Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в день Святого Духа в Успенському соборі Московського Кремля

Слово Святішого Патріарха Кирила в день Святого Духа в Успенському соборі Московського Кремля
Версія для друку
13 червня 2011 р. 15:15

13 червня 2011 року, у день Святого Духа, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил  звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх на богослужінні з Первосвятительським словом.

Усіх вас, дорогі владики, отці, брати й сестри, сердечно вітаю з великим святом — днем Святого Духа!

На другий день після П'ятидесятниці ми особливим чином прославляємо Духа Святого, і це дає Церкві можливість задуматися про те, що є Дух Святий і в чому проявляється Його дія відносно кожної людини, усієї Церкви, усього всесвіту, усього космосу.

Бога не бачив ніхто і ніколи — так саме слово Боже говорить про Бога (Ін. 1, 18). Але ми маємо велику кількість одкровень — і в Старому, і в Новому Заповіті — про те, що саме Бог створив світ. Людина, будучи обмеженою у своїх розумових здібностях, використовуючи для оцінки навколишнього її світу ті мірила, що обумовлені її власним життєвим досвідом, не може ні оцінити, ні зрозуміти повною мірою велич Божу. А тому люди, розмірковуючи про Бога, представляють Його в якомусь людському образі — в образі старця, в образі царя... Це людське розуміння Бога, і воно Богу не є огидним, адже Бог Сам визначив межі наших людських можливостей у тому, що стосується пізнання Його буття.

Але якщо ми дивимося на велич світу, на безмежне зоряне небо, на дивовижну красу й незбагненну розумом складність буття, то ми побічно розуміємо велич Божу й усвідомлюємо, що Бог — абсолютний Розум і абсолютна Сила — має відношення до всього, що відбувається в цьому світі, до кожної людини, до людських спільнот, до всього творіння.

Бог є Єдиний по суті, і немає в Ньому ніякого розділення. Але Богу було угодно явити Себе відносно світу й людини таким чином, щоб бути зрозумілим людям, — а тому Він і явив Себе в образі Сина Людського. І Богу було також угодно, щоб Його всемогутність і повнота Його буття відображалися на кожній людині, на кожній мікроскопічній порошинці цього створеного світу силою Його енергії, Його благодаті.

Ми віримо в те, що Бог, будучи Єдиним по суті, є Бог, що в Трійці прославляється — Отець, Син і Дух Святий. Через Сина Божого і Сина Людського явлено було невимовну любов Бога до роду людського, бо Сам Бог в особі Сина Свого спас світ через Свої страждання, смерть і Воскресіння. Богу було угодно, щоб на кожну порошинку, на кожну мікроскопічну частинку світу цього виливалася Його енергія Творця, без якої не може бути буття цього світу. І цей дотик Бога до всього космосу, до всього створеного світу здійснюється Його Духом — Духом Святим.

Дух діє, підтримуючи буття цього світу. Навіть найвидатніші вчені, використовуючи найскладніші прилади, не можуть сьогодні відповісти на більшість питань, які існують щодо Всесвіту, — є тільки знаки запитання. Нікому ще не дано зрозуміти, чому світ існує, чому він живе й розвивається. Але Божественне одкровення свідчить про те, що Бог Своєю енергією, Своєю силою, Своєю благодаттю, Духом Своїм Святим підтримує буття цього світу. Так було з перших хвилин творіння, коли Дух Божий носився над водами (Бут. 1, 2), — це образ присутності Божественної енергії в матерії, що зароджувалася, у фізичному світі, що зароджувався.

Дія Божественної благодаті щодо всього світу, всього творіння, всього космосу і кожної людини можна порівняти з сонячним світлом або дощем. Дійсно, сонячне світло падає на кожного, але одна людина може сховатися від нього, розкривши парасольку чи увійшовши в тінь, а інша відкриває сонцю своє обличчя. Але незалежно від того, що робить людина, енергія сонця необхідна для людського життя.

Ось так і Дух Святий. Він впливає на весь створений світ, і без цього впливу не може бути життя. Під цей вплив Духа Святого потрапляє кожна людина — як каже Слово Боже, дощ виливається на праведних і на грішних (див. Мф. 5, 45). Але хтось ховається від дії Духа Святого, хтось тікає в тінь, хтось розкриває над собою парасольку — парасольку своїх пристрастей, своїх гріхів, створюючи непрохідну перешкоду для дії Божественної благодаті; а хтось взагалі йде в бункер, ховаючись від цих Божественних променів, не визнаючи навіть самого факту їх існування. І від кожної людини залежить, чи відкриває вона обличчя своє і своє серце і життя своє Божественній енергії, чи ховається і біжить від неї і навіть бореться з нею.

У день Святої П'ятидесятниці ця Божественна енергія, дією Духа Святого, особливим чином вилилася на святих апостолів. Вони перестали бути простими рибалками, що бояться влади, бентежними в страху перед гонителями, і стали мужніми свідками про Христа, що творили чудеса, воскресали мертвих, зціляли хворих, навчали весь всесвіт і перемогли його. Ця особлива благодать Духа Святого, для якої були відкриті розум і серце апостолів, увійшла в них, а через них — на всіх, хто отримував від них рукоположення або хрестився від них. Так послідовно, приймаючи цей особливий дар Божественної благодаті, Церква розширювалася і зростала духом. Саме в Церкві особливим чином живе Божественна благодать Духа Святого. У Таїнствах хрещення і миропомазання ми долучаємося цієї благодаті, і кожного разу, здійснюючи спасенне Таїнство Тіла й Крові Господніх, ми долучаємося Духа Святого, Який прощає наші гріхи, спопеляє нашу недосконалість, дає сили для зростання.

Дух Святий наповнює Церкву. Через Таїнства Він вводить віруючих у живе зіткнення з реальністю Воскреслого Спасителя, з усім тим, що Боголюдина зробила для роду людського. У Таїнствах ми згадуємо сили Святого Духа, все те, що Господь зробив для нас, і те, що Він зробить для нас у день Страшного Суду; і через цей спогад ми стаємо співучасниками Божественної таємниці спасіння.

Ніде у всесвіті нічого подібного не відбувається і відбутися не може. Ось чому Церква наповнюється особливою силою, тому сили пекла не переможуть її (див. Мф. 16, 18). Ось чому Церква — це спасенний ковчег, більш ніж ковчег Ноїв. Бо тоді спасалися одиниці, а через цей ковчег може спасатися рід людський; і все це відбувається силою Божественної благодаті, силою Духа Святого. Ось чому в церковному календарі виділяється особливий день, щоб ми могли подумати про все це, розділити одне з одним думки про таємниці спасіння, причаститися Святих Христових Таїн і прославити Бога, що Йому в Трійці поклоняємося, Отця, Сина й Духа Святого, що підтримує й оживотворяє життя роду людського і всього всесвіту, Духа, що спасає кожного з нас, готуючи до зустрічі з Воскреслим Спасителем в кінці історії і в день невечірнього Його Царства. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська