Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила з балкона Патріарших покоїв Троїце-Сергієвої лаври в день пам'яті прп. Сергія Радонезького

Слово Святішого Патріарха Кирила з балкона Патріарших покоїв Троїце-Сергієвої лаври в день пам'яті прп. Сергія Радонезького
Версія для друку
18 липня 2011 р. 14:00

18 липня 2011 року, в день обрітення чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври та молебень на Соборній площі перед шанованою іконою Преподобного. Потім з балкона Патріарших покоїв Святіший Владика звернувся до учасників урочистостей із Первосвятительським словом.

Усіх вас, дорогі отці, брати й сестри, сердечно вітаю з великим для нас святом перенесення мощей святого преподобного і богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького.

Ми називаємо його ігуменом землі Руської, тому що в найважчі часи нашестя чужинців він, всім своїм серцем, життям, душею служачи Богові, об'єднував людей, бо розумів, що без об'єднання неможливі перемоги. Він розумів це настільки, що, благословляючи Дмитра Донського на битву Куликовську, дав йому двох ченців Пересвєта й Ослябю, щоб вони, тимчасово покинувши чернечі обітниці, взялися за меч, щоб захистити Вітчизну свою й віру свою. Ми знаємо, що обидва ченці загинули, але знаємо також, що на Куликовому полі було здобуто велику перемогу. Хоча ця перемога й не принесла повного звільнення країни, але вона символізувала звільнення духу людей, їх національну самосвідомість, що зросла, готовність і здатність разом працювати для Вітчизни своєї, на благо віри своєї, на спасіння душ своїх. І ми знаємо, що через сотню років остаточно впало татаро-монгольське іго, і народ наш віднайшов повну незалежність.

Біля початків цієї перемоги — святий преподобний отець наш Сергій Радонезький. Дивним чином чернець, який пішов у лісові хащі, непрохідний ліс, щоб там на самоті спасатися, врятував не тільки своїх учнів — врятував усю країну. І ми знаємо, чому це сталося, — тому що преподобний був близький до Бога, йому являлася Пресвята Богородиця, і він, звертаючись до Бога, отримував відповіді на свої молитви і на свої прохання.

От і сьогодні вся Русь Свята і Вітчизна наша Російська перебувають у скрутних обставинах, і на нашому шляху безліч перешкод. Дехто вважає, що ці перепони чисто матеріальні — мовляв, потрібно підправити економіку, поліпшити керованість, підвищити рівень життя людей, і все само собою вирішиться. Знаємо, що це не так. Знаємо, що можна розвинути економіку, підвищити керованість, дати людям великий достаток — і погубити і людей, і країну, тому що людина знаходить саму себе, знаходить сенс життя не стільки в задоволенні своїх матеріальних потреб, скільки у задоволенні потреб душі. І коли душа тужить, коли скорбота, коли внутрішній розлад, — тоді ніякі гроші не здатні врятувати людину.

Всім нам потрібно пам'ятати про це на шляху, який доведеться пройти, бо іншого шляху немає. І відродження Вітчизни, і зміцнення сімей, і зростання духовного й матеріального добробуту можливі тоді, коли людина в серці своєму має великі священні ідеали, заради яких вона здатна поділяти з іншими скорботу життя, здатна працювати для того, щоб покращувати спільне життя.

І зовсім невипадково ми чули сьогодні дивовижні слова апостола: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христовий» (Гал. 6, 2). Хто ж буде носити тягарі один одного, якщо немає в серці відповідного ідеалу? Тоді тягарі скидаються, тоді ніякого тягаря людина носити не хоче — вона хоче лише задовольняти свої потреби. І цьому прагненню немає межі, і образ людський перетворюється на образ тварини, що споживає стільки, скільки й тварина не споживає...

Ми можемо носити тягарі один одного, а отже, можемо підтримувати реальну єдність народу, країни, історичної Русі, Церкви нашої, наших сімей, трудових колективів саме тоді, коли станемо здатні поділяти труднощі з іншими людьми. А чи можливо це і чи потрібно це? Потрібно, бо тягарі іншого є тягарями Божими. А Господь у євангельському читанні, що ми його слухали сьогодні, говорить: «Ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий» (Мф. 11, 30). І тому Церква не закликає нікого носити тягарі непосильні, але тягарі спасенні — і для кожної людини, і для Церкви, і для народу нашого.

Будемо пам'ятати ці Божественні заповіти та приклад преподобного і богоносного отця нашого Сергія — у наших відносинах із близькими, з батьками, дітьми, братами, сестрами, з тими, з ким ми працюємо, з нашими, можливо, не завжди простими в спілкуванні сусідами. Будемо прагнути зберігати єдність народу нашого, берегти єдність Церкви, будучи завжди готовими відгукуватися на біль і страждання людське. І тоді легкий тягар Спасителя введе нас у спілкування з Ним, подібно до того, як увів цей тягар у спілкування з Богом і святого преподобного Сергія Радонезького, до якого ми сьогодні особливо притікаємо в молитвах, просячи його привернути милість Божу до народу нашого і до кожного, хто з вірою звертається до Бога. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Голова Фінансово-господарського управління провів виїзну нараду з питань збереження об'єктів культурної спадщини Псковської єпархії

У Тимірязівській академії проходить семінар з підвищення якості сільськогосподарських робіт у монастирях

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу [Патріарх : Привітання та звернення]

В Неділю сиропусну, день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського, Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Даниловому ставропігійному монастирі

Патріарше служіння в день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського в Даниловому ставропігійному монастирі

У Неділю сиропусну, день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського, Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Даниловому ставропігійному монастирі

Митрополит Каширський Феогност відправив Божественну літургію в Зачатівському ставропігійному монастирі в день пам'яті засновника обителі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя