Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Предстоятель Руської Православної Церкви виступив перед викладачами та учнями Баламандского університету

Предстоятель Руської Православної Церкви виступив перед викладачами та учнями Баламандского університету
Версія для друку
16 листопада 2011 р. 10:43

15 листопада 2011 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, що завершує офіційний візит до Антіохійського Патріархату, відвідав Баламандський університет.

Предстоятеля Руської Православної Церкви привітав ректор навчального закладу Елі Салем. Під час бесіди, яка відбулася в кабінеті ректора, він розповів про історію та сучасне життя університету.

Потім відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з викладачами й студентами Баламандського університету. В актовому залі зібралося близько п'ятисот слухачів, серед яких також були заступник голови Національної асамблеї Ліванської Республіки Фарід Макарі, посол Росії в Лівані А.С. Засипкін, посол України в Лівані В.А. Коваль, ієрархи й клірики Антіохійської Православної Церкви, члени делегації Московського Патріархату.

У вступному слові ректор університету Елі Салем акцентував увагу присутніх на значенні Руської Церкви й руської православної культури, нагадав про тяжкі випробування, які пережила Церква під час гонінь на віру в XX столітті, розповів про особистість і служіння Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Він також відзначив величезний внесок, що його в XIX столітті зробила Росія в розвиток освітньої системи в Сирії та Лівані, на підтримку Православ'я на цій землі. І нині, зазначив ректор університету, Руська Православна Церква, народ Росії піклуються про становище Православ'я на Близькому Сході.

Потім прозвучав виступ Святішого Патріарха Кирила. Він представив присутнім свою книгу «Свобода й відповідальність», видану арабською мовою:

«Ваше Блаженство! Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!

Я дякую всім вам за цю можливість зустрітися з вами в Баламандському університеті, який відіграє цілком особливу роль в інтелектуальному житті Лівану, я б сказав, в інтелектуальному житті всього православного світу.

Баламандський університет розпочав свою історію як православна богословська школа. Ініціював створення цієї школи Блаженніший Патріарх Ігнатій, і мій перший візит до Баламанда був у 1991 році, незабаром після створення цього навчального закладу. Сьогодні, побачивши це місце, я зрозумів, який величезний розвиток відбувся протягом цих років. Постав багатопрофільний вищий навчальний заклад, покликаний готувати інтелектуальну еліту — тих людей, від діяльності яких багато в чому залежатиме доля Лівану і, напевно, не тільки цієї країни.

Зараз дуже багато країн ідуть шляхом жорсткої секуляризації свого життя і вважають, що тільки секулярний підхід до організації суспільства здатний зняти проблему міжрелігійних і міжнаціональних конфліктів. Цей підхід розвиває принципи світської нерелігійної етики. І ось ця світська позарелігійна етика стикається з величезними викликами, з величезними проблемами. Я в двох словах скажу, як я собі бачу кризу сучасної світської моралі, і в чому я бачу цю кризу.

При цьому я б хотів сказати, що Баламандський університет, де продовжує зберігатися живий зв'язок між богословською школою і світськими факультетами, являє собою добрий зразок того, як можна за правильних умов поєднати духовне релігійне і світське начала.

А тепер кілька слів про етику. Дозвольте розпочати з історії, яка для мене є дуже близькою. Ви добре знаєте, що в Радянському Союзі було поставлено мету побудувати безрелігійний світ, безрелігійне суспільство. Для того щоб здійснити цей грандіозний проект, була потрібна філософія, і її було створено — філософію марксизму-ленінізму. Над її створенням працювали цілі наукові інститути. Було побудовано дуже злагоджену філософську систему, яка пояснювала начебто все — від початку творіння й до есхатології. Усі сторони життя були пояснені переконливо, логічно, крім одного пункту — етики. Марксизм, будучи нерелігійною філософією, вважав, що такі поняття, як совість, моральні цінності, є відносними: ніякого Бога немає, ніякого Абсолютного начала для етики не існує, етичні концепції виникають під впливом навколишнього середовища. Центральна ідея цієї філософії полягала в наступному: буття, життя визначає свідомість. З цього робився висновок, що немає абсолютної моралі, є моралі окремі, і найправильнішою мораллю є мораль робітничого класу. Було сформульовано гасло: добре те, що добре для робітничого класу.

Але насправді мораль або одна, або її не існує взагалі — адже і в Німеччині в XX столітті теж говорили, що добре те, що добре для великої Німеччини. Якщо етика є відносною, то її не існує. І вся марксистська філософія зруйнувалася тільки тому, що не могла переконливо пояснити, що таке людська совість, чому ця совість однаково працює в будь-якому місці земної кулі, чому є загальне розуміння добра й зла в масштабах всієї людської цивілізації. Це неможливо було пояснити з точки зору еволюції, з точки зору природного походження моралі.

Чому я дозволив собі цей екскурс в минуле моєї країни? Тому що суспільство, яке створювалося на засадах відносної моралі, виявилося нежиттєздатним. Але що тепер відбувається у світі сьогодні? Повторюється те, що було в Радянському Союзі, тільки без усякого марксизму-ленінізму. Сучасне секулярне суспільство проголошує відносність моралі, посилаючись на свободу й права людини: немає абсолютного критерію розрізнення добра й зла, кожна людина сама в собі носить цей критерій, і те, що є добром для мене, може бути не добром для іншого. Звідси й відносність моралі.

І це вважається досягненням епохи, в якій ми живемо. Тієї самої епохи, яка у філософів отримала іменування постмодерн. Вибирай будь-яку модель поведінки, є тільки одна умова: твоя свобода не повинна обмежувати свободу іншої людини. Абсолютно байдуже, у що ти віриш, які твої ідеали, впадаєш ти в гріх у житті або ти борешся з гріхом, присутній у твоєму житті моральний розвиток або деградація. Це не цікавить нікого. Твоя свобода не повинна обмежувати свободу іншого. І ще присутня система суспільного договору, який виражається в законодавстві: не роби те, що заборонено законом. А як же добро й зло? А як же гріх? Немає гріха — є плюралізм поглядів, є свобода особистості. І поняття гріха йде геть із сучасного секулярного суспільства. Що тоді означає моральна досконалість особистості? Не ясно. До чого призводить таке розуміння свободи, відірване від об'єктивного критерію розрізнення добра й зла? Воно призводить до глибокої кризи людської особистості.

Сьогодні дуже багато говорять про економічну кризу, про кризу Єврозони, про екологічну кризу, про культурну кризу. А я питаю: що це за епоха криз? Можливо, йдеться тільки про одну кризу — про кризу людської особистості? До речі, слово "криза" перекладається з грецької як "суд". Можливо, сучасна криза — це Божий суд над людиною, яка втратила поняття гріха, здатність розрізняти добро від зла.

Традиційні релігії — і християнство, й іслам — зберігають заснований на Божественному Одкровенні критерій розрізнення добра й зла. І в цьому сенсі і християнство, християнські Церкви, і ісламське співтовариство мають сьогодні певне спільне завдання сказати сучасній людині, що без здатності відрізняти добро від зла людська особистість деградує, а разом із нею — суспільство, і ми не вийдемо з перманентної кризи. Зцілення від криз має в основі своїй оновлення моральної відповідальності людської особистості.

Ось чому, говорячи про права й свободи, я пропоную говорити і про моральну відповідальність людини. Сучасні люди люблять використовувати слово "гідність". А чи існує гідність, відірвана від способу життя людини? Гідність — це ціна, ціна людини. І не можна сказати, що всі люди мають однакову гідність. Люди, створені Богом, мають однакову природу. У них вкладено гідність. Божий образ і визначає гідність людської природи, але цей образ можна підтримувати й розвивати або ж зруйнувати, і разом із ним руйнується людська гідність. Тому збереження гідності, свободи, збереження й захист прав людини мають обов'язково поєднуватися з таким поняттям, як моральна відповідальність особистості. До речі, у Загальній декларації прав людини є цей важливий елемент, і мораль було названо одним із чинників, який може обмежувати людську свободу. На цьому грунтувався певний пафос ухвалення Загальної декларації прав людини. Але це була інша епоха — епоха модерну, а постмодерн ігнорує моральний вимір, у тому числі й прав людини. Я глибоко переконаний у тому, що християнські Церкви та іслам повинні наполягати на внутрішньому органічному зв'язку між свободою та відповідальністю.

