Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила до братії Валаамського монастиря в Спасо-Преображенському соборі обителі

Слово Святішого Патріарха Кирила до братії Валаамського монастиря в Спасо-Преображенському соборі обителі
Версія для друку
9 липня 2011 р. 13:00

9 липня 2011 року, у свято Тихвинської ікони Божої Матері, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, який прибув напередодні на Валаам, звершив славлення біля раки з мощами преподобних Сергія та Германа Валаамських у нижньому храмі Спасо-Преображенського собору Валаамського Спасо-Преображенського ставропігійного чоловічого монастиря. Потім Святіший Патріарх звернувся з Первосвятительським словом до намісника та братії монастиря.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Владико ігумене! Дорогі отці, браття й сестри!

Завжди з особливим почуттям вступаю на землю Валаамську, овіяну минулою славою подвижників благочестя. Землю, на якій відобразилася історична трагедія нашого народу і нашої країни. Землю, яка сьогодні молитвами преподобних Валаамських чудотворців, зусиллями братії і владики ігумена відроджується — відроджується не просто в минулій зовнішній славі, але як реальний духовний оплот життя нашого народу.

Ми відновлюємо зовнішню благоліпність для того, щоб підняти планку нашої внутрішньої духовної роботи. Дивлячись на велич і красу, створені руками наших предків, ми розуміємо, що таку велич і таку красу не можна було створити на порожньому місці, не маючи сили духу. Уся це велич зовнішня й краса є видимими ознаками, що відображали й відображають духовну силу наших благочестивих предків. І якщо ми взяли на себе обов'язок відродити зовнішню красу Валааму, то, дивлячись на цю красу, ми повинні пам'ятати постійно про те, що було рушійною силою її творення, пам'ятати про духовну силу Валааму.

З допомогою Божою, відновлювальні роботи мало-помалу, але наближаються до свого завершення. Звичайно, ще належить подолати великий і непростий шлях, щоб було відроджено не лише велич і красу споруд, але щоб весь Валаамський архіпелаг зажив тим благодатним життям, яке було створене нашими благочестивими предками. Проте зараз, можливо, як ніколи важливо свій погляд від зовнішньої краси перевести на внутрішній стан наших душ. Чернецтво в Церкві — це оплот, це внутрішня сила. Висловлюючись світською мовою, це певний передовий загін, який насамперед і має приймати на себе удари. А які удари? «Ми не маємо боротьби проти крові та тіла, але проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (див. Еф. 6, 12). Тут відбувається битва, тут визначається майбутнє роду людського і кожної людської душі. Саме в цій точці зіткнення добра зі злом, там, де диявол з Богом бореться, і має перебувати чернече воїнство, передовий загін Церкви, що приймає на себе ці удари і своєю молитвою, духовною силою оберігає всю Церкву.

Перед нами сьогодні стоять особливі завдання відродження чернечого життя — від зовнішньої краси до творення внутрішньої духовної сили. Кожен, хто несе послух, знає, що послушенство забирає сили, увагу. Іноді не вистачає часу для достатньої молитви, для читання святих отців і Святого Письма, для роздумів про своє власне життя. Завдання полягає в тому, щоб з'єднати вміло і правильно одне з іншим, щоб турбота про зовнішнє благочестя й красу, така необхідна сьогодні, як і вчора, супроводжувалася підвищеною увагою до свого духовного стану. Бо саме в глибині душі монахів і визріває та сила, яка здатна захистити Церкву й прийняти на себе удар світоправителів темряви віку цього .

Все те, про що я кажу, не повинно призводити до гордовитого погляду на самих себе і на своє служіння. Сила чернецтва — у смиренні, у виконанні Божих законів, заповідей блаженства. Сила чернецтва — у молитві. Сила чернецтва — у внутрішньому діянні. І я, звертаючись сьогодні насамперед до братії обителі, закликаю всіх вас не забувати про найголовніше — про той стратегічний напрямок життя, втративши який, людина втрачає всі орієнтири.

Досить поглянути на сучасне суспільство, щоб побачити, що справжні стратегічні цілі практично відсутні у свідомості людей, втягнутих у суєту повсякденного життя. Немає часу подумати про своє життя, про своє призначення, про сенс свого перебування на землі. Немає часу духовно оцінити все, що відбувається сьогодні із сучасною людиною, із самим собою, тому що всі сили йдуть на зовнішні зобов'язання — по роботі, перед сім'єю, на безліч інших зобов'язань, які людина виконує.

Монастир і має відрізнятися від миру тим, що у свідомості братів чи сестер, які взяли на себе священні обітниці, ніколи не повинен змінюватися стратегічний вимір життя. Він не повинен переломлюватися і руйнуватися в наших буденних щоденних турботах. Ми повинні бачити перспективу історичного розвитку роду людського. Ми повинні чуйно сприймати своїм серцем небезпеку. Молитися, щоб попередити гнів Божий. Молитися, щоб через молитву нашу Церква набувала сили, здатної напоумляти людей.

