раптом бачать, що Господь там, і говорять: «Як же Ти тут опинився, адже Тебе не було у човні зі своїми учнями?» Здавалося б, Господь мав радіти, що люди до Нього прийшли. Але це були ті ж самі люди, які хотіли проголосити Його царем, і тому він говорить їм суворі слова: «Ви шукали мене не тому, що дива побачили, а тому, що хлібом наситилися (див. Ін. 6:22-26)».

Це оповідання з Євангелія від Іоанна допомагає нам зрозуміти, в якому випадку ми знаходимо Господа. Апостолам і шукати було не потрібно: вони просто йшли назустріч Йому крізь бурю, крізь вітер, ризикуючи, можливо, життям, тому що човен міг перекинутися, — і Він Сам до них прийшов. Вони не хотіли чудес, вони не хотіли хліба, вони не хотіли, щоб Він став царем, — вони просто хотіли бути з Ним, і Він Сам до них прийшов.

Якщо ми бажаємо мати допомогу й підтримку в чудесах, що розточуються Богом, — з тим, щоб здобути владу, силу, гроші, могутність, то не треба даремно час витрачати. Ні влада, ні сила, ні могутність Богом у відповідь на це прагнення не посилаються, тому що ні влада, ні гроші, ні могутність не спасають людину. Вони не є цінностями в очах Божих, і на Страшному Суді Він не запитає, скільки у тебе було на рахунку грошей, яку ти посаду обіймав, на яких машинах їздив, в яких будинках жив. Він запитає: чи нагодував ти голодного? чи напоїв спраглого? чи прийняв мандрівника? чи відвідав того, хто у в'язниці чи в лікарні? Тобто: чи здійснив ти милість в ім'я Боже?

Не зустрінуться з Господом ті, хто бажав би привернути Його чудодійну силу, щоб нагодувати себе, якнайкраще нагодувати, і не тільки нагодувати, але й щоб мати дедалі більше матеріальних цінностей. Господь не відповість на жодну молитву, в якій ми просимо Його зробити нас багатшими, — не витрачайте на це час; так само як Господь не відповість на жодну молитву, в якій ми б Його просили: «зроби мене архієпископом чи митрополитом, зроби мене генералом, губернатором чи президентом». Господь глухий на ці молитви. Але Він відкритий до того, щоб бути з тими, хто щиро йде до Нього. А щоб іти до Нього, потрібно бачити мету людського життя, потрібно вміти відрізняти добро від зла, справжні цінності від мішури сучасного життя.

Це зовсім не означає, що всі люди мають бути бідними, зовсім не означає, що люди не повинні прагнути до того, щоб розвивати свій потенціал і, зокрема, підніматися службовими сходами. Все це закладено Богом в людську природу — людина повинна розвиватися, але от просити Бога «дай мені, нагодуй, дай більше влади, грошей, одягу» неможливо, тому що Бог цієї молитви не чує.

Господь з'явився учням у важкий момент, адже вони пішли шукати Його, свого Вчителя, попливли до Його міста, туди, де Він жив; і Він приходить до них по воді до човна. Який прекрасний образ! Ось і ми з вами як Церква, адже це теж човен — човен, що його розгойдує бурхливе життєве море, човен, що його хочуть перевернути вороги, човен, що його хочуть пустити на дно внутрішні вороги, ті, хто перебуває в ньому самому. Але ми припливемо: незважаючи на бурю, незважаючи на зради, незважаючи на розділення, незважаючи на скорботи, ми пливемо назустріч Господу. І сьогодні це відчув кожен, хто щиро молився у храмі, хто причащався святих Христових Таїн, — ми корабель Божий і в цьому кораблі знаходимо спасіння.

Моє слово до вас, дорогі православні жителі Донбасу: зберігайте віру православну, прямуйте до Бога, щоб Він дав вам спасіння у житті вічному, а в цьому тимчасовому житті — мир, благополуччя, радість у серці. Зберігайте єдність Церкви як найбільший дар, нікому не давайте зруйнувати той човен, той корабель, на якому ми пливемо назустріч Христу. І як важливо, щоб на цьому кораблі була сильна команда — архіпастирі, пастирі, ті, хто все своє життя присвячує служінню Церкві Божій.

