Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в неділю святих жон-мироносиць після Божественної літургії на майдані Свободи м. Харкова

Слово Святішого Патріарха Кирила в неділю святих жон-мироносиць після Божественної літургії на майдані Свободи м. Харкова
Версія для друку
8 травня 2011 р. 17:43

8 травня 2011 року, в неділю 3-ю після Великодня, святих жон-мироносиць, Святіший Патріарх Кирил у співслужінні сонму ієрархів і духовенства України й Росії очолив служіння Божественної літургії на майдані Свободи м. Харкова. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до Блаженнішого митрополита Володимира, митрополита Никодима і до всіх віруючих із Первосвятительським словом.

Ваше Блаженство, Блаженніший владико митрополите Київський і всієї України Володимире! Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Харківський і Богодухівський Никодиме! Високопреосвященні владики, дорогі отці, браття й сестри!

Христос Воскрес!

З великою радістю я вступив на Харківську землю — як вже сказав Блаженніший, вперше у своєму житті, хоча багато разів думав і навіть мріяв про те, щоб поклонитися харківським святиням та увійти під покров Благовіщенського собору. І Господь привів мене сюди в день, коли ми святкуємо 90-річчя найстарішого діючого ієрарха Руської Православної Церкви Високопреосвященного митрополита Никодима.

Я хотів би сердечно подякувати Вам, Ваше Блаженство, за ті добрі слова, які Ви сказали. А над усе за Ваш подвиг стояння перед Богом за землю Українську, за мужність, з якою Ви простягаєте свій омофор над Українським Православ'ям, на жаль, ще розділеним, але по суті своїй таким, що перебуває під Вашим омофором, тому що і ті, хто в омані, і ті, хто поза спілкуванням, — всі вони є чадами Української Православної Церкви, і віримо, що Господь із часом з'єднає розділене і збере роз'єднане, щоб з усією силою проявилося духовне життя українського народу і щоб на цю силу могли спиратися і суспільство, й держава, в тому числі у вирішенні багатьох проблем, які сьогодні перед ними стоять.

Дякую Вам сердечно, Ваше Високопреосвященство, владико Никодиме, за довгий і важкий шлях, який Ви пройшли в повній вірності Христу і Його Церкві. Ви почали своє служіння у важкі роки, коли безбожництво було офіційною ідеологією країни. Але навіть тоді Ви вміли і представляти гідно Церкву нашу за кордоном, насамперед на Святій землі, і улаштовувати церковне життя в найважчі роки хрущовських гонінь в місті Костромі, відстоюючи чудотворний Феодорівський образ Божої Матері, зберігаючи по змозі храми від закриття, підтримуючи свою паству. А потім Ви понесли своє служіння на далекому латиноамериканському континенті, збираючи православних людей, творячи єпархію нашої Церкви, і донині з вдячністю згадують Вас православні Аргентини за Ваш внесок у їхнє духовне життя. Ну а потім служіння в Харкові, найважчі роки у Львові і знову в Харкові. Ми бачимо, як Вашими трудами було збережено й примножено паству, як Вашими трудами було споруджено нові й відновлено порушені Божі храми.

Можливо, найважчим і одночасно найсильнішим моментом у Вашому житті був 1992 рік, коли Ви як найстарший ієрарх Української Православної Церкви взяли на себе відповідальність за припинення розколу, за скликання Харківського Собору, що обрав Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України.

Ви, владико Никодиме, за життя свого вписали своє ім'я в історію Руської Православної Церкви, в історію православної України і, не побоюся сказати, в історію Вселенського Православ'я. Багато в чому Ви уподібнилися до свого небесного покровителя — таємного учня Господа Никодима. Пам'ять праведного Никодима, разом з Іосифом і разом із жонами-мироносицями, ми святкуємо сьогодні, у другу неділю після Великодня.