Те, що відбувається в тиші келій, — це, можливо, найголовніше. Але й на цьому шляху існують спокуси й зваби, тому що іноді роздуми можуть не підтверджуватися і не підтримуватися церковною традицією, церковним Переданням, святоотцівським розумінням життя. Адже іноді й у тиші келій виростали плевели гордині, марнославства, зарозумілості, коли людина, втягнута в роздуми про духовне життя, мало-помалу відривалася від Євангельського ідеалу і, здіймаючись нібито у вічність розумом своїм, насправді занурювалася в безодню, у погибель.

Невипадково, що багато єресіархів мали досвід ніби духовного життя, але спіткнулися, втратили самих себе і завдали Церкві шкоди. Ось чому інтенсивне внутрішнє духовне діяння має супроводжуватися постійним самоконтролем, спілкуванням з більш мудрими, духовно досвідченими людьми. Ось чому це внутрішнє діяння завжди має супроводжуватися послушенством, смиренністю, здатністю й готовністю поставити себе на служіння ближнім своїм, поставити себе на служіння Церкві. Якщо потрібно — упокорити свою гордість чи гордість свого розуму, змиритися перед Богом, розпластатися перед Ним, подібно до того як ми це робимо в момент священного постригу.

Все це я кажу вам сьогодні, браття, з єдиним наміром — ще і ще раз наголосити на значенні справжнього чернечого життя для життя Церкви й для життя миру. Валаамський монастир має все необхідне для того, щоб у його надрах розвивалося духовне, інтелектуальне життя, здатне запліднювати не тільки самих насельників, а й паломників, а через них — весь світ. Валаамський монастир має все необхідне для того, щоб саме тут виковувалася духовна сила ченців, здатних захиститися й духовно прийняти на себе удари ворогів. Нехай Господь допомагає вам у вашому чернечому діянні, у дотриманні обітниць, у молитві, у богодумстві, у зростанні духовному через смиренність і послушенство.

Я прошу вас також звершувати постійно молитви про Церкву нашу, про збереження її єдності. Про те, щоб кожен пастир сьогодні перейнявся почуттям відповідальності — не лише за себе, за свою сім'ю, за свою парафію, але за всю Церкву, за весь рід людський. Тільки так ми зможемо розкрити духовний потенціал і силу апостольського Передання, що живе в Церкві, перед обличчям тих проблем, що існують сьогодні в роді людському. Нехай Господь береже вас на шляхах вашого чернечого буття. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Члени колегії Синодального відділу у справах монастирів і чернецтва відвідали монастирі Воронезької єпархії

Комісія Синодального відділу у справах монастирів і чернецтва відвідала монастирі Тобольської митрополії

У свято Богоявлення Блаженніший митрополит Київський Онуфрій звершив Літургію в Києво-Печерській лаврі і освятив води Дніпра

Митрополит Мінський Павел очолив святкування дня пам'яті преподобного Серафима Саровського в Серафимо-Дівєєвському монастирі

Патріарше привітання з 30-річчям відродження Валаамського монастиря [Патріарх : Привітання та звернення]

Мультимедійна виставка «Валаам. Простір поза часом »відкривається в Москві

На Валаамі пройшов V Міжнародний фестиваль православного співу «Просвітитель»

Президенти Російської Федерації і Республіки Білорусь відвідали Валаамський і Коневський монастирі

Святіший Патріарх Кирил представив Єпархіальним зборам міста Москви огляд своєї діяльності в 2019 році

Святіший Патріарх Кирил: Ніколи не жалійте себе, коли мова йде про служіння Богу

Святіший Патріарх Кирил взяв участь в церемонії передачі навчального обладнання для потреб православної гімназії Калінінграда

Святіший Патріарх Кирил очолив збори духовенства Калінінградської митрополії

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Хрещення Господня після Літургії в Богоявленському кафедральному соборі в Москві

Патріарша проповідь на свято Собору Пресвятої Богородиці після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Слово Святішого Патріарха Кирила після великої вечірні на свято Різдва Христова

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Петра після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патриаршая проповедь в день памяти священномученика Илариона, архиепископа Верейского, в Сретенском монастыре

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю 27-ю по Пятидесятнице после Литургии в храме праведного воина Феодора Ушакова в Южном Бутове г. Москвы

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти святителя Николая Мирликийского в Никольском храме в Хамовниках г. Москвы

Патріарша проповідь у храмі благовірного князя Андрія Боголюбського на Волзькому м. Москви

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Неділю 25-ту після П'ятидесятниці після Літургії в кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда

Слово Святішого Патріарха Кирила в річницю інтронізації святителя Тихона, Патріарха Всеросійського, після молебню в Донському монастирі