Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з групою слухачів Вищих дипломатичних курсів Дипломатичної академії МЗС РФ

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з групою слухачів Вищих дипломатичних курсів Дипломатичної академії МЗС РФ
Версія для друку
10 листопада 2011 р. 22:37

10 листопада 2011 року в Храмі Христа Спасителя відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила зі слухачами Вищих дипломатичних курсів Дипломатичної академії Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

***

Вищі дипломатичні курси при Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ Росії зарекомендували себе як ефективний механізм підвищення кваліфікації дипломатів високого рангу, їх більш глибокого знайомства з різними сферами внутрішньополітичного та зовнішньополітичного життя Росії. Знаю, що перед вами вже виступили або незабаром виступлять багато авторитетних державних діячів та вчених.

Відрадно, що доброю традицією стали зустрічі слухачів Вищих дипломатичних курсів зі Священноначалієм Руської Православної Церкви. Сприймаю це як свідчення зміцнення взаємодії світської та церковної дипломатії, зростання уваги до позиції Московського Патріархату щодо актуальних питань сучасності. Зі свого боку хотів би сказати, що завжди з великим інтересом приймаю відповідальних співробітників російського зовнішньополітичного відомства. Для мене це чудова можливість не тільки розповісти про зовнішнє служіння нашої Церкви, але й дізнатися вашу думку про те, що відбувається на міжнародній арені.

Співробітництво Руської Церкви й МЗС Росії налічує не одне століття. Дієвим інструментом співпраці між Церквою та МЗС є спільна Робоча група. Протягом низки років, будучи головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, я був її співголовою.

Як вам відомо, у дореволюційній Росії наші закордонні парафії створювалися, як правило, при імператорських місіях. І донині в ряді країн світу існують храми, побудовані за допомогою дипломатів Російської імперії. Радію, що останніми роками ця традиція відроджується. Досить згадати про Успенський храм у Пекіні та Свято-Троїцький храм у Ла-Пасі (Болівія), що діють при російських дипломатичних представництвах. Відродження парафій при російських місіях — це не тільки можливість для віруючих дипломатичних працівників і співвітчизників брати участь у богослужіннях. Храми та православне свідчення відкривають перед закордонними спільнотами скарби російської цивілізації, її ідеї та велику історію. Підтримуючи парафії у своїй майбутній діяльності, ви продовжите гідні традиції російської державності.

Переконаний, що для вашої майбутньої роботи будуть корисними відомості про основні сфери служіння Руської Православної Церкви за межами її канонічних кордонів.

Міжправославні відносини

Пріоритетним напрямком зовнішньої церковної діяльності є розвиток відносин Московського Патріархату з братніми Помісними Православними Церквами. На сьогодні налічується п'ятнадцять Православних Церков, які здійснюють свою місію на всіх континентах, у більш ніж ста країнах світу.

Згідно з традицією, кожен новообраний Предстоятель Помісної Православної Церкви відвідує інші Православні Церкви. До теперішнього моменту я відвідав межі Константинопольського й Олександрійського Патріархатів. Найближчими днями вирушаю до Антіохійської Церкви. Пізніше плануються мої візити і до інших Помісних Православних Церков. Братське спілкування Глав Помісних Церков є важливим засобом підтримання єдності Вселенського Православ'я.

Особливу увагу православного світу сьогодні звернено на перспективу скликання Святого й Великого Собору Православної Церкви. Як відомо, Православна Церква діє на засадах соборності. Вища влада в галузі віровчення й канонічного суду належить Вселенським Соборам. З часу скликання останнього Вселенського Собору минуло вже понад тисячу років. Усвідомлення необхідності скликання Всеправославного Собору в наш час виникло в 20-х роках ХХ століття, але безпосередня підготовка порядку денного Собору і проектів соборних документів почалася в 1961 році.

Протягом останніх п'ятдесяти років підготовки Собору Православні Церкви досягли значного покращення рівня їх взаємодії. Зокрема, це стосується питань організації життя православної діаспори. У ХХ столітті мільйони православних віруючих з різних причин були змушені залишити країни свого історичного перебування; вони переїжджали до країн Європи, Північної та Південної Америки, Австралії, Азії і там засновували свої общини. Слідом за переміщенням своєї пастви по різних регіонах світу роз'їжджалися і православні священнослужителі.

Так формувалася православна діаспора в тих країнах, які раніше не входили до канонічної території тієї або іншої Помісної Церкви. Найчастіше траплялося, що в одному місті перебувало відразу кілька православних громад, окормлюваних своїми єпископами. Підготовча діяльність до скликання Святого й Великого Собору дозволила вже зараз сформувати в багатьох країнах світу єпископські збори з усіх православних єпископів, що представлені у тому чи іншому регіоні. Єпископські збори допомагають Православним Церквам діаспори виробляти узгоджену реакцію на спільні виклики і спільно вирішувати виникаючі проблеми.

Важливим клопотом Руської Церкви є зусилля зі зцілення церковних розколів, що виникають як на канонічній території Московського Патріархату, так і в інших частинах православного світу. Особлива увага приділяється питанням зміцнення церковної єдності на Україні. Священним Синодом Руської Церкви в липні минулого року було ухвалено «Звернення до православних християн України, які перебувають поза єдністю зі Святою Церквою». Мета цього звернення, як і багатьох інших закликів до розкольників повернутися в лоно Матері-Церкви, полягає в затвердженні єдності православних християн на всій канонічній території Московського Патріархату.

Ми спрямовуємо значні зусилля на підтримку єдності братніх народів, духовні традиції яких були сформовані ідеалами Святої Русі. Я намагаюся регулярно відвідувати різні єпархії України, Білорусі й Молдови, щоб спілкуватися й молитися з усією багатомільйонною паствою Московського Патріархату. Цивілізаційним фундаментом наших народів протягом багатьох століть була православна віра. Завдяки їй виник єдиний духовний і культурний простір, в якому Руська Церква здійснює пастирське служіння.

Нашу постійну увагу звернено на духовні потреби віруючих чад автономної Китайської Православної Церкви, яка протягом багатьох років переживає тиск, що розпочався в період «культурної революції». На сьогоднішній день в Китаї налічується близько 15 000 православних віруючих. Останнім часом інтенсифікувалися контакти Росії й Китаю в релігійній сфері, що дозволяє розраховувати на покращення становища православної пастви Китаю.

Важливою складовою міжнародної місії Руської Церкви є її миротворча діяльність. В якому б регіоні світу не траплявся конфлікт, зусилля Руської Церкви завжди будуть спрямовані на примирення ворогуючих сторін, ведення конструктивного діалогу і знаходження компромісних рішень. Особливу роль відіграють контакти Руської і Грузинської Церков, їх прагнення сприяти налагодженню нормальних відносин між братніми народами Росії та Грузії. Переконаний, що практика відвідування грузинським духовенством Росії і російськими священнослужителями Грузії сприятиме нормалізації відносин між двома країнами.

Міжхристиянські відносини

Велику увагу Руська Православна Церква приділяє міжхристиянській взаємодії.

Ми підтримуємо активний діалог і співпрацю з Римсько-Католицькою Церквою. Богословський діалог із католицькою стороною здійснюється в рамках нашої участі в роботі Змішаної комісії з богословського діалогу між Православною і Римсько-Католицькою Церквами, створеної в 1979 році. Зараз комісія обговорює найскладніше питання у сфері православно-католицьких відносин — роль Римського єпископа в спілкуванні Церков у першому тисячолітті. Як показали пленарні сесії комісії на Кіпрі в 2009 році та у Відні в 2010 році, обговорення питання про авторитет єпископа Риму буде непростим і тривалим.

З іншого боку, існує безліч питань, щодо яких православні й католики займають спільну позицію. Протягом останніх п'яти років можна спостерігати позитивну динаміку у розвитку двосторонніх відносин з питань, що мають суспільну значимість. Для багатьох стає очевидною необхідність об'єднати зусилля в протистоянні викликам сучасного суспільного життя: процесам ліберальної секуляризації, глобалізації, кризи сімейних цінностей, підриву норм традиційної моралі.

