Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила у Великий четвер в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила у Великий четвер в Храмі Христа Спасителя
Версія для друку
12 квітня 2012 р. 16:45

12 квітня 2012 року, у четвер Страсної седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію святителя Василія Великого в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.

Усіх вас, дорогі Високопреосвященні й Преосвященні владики, отці, брати й сестри, сердечно вітаю з Великим четвергом.

Цей день у середині Страсної седмиці ми називаємо великим святом, і він справді є таким нарівні з дванадесятими, бо спогад про подію, яка лягла в основу цього святкування, живе в Церкві особливим чином.

Багато чого, що приходить до нас з минулого, міститься в літописах, у книгах. Відкриваючи їх, ми можемо дізнатися про те, що було до нас, що було в минулому, і це пробуджує нашу уяву — ми намагаємося уявити собі давніх героїв, вождів, полководців, імператорів, князів. Такий спогад, який породжується читанням, здійснюється в нашій свідомості, у нашій пам'яті, у тому числі силою нашої уяви.

Але Господь Ісус Христос, звершивши Тайну Вечерю, сказав Своїм учням: «Робіть це на спогад про Мене; і кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Мою будете звіщати, аж доки Я не прийду» (див. 1 Кор. 11:26). Цілком очевидно, що спогад про Тайну вечерю — це не той спогад, яким ми пов'язуємо себе з минулим. Якщо щось відбувається до скону віків, то це вже не спогад — це певний зв'язок з тією реальністю, яка була тоді, коли Христос вимовив ці слова.

І дійсно, зі слів Святого Письма, з великої святоотцівської традиції ми знаємо, що спогад, який творить Свята Церква, звершуючи Святу Євхаристію, подібно Господу й Спасителю освячуючи хліб і вино, перетворюючи їх на справжнє Тіло й Кров Спасителя, не є ментальним спогадом на рівні розуму, свідомості, пам'яті. У цій дії присутній Дух Святий, і Він незбагненним чином вводить нас, людей XXI століття, що об'єднуються в храмі навколо свого єпископа чи священика, у зіткнення з тією Тайною Вечерею, яку звершив Господь. Перебуваючи в храмі, будучи відокремлені часом і простором від тієї Тайної Вечері, ми силою Святого Духа стаємо не глядачами, що згадують тільки свідомістю своєю, але реальними співучасниками тієї Тайної Вечері, яку Господь звершив разом із Його учнями.

Ось чому спогад про Тайну Вечерю, Таїнство Святої Євхаристії ми називаємо Таїнством Церкви. Не сьогодні з'явилося це визначення — воно з'явилося у святоотцівську давнину, тому що Церква покликана все те, що звершив Господь Ісус Христос не силою людською, а силою Духа Святого, актуалізувати, робити надбанням кожного наступного покоління. І, подібно апостолам, ми з вами були сьогодні на Тайній Вечері, залишаючись тут, у цьому храмі, відокремлені від Тайної Вечері двома тисячами років. Силою Святого Духа ми звершили те, що звершив Господь Ісус Христос, заснувавши Таїнство Святої Євхаристії.

А чому преподобний Симеон Новий Богослов і після нього багато інших вчителів Церкви іменують Євхаристію Таїнством Церкви? Та тому що Церква є Тілом Христовим, за словом апостола (1 Кор. 12:27), і воно являє себе як Тіло Христове, звершуючи Таїнство Євхаристії. Ми Церква, коли ми разом молимося і коли ми від єдиного Хліба і від єдиної Чаші причащаємося справжнього Тіла й справжньої Крові Христових.

У цю мить відбувається щось знову-таки незрозуміле людському розуму. Причащаючись від єдиного Хліба й Чаші, ми входимо одне з одним у Єдиного Духа причастя, ми входимо в нерозривну єдність. Саме в цьому Божественне обгрунтування єдності Церкви, саме з цього факту випливає засудження всяких розколів, єресей, які перешкоджають людям брати участь у цій священній Євхаристичній трапезі. Той, хто розділяє Тіло Христове, той руйнує Святу Євхаристію, той іде проти Бога, проти Його заповідей, проти всього того, що відображено мудрістю святих отців і кров'ю мучеників, — проти єдності Церкви Христової.

Тому сьогоднішнє свято встановлення Святої Євхаристії є святом Церкви, святом євхаристичної громади, що молиться, святом нашої нерозривної єдності, і нікому не дано цю єдність похитнути, незважаючи на спокуси віку цього, брехню, наклеп, сумніви, які сіються ворогом роду людського. Саме з цього випливає вчення Церкви про те, що будь-яке розділення завдає непоправної духовної шкоди, є незмивним гріхом для того, хто вступає на шлях розділення. Але яким би не було за масштабом це розділення, чи то одиниці, сотні чи навіть тисячі людей, ніяке розділення нездатне зруйнувати єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву, яка буде до скону віків, бо за обітницею Спасителя «сили адові не переможуть її» (Мф. 16:18).

Нехай сьогоднішній день, усвідомлене духовне переживання Таїнства Святої Євхаристії, Таїнства нашої участі в житті, стражданні, смерті та Воскресінні Спасителя, Таїнства нашої участі в Його останній вечері з апостолами зміцнить кожного у вірі, однодумності, твердості й непохитній рішучості, слідуючи за Христом, дотримуватися всього того, що Він передав нам, всього того, що Духом Святим укорінене в житті Церкви й у свідомості вірних, зберігаючи єдність духу в союзі миру (Еф. 4:3). Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії в Ільїнському храмі в Північному Бутові м. Москви

Патріарша проповідь в Неділю 14-ту після П'ятидесятниці після Літургії в храмі Введення в храм Пресвятої Богородиці в Вешняках м. Москви

Патріарша проповідь в день пам'яті благовірних князів Даниїла Московського і Олександра Невського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі

Патріарша проповідь в Неділю 13-ту після П'ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Москві

Патріарша проповідь після Літургії в свято Донської ікони Божої Матері в Донському монастирі

Патріарша проповідь у свято Успіння Божої Матері після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь після Літургії в Савино-Сторожевському ставропігійному монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря

Патріарша проповідь у свято Преображення Господнього після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь після Літургії в підмосковному храмі святителя Миколая Чудотворця в Красногорську