Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Предстоятеля Руської Церкви на церемонії вручення Патріаршої літературної премії імені свв. Кирила й Мефодія

Слово Предстоятеля Руської Церкви на церемонії вручення Патріаршої літературної премії імені свв. Кирила й Мефодія
Версія для друку
26 травня 2011 р. 20:49

26 травня 2011 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив урочисту церемонію обрання та нагородження лауреата Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила й Мефодія.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Усі високі шановні збори!

Сьогодні ми зібралися для того, щоб стати учасниками й свідками важливої події в церковному та суспільному житті: члени Палати попечителів Патріаршої літературної премії повинні прямо тут, при нас, обрати того письменника, який і стане першим лауреатом. Але перш ніж почнеться ця урочиста церемонія, мені хотілося б сказати кілька слів про те, чому Руська Православна Церква виступила з ініціативою заснування цієї премії.

Будь-яка премія в галузі мистецтва покликана задати в суспільній свідомості певну систему координат, в рамках якої оцінюється той чи інший художній твір. За основний критерій під час вибору номінантів на цю нагороду було прийнято їх письменницький внесок у затвердження духовних і моральних цінностей у житті людини. В сучасних умовах, коли світова цивілізація переживає глибоку духовну кризу, викликану розмиванням меж між добром і злом і, як наслідок, руйнуванням традиційних моральних орієнтирів, особливо важливо свідчити світові про неминущі моральні цінності. Це свідчення необхідно нести в буквальному розумінні словом і ділом, твердо відстоюючи свої світоглядні принципи і показуючи особистий приклад у вчинках. «Слова вчать — приклади притягують», як говорить народна мудрість.

Переконливе і влучне слово спонукає людину до дій. Саме тому настільки високою є міра відповідальності за духовний і моральний стан наших сучасників тих, хто зробив словесну творчість справою свого життя. Заснована Патріарша літературна премія покликана заохочувати починання письменників, які прагнуть у своїх творах доносити до свідомості людей важливість дотримання високих моральних ідеалів.

Однією з відмінних особливостей російської класичної літератури є її орієнтованість здебільшого на осмислення вічних проблем. Письменники ставили перед аудиторією різні суспільно-моральні питання, ставили так, як зараз мало хто вміє ставити — не моралізуючи, не даючи готових відповідей, які претендували б на істину в останній інстанції, але закликаючи читача замислитися і разом з автором вирішувати пропоновані життєві головоломки. Висловлюючись словами покійного академіка Д.С. Лихачова, російська класична література — це діалог із народом, звернення до совісті читача.

Цим величезним творчим потенціалом наша словесність зобов'язана насамперед — і потрібно ясно і прямо про це сказати — православній віри, православній традиції, що стала каменем підвалин російської культури, її міцним духовним стрижнем. Православ'я стало потужним імпульсом для культурного розвитку нашого народу на століття, багато в чому визначивши його свідомість та систему цінностей. У радянську епоху в умовах практично повної заборони на приєднання до церковної традиції саме через російську класичну літературу, що акумулювала в собі християнські цінності, народ мав можливість пізнавати свої історичні духовні корені. Сьогодні для багатьох із нас стало очевидним: унікальна російська цивілізація вже у ХХ столітті могла припинити своє існування, якби вона не мала створених національним генієм скарбів літератури, та й взагалі культури, попередніх епох.

Сучасна література зросла, без сумніву, на основі класичної російської літератури. Важливо тільки, за порадою вже згаданого академіка Лихачова, засвоюючи все краще, що нам залишила словесність золотого століття російської культури, не пропустити, не забути, не спростити. У цих традиціях — все найцінніше.

Російська словесність сьогодні намагається самоорганізовуватися різними способами. Так, в якості центрів літературних шкіл і напрямків виступають певні видавництва, як правило, невеликі і не дуже багаті. Однак сьогодні таким видавництвам дуже складно, практично неможливо конкурувати з величезними фабриками книг, де, на жаль, у більшості випадків до художніх творів підходять виключно як до товару. І в цій ситуації особливого значення набувають літературні премії, які є свого роду фокусами тяжіння, що об'єднують навколо себе письменницькі спільноти.

Мені дуже б хотілося, щоб заснована нещодавно Патріарша премія стала одним із авторитетних центрів організації сучасного літературного процесу, щоб вона стала насамперед фактором моральної підтримки для тих письменників, які усвідомлюють своє духовне спадкоємство відносно традицій класичної російської літератури. Святий апостол Павел писав: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного: проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мізків, і судить думки та наміри серця»(Євр. 4:12). Але ж не тільки слово Боже, але і слово людське може здійснити переворот у свідомості. Література — джерело, від якого людина живиться духовно та інтелектуально. Пам'ятатимемо про те, що саме книга, книжкова культура багато в чому формує духовний і моральний стан суспільства.

Російські поети й письменники завжди усвідомлювали своє служіння як пророче. «Поет в Росії більше ніж поет» — цей поетичний рядок став крилатою фразою. Російська література й надалі повинна зігрівати той пророчий дар, яким із надлишком володіли її кращі представники.

Вірю, що у XXI столітті відбудеться, нарешті, повернення нашої літератури до справжніх духовно-моральних основ російської культури, що бере початок в апостольських трудах Кирила й Мефодія. Ми сподіваємося і молимося, щоб було так. Але це повернення стане можливим тільки в тому разі, якщо суспільство усвідомить, що і Церква, й література покликані робити одну спільну справу — свідчити світові про вічне, підносити розум і душу людини, долучати до мудрості й досвіду попередніх поколінь. Очевидно, ступінь причетності до цієї справи і повинен стати основним критерієм під час обрання лауреата Літературної премії.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла Блаженнейшему Патриарху Иерусалимскому Феофилу по случаю дня тезоименитства

Патриаршее поздравление епископу Сочинскому Герману с 55-летием со дня рождения

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла народному артисту РСФСР В.Г. Захарченко с 85-летием со дня рождения

Патріарше вітання настоятельці Борисоглібського Аносиного ставропігійного монастиря ігумені Марії (Солодовниковій) з 10-річчям зведення у сан ігумені

Патріарше вітання настоятельці Пюхтицького монастиря ігумені Філареті (Калачовій) з днем народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 125-річчя Державного Руського музею

Звернення Святішого Патріарха Кирила у зв'язку із ситуацією навколо Києво-Печерської лаври

Патріарше привітання митрополиту Казанському Кирилу з 25-річчям архієрейської хіротонії

Послання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополиту Варшавському Саві

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам конгресу Міжнародного руху русофілів