Спільний захист традиційних християнських цінностей дозволяє розвивати двосторонню співпрацю на майданчиках міжнародних організацій: ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЮНЕСКО, структур Євросоюзу. У зв'язку з рішенням Європейського суду з прав людини в листопаді 2009 року про неприпустимість присутності Розп'яття в італійських школах, що стало явним випадом проти християнської європейської традиції, Священноначаліє Руської Православної Церкви висловило свою солідарність із Римсько-Католицькою Церквою в Італії. Обидві Церкви ще раз заявили, що Європа має християнські корені, тому є абсолютно неприпустимим на догоду ліберальним або атеїстичним стандартам позбавляти Європу та її соціальні інститути символів європейської духовної ідентичності. Російська Федерація офіційно підтримала апеляцію, подану Італійською республікою до Великої палати Європейського суду з прав людини проти вищевказаного рішення.

Великий потенціал у справі об'єднання зусиль щодо суспільних питань мають православно-католицькі форуми, що створені за ініціативою Руської Церкви і збираються кожні два роки завдяки співпраці з Радою єпископських конференцій Європи.

Разом із тим продовжується робота з вирішення проблем, що існують у відносинах між Руською Православною і Римсько-Католицькою Церквами. Наприклад, у ході вже згаданих контактів із керівництвом Римсько-Католицької Церкви обговорювалося питання про непросту ситуацію на Україні, де внаслідок насильницьких дій греко-католиків на рубежі 1980-1990-х років православні віруючі були позбавлені своїх храмів і донині відчувають себе ущемленими в правах. Поки конфлікт залишається неврегульованим, але, в той же час, слід відзначити покращення відносин між православними й греко-католиками на Україні, що відбулося останнім часом.

Активно розвиваються відносини Руської Церкви з Вірменською Апостольською Церквою, з якою нас пов'язує багатовікова історія співіснування в межах єдиної держави, а також особлива увага до збереження традиційних християнських цінностей. Під час мого візиту до Вірменії в березні 2010 року була підписана спільна декларація про розвиток співробітництва на найближчі роки. Найближчим часом я маю намір знову відвідати Вірменію.

Руська Православна Церква підтримує взаємовідносини з різноманітними протестантськими церквами та об'єднаннями. На жаль, деякі протестантські церкви Європи й Америки на догоду новим віянням відмовляються від традиційних християнських цінностей: позитивно ставляться до абортів, благословляють одностатеві союзи, висвячують у священний сан відкритих гомосексуалістів. З церквами та спільнотами, що зневажають принципи християнської моральності й традиційної моралі, наша Церква змушена розривати відносини.

Слід зазначити, що у своїй турботі про збереження християнських цінностей ми не самотні. Ліберальні тенденції в протестантських громадах є викликом не тільки православним і католикам, а й тим протестантам, які прагнуть зберігати вірність євангельським моральним принципам.

Руська Православна Церква бере участь у роботі міжхристиянських організацій. Наша Церква є членом Всесвітньої ради церков з 1961 року. Представники Московського Патріархату всі ці роки беруть активну участь у заходах, що проходять під егідою ВРЦ. Наша діяльність у цій організації спрямована, насамперед, на розвиток міжцерковного співробітництва, стимулювання двосторонніх і багатосторонніх діалогів (зокрема міжрелігійного), а також на співпрацю християн у галузі соціального служіння.

Для просування співробітництва між християнами на пострадянському просторі в 1993 році за ініціативою Руської Православної Церкви було створено Християнський міжконфесійний консультативний комітет країн СНД та Балтії (ХМКК), в роботі якого беруть участь представники Римсько-Католицької, Вірменської Апостольської, Євангелічно-лютеранської церков, а також найбільших протестантських об'єднань. Основою успішної співпраці в рамках ХМКК є близькість позицій з актуальних питань суспільного життя.

Міжконфесійні зустрічі з метою обговорення суспільно значущих питань — війни й миру, глобалізації, боротьби з бідністю, екології та інших важливих проблем сьогоднішнього дня змушують секулярну спільноту прислухатися до голосу віруючих, вважати на норми християнської етики.

Взаємодія з далеким зарубіжжям

Важливе місце в зовнішній діяльності Московського Патріархату посідає розвиток взаємодії з державними та політичними структурами країн далекого зарубіжжя, а також міжнародними організаціями. Це зовсім не означає, що Руська Церква прагне виступати як політичний гравець на міжнародній арені. Беручи участь у діалозі зі світською владою іноземних держав, ми намагаємося донести до них думку про необхідність збереження традиційних моральних цінностей, етики громадських, сімейних, міжособистісних відносин. Відрадно, що багато держав та інших суб'єктів міжнародного права сприймають Московський Патріархат як гідного співрозмовника.

Я регулярно приймаю глав іноземних держав і урядів, міністрів, які прибувають до Росії з офіційними візитами. Склалася традиція зустрічей Предстоятеля Руської Церкви з новопризначеними послами зарубіжних країн. На цих зустрічах порушуються питання присутності Руської Православної Церкви в тій чи іншій країні, проблеми збереження моральних принципів у міжнародній сфері, культурне й гуманітарне співробітництво.

Важливим напрямком зовнішньої церковної роботи є поглиблення зв'язків із громадянським суспільством далекого зарубіжжя. На даний момент динамічно розвиваються контакти з громадськістю Німеччини та Італії. Реалізуються спільні проекти в рамках російсько-німецького форуму громадянських суспільств «Петербурзький діалог», російсько-італійського Форуму-діалогу по лінії громадянських суспільств. Московський Патріархат бере участь у форумі «Діалог Росія — Республіка Корея» і російсько-турецькому форумі громадськості.

Велику увагу Руська Церква приділяє розвитку відносин із співвітчизниками, що проживають за кордоном. Хотів би звернути увагу на те, що для Руської Церкви співвітчизники — це вихідці не лише з Росії, але й з України, Білорусі, Молдови та інших країн канонічної території Московського Патріархату. У цій галузі ми співпрацюємо з Міністерством закордонних справ Росії, Росспівробітництвом, Фондом «Руський світ», Фондом Андрія Первозванного та Центром національної слави, Московським Будинком співвітчизника та іншими організаціями.

Важливим елементом зовнішньої діяльності Церкви є взаємодія Московського Патріархату з міжнародними організаціями.

Ведеться робота з налагодження діалогу релігійної спільноти з міжнародними організаціями системи ООН, насамперед із ЮНЕСКО. Представництво інтересів Руської Православної Церкви в ООН здійснюється через Всесвітній руський народний собор — організацію, якій надано спеціальний консультативний статус при Економічній і соціальній раді ООН. Таку модель обрано з тієї причини, що безпосередньо наша Церква не може бути акредитована при ООН. Проте, через Всесвітній руський народний собор вдається взаємодіяти з установами цієї авторитетної міжнародної організації, і ми сподіваємося на продовження співпраці.

З метою розвитку роботи з ЮНЕСКО Руська Церква бере участь в ініціативах цієї організації в галузях, що представляють для нас особливий інтерес. Набуло актуальності співробітництво з організацією в галузі охорони об'єктів Світової спадщини, враховуючи нещодавно прийняте російським керівництвом рішення про передачу власності церковного призначення в управління Московського Патріархату. Деякі з таких об'єктів входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Розвиваючи діалог із Радою Європи, Руська Православна Церква діє через Представництво Московського Патріархату в Страсбурзі, яке функціонує з 2004 року. Головним змістом роботи з цією організацією є проблематика прав людини. Ми прагнемо представляти й захищати в міжнародному дискурсі головні ідеї «Основ вчення Руської Православної Церкви про гідність, свободу й права людини», ухвалених Архієрейським Собором Руської Православної Церкви в 2008 році.

Відносини з Європейським Союзом набули особливого значення в зовнішній діяльності Церкви після того, як низка держав, на території яких проживає паства Московського Патріархату, стали членами цієї організації. Представництво Руської Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях бере участь у діалозі з інституціями ЄС. Ефективним механізмом діалогу з ЄС стали щорічні зустрічі голови Єврокомісії з релігійними лідерами Європи, в яких регулярно беруть участь представники Руської Церкви. Московський Патріархат також бере активну участь у заходах Організації з безпеки і співробітництва в Європі, присвячених релігійній свободі.

Особливої актуальності для всіх сучасних християн набуває наростаюча християнофобія. Руська Православна Церква з великою занепокоєністю сприймає зростання проявів ненависті по відношенню до християн у світі. За відомостями низки незалежних джерел, християни стали найбільш гнаною релігійною групою у світі. Найбільш гострих форм дискримінація християнської меншини нехристиянською більшістю набула в регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Тривожні повідомлення про переслідування християн приходять із Пакистану, Іраку, Нігерії.

Положення християн у світі не залишається без уваги Священноначалія Руської Православної Церкви. У травні 2011 року Священний Синод виступив із заявою на цю тему у зв'язку з погромами й підпалами храмів Коптської Церкви в Єгипті.

Боротьба за поліпшення становища християн у світі є одним із пріоритетних завдань зовнішньої діяльності Руської Православної Церкви, в якій нашими природними партнерами є інші Православні Церкви, насамперед ті, що знаходяться на Близькому Сході.

Завершуючи свій виступ, хотів би відзначити, що зовнішня діяльність Руської Православної Церкви підпорядкована спільній меті свідчення про правду в міжнародних відносинах, щирій турботі про встановлення міцного й справедливого миру між народами, який ми покликані будувати спільно з усіма людьми доброї волі.

Хотів би побажати всім присутнім благословенних успіхів у несенні дипломатичного служіння.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Матеріали за темою

Видеообращение Святейшего Патриарха Кирилла к участникам VII Всемирного конгресса российских соотечественников, проживающих за рубежом [Патріарх : Привітання та звернення]

У Радість-Скорботному кафедральному соборі в Сан-Франциско звершено подячний молебень з нагоди 70-річчя прибуття до США російських біженців із острова Тубабао та з Китаю

Патріарший екзарх Західної Європи звершив літію на могилі протоієрея Михаїла Осоргіна

О.О. Кострюков: «Заслуги Зарубіжної Церкви гідно оцінять лише наші нащадки» [Iнтерв'ю]

Епископ Белогородский Сильвестр: «На наших духовных школах создание "ПЦУ" никак не отразилось» [Iнтерв'ю]

Привітання Святішого Патріарха Кирила митрополиту Филипопольському Нифону з нагоди обрання постійним членом Священного Синоду Антіохійської Православної Церкви [Патріарх : Привітання та звернення]

Настоятель подвір'я Руської Православної Церкви в Софії взяв участь в урочистостях з нагоди 20-річчя відродження Доростольської митрополії

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з загибеллю людей внаслідок обвалення частини житлового будинку в Батумі [Патріарх : Послання]

Поздравление Предстоятеля Русской Церкви Святейшему Католикосу Востока Василию Мар Фоме Матфею III по случаю интронизации [Патріарх : Привітання та звернення]

Відбулася зустріч Предстоятеля Руської Православної Церкви з Верховним Патріархом і Католикосом усіх вірмен

Патріарх-Католикос Гарегін II прибув до Москви на запрошення Святішого Патріарха Кирила

Митрополит Волоколамский Иларион: Открывать людям Христа — наша главнейшая миссионерская задача [Iнтерв'ю]

Члени міжрелігійної ради Росії зустрілися з високим представником Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй по «Альянсу цивілізацій»

У Синодальному відділі з церковної благодійності прокоментували резолюцію ООН щодо боротьби з безпритульністю

Представник Руської Православної Церкви взяв участь у заходах Дня пам'яті жертв Голокосту в Нью-Йорку

Відбулася зустріч митрополита Волоколамського Іларіона з головою 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Марією Фернандою Еспіносою

Указом Президента Росії співробітники ВЗЦЗ удостоєні високих державних нагород

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла С.А. Меликову с избранием на пост главы Республики Дагестан [Патріарх : Привітання та звернення]

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла А.А. Серышеву с назначением на пост полномочного представителя Президента РФ в Сибирском федеральном округе [Патріарх : Привітання та звернення]

Заява Святішого Патріарха Кирила за підсумками тристоронньої зустрічі духовних лідерів Азербайджану, Вірменії та Росії [Патріарх : Привітання та звернення]

Інші статті

Видеообращение Святейшего Патриарха Кирилла к участникам VII Всемирного конгресса российских соотечественников, проживающих за рубежом

Патриаршее приветствие участникам XIII Покровских общественных чтений

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла заслуженному артисту РФ В.Г. Бутусову с 60-летием со дня рождения

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла народному артисту РФ Н.В. Баскову с 45-летием со дня рождения

Поздравление Предстоятеля Русской Церкви Святейшему Католикосу Востока Василию Мар Фоме Матфею III по случаю интронизации

Слово Святейшего Патриарха Кирилла при вручении архиерейского жезла Преосвященному Герасиму, епископу Владикавказскому и Аланскому

Патриаршее поздравление архиепископу Конотопскому Роману с 50-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление по случаю актового дня Московской духовной академии