Я говорю сьогодні на тему свободи й відповідальності, тому що було прийнято рішення перекласти деякі мої тексти на арабську мову. Я присвятив дуже багато часу тій темі, про яку зараз говорю, їй присвячена й моя книга арабською мовою. Я хотів би передати кілька екземплярів цієї книги університету. Запрошую вас до роздумів на цю тему. Від того, як людство і кожен із нас вирішить проблему співвідношення свободи й відповідальності, залежатиме обличчя людської цивілізації.

Я хотів би побажати успіхів університету — цій чудовій школі, де з'єднується світське й релігійне, школі, яка може бути взірцем для дуже багатьох. Я хотів би від усього серця підтримати вас у тій чудовій справі, яку ви всі разом здійснюєте, і побажати вам успіхів».

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі/Служба комунікації ВЗЦЗ

Матеріали за темою

Поздоровлення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 60-річчя Російського університету дружби народів [Патріарх : Привітання та звернення]

У Московському архітектурному інституті пройшла міжвузівська конференція «Архітектура і живопис храмів»

У Свято-Тихонівському університеті пройшов очний тур XV багатопрофільного олімпіади «Аксіос»

У Синодальному відділі у справах молоді обговорили питання підготовки університетських священнослужителів

Сербський переклад книги митрополита Волоколамського Іларіона представлений в Белграді

Митрополит Волоколамський Іларіон ознайомився з ходом робіт з прикрашення собору святителя Сави в Белграді

Керуючий справами Московської Патріархії звершив Літургію на подвір'ї Руської Православної Церкви в Карлових Варах

Читання, присвячені 50-річчю преставлення Патріарха Олексія I, пройшли в Гельсінкі

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія 24» до 200-річчя відкриття Антарктиди [Патріарх : Інтерв'ю]

Святіший Патріарх Кирил: В Антарктиді ми бачимо якийсь відблиск Божого Царства

Святіший Патріарх Кирил представив Єпархіальним зборам міста Москви огляд своєї діяльності в 2019 році

Святіший Патріарх Кирил: Ніколи не жалійте себе, коли мова йде про служіння Богу

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Антіохійської Православної Церкви з річницею інтронізації [Патріарх : Привітання та звернення]

Слово митрополита Филиппопольского Нифона на приеме по случаю одиннадцатой годовщины интронизации Святейшего Патриарха Кирилла [Привітання та звернення]

У день своєї архієрейської хіротонії митрополит Волоколамський Іларіон звершив Божественну літургію в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість»

Президент Росії відвідав Успенський Патріарший собор в Дамаску

Інші новини

Голова Державної Думи Росії В.В. Володін привітав Святішого Патріарха Кирила з річницею інтронізації

Заступник голови Ради Безпеки РФ Д.А. Медведєв привітав Святішого Патріарха Кирила з річницею інтронізації

Голова Уряду РФ М.В. Мішустін привітав Святішого Патріарха Кирила з річницею інтронізації

Президент Росії В.В. Путін привітав Святішого Патріарха Кирила з річницею інтронізації

У Храмі Христа Спасителя відбувся прийом з нагоди річниці інтронізації Святішого Патріарха Кирила

Голова Ради Федерації Росії В.І. Матвієнко привітала Святішого Патріарха Кирила з річницею інтронізації

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з ректором і студентами Київських духовних шкіл

Предстоятель Руської Церкви взяв участь у VIII Різдвяних Парламентських зустрічах в Раді Федерації

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з міністром оборони РФ С.К. Шойгу

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з послом Німеччини в Росії