Який чудовий образ жон-мироносиць! Вони були з Господом і Спасителем в Галілеї; вони супроводжували Його щоразу, коли Він ішов на Великдень до Єрусалиму, наражаючись на величезні небезпеки; вони служили Йому любов'ю своєю, трудом своїм, і коли в найстрашніший момент земного життя Спасителя, в момент Його страждань, навіть найближчі учні покинули Господа, то мироносиці не злякалися. Спонукувані вірою й любов'ю, вони подолали всякий страх і разом із Пречистою Матір'ю Спасителя стояли біля Хреста, і ніякою силою відірвати їх від цього Хреста було неможливо. І невипадково, що саме їм першим, а не апостолам, явився Воскреслий, невипадково, що саме їм Ангел у гробі виголосив вість про Воскресіння, і вони пішли і сказали апостолам. Вони були першими свідками Воскресіння, і ми знаємо, що, як і апостоли, жони-мироносиці свідчили про Христа Воскреслого навіть до кінця землі, здійснюючи апостольське служіння, служіння проповіді, свідчення про те, що Бог воскресив Сина Свого з мертвих і що через смерть і Воскресіння Господь Ісус Христос визволив світ від влади гріха.

Дивовижним чином цей подвиг жон-мироносиць продовжувався в Церкві, з'являючись особливо зримо тоді, коли наступали гоніння. Усі ми знаємо імена святої великомучениці Єкатерини, святої великомучениці Варвари, святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Ці мучениці з сонмом інших мучениць були свідками про Христа Воскреслого, не боячись навіть смерті та страшних мук. Кров'ю своєю вони засвідчили своє спадкоємство з жонами-мироносицями, не злякавшись ні страшних мук, ні утисків, ні гонінь, ні самої смерті. І те ж саме сталося і в нашій країні. Коли пастирів та архіпастирів у великій кількості було ізольовано від суспільства, а багатьох з них віддано на мученицьку смерть — хто залишився в народі і свідчив про Христа Воскреслого? Наші бабусі, наші матері, яких не могла зупинити ніяка могутність атеїстичної держави. Вони не боялися втратити роботу, вони не боялися втратити свої пенсії, вони не боялися втратити чергу на квартиру. Вони хрестили своїх дітей, вони хрестили багатьох з тих, хто тут стоїть, і часто високопоставлені люди, не маючи сміливості й відваги хрестити своїх дітей, усе ж таки з радістю дивилися на подвиг старших поколінь — в особі своїх матерів і бабусь, які й хрестили наш народ.

Їх подвиг збережеться на століття в нашій пам'яті, тому що подвигом цим було донесено спадкоємність у збереженні віри православної до нинішніх вільних часів, коли кожен без перешкод може й дитину хрестити, і виховувати її у вірі. Але й зараз добре відомо, що саме наші бабусі й матері допомагають молодому поколінню, принаймні, тим представникам молоді, хто готовий їх чути, не впасти в безодню гріха, не збитися з життєвого шляху. Саме вони, виховуючи своїх дітей і онуків, говорять такі прості слова: «це погано», «так не роби — це гріх». Можливо, вони не завжди можуть пояснити ці слова, але вони не від своєї мудрості черпають, а від великої мудрості, яка зберігається в народному переданні, у церковному переданні, що зберігає для нас цінності християнського світогляду від часів апостолів і навіть до наших днів.

А тому сьогоднішній день — це справді день жінок-християнок, і я вклоняюся всім — і бабусям, і матерям, і сестрам, хто від початку, з найважчих для Церкви нашої часів і аж до цього дня зберігає і зміцнює віру православну. І мені залишається разом з виразом моєї вдячності закликати вас до того, щоб ви ніколи не сходили з цього шляху, виховували в православній вірі і дітей, і онуків, і прагнули захистити суспільство наше — тими засобами й силами, які є у вас, — від всякого ураження гріхом, таким небезпечним для життя людини.

Ми святкуємо також пам'ять святих праведних Іосифа і Никодима, таємних учнів, які страху заради іудейського не мали сили примкнути до апостолів, побоюючись за життя своє, за становище своє. Але що ж трапилося в той самий момент, коли апостоли розбіглися? Хто пішов до Пілата просити тіло Ісуса? Праведний Іосиф. Хто хоронив Спасителя? Іосиф із Никодимом, і вже не таємно, а відкрито ототожнюючи себе зі Страждальцем, Який приніс спокутну Жертву. У момент приниження Спасителя, коли приховано було Його Божественну силу, вони проявили силу віри, і за це Церква згадує їх молитовно в день святих жон-мироносиць. Так само і в минулі важкі часи були таємні учні, у тому числі й серед можновладців, які не могли часом прямо й відкрито підтримувати Церкву, але які часто робили те, що могли, щоб підтримати віру у своєму народі. Ми сьогодні згадуємо і жон-мироносиць, і таємних учнів і складаємо їм велику подяку.

Я хотів би ще раз подякувати всім вам, мої дорогі, за вашу віру, за зберігання єдності Церкви, покликати на вас благословення Боже, щоб Господь зберігав всю нашу Церкву, всю Русь Святу, зберігав Україну, зберігав у єдності Святе Православ'я, що корінням своїм іде в Стародавню Русь, щоб і ми зберігали вірність Господу і Його Церкві. І віримо, що Господь тоді прихилить милість до всіх нас, дарує Свою благодать, а через благодать — і процвітання народу Свого.

На згадку про сьогоднішні урочистості я хотів би піднести Вам, Ваше Високопреосвященство, цей хрест і дві панагії Богородичного кольору. Нехай Цариця Небесна зміцнює Вас на Вашому життєвому шляху і простягає над Вами покров Свого державного заступництва, так само як і над всім благочестивим народом, який оточує Вас у Вашій священній Харківській митрополії.

А всім учасникам сьогоднішньої молитви я хотів би передати це зображення Воскреслого Спасителя зі своїм Патріаршим благословенням.

Нехай Господь береже всіх вас — Високопреосвященних і Преосвященних владик, духовенство й віруючий народ, і нехай сила Воскреслого Спасителя примножує ваші людські сили, допомагаючи долати труднощі життєвого шляху на славу Божу.

Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес! Воістину Воскрес Христос. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Патриаршее поздравление митрополиту Симону (Гете) с 30-летием архиерейской хиротонии [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше привітання єпископу Черняхівському Миколаю з 60-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше вітання архієпископу Тираспольському Саві з 65-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше вітання настоятельці Введенського Толзького монастиря ігумені Варварі (Третяк) із 35-річчям ігуменського служіння [Патріарх : Привітання та звернення]

Патриаршая проповедь в Неделю 17-ю по Пятидесятнице после Литургии в храме равноапостольного князя Владимира в Анапе [Патріарх : Проповіді]

Патріарший візит до Новоросійської єпархії. Велике освячення храму рівноапостольного князя Володимира в Анапі

У свято Собору святих Кубанської митрополії Святіший Патріарх Кирил освятив храм рівноапостольного князя Володимира в Анапі

Святіший Патріарх Кирил освятив храм рівноапостольного князя Володимира в Анапі

Более 49 000 обращений беженцев поступило в церковный штаб в Белгороде с марта 2022 года. Информационная сводка о помощи беженцам (за 30 сентября — 2 октября 2023 года) [Стаття]

48 000 обращений приняли в церковном штабе помощи беженцам в Москве с марта 2022 года. Информационная сводка о помощи беженцам (от 29 сентября 2023 года) [Стаття]

265 людей із зони конфлікту доставили на лікування до Лікарні Святителя Алексія з березня 2022 року. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 28 вересня 2023 року) [Стаття]

Прихильники «ПЦУ» силоміць захопили храм Української Православної Церкви в Адамівці

Інші статті

Патриаршее поздравление митрополиту Симону (Гете) с 30-летием архиерейской хиротонии

Патриаршее поздравление по случаю актового дня Общецерковной аспирантуры и докторантуры

Патріарше привітання єпископу Черняхівському Миколаю з 60-річчям від дня народження

Патріарше вітання з нагоди 200-річчя заснування Борисоглібського Аносіна ставропігійного монастиря

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Феодосію, єпископу Ноябрьському, вікарію Салехардської єпархії

Патріарше вітання архієпископу Тираспольському Саві з 65-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила В.Д. Зорькіну з перепризначенням на посаду голови Конституційного Суду РФ

Вітання Святішого Патріарха Кирила Л.І. Пасічнику з обранням на посаду голови Луганської Народної Республіки

Вітання Святішого Патріарха Кирила О.В. Балицькому з обранням на посаду губернатора Запорізької області

Вітання Святішого Патріарха Кирила Д.В. Пушиліну з обранням на посаду голови Донецької Народної Республіки