І я хотів би особливо висловити подяку Його Блаженству, який у непростих умовах буття Церкви на Україні зі смиренням, у простоті серця, з великою мудрістю, з любов'ю до своєї пастви, до єпископату та духовенства несе це служіння. Дай Вам Боже, Ваше Блаженство, довгі роки радувати нас твердістю своєї віри, прихильністю до канонічного устрою Церкви і мудрістю в керуванні довіреним Вам стадом.

Я хотів би також висловити особливі слова подяки владиці митрополитові Іларіону. 3 травня владика святкував своє 60-річчя, але саме сьогодні ми святкуємо цей день за участю всієї церковної повноти. Я звичайно не їжджу на дні народження і круглі дати, за рідкісним винятком, але визнав за необхідне приїхати сюди, щоб помолитися разом із Блаженнішим митрополитом Володимиром, з архіпастирями і віддати належне владиці Іларіону за його труди з творення Церкви Христової тут, на Донецькій землі. Можна сказати, владико, що під Вашим архіпастирським керівництвом процвіла «язичницька неплодяща церква».

Напевно, народ Донбасу відзначений, насамперед, працею. Велика частина людей працює на небезпечних виробництвах, нерідко ризикуючи життям, але якою важливою є ця праця! Вона важка до нескінченності, вона пов'язана з великими психологічними й фізичними навантаженнями, але люди працюють, тим самим створюючи економічну могутність України. Донбас є найпотужнішим економічним регіоном України, який підтримував і підтримує країну в непростих економічних умовах. Труд — це доброчесність, і абсолютно невипадково, що тут виникла третя лавра на українській землі — Святогорська лавра, тому що там, де труд, де терпіння, де мужність, там і духовні подвиги. Із вдячністю можу сказати, що зусиллями владики митрополита Іларіона, ктиторів, жертводавців, народу Божого Святогорська лавра красою своєю сяє сьогодні на весь світ. Ті нечисленні храми, які були тут за радянських часів, в умовах відсутності єпархії, сьогодні багаторазово примножилися; але найголовніше, зростає кількість православних людей, і це радує.

Я закликаю всіх вас, мої дорогі, дбати про виховання дітей та молоді, про те, щоб для всього народу Церква була рідним домом. Тоді всього можна досягти і все можна перемогти, поєднуючи силу людську з силою Божою.

Вас же, владико, на подяку за Ваші труди я вважаю можливим удостоїти високого церковного ордену. Зважаючи на ревні архіпастирські труди і у зв'язку з 60-річчям від дня народження та 20-річчям архієрейської хіротонії, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон нагороджується орденом Руської Православної Церкви преподобного Сергія Радонезького I ступеня. Аксіос! Я хотів би піднести Вам цей набір — хрест і дві святі панагії, на згадку про сьогоднішнє богослужіння і на знак моєї любові та вдячності Вам, Ваше Високопреосвященство.

А для храму цього святого, побудованого з такою ретельністю, прикрашеного настільки благоліпно, я хотів би піднести цей дивний образ Софії, Премудрості Божої.

<…>

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы на встрече с участниками Всемирного фестиваля молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на Всемирном фестивале молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше служіння у Троїцькому храмі підмосковного Реутова. Хіротонія архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Єрмогену (Корчукову), єпископу Туранському, вікарію Кизилської єпархії [Патріарх : Привітання та звернення]

Нікольський жіночий монастир у Калузької області організував серію майстер-класів для біженок. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 26 березня 2024 року) [Стаття]

Суд ухвалив передати державі Успенський собор Української Православної Церкви в Каневі

У Брянці Сєверодонецької єпархії роздали гуманітарну допомогу. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (за 23-25 березня 2024 року) [Стаття]

Служба «Милосердя-на-Дону» надала допомогу дітям з інвалідністю в Харцизьку. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 22 березня 2024 року) [Стаття]

Голова ВЗЦЗ зустрівся з виконавчим директором фонду «Руський світ»

Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію в Патріаршому Успенському соборі і очолив хіротонію архімандрита Митрофана (Єврокатова) на єпископа Нефтекамського

Вітання Святішого Патріарха Кирила директору Федеральної служби охорони Росії Д.В. Кочнєву з 60-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

У день пам'яті священномученика Миколая Морковіна глава Тверської митрополії звершив Літургію в кашинській в'язниці, де розстріляли святого

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії